Постанова

від 03.03.2011 по справі 8/8-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/8-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2011 року                                    Справа №  8/8-11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого         Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:             Джихур О.В., Лисенко О.М. (зміни у складі  колегії суддів здійснено  на підставі розпорядження  секретаря судової палати № 282 від 02.03.2011р.)

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:  

від позивача:  Логвін Н.В., директор, наказ № 42  від 23.07.01;

від позивача:  Юрченко О.М., представник, довіреність № б/н  від 10.01.11;

від відповідача:  Палій С.М., представник, довіреність № 1/07  від 01.07.10;

розглянувши у відкритому судовому засіданні           апеляційну скаргу  Акціонерного товариства  відкритого типу ”Концерн”Весна”, м.Дніпропетровськ  на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від  21.01.2011р. у справі № 8/8-11

за позовом: Акціонерного товариства закритого  типу страхової компанії  ”Весна- поліс”, м.Дніпропетровськ

до відповідача: Акціонерного товариства  відкритого типу ”Концерн”Весна”, м.Дніпропетровськ  

про  стягнення заборгованості зі сплати процентного доходу за 14-процентний період у загальному розмірі 136962 грн. 46 коп.

В судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).      

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2011р. (суддя Дубінін І.Ю.) по справі № 8/8-11 за позовом: Акціонерного товариства закритого  типу страхової компанії  ”Весна- поліс”, м.Дніпропетровськ (далі –АТЗТ страхова компанія  ”Весна-поліс”) до Акціонерного товариства  відкритого типу ”Концерн”Весна”, м.Дніпропетровськ   (далі –АТВТ”Концерн”Весна-поліс”) про стягнення 13696 грн.                 46 коп. заборгованості  по сплаті  із процентного доходу  по цінним  паперам  позов було задоволенно частково та з відповідача на користь  позивача  було  стягнено 122164 грн. 00 коп. основного боргу, 4135 грн. 58 коп. суми боргу з урахуванням  інфляції, 2640 грн. 75 коп. –3% річних, 1289 грн. 58 коп. витрат  по державному миту, 222 грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог було відмовлено ( а.с.33-34).

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом невиконання  відповідачем своїх обов'язків по виплаті відсоткового доходу  по облігаціям,  емітентом яких є відповідач; в якості норм матеріального права  вищевказане судове рішення мотивовано ст.ст.163,173,193 ГК України, ст.ст. 16,526, 530, 599,610,625 ЦК України.  

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, його оскаржує в апеляційному порядку відповідач по справі –АТВТ”Концерн”Весна-поліс”, посилається на порушення господарським судом при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків, викладених у рішенні, фактичним обставинам, матеріалам справи, на неповноту дослідження усіх обставин справи, що  мають значення для її правильного вирішення, зокрема:

- господарським судом безпідставно не взято до уваги, що  виплата процентного доходу по облігаціям здійснюється  дише за  розрахунок  наявного доходу від відповідача згідно з п.4.4 Меморандуму  погашення облігацій;

- господарським судом безпідставно не було  досліджено  дотримання позивачем та  реєстроутримувачем –ТОВ” Бета ЛТД”  вимог п.п.6.1,6.2 Меморандуму; крім цього, ТОВ” Бета ЛТД”   безпідставно не було залучено до участі у справі в якості 3-ї особи;

-господарським судом не надано належної правової оцінки тому, що  позивач, згідно з вимогами меморандуму, не звертався до відповідача зі  зверненням про сплату  доходів по  облігаціям  з зазначенням  банківських реквізитів його  поточних рахунків.

Позивач по справі - АТЗТ страхова компанія  ”Весна-поліс” - у відзиві на апеляційну скаргу проти  задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись  на  відповідність  оскаржуваного судового рішення вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи,  пояснень представників обох сторін в суді апеляційної інстанції, позивач є власником іменних процентних облігацій Акціонерного товариства відкритого типу "Концерн "Весна" з обмеженим колом обігу, форма випуску (існування) - документарна, номінальною вартістю одного цінного паперу 350 000 грн. у кількості 7 штук, що  підтверджується наданим для огляду оригіналом  сертифікату цінних паперів UA040290АА03 ( а.с.11), виданим  реєстроутримувачем реєстру власників  іменних цінних паперів.

Умови та порядок випуску, розміщення, виплати процентного доходу, дострокового викупу та погашення іменних процентних облігацій АТВТ "Концерн "Весна" з обмеженим колом обігу (далі - облігації) передбачені Меморандумом про випуск облігацій Акціонерного товариства відкритого типу "Концерн "Весна" (далі - Меморандум) (зареєстрований ДКЦПФР 16.08.2006 року)( а.с.12-15;  витяг; оригінал меморандуму оглянуто у судовому засіданні).

Відповідно до п. 4.9. Меморандуму, власникам облігацій надаються наступні права:

-          купувати та продавати облігації лише юридичнім та фізичним особам, резидентам України, які визначені у Рішенні про випуск облігацій та в п. 4.13. цього Меморандуму;

-          отримувати номінальну вартість облігацій при погашенні та процентний дохід, відповідно до встановлених строків;

-          подавати облігації до погашення в термін, вказаний у Рішенні про випуску облігацій;

-          подавати АТВТ "Концерн "Весна" облігації для дострокового викупу відповідно до умов їх випуску;

-          здійснювати інші операції, що не суперечать чинному законодавству України з урахуванням обмежень, що зазначені в умовах випуску.

