Рішення

від 18.02.2008 по справі 37/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/15

18.02.08

За позовом Фізичної особи –підприємця Фріз Євгенії Юріївни

ДоАкціонерного товариства закритого типу «Атлант»

Простягнення 150 000,00 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

Представники сторін:

від позивача   Ткачук В.П.– представник за довіреністю № б/н від 31.05.2007 року;

від відповідача  Вакуленко С.В.– представник за довіреністю № б/н від 08.02.2008 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи –підприємця Фріз Євгенії Юріївни до Акціонерного товариства закритого типу «Атлант»про стягнення 150 000,00 грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2008 р. порушено провадження у справі № 37/15, розгляд справи було призначено на 18.02.2008 р. о 15-15.

В судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Атлант»190 000,00 грн. заборгованості. Подана заява прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача  надав суду заяву в якій зазначає, що претензій до позивача не має та борг визнає в повному обсязі, але не має можливості виконати їх в розмірі 190 000,00 грн. Також представники сторін  на виконання вимог ухвали суду надали акт звірки розрахунків за період з 20 лютого 2005 року по 20 липня 2005 року.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено за згодою представників позивача та відповідача вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2005 року між фізичною особою –підприємцем Фріз Євгенією Юріївною (виконавець) та Акціонерним товариством закритого типу «Атлант»(замовник) був укладений договір про надання рекламних послуг (надалі –договір).

Відповідно до п. 1 договору замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором дає завдання, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати за плату замовнику послугу щодо розповсюдження рекламних матеріалів замовника (календарів, рекламних буклетів тощо).

Згідно з п.п. 2,4 договору плата за надання консультаційної послуги виконавця за договором визначається з розрахунку 150 000,00 грн. за час роботи виконавця (без ПДВ). На підтвердження факту надання виконавцем замовнику рекламної послуги за цим договором складається відповідний акт, де зазначається час та загальна вартість виконаних робіт.

На виконання умов договору, позивачем відповідачу надано рекламні послуги на загальну суму 190000,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг від 30.03.2005 року, які належним чином підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідач в порушення умов договору за надані позивачем послуги не розрахувався, в зв'язку з чим, у нього перед позивачем виникла заборгованість.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Фізичною особою - підприємцем Фріз Є.Ю.  доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання, покладені на нього договором, в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що визнає наявність боргу перед позивачем в повному обсязі.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторонни (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як визначено частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В пункті 3 договору сторони погодили, що замовник сплачує виконавцеві передбачену пунктом 3 цього договору суму шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця не пізніше 10 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт.

Відповідач в порушення вимог договору, за надані послуги з позивачем не розрахувався.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 190000,00 грн. визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи тяжке фінансове становище відповідача, суд вважає за необхідність використатити право, надане суду пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, та розстрочити виконання рішення на 6 місяців.

Розстрочуючи виконання рішення суд приймає до уваги ті умови та обставини, що при застосуванні пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України щодо розстрочення виконання рішення № 37/15 від 18.02.2008 року, виконання вказаного рішення є більш вірогідним і є підстави вважати, що відповідач вчинить заходи щодо його належного і своєчасного виконання.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526,  625, 629, 901  Цивільного кодексу України, ст. ст. 32,  33, 34, 44, 49,  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,—

В И Р І Ш И В:                           

1.          Позов Фізичної особи –підприємця Фріз Євгенії Юріївни задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Атлант» (юридична адреса - 03057, м. Київ, Солом'янський р-н, пров. Польовий, 7; поштова адреса –01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 109, кв. 2, код ЄДРПОУ 22905658) на користь Фізичної особи –підприємця Фріз Євгенії Юріївни (02152, м. Київ, проспект Тичини, буд. 13, кв. 21, ідентифікаційний код  3039518685, п/р 26005005116696 у ВАТ «Об'єднаний комерційний банк», ЗКПО 34459300, МФО 320779) 190 000 (сто дев'яносто тисяч) грн.. 00 коп. –основний борг, 1 900 (одна тисяча дев'ятсот) грн. 00 коп. –державного мита та  118 (сто вісімнадцять) грн.  00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення на шість місяців та стягнувши :

- до 17.03.2008 р. –31 666 (тридцять одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп. –основний борг, 316 грн. (триста шістнадцять) грн. 67 коп. –державного мита, 19 грн. (дев'ятнадцять) грн. 67 коп.–витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- до 17.04.2008 р. –31 666 (тридцять одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп. –основний борг, 316 грн. (триста шістнадцять) грн. 67 коп. –державного мита, 19 грн. (дев'ятнадцять) грн. 67 коп.–витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

-  до 17.05.2008 р. – 31 666 (тридцять одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп. –основний борг, 316 грн. (триста шістнадцять) грн. 67 коп. –державного мита, 19 грн. (дев'ятнадцять) грн. 67 коп.–витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- до 17.06.2008 р. – 31 666 (тридцять одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп. –основний борг, 316 грн. (триста шістнадцять) грн. 67 коп. –державного мита, 19 грн. (дев'ятнадцять) грн. 67 коп.–витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- до 17.07.2008 р. - 31 666 (тридцять одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп. –основний борг, 316 грн. (триста шістнадцять) грн. 67 коп. –державного мита, 19 грн. (дев'ятнадцять) грн. 67 коп.–витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- до 17.08.2008 р. –  31 666 (тридцять одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп. –основний борг, 316 грн. (триста шістнадцять) грн. 67 коп. –державного мита, 19 грн. (дев'ятнадцять) грн. 67 коп.–витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 28.02.2008 р.