Постанова

від 20.02.2008 по справі 17/117/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

17/117/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

                                                                                     №   

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. –головуючого (доповідача),

Мамонтової О.М.,Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю «Нікольська»

на ухвалугосподарського суду Миколаївської області від 16.02.2007

у справі господарського суду№ 17/117/07 Миколаївської області

за позовомвідкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

довідкритого акціонерного  товариства «Агроекспорт»товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Основа»товариства з обмеженою відповідальністю «Крат 296»товариства з обмеженою відповідальністю «Нікольська»

про звернення стягнення на предмет іпотеки

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від позивачаПоляков Г.А. (дов. №64-00/8423 від 24.10.2006)Костельнюк В.Я. (дов. №64-00/9407 від 21.11.2006)

від відповідача 1не з'явились

від відповідача 2не з'явились

від відповідача 3не з'явились

від відповідача 4Агакарян Н.С. (дов. від 11.02.2008)Матвєєва О.І. (дов. від 11.02.2008)

В С Т А Н О В И В  :

у лютому 2007 відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Миколаївської обласної дирекції (далі –Банк) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до відкритого акціонерного  товариства «Агроекспорт», товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Основа», товариства з обмеженою відповідальністю «Крат 296», товариства з обмеженою відповідальністю «Нікольська» про звернення стягнення на предмет іпотеки –комплекс будівель, що знаходяться за адресою: Миколаївська область, Вознесеньский район, с. Новогригорівська, вул. Садова, 1Б відповідно до іпотечного договору від 09.12.2004, зареєстрованого в реєстрі за № 743 (т.1 а.с. 67-72). Одночасно з поданням позову було заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою суду від 16.02.2007 порушено провадження у справі, з метою забезпечення позову в порядку статті 66 Господарського процесуального кодексу України заборонено відчуження комплексу будівель, що знаходяться за адресою: Миколаївська області, Вознесеньский район, с. Новогригорівська, вул. Садова, 1Б відповідно до іпотечного договору від 09.12.2004, зареєстрованого в реєстрі за № 743, а також передачу зазначеного майна в аренду фізичним та юридичним особам.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині вжиття заходів до забезпечення позову, товариство з обмеженою відповідальністю «Нікольська»(далі –Товариство) звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду від 16.02.2007 в частині вжиття заходів до забезпечення позову, аргументуючи порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 66, 67, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з статтею 67 цього Кодексу такими заходами є:

накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

заборона відповідачеві вчиняти певні дії;

заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 16.02.2007 порушено провадження у справі, з метою забезпечення позову в порядку статті 66 Господарського процесуального кодексу України заборонено відчуження комплексу будівель, що знаходяться за адресою: Миколаївська області, Вознесеньский район, с. Новогригорівська, вул. Садова, 1Б відповідно до іпотечного договору від 09.12.2004, зареєстрованого в реєстрі за № 743, а також передачу зазначеного майна в аренду фізичним та юридичним особам.

У клопотанні Банку було зазначено, що відповідно до мирової угоди у справі про банкрутство № 10/171/06 від 24 грудня 2006 року, затвердженої господарським судом Миколаївської області, та відповідно до ухвали господарського суду Миколаївської області від 25 грудня 2006 року по зазначеній справі визнано право, власності на активи відкритого акціонерного товариства "Агроекспорт", за товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Основа" (далі –відповідач-1). Ухвала суду про затвердження мирової угоди в даній справі скасована Постановою ВГСУ 07.06.2007року.

Позивач аргументував клопотання тим, що право власності на предмет позову від відповідача-1 упродовж декількох днів без погодження з іпотекодержателем було двічі відчужено : передано у власність товариства з обмеженою відповідальністю «Крат 296» та Товариства.

Отже, доводи Товариства про те, що ухвала суду в частині вжиття заходів до забезпечення позову не мотивована, колегією суддів Вищого господарського суду України відхиляються, з врахуванням того, що судом доводи клопотання Банку були прийняті до уваги як достатні для задоволення клопотання.

Зазначені заходи до забезпечення позову цілковито відповідають положенням статті 67 Господарського процесуального кодексу України щодо забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, що стосуються предмету спору (з такими висновками погодився Верховний Суд України в постанові №05/373 від 12.07.2005 у справі №14/384-04).

Як вбачається з матеріалів справи, банком було надано суду рішення третейського суду від 30.01.2007 (т.1 а.с. 140-145), в якому адресою місцезнаходження скаржника зазначено м. Київ, вул. Січневого повстання, з літ. Б, оф. 197. Витяг з ЄДРПОУ, про який згадується в касаційній скарзі Товариства в матеріалах справи відсутній та до матеріалів касаційної скарги взагалі не доданий.

Відтак, доводи скаржника про невірне зазначення адреси місцезнаходження Товариства - м. Київ, вул. Січневого повстання, з літ. Б, оф. 197, та неповідомлення його про прийняття оскаржуваної ухвали за адресою - м. Сімферополь, вул. Жуковського, 24, оф. 13, колегією суддів відхиляються.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову та не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Миколаївської області від 16.02.2007 в цій частині у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нікольська» залишити без задоволення.

2.  Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 16.02.2007 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Л. Катеринчук

Судді                                                                                                 О. Мамонтова

                Н. Ткаченко