Постанова

від 18.02.2008 по справі 10/181

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/181

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2008                                                                                   Справа № 10/181  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Павловського П.П.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників:

від позивача:  Каліч В.М. представник, довіреність №11  від 08.11.06;

від відповідача:  ДьяченкоА.А. представник, довіреність №б/н  від 10.12.07;

від відповідача:  Козаков  В.В. директор,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми “'Золотий Колос”, село Губівка, Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10 січня 2008 року у справі №10/181;

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  агрофірми “'Золотий Колос”, село Губівка, Кіровоградської області;

до відповідача приватного підприємства “Губівське”, село Губівка, Кіровоградської області;

про визнання договору недійсним та стягнення вартості майна.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма “Золотий Колос” звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить з урахуванням уточнень до позовної заяви, визнати договір купівлі-продажу від 1 жовтня 2002 року, укладеного між підприємством позивача та відповідачем приватним підприємством “Губівське”, недійсним.

Зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу грошові кошти в розмірі 285408 гривень вартості майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що угода укладена представником юридичної особи без належних повноважень на її укладання або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону.

Рішенням господарського суду у справі №10/181 від 10 січня 2008 року (суддя Коваленко Н.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Стягнуто з позивача судові витрати.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що якщо господарським судом буде з'ясовано, що установчими документами товариства право органу цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто такий орган підписав договір без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт не затвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Крім того позивачем не доведено, що наявність подружніх чи інших стосунків між громадянином Козаковим В.В. та громадянкою Козаковою К.І., а також той факт, що гр. Козаков В.В. був засновником ПП “Губівське”, що є підставою вважати громадянина Козакова В.В. заінтересованою особою.

Позивач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Позивач просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.

На апеляційну скаргу відповідач відзив не надав.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду Кіровоградської області скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Задовольняючи апеляційну скаргу судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що між сторонами позивачем ТОВ “Агрофірма “Золотий Колос” (продавець) в особі керівника Козакова В.В. та відповідачем ПП “Губівське” (покупець) 1 жовтня 2002 року укладено договір купівлі-продажу майна, вартість якого склала з урахуванням уточнень до позовної заяви 285408 гривень.

За умовами даного договору покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість майна грішми до 30 жовтня 2002 року.

Право власності на майно переходить до покупця з моменту повної сплати вартості майна.

Передача майна продавцем покупцю проводиться за актом приймання-передачі, наведеному в Додатку 2 до цього договору.

Зобов'язання Покупцем про сплату за отримане майно не виконані і до теперішнього часу.

Позивач, розпорядник майна арбітражний керуючий Мироненко В.В., оскільки Козаков В.В. в наслідок був відсторонений від посади керівника, вважає, що укладений договір є не дійсним, оскільки Козаков В.В. порушив вимоги статті 59 Закону України “Про господарські товариства” вчинив угоду буз попередньої згоди учасників товариства, якою передбачено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Крім того представник Покупця, ПП “Губівське”, а саме дружина Козакова В.В., є заінтересованою особою по відношення до Козакова В.В.

Судова колегія погоджується з таким висновком.

Відповідно до частини 11 статті 17 Закону України “Про банкрутство”, угода боржника може бути визнана господарським судом недійсною, якщо угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до підпункту “ж” пункту 13.2 Статуту ТОВ “Агрофірма “Золотий Колос” до компетенції Зборів Учасників належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 2000 тисячі гривень.

Директор ТОВ “Агрофірма “Золотий Колос” відповідно до підпункту 13.5.3 пункту 13.5 Статуту має право укладати будь-які угоди та інші юридичні акти на суму, що не перевищує вказану в пункті 13.2 “ж”, тобто на суму не більше 2000 гривень.

З умов укладеного договору вбачається, що вказана суму була перевищена.

Козаков В.В., як директор ТОВ “Агрофірма “Золотий Колос” з перевищенням своїх повноважень уклав з представником іншої юридичної особи угоду знаючи при підписанні угоди що існують певні обмеження своїх повноважень.

Відповідно до статті 62 Закону України “ Про господарські товариства” дирекція (директор) діє від імені товариства в межах встановлених даним Законодавством та установчими документами.

Угода укладена представником юридичної особи без належних повноважень на її укладання або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до частини 3 статті 62 ЦК України представник не може вчиняти угоди від імені особи, яку він представляє у своїх інтересах, або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

На час укладення договору купівлі-продажу від 1 жовтня 2002 року, Козаков В.В. вчиняв угоду у своїх інтересах, так як він одночасно є засновником ПП “Губівське”.

Представник Покупця, ПП “Губівське” є заінтересованою особою по відношенню до Козакова В.В., оскільки представник покупця є дружина Козакова В.В.

Тому судова колегія вважає, що в результаті укладеної угоди кредиторам можуть бути завдані збитки, а тому все отримане за такою угодою повинно бути повернено ТОВ “Агрофірма Золотий Колос”.

Відповідно до статті 63 ЦК УРСР угода вчинена представником від імені юридичної особи з перевищенням повноважень створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення угоди цією особою.

З матеріалів справи вбачається, що Збори учасників ТОВ “Агрофірма “Золотий Колос” не схвалили укладену Козаковим В.В. угоди, а тому правових наслідків для ТОВ “Агрофірма “Золотий Колос” вона не має.

Крім того до складу майна, що продавалося за оскаржуємою угодою, входять зерносклад та будка для рибаків, які відносяться до складу нерухомого майна.

Відповідно до статей 54, 55 Закону України “Про нотаріат” та пункту 27 “Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої наказом Мінюсту України №18/5 від 14 червня 1994 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 року за №152/361, договори про відчуження нерухомого майна підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Тому оскаржуємий договір повинен був бути посвідчений нотаріально.

А невідповідність його цим вимогам є підставою для визнання його недійсним у відповідності до статті 48 ЦК УРСР.

Судом не дано належної правової оцінки цим обставинам, не сформульовані доводи, за якими ці обставини не прийняті до уваги, що є порушенням з боку суду.

Крім того станом на 1 жовтня 2002 року ТОВ “Агрофірма “Золотий Колос” мала податковий борг з 7 грудня 2001 року в сумі 6169,48 гривень, а отже всі її активи знаходились в податковій заставі.

Таким чином, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, потягла за собою неправильне застосування норм матеріального права, що згідно пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни чи скасування рішення.          

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну  скаргу задовольнити, рішення скасувати.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми “'Золотий Колос”, село Губівка, Кіровоградської області, задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 10 січня 2008 року у справі №10/181, скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу від 1 жовтня 2002 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Золотий Колос” та Приватним підприємством “Губівське”, недійсним.

Стягнути з Приватного підприємства “Губівське” р/р 260074433 в АППБ “Аваль”, селище міського типу Компаніївка МФО 323538 код 31794877 адреса: 28413, село Губівка, Компаніївського району, Кіровоградської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Золотий Колос” філія Кіровоградське центральне відділення ПІБ місто Кіровоград р/р 26003301332286 МФО 323301 код 30798294 адреса: 25006, вулиця Тімірязєва, будинок №84, кімната 508, грошові кошти у сумі 285408 гривень, вартість майна.

Стягнути з ПП “Губівське” на користь ТОВ “Агрофірма “Золотий Колос” судові витрати 1700 гривень державного мита за розгляд справи у господарському суді, 1469,50 гривень державного мита за розгляд справи у апеляційному господарському суді 118 гривень за інформаційно-технічне забезпечення.

Господарському суду Кіровоградської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.

Головуючий                                                            П.П. Павловський  

          Судді                                                                                В.В. Швець

                                                                                                          О.В. Чус

Постанову оформлено у відповідності до вимог статті 84 ГПК України  25 лютого 2008 року.

З оригіналом згідно

Помічник судді                 О.В. Чабаненко