17/68
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"21" лютого 2008 р. Справа № 17/68
м. Чернігів «21 »лютого 2008 року
Суддя Кушнір І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за участю:
Секретаря судового засідання: Чепурна О.В.
Представника Позивача: Крупина А.О. –головний держподатінспектор, дов. №1/9/10-000 від 08.02.2008р.;
Представника відповідача: не з'явився.
матеріали справи №17/68
За ПОЗОВОМ: Державної податкової інспекції у Козелецькому районі
17000, Чернігівська область, Козелецький район, смт. Козелець, вул. Толстого, 34а
До ВІДПОВІДАЧА: Фермерського господарства „Шаг”
17054, Чернігівська область, Козелецький район, с. Пилятин, вул. Травнева, 17
Про стягнення 1523 грн. за рахунок активів
СУТЬ СПОРУ :
ДПІ у Козелецькому районі пред'явлено позов до ФГ „Шаг” про стягнення за рахунок активів податкового боргу в розмірі 5 грн. основного боргу та 1518 грн. штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств.
Відповідач відзиву на позов не надав, явки представника в судове засідання не забезпечив, хоча двічі належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення про вручення №771673 та №786077 свідчать про вручення ухвали та повісток 25.01.08р. та 07.02.08р. відповідно).
За таких обставин неявка представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши представника Позивача та дослідивши надані письмові докази, суд
ВСТАНОВИВ :
Фермерське господарство„Шаг” зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності розпорядженням Козелецької райдержадміністрації від 03.02.1995р. за №174, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
ФГ „Шаг” зареєстроване ДПІ у Козелецькому районі як платник податків з 03.02.1995р. за №174.
Відповідно до Закону України № 1251-ХІІ від 25.06.1991 р “Про систему оподаткування” Боржник є платником податків і тому зобов'язаний подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), та сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Ст.11 названого закону встановлює, що за порушення податкових законів платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.
Згідно з, п.п.5.3.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00р. №2181-ІІІ (далі Закон №2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідачем дані вимоги не виконані.
Станом на момент подання позову за Відповідачем рахується податковий борг по сплаті штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1518 грн. (враховуючи самостійне часткове погашення боргу), який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №002131530/0 від 14.03.2007р., винесеного на підставі акту про результати перевірки №298/15-010 від 12.03.2007р., та яке було надіслано рекомендованим листом з повідомленням і отримано Відповідачем 10.04.07р., про що свідчить копія поштового повідомлення в матеріалах справи. Крім того, Відповідачем самостійно подано Декларацію з податку на прибуток за І квартал 2007 року, відповідно до якої сума податкового зобов1язання по даному виду податку становить 5 грн.
Згідно п.1.3. ст.1 Закону №2181:
“Податковий борг (недоїмка) –податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.”
Згідно до п.5.1. ст.5 Закону №2181:
«Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.»
Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №2181:
“Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.”
Доказів оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення Відповідач не надав, а отже визначена в ньому сума є узгодженою.
Позивачем були сформовані та направлені рекомендованими листами з повідомленнями про вручення податкові вимоги: перша за №1/134 від 24.04.2007р. та друга за №2/185 від 29.05.2007р., які були отримані Відповідачем, про що свідчать копії поштових повідомлень в матеріалах справи.
Позивачем було прийняте рішення №31 від 09.07.2007р. про стягнення коштів за рахунок активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Враховуючи, що вищевказаний податковий борг самостійно Відповідачем не погашений, він підлягає стягненню за рахунок активів такого платника на підставі п.п.3.1.1 п.3.1. ст. 3 Закону №2181 в судовому порядку.
За таких обставин позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України:
“У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.”
Покладення на Відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею взагалі не передбачено.
На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на Відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.
Керуючись ст.ст.94, 158-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути за рахунок активів з фермерського господарства „Шаг” (17054, Чернігівська область, Козелецький район, с. Пилятин, вул. Травнева, 17, код 14253443) на користь державного бюджету (р/р34120999700163, отримувач: Держбюджет Козелецького району: банк УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22824138) 1518 грн. штрафних санкцій та 5 грн. основного боргу по податку на прибуток.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
3. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Дана Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
5. Дана Постанова після набрання законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Суддя І.В. Кушнір
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2008 |
Оприлюднено | 12.03.2008 |
Номер документу | 1422527 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні