Ухвала

від 15.03.2007 по справі 2/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2

Справа №2                                                                       Головуючий

у 1 інстанції Іванов В.М.

Категорія 23                                                                      Доповідач

Лук'янова С.В.

УХВАЛА

Іменем України

15 березня 2007

року       Апеляційний суд Донецької

області у складі :

головуючого

судді Круглікової К.С. суддів  Лук'янової

СВ., Олєйникової

Л.С.

при секретарі

Чернишенко К.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу

за апеляційною скаргою відповідача Державного підприємства

„Укренерговугілля" на рішення Петровського районного суду міста Донецька

від 6 лютого 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2до Державного

підприємства „Укренерговугілля", третя особа комунальне підприємство „ЖЕК

№1" про відшкодування матеріальної і 

моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивачки і представника

відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги,

апеляційний суд

встановив:

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення

Петровського районного суду міста Донецька від 6 лютого 2006 року і направлення

справи на новий розгляд до суду першої інстанції через порушення судом норм

матеріального і процесуального права. Довідка начальника СГПЧ №6 (а.с.14) не є

доказом того, що саме відповідач є особою, яка спричинила шкоду позивачам. Факт

підвищення напруги у електромережі відповідача обґрунтований лише поясненнями

свідків у відповідності до їх спостережень. Але матеріали справи не містять

доказів наявності причинного зв'язку між обривом нульового проводу і

підвищенням напруги. Суд не взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_3(робітника

енергопостачальника) про те, що обрив нульового проводу не приводить до

підвищення напруги в мережі. Поясненням свідкаОСОБА_4про те, що підвищення

напруги до 380 вольт може бути причиною загорання телевізора, суд врахував як

доказ. Таким чином, суду не були надані докази того, що телевізор позивачів

загорівся внаслідок підвищеної напруги в електромережі відповідача. Суд

безпідставно відхилив клопотання відповідача про призначення по справі

електротехнічної експертизи (а.с.111).

В судовому засіданні апеляційного суду представник

відповідача повністю підтримав доводи апеляційної скарги і додатково пояснив,

що він не оспорює стягнуті рішенням суду суми; позивачка не визнала апеляційну

скаргу і просила залишити без змін рішення суду. Позивач і представник третьої

особи не з'явилися в судове засідання апеляційного суду, про час і місце

розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними

розписками.

2

Рішенням Петровського районного суду міста Донецька від 6

лютого 2006 року частково задоволений зазначений позов: з відповідача на

користь позивачів стягнуто 12245 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 2

тисячі гривень у відшкодування моральної шкоди, а всього 14245 грн.; позивачам

відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 2 тисяч гривень.

Цим рішенням встановлено, що 11 лютого 2005 року приблизно о 7 год. 30 хв. в

квартирі АДРЕСА_1, яка належить позивачам на праві власності і в якій вони

проживають, внаслідок обриву нульового проводу на електричній мережі по вулиці

Безлісній різко підвищилася напруга в мережі і через це загорівся телевізор

позивачів „Самсунг", виникла пожежа, квартира позивачів і все їх майно

згоріли. Причиною пожежі стала велика напруга в електричній мережі внаслідок

порушення відповідачем правил технічної експлуатації електричних установок.

Пожежею позивачам спричинена матеріальна і моральна шкода на суму 14145 грн.

Електрична мережа, яка постачає електроенергію в будинок позивачів, знаходиться

на балансі відповідача, тому відповідальність за пожежу несе відповідач.

Внаслідок пожежі позивачам спричинена матеріальна шкода в сумі 14145 грн., яка

складається із вартості згорілого майна, а також моральна шкода. Висновок суду

про вину відповідача в порушенні правил технічної експлуатації електричних

установок (внаслідок чого сталася пожежа в квартирі) грунтується на досліджених

судом доказах; пожежа в будинку позивачів сталася з вини відповідача.

Позивачі - особи похилого віку залишилися без будинку взимку, згоріло все

їх майно; через це позивачі перенесли стрес, внаслідок якого значно погіршився

стан їх здоров'я. Тому суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача на

користь позивачів у відшкодування моральної шкоди 2 тисячі гривень.

Суд відмовив у стягненні з відповідача на користь позивачів грошей у сумі 2

тисяч гривень, які знаходилися в будинку і згоріли разом з останнім, оскільки

позивачі не надали доказів того, що на час пожежі вказана сума грошей

знаходилася в будинку (а.с.98-100).

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню

не підлягає через наступне.

Відповідно ст..308 ЦПК

апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо

визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм

матеріального і процесуального права.

І в суді першої інстанції і в апеляційному суді представники відповідача

оспорюють вину відповідача у виникненні 11 лютого 2005 року пожежі в будинку

позивачів, внаслідок якої останнім спричинена матеріальна і моральна шкода.

Відповідно вимогам ст..

10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності

сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог або заперечень. Стаття 11 ЦПК України передбачає, що

суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних

осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на

підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно

ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами

та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають

обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у

сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.; доказування не

може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надані належні докази у підтвердження

відсутності його вини у спричиненні позивачам матеріальної і моральної шкоди.

Надані сторонами і досліджені судом першої інстанції, а  також апеляційним судом, у тому числі і

додаткові, докази у

3

своїй

сукупності підтверджують вину відповідача у спричиненні позивачам матеріальної

і моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі 11 лютого 2005 року.

Згідно ст..25

Закону України „Про електроенергетику" споживачі електричної енергії мають

право на отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені

державними стандартами, а також на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок

порушення їх прав, згідно з законодавством; захист прав споживачів електричної

енергії, а також механізм реалізації цих прав регулюється цим Законом, Законом

України „Про захист прав споживачів". Досліджені судом докази

підтверджують, що 11 лютого 2005 року відповідачем позивачам надана електрична

енергія, якісні характеристики якої не відповідали державним стандартам;

внаслідок цього в будинку позивачів загорівся телевізор, виникла пожежа, якою

було знищене майно позивачів, чим останнім спричинена матеріальна і моральна

шкода. Стягнута судом першої інстанції сума у відшкодування шкоди відповідачем

не оспорюється. Матеріали справи підтверджують, що саме відповідач є належним

відповідачем у справі.

Згідно ст..303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку

апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої

інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої

інстанції.

Апеляційним судом не встановлені підстави, при наявності яких апеляційний

суд не обмежений доводами апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги не

дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції

норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло

призвести до неправильного вирішення справи.

Тому рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування

немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317 ЦПК

України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства

„Укренерговугілля" відхилити.

Рішення Петровського районного суду міста Донецька від 6

лютого 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і

може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо

до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.