Рішення

від 10.03.2011 по справі 18/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/2

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.03.11 р.                                                                                    Справа № 18/2                               

за позовом: Приватного підприємства „ЕКОМ-АВД” м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „Ладіс” м. Донецьк

про стягнення 19479,03 грн.

Суддя господарського суду Донецької області    О.В.Овсяннікова            

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю  представників сторін:

від позивача: Середа О.Я. – адвокат за довіреністю.

від відповідача: не з'явився.

Приватне підприємство „ЕКОМ-АВД” звернулось з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Ладіс” 13726,70 грн. боргу, 4670,43 грн.  інфляційних втрат, 1081,90 грн. річних, а всього 19479,03 грн.

        В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що  зобов'язання за договором ним були виконані, але в порушення його умов відповідач з ним за виконані роботи розрахувався частково, тому виник борг за прострочку оплати якого нараховані річні та інфляційні втрати відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

        Клопотанням від 09.03.2011 р. позивач просив суд розподілити судові витрати у вигляді адвокатських послуг у сумі 2000,00 грн. відповідно до          ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

        Відповідач відзиву по справі не надав, його представник у жодне судове засідання не з'явився. Про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

        03 січня 2008 р. сторонами був укладений договір № 01/5-08, відповідно до п. 1.1 якого відповідач (Замовник) доручив, а позивач (Виконавець) прийняв на себе зобов'язання по виконанню комплексу заходів з дезінсекції та дератизації об'єктів Замовника.

       Строк дії договору встановлений з моменту укладання до 31 грудня      2008 р. (п. 5.3 договора).

       Вартість за виконання робіт з дератизації по обробці 21118 м.кв.   договірної площі складає 2745,34 грн. в місяць. (п. 2.1 договора).

       Позивачем у січні – вересні 2008 р. було виконано робіт з дератизації на 190062 м.кв., що підтверджується відповідними актами прийомки-здачі виконаних робіт, які підписані у двохсторонньому порядку та мають посилання на рахунки.

Загальна сума виконаних за цей період робіт становить 24708,06 грн., що підтверджено виставленими позивачем на оплату рахунками:

–          б/н за січень 2008 р.;

–          б/н за лютий 2008 р.;

–          № 64 за березень 2008 р.;

– б/н за квітень 2008 р.;

– № 110 від 30 травня 2008 р.;

– №139 за червень 2008 р.;

       – № 158 за липень 2008 р.;

– № 166 за серпень 2008 р.;

       – № 183 за вересень 2008 р.

       Відповідно до п. 2.4 договора Замовник зобов'язався проводити оплату на р/рах. Виконавця щомісячно рівними частинами впродовж року згідно акту виконаних робіт і виставлених рахунків.

       В порушення умов договора відповідач за виконані роботи з дератизації розрахувався частково, у сумі 10981,36 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, в яких зазначено, що це є оплата за послуги з дератизації згідно договору № 01-5-08 та рахунку – фактури № 110 від 30.05.2008 р.

      Несплачена сума становить 13726,70 грн., що є боргом відповідача.

      Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів  цивільного законодавства, а за відсутності таких умов  та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

       Доказів оплати боргу відповідачем не подано, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.       

     Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

     Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

     Враховуючи, що розмір річних не встановлений договором, вони підлягають нарахуванню відповідно до закону.

     За підрахунком позивача інфляційні втрати з лютого 2008 р. по листопад 2010 р. складають 4670,43  грн., які підлягають стягненню.

     У заяві позивач просить стягнути річні у сумі 1081,90 грн. за період прострочки з 01.02.2008 р. по 30.12.2010 р.

     Позивачем був зроблений перерахунок нарахованих у заяві річних.

     Річні нараховані позивачем у сумі 1064,81 грн. за період прострочки з 08.02.2008 р. по 30.12.2010 р.

Враховуючи, що річні нараховані на меншу суму ніж та яку позивач просить стягнути у заяві, вони підлягають стягненню у сумі на яку був зроблений останній розрахунок позивача, тобто 1064,81 грн.

Заперечень проти порядку нарахування і сум інфляційних та річних відповідачем не висунуто.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими, відповідачем не оспореними і такими що підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

До складу судових витрат позивачем включена оплата послуг адвоката відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Факт понесених витрат підтверджується договором про надання адвокатських і консультаційних послуг від  07 жовтня 2010 р. та банківськими витягами від 30.12.2010 р., 18.01.2011 р. та 02.02.2011 р. про сплату адвокату 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що витрати на послуги адвоката є обґрунтованими у сумі 1998,25 грн. і такими, що підлягають стягненню.

У зв'язку з тим, що державне мито було сплачено позивачем у більшому розмірі ніж передбачено чинним законодавством, зайве сплачена частина підлягає поверненню з бюджету.

      Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд, –

   В И Р І Ш И В :

      Позовні вимоги Приватного підприємства „ЕКОМ-АВД” м. Донецьк до Приватного підприємства „Ладіс” м. Донецьк про стягнення   19479,03 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Ладіс” (83054, місто Донецьк, Київський район, проспект Київський, будинок 55г; код ЄДРПОУ 35204499) на користь Приватного підприємства „ЕКОМ-АВД” (83086, м. Донецьк,  вул. Артема, б. 41, оф. 310; ідентифікаційний код 33913270) 13726,70 грн. боргу, 1064,81 грн. річних, 4670,43 грн. інфляційних втрат, 194,62 грн. державного мита, 235,79 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, 1998,25 грн. адвокатських послуг.

      В іншій частині вимог – відмовити.

      Повернути Приватному підприємству „ЕКОМ-АВД” м. Донецьк з державного бюджету 56,11 грн. зайве сплаченого державного мита.

      Рішення оголошено 10.03.2011 р. і набирає чинності після закінчення десятинного строку на його оскарження.

Суддя                                                               Овсяннікова О.В.