Постанова

від 03.03.2011 по справі 25/406

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2011 № 25/406

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Корсак а В.А.

суддів:

при секретарі:

За участю представникі в:

від позивача: Гирич О.В. - за довіреністю,

від відповідача: представн ик не з' явився,

від третьої особи: представ ник не з' явився,

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу ВАТ "Незалежна Ст рахова Компанія"

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 23.11.2010

у справі № 25/406 ( .....)

за позовом ВАТ "Незалежна Страхо ва Компанія"

до ТОВ "Агро Індустріаль на Компанія"

третя особа позивача

третя особа відповідача ВАТ "Українська страхо ва компанія "Дженералі Гаран т"

про стягнення 8464,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2010 року Відкрит е акціонерне товариство „Нез алежна страхова компанія” зв ернулося до Господарського с уду м. Києва з позовом до Товар иства з обмеженою відповідал ьністю „Агро Індустріальна К омпанія”, за участю третьої о соби, яка не заявляє самостій них вимог на предмет спору, - В ідкритого акціонерного това риства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в роз мірі 8 464,18 грн.

Заявою про зменшення розмі ру позовних вимог позивач пр осив суд стягнути з відповід ача кошти в розмірі 2178,83 грн., обґ рунтовуючи це тим, що третя ос оба сплатила на його користь страхове відшкодування в по рядку регресу в сумі 6285,35 грн., що підтверджується банківсько ю випискою позивача.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що страхувальнику поз ивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо - т ранспортної пригоди, яка ста лась через порушення правил дорожнього руху водієм відпо відача, цивільно-страхова ві дповідальність якого застра хована у третьої особи за пол ісом № ВА/1538520.

У відзиві відповідач визна в позов частково, зокрема, в ча стині стягнення франшизи в р озмірі - 510,00 грн.

Третьою особою не надано ві дзиву на позов.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 23.11.2010 року позов задоволено частково. Присуд жено до стягнення з відповід ача основного боргу у розмір і 510,00 грн., а також витрати на спл ату державного мита у розмір і 5,10 грн., витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу у розмірі 54,28 грн . В іншій частині позову відмо влено повністю.

Не погоджуючись із прийнят им рішенням суду, позивач зве рнувся з апеляційною скарго ю, в якій просить рішення скас увати та постановити нове, як им позов задовольнити повніс тю, посилаючись на порушення місцевим господарським судо м норм матеріального та проц есуального права, невідповід ність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи .

В обґрунтування вимог апел яційної скарги апелянт зазна чив, що суд першої інстанції д ійшов помилкового висновку щ одо задоволення позовних вим ог частково, виключивши фіна нсові витрати позивача на пр оведення експертизи у розмір і 250,00 грн. та вважаючи достатнь ою для покриття витрат суму, п ерераховану третьою особою.

Апелянт стверджує, що судом першої інстанції проігноров ано положення ст. 29 Закону Укр аїни „Про обов' язкове страх ування цивільно-правової від повідальності власників наз емних транспортних засобів” , якою передбачено, що у зв' яз ку з пошкодженням транспортн ого засобу відшкодовуються в итрати, пов' язані з відновл ювальним ремонтом транспорт ного засобу.

Порушення норм процесуаль ного права, на думку позивача , полягає в тому, що суд не взяв до уваги докази та доводи поз ивача та не зазначив мотивів , з яких суд вважає встановлен ою відсутність фактів, якими обґрунтовувалися позовні ви моги.

Відповідачем та третьою ос обою не надано письмових від зивів щодо вимог апеляційної скарги.

Третьою особою не використ ано наданого їй законом прав а на участь свого представни ка у судових засіданнях. Прич ин неявки суду не повідомлен о. Однак, матеріали справи міс тять докази належного її пов ідомлення про час та місце ро згляду справи, оскільки пошт ове відправлення з копією ух вали суду про прийняття апел яційної скарги до провадженн я від 10.01.2011 року було завчасно в ручено представнику третьої особи, що підтверджується по штовим повідомленням №0883812.

Відповідачем забезпечено явку свого представника у су дові засідання лише частково . Представник відповідача Ги рич О.В. був належним чином пов ідомлений про час та дату суд ового засідання 03.03.2011 року, що п ідтверджується розпискою су ду.

За таких обставин, судова к олегія дійшла висновку про м ожливість розгляду справи за відсутності представника тр етьої особи.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, дослідивши зіб рані у справі докази, заслуха вши пояснення представників сторін, судова колегія встан овила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 жовтня 2006 року між поз ивачем (Страховик) та ОСОБА _2 (надалі по тексту - Страхув альник) було укладено догові р добровільного страхування транспортного засобу, надан ого у заставу ТЗМ № 623531 (надалі - Договір).

