Рішення

від 11.02.2008 по справі 5/727

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/727

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.08                                                                                              Справа №5/727          

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження Полісся", м. Славутич Київської області

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськ-Петролеум", м. Луганськ

про стягнення  2745 грн. 15 коп.

Суддя Закропивний О.В.

Секретар с.з.Мелехова О.С.

За участю:

Від позивачапредставник не прибув

Від відповідача представник не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь суму боргу у розмірі 2745,15 грн., у т.ч. 1738,00 грн. – залишок неповернутої передплати, 40,86 грн. сума пені, 747,60 грн. –сума штрафу, 218,69 грн. – витрати на відрядження представника позивача з метою отримання передплатної продукції.

Позивач телеграмою від 07.02.08. просить суд справу розглянути без участи представника позивача за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з неможливістю забезпечити участь  у судовому засіданні свого представника.  

Відповідач відзив на позов і витребуванні документи не надав, участь свого представника у засіданнях не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення засідань.

Відповідач не повідомив суд про наявність поважних причин, що перешкоджають йому забезпечити участь у судовому засіданні свого представника, в зв'язку з чим відповідно до ст. 75 ГПК України спір розглядається за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення сторони, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ,  що між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки продукції від 23.06.06. № 24, за яким відповідач зобов'язався виготовити і поставити технологічне обладнання –верстат для виготовлення сітки рабиці та розмітник проволоки, а позивач  прийняти та оплатити зазначену продукцію.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору позивач за платіжним дорученням від 30.06.06. № 299 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму передплати в розмірі 3738 грн. 00 коп.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що продукція в повному її складі повинна бути готова до відвантаження Покупцеві у термін не пізніше 5 календарних днів з дати отримання від Покупця суми першого авансу.

Відповідач в порушення п. 3.1. Договору свої зобов'язання не виконав.

Позивачем на адресу відповідача направлено лист від 25.07.06. № 438 з вимогою про повернення часткової передплати в розмірі 3738 грн. 00 коп., сплати пені в розмірі 40 грн. 86 коп. штрафу – 747 грн. 60 коп., витрат на відрядження представника позивача  218 грн. 69 коп.

Відповідач листом від 27.07.06.  вимоги позивача визнав повністю та зобов'язався сплатити  грошові кошти в сумі  4745 грн. 15 коп. в строк до 06.08.06.

Відповідач борг частково сплатив перерахувавши позивачу 2000грн. 00 коп.

Позивачем на адресу відповідача направлено лист від 17.10.06. № 591, претензія від 21.09.07. №674 з вимогами сплатити заборгованість.

Відповідач добровільно борг не сплатив.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача 1738,00 грн. –залишок неповернутої передплати, 40,86 грн. сума пені, 747,60 грн. –сума штрафу, 218,69 грн. –витрати на відрядження представника позивача з метою отримання передплатної продукції.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору, положенням п.2  ст. 231  ГК України.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених Господарським  кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.  

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Відповідач порушив зобов'язання за договором,  а  саме не підготовив продукцію в повному її складі до відвантаження Покупцеві у встановлений п. 3.1. Договору  термін. Передбачені договором роботи відповідачем не виконанні.

Відповідно до п.6.2. Договору при затримані готовності Продукції до відвантаження понад строку передбаченого п. 3.1. Договору, виробник(відповідач у справі) сплачує покупцеві (позивач у справі) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ до вартості затриманої Продукції  за кожний день прострочення.

Вимога щодо стягнення пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.  

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафу нарахованої відповідно до п. 2 статті 231 Господарського кодексу України в сумі 747,60 грн. задоволенню не підлягають оскільки, зазначена правова норма передбачає можливість нарахування штрафу лише у випадку порушення господарського зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується з рахунок Державного бюджету України чи на рахунок держаного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачених  законом чи договором. Так сторони по справі та відносини між ними не відповідають умовам, що передбачені у даній нормі, а Договір укладений між сторонами не містить норм які б передбачали можливість накладення штрафу зі сторони, що порушила умови Договору.   

З огляду на це вимога щодо стягнення з відповідача штрафу нарахованої відповідно до п. 2 статті 231 Господарського кодексу України в сумі 747,60 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Вимога про стягнення з відповідача витрат на відрядження представника позивача з метою отримання передплатної продукції в сумі 218,69 грн. судом відхиляється, оскільки позивачем не доведено, що зазначені втрати понесені саме для врегулюванням даного спору Надане позивачем посвідчення про відрядження, не є належним доказом понесених позивачем витрат по справі, воно лише підтверджує факт перебування представника позивача у м. Луганську, не підтверджуючи мети перебування.  

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення з відповідача  1738,00 грн. –залишок неповернутої передплати, 40,86 грн. сума пені, є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню, в решті вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –74 грн. 22 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 85 грн. 86 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськ-Петролеум",вул. Оборонна, 14, к. 305, м. Луганськ, ідентифікаційний код 31856849 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження Полісся", м. Славутич, Добринінський квартал, 4/39,  Київської області, ідентифікаційний код  13737133  залишок неповернутої передплати в сумі 1738,00 грн., пеня в сумі - 40,86 грн.,  державне мито у сумі 66 грн. 10 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 76 грн. 46 коп. Наказ видати.

3. В решті вимог відмовити.

У судовому засіданні за згодою сторін була оголошена  тільки вступна  та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                              О.В.Закропивний

Дата підписання рішення

18.02.2008 р.

Помічник судді                                                                                                            А.В.Бабаян