Постанова

від 26.02.2008 по справі 5020-4/011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-4/011

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"26" лютого 2008 р.  14:40                                                                                          м. Севастополь

За адміністративним позовом

Приватного підприємства «Соріус»(вул. Сенявіна, 3, місто Севастополь, 99011)

до відповідача: Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37, місто Севастополь, 99011),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:  Головне управління державного казначейства України в місті Севастополі (вул. Балаклавська, 9, місто Севастополь, 99011),

за участю  прокурора  міста  Севастополя (вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000001235/0 від 19.01.2007 та зобов`язання відповідача надати належні документи до органів державного казначейства для бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 року в сумі 241049,00 грн.,

суддя Остапова К.А.,

при секретарі судового засідання Пірог О.В.

За участю представників:

Прокурор:  Шульга А.М., посвідчення №438 від 20.02.2006,

Від позивача: Логутев В.М., довіреність б/н від 06.02.2008,

Від відповідача: Ягунов В.П., довіреність №10-004/270 від 05.07.2007;

Самозвон С.П., довіреність № 272/10-004 від 03.09.2007,

Від третьої особи: не з`явився,

Суть спору: Приватне підприємство «Соріус»звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000001235/0 від 19.01.2007 та зобов`язання відповідача надати належні документи до органів державного казначейства для бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 року в сумі 241049,00 грн.

Ухвалою від 21.01.2008 відкрите провадження в адміністративній справі №5020-4/011 на підставі зазначеної позовної заяви з призначенням попереднього судового засідання на 06.02.2008.

За наслідками підготовчого провадження ухвалою від 06.02.2008 справа призначена до судового розгляду на 21.02.2008. Пунктом 4 резолютивної частини ухвали суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головне управління державного казначейства України в місті Севастополі.

Листом від 01.02.2008 прокурор міста Севастополя повідомив суд про вступ в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративний процес по справі №5020-4/011.

В судовому розгляді оголошувалась перерва до 26.02.2008.

В відзиві на позов (вхідний номер 2267 від 06.02.2008) відповідач зазначає, що виконання позивачем цивільних зобов`язань по договорам комісії не може прирівнюватися к фактичної оплаті в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», у зв`язку з чим позовні вимоги Приватного підприємства «Соріус».

Письмовим клопотанням (3535 від 26.02.2008) третя особа - Головне управління державного казначейства України в місті Севастополі просить суд вирішити спір по суті в відсутність належного представника третьої особи.

У відзиві на позов (вхідний номер 3536 від 26.02.2008) третя особа - Головне управління державного казначейства України в місті Севастополі пояснила суду, що органи державного казначейства здійснюють безпосереднє повернення сум податку на додану вартість із бюджету не здійснюючи контроль за органами податкової служби, і по справам такої  категорії є безпосередніми виконавцями.

Відповідно до статті  41 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 21 Заключних положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

За клопотанням прокурора, представників сторін, відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснення та клопотання по справі надавались ними російською мовою.

Згідно зі статями 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні  прокурору, представникам сторін роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення учасників процесу,  суд

в с т а н о в и в :

19.012007 відповідачем була здійснена позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства “Соріус” (далі –ПП “Соріус”) з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на  розрахунковий  рахунок за  період  листопад 2006  року.

За результатами перевірки складений Акт №2/23-5/22285658/485/10 від 19.01.2007 і прийняте податкове повідомлення-рішення №000001235/0 від 19.01.2007 про зменшення позивачеві бюджетного відшкодування у розмірі 241049,00 грн.

В ході перевірки встановлено, що ПП “Соріус” в порушення підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2006 року на суму 241049,00 грн.

Перевіряючими в акті встановлено наступне.

Позивач (по договору - Комітент) уклав з Дочірним підприємством Державної компанії „Укрспецекспорт” Держаним госпрозрахунковим зовнішньоторгівельним підприємством „Спецтехноекспорт” (далі – ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт”, по договору -  Комісіонер) наступні договори комісії: №STE-1-33-D/K-06 від 16.01.2006, №STE-1-35-D/K-06 від 14.03.2006, №STE-1-38-D/K-06 від 16.01.2006, №STE-1-129-D/K-06 від 14.03.2006, №STE-1-130-D/K-06 від 14.03.2006, №STE-1-134-D/K-06 від 14.03.2006, №STE-1-135-D/K-06 від 14.03.2006, відповідно до яких позивач –Комітент доручає, а ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт” –Комісіонер зобов`язується за дорученням комітента укласти контракти з Об`єднаним штабом Міністерства оборони (ВМС) Індії для здійснення постачання суднових і корабельних запасних частин.

Згідно з підпунктом 5.2 пункту 5 договорів комісійна плата встановлюється як різниця між ціною продажу продукції, установленою комісіонером самостійно і за який він укладає Контракт, погодженої комітентом ціною продукції, а також понесених комісіонером витрат. Визначений такими чином розмір комісійної плати включає в себе податок на додану вартість.

ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт”, виконав свої обов`язки по договорам, склав відповідний звіти комісіонера:

-          по договору №STE-1-33-D/K-06 від 16.01.2006 –звіт від 17.10.2006,

-          по договору №STE-1-35-D/K-06 від 14.03.2006 –звіт від 30.10.2006,

-          по договору №STE-1-38-D/K-06 від 16.01.2006 –звіт від 17.10.2006,

-          по договору №STE-1-129-D/K-06 від 14.03.2006 –звіт від 30.10.2006,

-          по договору №STE-1-130-D/K-06 від 14.03.2006 –звіт від 17.10.2006,

-          по договору №STE-1-134-D/K-06 від 14.03.2006 –звіт від 17.10.2006,

-          по договору №STE-1-135-D/K-06 від 14.03.2006 –звіт від 17.10.2006.

Кінцеві розрахунки між ПП “Соріус” та ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт” здійснені в жовтні 2006 року (дата надання останніх звітів комісіонера).

ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт” надало ПП “Соріус” наступні податкові накладні:

-          по договору №STE-1-33-D/K-06 від 16.01.2006 –накладна від 17.10.2006 №412 на суму 52658,85 грн. (у тому числі ПДВ 8776,47 грн.),

-          по договору №STE-1-35-D/K-06 від 14.03.2006 –накладна від 30.10.2006 №425 на суму 467221,41 грн. (у тому числі ПДВ 77870,23 грн.),

-          по договору №STE-1-38-D/K-06 від 16.01.2006 - накладна від 17.10.2006 №416 на суму 55908,70 грн. (у тому числі ПДВ 9318,12 грн.),

-          по договору №STE-1-129-D/K-06 від 14.03.2006- накладна від 30.10.2006 №440 на суму 8776,38 грн. (у тому числі ПДВ 1462,73 грн.),

-          по договору №STE-1-130-D/K-06 від 14.03.2006 - накладна від 17.10.2006 №413 на суму 169480,16 грн. (у тому числі ПДВ 28246,69 грн.),

-          по договору №STE-1-134-D/K-06 від 14.03.2006 - накладна від 17.10.2006 №415 на суму 397540,91 грн. (у тому числі ПДВ 66256,82 грн.),

-          по договору №STE-1-135-D/K-06 від 14.03.2006 - накладна від 17.10.2006 №414 на суму 294704,97 грн. (у тому числі ПДВ 49117,49 грн.).

Позивач надав відповідачеві податкову декларацію за листопад 2006 року (вхідний номер 80793 від 19.12.2006), у якій у рядку 25.1 вказано суму 289652,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок (а. с. 94-95).

Як зазначено в Акті перевірки, перелічені податкові накладні правомірно відображені в розділі 1 реєстру отриманих та виданих податкових накладних в жовтні 2006 року і відповідно у складі податкового кредиту в стр. 17 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006 року.

Таким чином перевіряючими у акті перевірки зроблений висновок про виникнення у ПП “Соріус” права на податковий кредит в жовтні 2006 року.

Але ПП “Соріус” в стр. 3 Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість (Розрахунок бюджетного відшкодування) за листопад 2006 року включило суму податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним в розмірі 241049,00 грн. як фактично сплачену, що на думку перевіряючих є безпідставним.

В акті зазначено, що в ході перевірки встановлено, що за даними рахунків бухгалтерського обліку ПП “Соріус” 311 (рахунки в банках) и 301 (каса) відсутні операції, яки підтверджують оплату комісійної винагороди на адресу ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт” за договорами  комісії  №STE-1-33-D/K-06 від 16.01.2006, №STE-1-35-D/K-06 від 14.03.2006, №STE-1-38-D/K-06 від 16.01.2006, №STE-1-129-D/K-06 від 14.03.2006, №STE-1-130-D/K-06 від 14.03.2006, №STE-1-134-D/K-06 від 14.03.2006, №STE-1-135-D/K-06 від 14.03.2006, отже не підтверджений факт оплаченого податкового кредиту в сумі податку на додану вартість 241049,00 грн. з комісійної винагороди, витрат та митне оформлення та перевозку вантажів, що належав до сплати постачальнику послуг ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт”.

У зв'язку з чим, з врахуванням вимог пункту 1.8 ст. 1, підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, підпункту 5.12 Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  09.07.1997 за №250/2054, в редакцій наказу від 15.06.2005 №213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за №702/10982, в акті зроблений висновок про неправомірність включення ПП “Соріус” до Розрахунку бюджетного відшкодування в строку 3 суму податку на додану вартість в розмірі 241049,00 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2006 року на суму 241049,00 грн.

За результатами перевірки, на підставі Акту перевірки №2/23-5/22285658/485/10 від 19.01.2007 ДПІ в Ленінському районі міста Севастополя зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування в розмірі 241049,00 грн. (податкове повідомлення-рішення №000001235/0 від 19.01.2007).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя за захистом порушеного права.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі –Закон) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд не може погодитись із висновком ДПІ в Ленінському районі міста Севастополя щодо відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування шляхом перерахування у зв'язку із відсутністю по даним рахунків бухгалтерського обліку ПП “Соріус” операції, підтверджуючої оплату комісійної винагороди, доводами про необхідність такої умови виникнення права на бюджетне відшкодування у формі перерахування як фактична оплата, в даному випадку комісійної винагороди, саме шляхом операції з передачі грошових коштів від ПП “Соріус” на адресу ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт”.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Договір комісії має відплатний характер. Згідно зі статтею 1013 Кодексу комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Статтею 1020 вказаного Кодексу передбачено, що комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента.

Тобто вказаним Кодексом передбачений обов'язок комітента оплатити надані комісіонером послуги, але при виконанні даного виду договорів особа, послуги якої належить оплатити, може самостійно відрахувати належну їй суму комісійної винагороди. Це правило спрямовано на забезпечення інтересів комісіонера.

Відповідно до умов договорів комісії за виконання доручення, зазначеного у договорах, Комісіонер отримує комісійну плату у розмірі різниці між ціною продажу продукції, встановленою Комісіонером самостійно та за якою він укладає контракт, погодженою Комітентом ціною продукції, а також понесених Комісіонером витрат. Визначений таким чином розмін комісійної винагороди включає в себе податок на додану вартість. Комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього від покупця. Інший порядок виплати комісіонерові комісійної плати вказаним договором не передбачений.

Матеріалами справи підтверджується, що Комісіонер –ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт” виконав свої обов'язки за договорами, перерахував на рахунок позивача всі належні йому за договорами комісії кошти, надав позивачеві звіти, отримав право на належну йому за договорами оплату наданих ним послуг та утримав відповідно до умов договорів, комісійну винагороду в сумі 1446291,38 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 241049,00 грн. З викладеного випливає, що ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт” отримало оплату своїх послуг в порядку, встановленому діючим законодавством та договорами комісії та надало позивачеві податкові накладні від 17.10.2006 №412 на суму 52658,85 грн. (у тому числі ПДВ 8776,47 грн.), від 30.10.2006 №425 на суму 467221,41 грн. (у тому числі ПДВ 77870,23 грн.), від 17.10.2006 №416 на суму 55908,70 грн. (у тому числі ПДВ 9318,12 грн.), від 30.10.2006 №440 на суму 8776,38 грн. (у тому числі ПДВ 1462,73 грн.), від 17.10.2006 №413 на суму 169480,16 грн. (у тому числі ПДВ 28246,69 грн.), від 17.10.2006 №415 на суму 397540,91 грн. (у тому числі ПДВ 66256,82 грн.), від 17.10.2006 №414 на суму 294704,97 грн. (у тому числі ПДВ 49117,49 грн.).

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на бюджетне відшкодування перерахуванням на розрахунковий рахунок за листопад 2006 року в сумі 241049,00 грн. та обґрунтовано включив його до Розрахунку бюджетного відшкодування як фактично сплачену.

В підпункті 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників (п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону).

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. 

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування 7.7.5.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючі викладене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя №000001235/0 від 19.01.2007.

3.          Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Ленінському районі міста Севастополя (вул. Леніна, 37, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний  код 23193148) надати належні документи до державного казначейства для бюджетного відшкодування податку на додану  вартість  на розрахунковий рахунок Приватного підприємства “Соріус” (вул. Сенявіна, 3, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код  22285658)  за  листопад 2006  року в сумі 241049,00 грн., яке виникло по договорам комісії №STE-1-33-D/K-06 від 16.01.2006, №STE-1-35-D/K-06 від 14.03.2006, №STE-1-38-D/K-06 від 16.01.2006, №STE-1-129-D/K-06 від 14.03.2006, №STE-1-130-D/K-06 від 14.03.2006, №STE-1-134-D/K-06 від 14.03.2006, №STE-1-135-D/K-06 від 14.03.2006.

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “Соріус” (вул. Сенявіна, 3, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код  22285658)  витрати по сплаті судового збору в сумі 03,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до господарського суду міста Севастополя протягом десяті днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства –з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Виконавчий лист видається за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено.

Суддя К.А. Остапова

Постанова складена та підписанав порядку частини  третьої статті  160 КАС України03.03.2008.