Об' єктом Договору добров ільного страхування є автомо біль “Пежо”, державний реєст раційний номер НОМЕР_1.

Вказаний транспортний зас іб позивач прийняв на страху вання на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, з окрема - пошкодження чи знищ ення внаслідок дорожньо- тр анспортної пригоди.

Відповідний страховий вип адок настав 17 травня 2007 року в м істі Києві, а саме: відбулося з іткнення автомобіля “Пежо”, державний реєстраційний ном ер НОМЕР_1, яким керував Ст рахувальник, та автомобіля “ МАЗ”, державний реєстраційни й номер НОМЕР_2, під керува нням ОСОБА_1.

В результаті ДТП автомобіл ь “Пежо”, державний реєстрац ійний номер НОМЕР_1 було п ошкоджено, що підтверджуєтьс я довідкою, виданою органами ДАІ МВС України на ім' я Стра хувальника.

За наслідками вказаної дор ожньо-транспортної пригоди п озивачем було перераховано н а користь страхувальника стр ахове відшкодування в розмір і 8214,18 грн., що підтверджується п латіжним дорученням № 6020 від 30 серпня 2007 року. Розмір страхов ого відшкодування підтвердж ується страховим актом № 5391 ві д 30.08.2007 р.

Судом встановлено, що позив ачем були понесені додаткові фінансові витрати з проведе ння автотоварознавчого досл ідження в сумі 250,00 грн., що підтв ерджується платіжним доруче нням № 5477 від 01.08.2007р.

Встановивши всі фактичні о бставини справи, перевіривши правильність застосування м ісцевим господарським судом норм матеріального та проце суального права, судова коле гія встановила, що позов підл ягає задоволенню повністю, в раховуючи наступне.

За визначенням статті 1 Зак ону України “Про страхування ” страхування - це вид цивільн о-правових відносин щодо зах исту майнових інтересів гром адян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страх ових випадків), визначених до говором страхування або чинн им законодавством, за рахуно к грошових фондів, що формуют ься шляхом сплати громадянам и та юридичними особами стра хових платежів (страхових вн есків, страхових премій) та до ходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень час тини другої статті 1187 Цивільн ого кодексу України шкода, за вдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується осо бою, яка на відповідній право вій підставі (право власност і, інше речове право, договір п ідряду, оренди тощо) володіє т ранспортним засобом, механіз мом, іншим об'єктом, використа ння, зберігання або утриманн я якого створює підвищену не безпеку.

Згідно з положеннями статт і 993 Цивільного кодексу Україн и до страховика, який виплати в страхове відшкодування за договором майнового страхув ання, у межах фактичних витра т переходить право вимоги, як е страхувальник або інша осо ба, що одержала страхове відш кодування, має до особи, відпо відальної за завдані збитки.

За приписами до статті 27 Зак ону України “Про страхування ” до страховика, який виплати в страхове відшкодування за договором майнового страхув ання, в межах фактичних затра т переходить право вимоги, як е страхувальник або інша осо ба, що одержала страхове відш кодування, має до особи, відпо відальної за заподіяний збит ок.

Відповідно до постанови Св ятошинського районного суду м. Києва від 20 червня 2007 року (ко пія постанови в справі) дорож ньо-транспортна пригода відб улась внаслідок порушення во дієм ОСОБА_1 пп. 13.1 Правил до рожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністр ів України № 1306 від 10.10.2001р. Останн ього визнано винним у скоєнн і адміністративного правопо рушення та притягнуто до адм іністративної відповідальн ості за ст. 124 КпАП України.

Згідно із ст. 509 Цивільного ко дексу України (надалі - ЦК Ук раїни) зобов'язання виникают ь з підстав, встановлених ста ттею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визнач ено, що підставами виникненн я цивільних прав та обов'язкі в, зокрема, є завдання майново ї (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності до ст. 1166 ЦК У країни майнова шкода, завдан а неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особи стим немайновим правам фізич ної або юридичної особи, а так ож шкода, завдана майну фізич ної або юридичної особи, відш кодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1172 Цивільного кодек су України встановлено, що юр идична або фізична особа від шкодовує шкоду, завдану їхні м працівником під час викона ння ним своїх трудових (служб ових) обов'язків.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 перебував з відпові дачем у трудових відносинах, що було встановлено Святоши нським районним судом м. Києв а під час розгляду справи № 3-1931 9/2007 та вбачається з положень по станови відповідного суду ві д 20.06.2007 р.

В абзаці 2 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду Укр аїни № 6 від 27.03.1992р. “Про практику розгляду судами цивільних с прав за позовами про відшкод ування шкоди” встановлено, щ о під володільцем джерела пі двищеної небезпеки розумі ється юридична особа або гро мадянин, що здійснюють експл уатацію джерела підвищеної н ебезпеки в силу права влас ності, повного господарськог о відання, оперативного упр авління або з інших підстав (д оговору оренди, довіреності тощо).

Абзацом 3 зазначеного пункт у передбачено, що не вважаєть ся володільцем джерела підв ищеної небезпеки і не несе ві дповідальності за шкоду пе ред потерпілим особа, яка уп равляє джерелом підвищеної н ебезпеки в силу трудових від носин з володільцем цього дж ерела (шофер, машиніст, операт ор і т. ін.).

Пунктом 5 вищезазначеної по станови встановлено, що при р озгляді справ про відшкодува ння шкоди суди повинні мати н а увазі, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаход иться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода , заподіяна нею у зв'язку з вик онанням трудових (службових ) обов'язків, незалежно від тог о, постійним, сезонним, тимчас овим за трудовим договором ч и на інших умовах вона була пр ацівником цієї організації.

Таким чином, враховуючи пол оження ст. ст. 1172, 1187, 1191 ЦК України, а також встановлену Святоши нським районним судом м. Києв а винність гр. ОСОБА_1 в спр ичиненні ДТП, що мало місце 17.05. 2007р., відповідач прийняв на себ е обов' язок відшкодовувати завдану ОСОБА_1 шкоду, зап одіяну майну третіх осіб вна слідок експлуатації ним тран спортного засобу “МАЗ”, держ авний реєстраційний номер НОМЕР_2.

З матеріалів справи вбачає ться, що відповідачем застра ховано цивільно-правову відп овідальність за шкоду, запод іяну майну третіх осіб внасл ідок експлуатації транспорт ного засобу “МАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР _2 будь-якою особою, яка експл уатує його на законних підст авах, шляхом укладення з трет ьою особою поліса обов' язко вого страхування цивільно-пр авової відповідальності вла сників наземних транспортни х засобів №ВА/1538520 (тип договору - 1).

У відповідності до ст. 5 Зако ну України “Про обов' язкове страхування цивільно-правов ої відповідальності власник ів наземних транспортних зас обів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правов ої відповідальності є майнов і інтереси, що не суперечать з аконодавству України, пов'яз ані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідал ьність якої застрахована, шк оди, заподіяної життю, здоров 'ю, майну потерпілих внаслідо к експлуатації забезпеченог о транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону Ук раїни “Про обов' язкове стра хування цивільно-правової ві дповідальності власників на земних транспортних засобів ” при настанні страхового ви падку страховик відповідно д о лімітів відповідальності в ідшкодовує оцінену шкоду, як а була заподіяна у результат і ДТП майну третьої особи.

Як визначено зі звіту №189 від 25.07.2007р., вартість відновлюваног о ремонту автомобіля “Пежо”, державний реєстраційний ном ер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, щ о відбулося 17.05.2007р., складає 6 795,35 г рн.

Таким чином, на підставі заз начених вище норм та у зв' яз ку з укладенням відповідачем з третьою особою полісу №ВА/15 38520 страхування цивільно-прав ової відповідальності остан нього, третя особа прийняла н а себе обов' язок відшкодову вати завдану ОСОБА_1 шкоду , заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу “МАЗ”, державний реєстраційний ном ер НОМЕР_2.

В порядку досудового врегу лювання спору позивач 14.04.2008р. на правив третій особі заяву № 312 74 на виплату страхового відшк одування.

Судом встановлено, що за на слідками дорожньо-транспорт ної пригоди третьою особою б уло перераховано на користь позивача страхове відшкодув ання в порядку регресу в розм ірі 6285,35 грн., що підтверджуєтьс я платіжним дорученням №869 від 15.10.2010 р. Розмір страхового відш кодування підтверджується с траховим актом від 14.09.2010р.

З положень відповідного ст рахового акту вбачається, що розмір страхового відшкодув ання в порядку регресу був ви значений третьою особою, вра ховуючи розмір страхового ві дшкодування, який був визнач ений звітом №189 від 25.07.2007р. за мін усом франшизи (510,00 грн.) за полі сом №ВА/1538520, тобто 6 285,35 грн.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Ко дексу, інших актів цивільног о законодавства.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК У країни якщо у зобов'язанні вс тановлений строк (термін) йо го виконання, то воно підляга є виконанню у цей строк (термі н).

Частиною 1 статті 1191 Цивільн ого кодексу України передбач ено, що особа, яка відшкодува ла шкоду, завдану іншою особо ю, має право зворотної вимог и (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшко дування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1194 ЦК України передб ачено, що особа, яка застрахув ала свою цивільну відповідал ьність, у разі недостатності страхової виплати (страхово го відшкодування) для повног о відшкодування завданої нею шкоди зобов' язана сплатити потерпілому різницю між фак тичним розміром шкоди і стра ховою виплатою (страховим ві дшкодуванням).

Зважаючи на те, що сума випл аченого позивачем страховог о відшкодування становить 8214, 18 грн., а кошти, що перераховані третьої особою не покривают ь у повному обсязі понесених позивачем страхових витрат, то відповідно до положень ст . 1194 ЦК України з відповідача пі длягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і с траховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, беручи до уваг и те, що позивач сплатив страх ове відшкодування у розмірі 8214,18 грн. та оплатив проведене а втотоварознавче дослідженн я в сумі 250,00 грн., відповідач наб ув право вимоги (регресу) до ві дповідача в межах фактичних витрат у сумі 8464,18 грн.

У зв' язку з тим, що третя ос оба перерахувала позивачу, я к встановлено вище, страхове відшкодування у розмірі 6 285,35 г рн. залишок заявленої регрес ної вимоги склав 2178,83 грн.

При цьому, судова колегія в важає помилковим висновок су ду першої інстанції щодо нео бґрунтованості позовних вим ог в частині стягнення з відп овідача суми у розмірі 250,00 грн. за проведене автотоварознав че дослідження, з огляду на на ступне.

За умовами ст. 27 Закон Україн и „Про страхування”, страхов ик має право вимагати компен сацію здійснених виплат від особи, відповідальної за зап одіяний збиток, у повному обс язі.

За таких обставин, враховую чи наведене, з відповідача пі длягає стягненню залишок зая вленої регресної вимоги у су мі 2178,83 грн., з урахуванням витра т позивача на оплату автотов арознавчого дослідження у ро змірі 250,00 грн.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

З огляду на вищевикладені о бставини, розглядаючи їх в су купності, та виходячи з систе много аналізу норм законодав ства, суд апеляційної інстан ції дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року у даній сп раві прийнято з порушенням н орм матеріального права.

На підставі наведеного, суд ова колегія вважає, що апеляц ійна скарга Відкритого акціо нерного товариства „Незалеж на страхова компанія” підляг ає задоволенню, натомість рі шення Господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року слід змінит и, задовольнивши позов повні стю.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за по дання позовної заяви та держ авне мито за подання апеляці йної скарги слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК Україн и, Київський апеляційний гос подарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скар гу Відкритого акціонерного т овариства „Незалежна страхо ва компанія” на рішення Госп одарського суду м. Києва від 23 .11.2010 року задовольнити.

2. Рішення Господарськ ого суду м. Києва від 23.11.2010 року у справі №25/406 - змінити.

Резолютивну частину рішен ня викласти в наступній реда кції:

„ Позов задовольнити повні стю.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю “Аг ро Індустріальна компанія” ( ідентифікаційний код: 35822918, адр еса: 02090, м. Київ, вул. Сосюри, буди нок, 5) на користь Відкритого а кціонерного товариства “Нез алежна страхова компанія”(ід ентифікаційний код: 20036721, адрес а: 01021, м. Київ, Кловський Узвіз, б удинок, 9/2, кв.21, р/р 2650600004267 в ПАТ КБ “ Правекс-Банк”, МФО 321983) кошти у р озмірі 2178 (дві тисячі сто сімде сят вісім) грн. 83 коп., витрати п о сплаті державного мита у ро змірі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су в розмірі 236 (двісті тридцят ь шість) грн. 00 коп. Видати наказ .

В іншій частині рішення Гос подарського суду м. Києва від 23.11.2010 року у справі

№ 25/406 залиш ити без змін.

3. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю “А гро Індустріальна компанія” (ідентифікаційний код: 35822918, адр еса: 02090, м. Київ, вул. Сосюри, буди нок, 5) на користь Відкритого а кціонерного товариства “Нез алежна страхова компанія”(ід ентифікаційний код: 20036721, адрес а: 01021, м. Київ, Кловський Узвіз, б удинок, 9/2, кв.21, р/р 2650600004267 в ПАТ КБ “ Правекс-Банк”, МФО 321983) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 51 (п' ятдесят одна) г рн. 00 коп.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати відповід ні накази.

5. Матеріали справи №25/406 повер нути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскарж ена впродовж двадцяти днів д о Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді

10.03.11 (відправлено)