Рішення

від 14.02.2008 по справі 47/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/13

14.02.08

За позовом     Відкритого акціонерного товариство «Укртелеком»в особі Центру        обслуговування споживачів та продажу послуг Київської міської філії

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеппі Тревел »

Про                  стягнення 2 553,26 грн.

Суддя  Станік С.Р.

Представники:

Від позивача:              Соловей В.В.- довіреність б/н від 29.12.07р.

Від відповідача:             не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 2 553,26 грн. заборгованості за Заявою від 13.06.2002 року та нарядами № 15469 та № 82661, а саме: 2 437,18 грн. основного боргу, 116,08 грн. - пені, а також 102,00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2007 року було порушено провадження у справі № 47/13 та призначено до розгляду на 05.02.2008 року.

Ухвалою від 05.02.2008р.  розгляд справи було відкладено на 14.02.2008р. в зв'язку з неявкою сторін.

В судовому засіданні 14.02.2008 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 29.12.2007 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання 14.02.2008 року представник відповідача не з'явився. Через канцелярію Господарського суду м. Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протоколи, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

                                                  ВСТАНОВИВ:

13.06.2005 Товариство з обмеженою відповідальністю «Хеппі Трепел»(далі-Відповідач) звернулося із заявою до Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Київської міської філії (далі-Позивач) про надання послуг електрозв'язку.

Згідно вищевказаної заяви позивач забезпечував відповідачу безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку.

Однак, відповідно до пояснень представника позивача, відповідач належним чином не виконував свої обов”язки по сплаті наданих йому послуг позивачем та несвоєчасно і не в повному обсязі сплачував заборгованість за послуги електрозв”язку та допустив виникнення основного боргу в сумі 2437,18 грн.

Факт отримання відповідачем послуг телефонного зв'язку підтверджується даними обігової відомості особового рахунку абонента телефонної мережі загального користування України.

Позивачем, з метою отримання грошових коштів за надані, але не оплачені послуги на загальну суму 2437,18 грн., було направлено на адресу відповідача претензію № 07-05/6607м від 22.12.2005р. з вимогою сплатити суму основної  заборгованості за надані послуги.

Згідно позовної заяви, на день звернення позивача до суду, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість в сумі 2437,18 грн. за надані позивачем послуги  не сплатив.

Згідно п. 3.5.5 Положення про Інформаційно-розрахунковий центр Київської міської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»позивачу надано право від імені товариства представляти його інтереси в судах загальної юрисдикції та спеціалізованих судах з усіма правами, наданими сторонам відповідними процесуальними законами.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено де під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 22 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI встановлює, що збитки це витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у  меншому  або  більшому розмірі.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов”язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 901 встановлено, що за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач господарські зобовязання виконав в повному обсязі, а відповідач свої обов'язки по оплаті наданих йому позивачем послуг електрозв'язку у розмірі 2 437,18 грн. – не виконав, прострочив оплату за вищеназваним Договором, а тому на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 2437,18 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

На підставі викладеного, суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані, але не оплачені у повному обсязі послуги електрозв'язку в розмірі 2437,18 грн. - законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України, штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 611 вищезазначеного кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року № 543/96 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»споживачі   телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі  затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі   сплачують пеню, яка обчислюється  від  вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в  період, за який нараховується пеня.

Згідно розрахунку суми  пені за період з 24.01.2006 по 24.07.2006, який викладено позивачем у позові і з яким погоджується суд, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення виконання зобовязання в сумі 2437,18 грн. по повній оплаті наданих послуг електрозв'язку саме в цей період, складає 116,08 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позові, не надав.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню повністю: в частині стягнення з Відповідача 2437,18 грн. –основного боргу, 116,08 грн. –пені.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на  позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 102,00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

                                                   ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеппі тревел», (01001,м.Київ, вул. Хрещатик , 27, кв.20, р/р 26003201 ВАТ «Міжнарод.комерц.банк»в м. Києві, МФО 300658, код ЗКПО 30636079), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1, п/р 26000402028729 в КРД(Ф) АППБ «Аваль», МФО 322904, код ЗКПО 01189910) 2437 (дві тисячі чотириста тридцять сім) грн. 18 коп. –основного боргу, 116 (сто шістнадцять) грн. 08 коп. - пені, а також 102 (сто дві) грн. - витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       Станік С.Р.