Постанова

від 16.03.2011 по справі 9/308-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/308-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2011 року                                    Справа №  9/308-10

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого: судді Чимбар Л.О.(доповідач),

суддів: Чохи Л.В., Прокопенко А.Є.,

cекретар судового засідання Савін В.Ю.

представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія-2003”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  27.12.2010р. у справі №9/308-10

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія-2003”, м. Дніпропетровськ

до: відповідача-1: публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ

      відповідача-2: приватного підприємства “Багратіон”, м. Полтава

про визнання недійсним договору,

                                     В С Т А Н О В И В :

         ТОВ "Промислова компанія - 2003" звернулося у листопаді 2010 року із позовом до Відповідача 1 - ПАТ КБ "Приватбанк", Відповідача 2 - Приватного підприємства "Багратіон", в якому просить господарський суд визнати недійсним договір про забезпечення нагляду та охорони об'єктів від 14.03.2005 року, укладений між приватним підприємством "Багратіон" та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк".

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2010р. у справі № 9/308-10 (суддя Подобєд І.М.) товариству з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія-2003” (позивачу) відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору.

  Не погодившись зі згаданим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія-2003" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування господарським судом норм матеріального права, просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі скаржник вказує, що 14.03.2005 року між приватним підприємством "Багратіон" та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" був укладений договір про забезпечення нагляду та охорони об'єктів у м. Кременчук по вул. Флотській, 5. Ці об'єкти були набуті ТОВ "Промислова компанія - 2003" на підставі договору купівлі-продажу нерухомості № 62 від 29.12.2003 року. Але, ТОВ "промислова компанія - 2003" не укладало договорів охорони об'єктів за вказаною адресою та не передавало іншим особам повноважень на укладання договорів охорони цих об'єктів.

 Судова колегія, порадившись та приймаючи до уваги, що представники сторін про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, а також оскільки збігає строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду передбачений ст. 102 ГПК України, ухвалила розглядати апеляційну скаргу без участі представників сторін.            

Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія-2003”,м. Дніпропетровськ задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між приватним підприємством «Багратіон»(надалі -Відповідач-2) та закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (надалі -Відповідач-1) був укладений договір від 14.03.2005 року про забезпечення нагляду та охорони об'єктів, відповідно до умов якого Відповідач прийняв на себе зобов'язання по забезпеченню охорони об'єкту у м. Кременчук по вул. Флотській, 5-а (нерухомість, обладнання комунальних систем і інше майно, яке знаходиться на об'єкті та належить ЗАТ КБ «ПриватБанк»), а також нагляду за об'єктом по вул. Флотська, 5.

На дату укладення вказаного вище договору охорони власником цих об'єктів було товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія-2003 »(надалі -Позивач), що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомості №62 від 29.12.2003р.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 978 Цивільного кодексу України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

         Згідно п.п. 1 та 2 ч.І ст. 587 Цивільного кодексу України, особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором, вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави, та утримувати предмет застави належним чином.

Господарський суд  правильно визначив у рішенні, що Відповідач-2, як Заставодержатель, був зобов'язаний вживати заходів, необхідних для збереження зазначених об'єктів, які були передані за оскаржуваним договором під охорону і, відповідно, міг виступати стороною за цим договором, як володілець заставленого майна, та безперешкодно сплачувати вартість таких послуг, а Відповідач-2 зі своєї сторони міг, як прийняти на себе зобов'язання по охороні та нагляду за зазначеними об'єктами, так і фактично безперешкодно виконувати обов'язки, передбачені умовами цього договору, незалежно від волевиявлення Позивача.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд в рішенні правильно визначив, що  Відповідачами, які виступали сторонами за оскаржуваним договором про забезпечення нагляду та охорони об'єктів, були дотриманні вищевказані вимоги ст. 203 Цивільного кодексу України.

Також, правильно встановлено господарським судом про необґрунтованість позовних вимог Позивача щодо наявності підстав, передбачених ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, для визнання оскаржуваного договору охорони недійсним, як такого, що не був спрямований сторонами цього договору на реальне настання правових наслідків.  

       За таких обставин, апеляційний суд вважає, що господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору.  

      На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

       Рішення суду належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

      Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:

     Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія-2003”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

     Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  27.12.2010р. у справі № 9/308-10 залишити без змін.

        Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

 Головуючий                                                                        Л.О. Чимбар

 Суддя                                                                                   Л.В.Чоха

 Суддя                                                                                    А.Є. Прокопенко