47/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 47/13
11.04.07
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь-Каскад"
до Споживче товариство "Діамед"
про стягнення 7811,25 грн.
Суддя
Представники:Від позивача:Від відповідача:
Ольховський А.К. –директор.; не з'явився.;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 7811,25 грн. заборгованості за видатковими накладними, а також витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.02.2007 року було порушено провадження у справі № 47/13 на 28.02.2007 року.
В судовому засіданні 28.02.2007 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, прохав суд позов задовільнити у повному обсязі.
Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 02.02.2007 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав, і в судове засідання 28.02.2007 року представник відповідача не з'явився. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.02.2007 року розгляд справи було відкладено до 14.03.2007 року.
В судовому засіданні 14.03.2007 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, прохав суд позов задовільнити у повному обсязі.
Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 02.02.2007 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав, і в судове засідання 14.03.2007 року представник відповідача не з'явився. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2007 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено до 11.04.2007 року.
В судовому засіданні 11.04.2007 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Просив суд позов задовольнити.
Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 02.02.2007 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав, і в судове засідання 11.04.2007 року представник відповідача не з'явився. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь-Каскад" до Споживчого товариства "Діамед", заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно до позовної заяви в квітні 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь-Каскад" (позивачем), в якості постачальника з однієї сторони, та Споживчим товариством "Діамед" (відповідачем), в якості покупця, з –другої, було укладено усний Договір на поставку товару (медикаментів).
Так, на виконання даного усного договору позивач поставив відповідачу медикаменти, що підтверджується накладними та Довіреностями виданими Споживчим товариством "Діамед" на одержання товарно-матеріальних цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь-Каскад" на фізичну особу – Гребєнєву Надію Олександрівну серій ЯЛВ № 014461 від 21.04.2006 року, ЯЛВ № 014484 від 28.04.2006 року, ЯМИ № 063488 від 15.06.2006 року, ЯМИ № 063512 від 23.06.2006 року на загальну суму –12510,56 грн.:
1. Накладна № 02173 від 14.04.2006 року на суму –4570,92 грн. (12-ть найменувань медикаментів);
2. Накладна № 02323 від 20.04.2006 року на суму –2787,44 грн. (13-ть найменувань медикаментів);
3. Накладна № 02407 від 27.04.2006 року на суму –2284,20 грн. (11-ть найменувань медикаментів);
4. Накладна № 03046 від 08.06.2006 року на суму –1457,00 грн. (1-не найменування медикаменту);
5. Накладна № 03048 від 08.06.2006 року на суму –1411,00 грн. (1-не найменування медикаменту);
Відповідно до вищенаведеного відповідачем (Споживчим товариством "Діамед") було частково оплачено позивачу (Товариству з обмеженою відповідальністю "Південь-Каскад"), за поставлений товар (медикаменти) –4699,31 грн., що сторонами не оспорювалось та не заперечувалось, заяв, клопотань чи письмових пояснень з цього приводу з загального відділу канцелярії господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №47/13 –не надходило.
09.08.2006 року позивачем було надіслано відповідачу претензію (оригінал фінансового чеку про відправлення відповідачу останньої №4738 від 09.08.2006 року долучено до позовної заяви), в якій позивач просив відповідача оплатити залишок заборгованості до 18.09.2006 року. Згідно пояснень повноважного представника позивача ні відповіді на дану претензію, ні грошових коштів у сумі –7811,25 грн. (12510,56 грн. –4699,31 грн.) від відповідача не надходило.
На день розгляду справи у суді (11.04.2006 року) відповідач (Споживче товариство "Діамед"), як зазначає позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь-Каскад") у позовній заяві від 26.01.2007 року, та повноважний представник останнього у ході розгляду справи, не сплатив позивачу за поставлений товар (медикаменти) –7811,25 грн. (12510,56 грн. –4699,31 грн.). Сума заборгованості відповідача перед позивачем на даний час, за розрахунком останнього, по оплаті за поставлений товар складає –7811,25 грн.
Статтею 265 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму, а умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".
Частина 2цієї ж статті встановлює, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Цією ж статтею визначено, що реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу, а до відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до вищенаведеного абзацу та Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-VI, а саме п. 4 Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно до вищевикладеного, статтею 712 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 205 встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі та сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 2 цієї статті визначає, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Стаття 657 визначає, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Стаття 662 встановлює, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частиною 2 обумовлено, що продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 663 передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України.
Стаття 530 ЦК Укаїни у частині другій регламентує, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 691 встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь-Каскад" –умови усного договору на поставку товару (медикаментів) виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу товар на загальну суму –12510,56 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями вищеперелічених накладних на реалізацію ТМЦ (медикаментів перелічених у них), а відповідач –Споживче товариство "Діамед" –свої обов'язки по оплаті поставленого йому позивачем товару –виконав частково –ним була здійснена оплата поставленого позивачем товару лише на суму –4699,31 грн., у зв'язку з чим на даний час у відповідача –Споживчого товариства "Діамед" –перед позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь-Каскад" –існує заборгованість в сумі –7811,25 грн. (12510,56 грн. –4699,31 грн.), яка ним не погашена, і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку, через що, судом визнається вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлені, але не оплачені медикаменти, законною та обґрунтованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню повністю у розмірі –7811,25 грн.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь-Каскад" до Споживчого товариства "Діамед" –задовольнити повністю.
2. Стягнути з Споживчого товариства "Діамед" (код ЄДРПОУ 30176704, місцезнаходження: м. Київ, вул. Григоровича –Барського, б. 5, р/р №260010100286 в ЗАТ “Прокредит Банк”, МФО 320984), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь-Каскад" (код ЄДРПОУ 31388080, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 43, кв. 165; р/р№2600330012931 в НФ АТ “ВАБАНК”, МФО 326063) суму основного боргу в розмірі –7811 (сім тисяч вісімсот одинадцять) грн. 25 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 645618 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Станік С.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні