Рішення

від 22.02.2008 по справі 15/494

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/494

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.08                                                                                 Справа № 15/494

Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом

Підприємства з 100% іноземною інвестицією «ІнтерГазСінтез», м. Рубіжне Луганської області

до Приватного підприємства «РОНДІНА», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 38987 грн. 01 коп.

За участю представників сторін:

від позивача –Сергієнко Д.В., довіреність № 12-940-30 від 10.12.07.; Саєнко Ю.Б., працівник позивача викликаний для дачі пояснень;

від відповідача - не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 38987 грн. 01 коп., як компенсацію заподіяних збитків.

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином –ухвали суду направлялися за належною адресою місцезнаходження та не поверталися підприємством поштового зв'язку.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Позовні вимоги ґрунтуються на наступних обставинах. 16.04.2005р. та 18.09.2005р. відповідачем при демонтажі залізобетонних та металевих конструкцій (по договору купівлі-продажу з позивачем) було пошкоджено належну позивачу будівлю, а саме чотири залізобетонних плити та одну стінову панель.

Загальний розмір заявленої до стягнення шкоди у сумі 38987 грн. 01 коп., складається з двох складових: 11060,61 грн. –внаслідок руйнування частини належної позивачу будівлі; 27926,40 грн. –вартість послуг з демонтажу решти залізобетонних та металевих конструкцій по договору підряду з іншим підприємством.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між підприємством зі 100 відсотковою іноземною інвестицією «ІнтерГазСінтез»та приватним підприємством «Рондіна»06 вересня 2004 року було укладено договір купівлі-продажу № 3846.

Позивач, як продавець по договору передав покупцю (відповідачу) технологічне обладнання - освітлювачі у кількості 2 (два) шт. згідно з видатковою накладною № ЛА-0000001 від 12 січня 2005 року. Позивач перерахував Відповідачу вартість освітлювачів 25400 грн. відповідно до квитанції № 1 від 27.11.2004 року.

Відповідно до п. 3.2. договору купівлі-продажу № 3846 здійснення демонтажу придбаного товару, його завантаження та вивезення здійснюється покупцем власними силами та за власний рахунок.

16 квітня 2005 року при демонтажі відповідачем залізобетонних конструкцій   за допомогою автокрана з верхньої частини обслуговуючого майданчика, відбувся їх обрив на кровлю об'єднаного допоміжного корпусу належного позивачу. В результаті відбулося руйнуванні чотирьох залізобетонних плит перекриття типу ПАтV/1,5-6-1 (старе маркування ПКЖ-4) - розміром 6х1,5 м.

18  вересня 2005  р.  при  демонтажі  металоконструкції з використанням того ж автокрана від удару вантажу об стіну об'єднаного допоміжного корпусу відбулася деформація і часткове пошкодження стінової панелі розміром 6х1,5 м, виготовленої по серії СТ-02-31.

Вказані події підтверджуються службовими записками працівників позивача від 06.03.2006р., поясненнями працівника підприємства позивача Саєнко Ю.Б., наданими в судовому засіданні та складеним комісією актом визначення розміру шкоди, завданої позивачу при демонтажі приватним підприємством «Рондіна»освітлювачів води від 23.03.2006р.

Наведені обставини щодо часткового руйнування належної позивачу будівлі відповідачем не заперечуються. Листом від 21.03.2007р., направленого позивачу, відповідач зобов'язався вжити заходів до відшкодування завданої шкоди.

Право власності позивача на будівлю об'єднаного допоміжного корпусу, якій завдано пошкоджень, підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.09.2004р.

Щодо розміру завданої майну позивача реальної шкоди належним чином підтверджена лише вартість чотирьох залізобетонних плит перекриття типу ПАтV/1,5-6-1 у загальній сумі 3187,81 грн. Позивачем з'ясовано вартість даної продукції у виробника. Згідно листа ВАТ «Новомосковський завод залізобетонних виробів»від 10.08.2007р. та рахунку фактури від тієї ж дати вартість чотирьох залізобетонних плит перекриття типу ПАтV/1,5-6-1 складає 3187,81 грн.

Решта складових розміру шкоди не підтверджена позивачем належними засобами доказування.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3187 грн. 81 коп., виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів при цьому можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальна норма, що регламентує відшкодування збитків (шкоди) в Цивільному законодавстві встановлена ст. 22 Цивільного кодексу України «Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди».

Згідно частини 1 вказаної статті особа,  якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частина друга статті 22 Цивільного кодексу України визначає, що  збитками є: 1) втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, що визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У даному випадку, відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, враховуючи положення ст. 22 Цивільного кодексу України, майновою шкодою є втрати, яких особа зазнала у зв'язку з пошкодженням речі  (в частині документально підтвердженої суми 3187,81 грн.).

Суд визнав доведеними обставини щодо пошкодження майна позивача, документальне підтвердження яких викладено вище у даному рішенні. Відповідач  наведені обставини щодо часткового руйнування належної позивачу будівлі не заперечив, доказів, що спростовували б доводи та докази позивача не надав.

Суд визнав доведеними, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, всі складові настання відповідальності за завдання шкоди майну позивача.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок доказування розміру завданих збитків (шкоди) за загальним правилом покладається на потерпілу особу (позивача у справі).

Так, позивачу завдано майнову шкоду у вигляді втрат, яких він зазнав у зв'язку з пошкодженням речі. Розмір матеріальної шкоди виходячи з вартості пошкодженої речі на даний час, визнається судом обґрунтованим у сумі 3187 грн. 81 коп., таким, що ґрунтується на фактичних обставинах справи та підтверджується матеріалами справи.

Решта суми заявленої позивачем за даним видом шкоди у розмірі 7872 грн. 80 коп. (11060,61 –3187,81) не підтверджена належними та допустимими засобами доказування.

Наданий позивачем в обґрунтування розміру завданої шкоди у сумі 11060,61 грн. документ –«Договірна ціна на будівництво об'єднаного допоміжного корпусу», складений станом на 01.08.2007р. не є належним та допустимим доказом розміру завданої шкоди.

Вказаний документ, який передбачається як двосторонній, тобто має складатися за участю замовника та підрядника, складено та підписано лише позивачем.

Із зазначеної суми шкоди (11060,61 грн.) допустимими доказами підтверджується лише вартість чотирьох залізобетонних плит перекриття типу ПАтV/1,5-6-1 у загальній сумі 3187,81 грн.

Усі інші складові суми шкоди у заявленому розмірі 11060,61 грн. не підтверджені допустимими засобами доказування.

Вимоги позивача щодо стягнення 27926,40 грн., як вартість послуг з демонтажу решти залізобетонних та металевих конструкцій по договору підряду з іншим підприємством, є необґрунтованими, та відхиляються судом з наступних підстав.

Притягнення  до  цивільно-правової  відповідальності  можливо лише при наявності певних,  передбачених  законом  умов.  Їх  сукупність  утворює  склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової  відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання  відповідальності  у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку  утворюють:  наявність  збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які  виражені  у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання;  причинний  зв'язок  між протиправними діями боржника та збитками.

При  цьому,  важливим  елементом  об'єктивної  сторони правопорушення є причинний зв'язок  між  збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які  виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною,  а збитки –наслідком протиправної дії.

Договір купівлі-продажу №3846 від 06.09.2004р., за яким приватне підприємство «Рондіна»взяло зобов'язання демонтувати та вивезти придбаний товар, не розірвано.

Позивач не позбавлений був права звернутися до суду з позовом про спонукання відповідача до виконання договірних зобов'язань по демонтажу освітлювачів, але на даний час не зробив цього. Замість того, позивач уклав договір підряду щодо демонтажу решти конструкцій з іншою особою. Домовленості щодо істотних умов були досягнуті лише сторонами за цим договором підряду, які не стосувалися відповідача у справі. Крім того, не надано доказів сплати позивачем іншому підприємству (підряднику) 27926,40 грн.

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення грошова сума у розмірі 27926,40 грн., не може  розглядатись  як  завдані йому (позивачу) відповідачем збитки (шкода), оскільки такі витрати не знаходяться у необхідному причинно-наслідковому зв'язку з фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за іншим договором.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягає стягненню 3187 грн. 81 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 31 грн. 87 коп. державного мита, а також 9 грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «РОНДІНА», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Гоголя, б. 81, кв. 76, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 23473534, на користь Підприємства з 100% іноземною інвестицією «ІнтерГазСінтез», м. Рубіжне Луганської області, вул. Менделєєва, б. 2а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32803942, кошти у сумі 3187 грн. 81 коп.; витрати зі сплати державного мита у сумі 31 грн. 87 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 9 грн. 65 коп.

3.          У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 26.02.2008р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко