Постанова

від 27.02.2008 по справі 20/403

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/403

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.02.2008                                                                                           № 20/403

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

 за участю секретаря судового засідання:            

 представників сторін:

 позивача: Кудря Є.С. (дов. від 03.01.08 б/н);

 відповідача: Саратов О.Ю. (дов. від 20.02.08 № 34),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Астарта"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.01.2008

 у справі № 20/403  

 за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Кула-Крим"

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Астарта"

 про                                                  стягнення 55413,35 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.08 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія”Астарта” (далі-відповідач) на користь Закритого акціонерного товариства “Кула-Крим” (далі-позивач) 14714,33 грн. страхового відшкодування, 147,14 грн. державного мита, 31,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Скарга мотивована тим, що висновки суду є помилковими, оскільки позивач надав страховій компанії неправдиві відомості. Відповідно до договору страхування страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадку, якщо страхувальник або його представник надали неправдиві відомості про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку. В апеляційній скарзі зазначено, що умовами договору страхування передбачена безумовна франшиза у відсотках від страхової суми, певної для кожного застрахованого транспортного засобу. Задовольняючи позовні вимоги ЗАТ “Кула-Крим” у частині стягнення страхового відшкодування, суд застосував франшизу в розмірі 774, 44 грн., а не 1500 грн., що не відповідає умовам договору страхування.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просить залишити рішення суду без змін, а скаргу без задоволення.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між Відкритим акціонерним товариством “Страхова компанія”Астарта” та Закритим акціонерним товариством “Кула-Крим” укладено договір від 26.04.04 № 1/2-108 добровільного страхування наземного транспорту. Згідно з умовами договору страховик приймає на себе зобов'язання у випадку настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування або відшкодувати спричинений збиток у межах страхової суми страхувальнику, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у встановлені строки та виконувати інші умови договору страхування.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору об'єктом страхування є майнові інтереси, які не суперечать законодавству України, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами, вказаними у договорі.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що у відповідності з договором відшкодовуються збитки, які сталися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Додатком до договору від 26.04.04 №1/2 визначено список транспортних засобів, які застраховані відповідачем, зокрема, автомобіль МАЗ-543208020, д/н 13911 КО, 2003 року випуску.

21.01.05 на 214 км. автошляху “Бориспіль-Дніпропетровськ” сталася дорожньо-транспортна пригода: автомобіль МАЗ - 543208020, державний номер 13911 КО, під керуванням водія Синьоокого С.А., здійснив наїзд на автомобіль КАМАЗ-54112, державний номер 15594 СН, під керуванням Склярова Ю.Є.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про складення страхового акту, на підставі якого здійснити страхове відшкодування на користь позивача.

01.06.05 листом № 74  відповідач повідомив позивача про необхідність надати додаткові документи, а саме: виписку із наказу про зарахування на роботу водія Синьоокого С.А.; виписку із наказу про закріплення транспортного засобу за Синьооким С.А.; протокол про адміністративне правопорушення, складений на місці ДТП; довідку ДАІ про ДТП; рішення суду, яке набрало законної сили.

Позивач направив на адресу відповідача виписку із наказу про зарахування на роботу водія Синьоокого С.А., виписку із наказу про закріплення транспортного засобу за Синьооким С.А. При цьому позивач повідомив відповідача про те, що копія протоколу про адміністративне правопорушення ні водію, ні позивачу не видавалася. Довідка ДАІ про ДТП направлена ДАІ на адресу відповідача. Позивач просив відповідача витребувати в ДАІ протокол про адміністративне правопорушення.

З вимогою про виплату страхового відшкодування позивач звернувся до відповідача листом від 07.07.05 № 527.

05.09.05 позивач повторно звернувся до відповідача та просив прийняти міри для негайної виплати йому страхового відшкодування.

У додатку № 1/2 до договору від 26.04.04 № 1/2-108 добровільного страхування наземного транспорту сторонами визначено страхову суму по застрахованому об'єкту - 30000,00 грн.

Умовами даного договору (п 4.4.2.) встановлюється безумовна франшиза в процентах від страхової суми, визначеної для кожного застрахованого засобу наземного транспорту, у наступних розмірах:

- по страховому ризику “ДТП”: 2% без вини водія; 5% при наявності вини водія.

Згідно з п. 9.1. договору виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком на підставі заявки страхувальника та страхового акту.

Відповідно до п. 9.3. договору страхове відшкодування виплачується протягом 15-ти днів з дня прийняття рішення про виплату.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ст. 20 Закону України “Про страхування” страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та  вважає, що ним помилково було визначено розмір франшизи, оскільки 5% від страхової суми 30000, 00 грн. складає 1500 грн. Вартість матеріального збитку відповідно до висновку експерта-оцінювача становить 15488, 77 грн. Отже, розмір страхового відшкодування буде дорівнювати 13988, 77 грн. (15488, 77 грн. – 1500 грн.).

Тому, рішення в цій частині підлягає зміні.

Щодо посилань позивача про застосування штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання, слід зазначити наступне.

Згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені);

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в стягненні пені, оскільки на час звернення позивача до суду річний строк позовної давності минув,

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди необхідно зазначити, що вони документально та законодавчо не обґрунтовані.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.08 у справі № 20/403 підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія”Астарта” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.08 у справі           №20/403 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Астарта”(м. Київ, вул. Тверська, 6, код ЄДРПОУ 02308021) на користь Закритого акціонерного товариства “Кула-Крим”(96012, АР Крим, м. Армянськ, вул. Промислова, 2, код ЄДРПОУ 31684097) 13988,77 грн. - страхового відшкодування, 139,88 грн. - державного мита, 29,79грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.”.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4.Матеріали справи №20/403 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 03.03.08 (відправлено)