Пунктом 6 Меморандуму "Порядок виплати доходу за облігаціями" встановлено, що:

1.          Проценти по облігаціях нараховуються відповідно до процентних періодів;

2.          Кожний процентний період складає 91 календарний день;

3.          На дату виплати процентів по облігаціях відповідач на підставі реєстру власників облігацій розраховує суми виплати процентів для кожного власника облігацій та   перераховує власникам належний їм процентний дохід в безготівковій формі на їх поточні рахунки;

4.          Процентна ставка за перший процентний період складає 5% номінальної вартості  облігацій. Процентний дохід за другий - сороковий процентні періоди обчислюються за формулою:

Сі =   UАН%і х FV х  91

                100%                365

де, FV - номінальна вартість облігації, яка складає 350 000 грн.; Сі - розмір процентного платежу на одну облігацію з другого по сороковий процентний період, і = 2...40; UАН%і - процентна ставка в гривні, яка встановлюється у розмірі 20 % річних, і = 2... 40.

14-ий процентний період, згідно Меморандуму, розпочався 27.09.2009р. і закінчився 26.12.2009р. Дата виплати процентного доходу - 25.12.2009р.( п.6.1 меморандуму –а.с.14).

Відповідно до встановленого Меморандумом порядку розрахунку, сума процентного доходу, що повинна бути сплачена відповідачем на 7 облігацій за 14-тий процентний період, дорівнює 122 164 грн.( а.с.6).

Докази розірвання, внесення змін до меморандуму,  визнання його повністю або частково недійсним в встановленому законом порядку, відсутні в матеріалах справи, не надавались сторонами, зокрема, скаржником судам обох інстанцій при розгляді справи у відповідності до ст.33 ГПК України.

          Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", облігація - це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення  облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Відповідно до ч.1 статті 163 Господарського кодексу України, цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Отже, виходячи із  вищенаведених норм права, відповідач, як емітент облігацій, має  певні  обов'язки перед  позивачем, власником  облігацій, згідно з умовами  випуску облігацій, які  регламентовані   меморандумом ( в ксерокопії залучено до справи).

Докази виконання  перед позивачем  обов'язку  по сплаті  відсоткового доходу  за зазначений  позивачем період,  відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій відповідно до ст.ст.32,33,36 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно  з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.                    

Враховуючи  вищевикладене, висновок господарського суду щодо  настання строку виплат доходу по облігаціям є таким, що  відповідає матеріалам,  обставинам справи, зокрема,  меморандумом, відповідно до якого 14-ий процентний період розпочався 27.09.2009р. і закінчився 26.12.2009р.; дата початку виплати доходу - 25.12.2009р.; тривалість виплати доходу 91 день. Отже, з 25.12.2009р., протягом 91 дня відповідач зобов'язаний був сплатити за процентним доходом 122 164 грн., а  останнім днем сплати визначено 26.03.2010р.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги в частині  стягнення 122164 грн. 00 коп. боргу по виплаті  доходу по облігаціям, в частині  стягнення 4153 грн. 58 коп. сума боргу з урахуванням індексу інфляції ( за період з квітня по грудень 2010р.) та 3% річних в сумі  2640 грн. 75 коп. ( за період  з 27.03.2010р. по 14.12.2010р.) . При цьому  колегія суддів бере до уваги, що розрахунок  позовних вимог ніяким чином не спростовано  відповідачем  жодним доказом, зокрема, контр розрахунком,  також відсутній  в матеріалах справи, не  надавався судам обох інстанцій.

Щодо  клопотання про  залучення до участі у справі в якості третьої особи ТОВ ”Бета ЛТД”, то  воно задоволенню, на думку колегії суддів не підлягає, оскільки: скаржник таке клопотання до суду першої інстанції не заявляв та ці вимоги не були  предметом розгляду  в суді першої інстанції( ч.3 ст.101 ГПК України); по-друге,  заявляючи  таке клопотання скаржник  ніяким чином не  визначив статус третьої особи ( ст.26 або 27 ГПК України); по-третє,  скаржник ніякими доказами  не обґрунтовано, яким  чином  рішення по цій справі  впливає на права та обов'язки третьої  особи щодо однієї з сторін.

Доводи скаржника про те, що підприємство повинно нараховувати та  сплачувати дохід по облігаціям з доходу від діяльності підприємства –відповідача, яке в спірний  період було збитковим, ніяким чином не підтверджуються жодним доказом в розумінні ст.ст.32,33,36 ГПК України, такі докази  не надавались  суду першої інстанції, хоча представник відповідача брав  в судових засіданнях господарського  суду участь ( ч.1 ст.101 ГПК України).

Доводи скаржника  про те, що зазначені цінні папери не  містяться в реєстрі  власників не приймаються, так як також не підтверджені жодним доказом згідно зі ст.33 ГПК України в  судах обох інстанції.

Доводи скаржника про  необхідність обов'язкового звернення до нього  позивача про виплату доходу, до звернення з позовом, також  не приймаються, оскільки це є  обмеження прав особи щодо звернення  за судовим захистом; крім цього, абз.3 п.6.2 Меморандуму передбачено, що  відповідач здійснює такі  перерахування та  оплату  самостійно на поточні рахунки власників, а докази  про те, що  відповідачеві  не було відомо банківських реквізитів  позивача то скаржник  звертався до позивача з вимогою про  надання такої інформації відсутні в матеріалах справи,  скаржником не надано згідно зі ст.33 ГПК України.

Враховуючи викладене, правові підстави щодо зміни або скасування оскаржуваного судового рішення відсутні, рішення господарського суду відповідає вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105  ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення  господарського суду Дніпропетровської області від  21.01.2011р. у справі     № 8/8-11–залишити без змін.

Апеляційну скаргу   Акціонерного товариства  відкритого типу ”Концерн”Весна”, м.Дніпропетровськ –залишити без задоволення.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Суддя                                                                                                              О.В. Джихур

Суддя                                                                                                    О.М.Лисенко        

повний текст постанови підписано           “09” березня 2011року.