Постанова

від 25.01.2011 по справі 15/421-07нр

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 р. № 15/421-07

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого

суддів: Демидової А.М.,

Воліка І.М. (доповідача),

Коваленко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_4

на постанову від 13.10.2010

Харківського апеляційно го господарського суду

у справі № 15/421-07нр

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Сумська швей на фабрика "Спецодяг"

до Фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_4

третя особа ОСОБА_5

про визнання недійсним дого вору купівлі-продажу та визн ання права власності

В судове засідання прибу ли представники сторін:

позивача не з' явились;

відповідача ОСОБА_6 (дов. від 11.01.2011 № б/н) ;

третьої особи не з' явились;

Відповідно до Розпорядж ення секретаря першої судово ї палати від 24.01.2011, у зв' язку з виходом з відпустки головуюч ого-судді Демидової А.М. та су дді Коваленко С.С розгляд спр ави здійснюється колегією су ддів у наступному складі: гол овуючий - Демидова А.М., судді - Волік І.М. (доповідач), Коваленко С.С.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2007 року позивач - А кціонерне товариство закрит ого типу "Сумська швейна фабр ика "Спецодяг" (надалі - АТЗТ " Сумська швейна фабрика "Спец одяг") звернувся до господарс ького суду з позовом до Фізич ної особи - підприємця ОСО БА_4 (надалі - ФОП ОСОБА_4 , відповідач) про визнання нед ійсним договору купівлі-прод ажу частини нежитлового прим іщення, укладеного між сторо нами 16.07.2004; повернення сторін в первісний стан, який існував до договору в момент укладен ня; визнання за позивачем пра во власності на нежитлове пр иміщення за літерою "Л", площею 96,3 кв.м та цеху (будівля 3-ї дільн иці) за літерами "К, к", площею 474,6 кв. м; зобов' язання відповід ача звільнити вказані примі щення, а також стягнення з від повідача витрат, пов' язаних з розглядом справи.

Справа розглядалась судам и неодноразово.

За результатами останньог о нового розгляду, рішенням г осподарського суду Сумської області від 20.07.2010 у справі 15/421-07нр (колегія суддів: Соп' яненко О.Ю. - головуючий, судді: Луго ва Н.П., Заєць С.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог А ТЗТ "Сумська швейна фабрика "С пецодяг" до ФОП ОСОБА_4 у по вному обсязі

Рішення мотивовано тим, що з году на відчуження спірного майна було надано розпорядни ком майна АТЗТ "Сумська швейн а фабрика "Спецодяг" Сугоня ко О.Л. у відповідності до ви мог частини 13 ст. 13 Закону Украї ни "Про відновлення платоспр оможності боржника або визна ння його банкрутом". Вказавши , що голова правління позивач а ОСОБА_8 на момент укладе ння даного правочину фактичн о не мав правових підстав для здійснення таких дій (оскіль ки не мав згоди Наглядової ( Спостережної) ради Товарис тва на відчуження об' єктів нерухомості, оформленої в по рядку, передбаченому чинним законодавством), а також, що сп ірна угода є значною в розумі нні ст. 1, частини 8 ст. 16 Закону Ук раїни "Про відновлення плато спроможності боржника або ви знання його банкрутом", і, що ч лени комітету кредиторів не були повідомлені про укладен ня договору купівлі-продажу майна з покупцем ОСОБА_4 - суд першої інстанції разом з тим зазначив, що згода на комі тету кредиторів надається на укладення значних угод арбі тражним керуючим, а в даному в ипадку договір купівлі-прода жу від 16.07.2004 був укладений не ар бітражним керуючим Сугоня ко О.Л., а керівником - голов ою правління ОСОБА_8 Тому суд першої інстанції дійшов висновків про відсутність пі дстав для визнання договору від 16.07.2004 недійсним та повернен ня сторін цього договору у пе рвісний стан, оскільки нерух оме майно, яке було предметом договору купівлі-продажу ві д 16.07.2004, вибуло із володіння ФОП ОСОБА_4 у зв' язку з його п родажем ОСОБА_5

З цих же підстав, на думку мі сцевого господарського суду , не можуть бути задоволені і в имоги позивача щодо визнання за ним права власності на неж итлове приміщення (контора) з а літерою "Л", площею 963 кв.м та це х (будівля 3-ї дільниці) за літе рами "К, к", площею 474,6 кв.м, а також щодо зобов' язання відповід ача звільнити вказані приміщ ення.

Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 13.10.2010 (колегія суддів: П огрібняк В.Я. - головуючий, су дді - Слободін М.М., Шевель О.В .) рішення господарського суд у Сумської області від 20.07.2010 у с праві № 15/421-07нр скасовано частк ово; визнано недійсним догов ір купівлі-продажу частини н ежитлового приміщення від 16.07 .2004, укладений між АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" та Ф ОП ОСОБА_4; в іншій частині рішення господарського суд у Сумської області від 20.07.2010 у с праві № 15/421-07нр залишено без змі н.

Не погоджуючись з постан овою суду апеляційної інстан ції, відповідач - ФОП ОСОБ А_4 звернувся до Вищого госп одарського суду України з ка саційною скаргою, в якій прос ить постанову Харківського а пеляційного господарського суду від 13.10.2010 скасувати, а ріше ння господарського суду Сумс ької області від 20.07.201 залишити без змін. В обґрунтування сво їх вимог скаржник посилаєтьс я на те, що судом апеляційної і нстанції надано невірну прав ову оцінку правовідносинам с торін та неправильно застосо вані норми матеріального пра ва, зокрема, ст. ст. 92, 203, 209, 216 Цивіль ного кодексу України, ст. ст. 1, 1 3, 16 Закону України "Про віднов лення платоспроможності бор жника або визнання його банк рутом", що є підставою для скас ування оскаржуваного судово го акту.

Позивач - АТЗТ "Сумська шве йна фабрика "Спецодяг" у відзи ві на касаційну скаргу запер ечив проти доводів викладени х у касаційній скарзі та прос ив залишити постанову апеляц ійної інстанції без змін, а ка саційну скаргу без задоволен ня.

Третя особа не скористала сь правом, наданим ст. 1112 Госпо дарського процесуального ко дексу України, та відзив на ка саційну скаргу відповідача д о Вищого господарського суду України не надіслала, що не пе решкоджає касаційному перег ляду судового акту, який оска ржуються.

Перевіряючи юридичну оці нку встановлених судом факти чних обставин справи та їх по вноту, Вищий господарський с уд України, заслухавши суддю -доповідача, представника ві дповідача та перевіривши мат еріали справи, дійшов виснов ку, що касаційна скарга не під лягає задоволенню з наступни х підстав.

Судами встановлено, що 16.07.2004 м іж АТЗТ "Сумська швейна фабри ка "Спецодяг" та ФОП ОСОБА_4 укладений договір купівлі-п родажу частини нежитлового п риміщення (надалі - Договір) цілісного майнового комплек су АТЗТ "Сумська швейна фабри ка "Спецодяг", який розташован ий за адресою: АДРЕСА_1

За умовами Договору у власн ість відповідача передано дв а приміщення фабрики за зага льною ціною 170 000,00 грн., а саме: неж итлове приміщення (контора) з а літерою "Л", площею 963 кв.м та це х (будівля 3-ї дільниці) за літе рами "К, к", площею 474,6 кв.м (п.1.1. Дого вору).

Відповідно до Витягу про ре єстрацію права власності на нерухоме майно № 4226334 від 22.07.2004 ФОП ОСОБА_4 здійснив державну реєстрацію права власності на майна, придбане за договор ом від 16.07.2004.

Втім, згідно підпункту 14 пун кту 8.3.2 Статуту АТЗТ "Сумська шв ейна фабрика "Спецодяг" встан овлено, що Спостережна ра да товариства затверджує ріш ення правління товариства пр о операції з нерухомістю тов ариства. Відповідно до п.8.3.5 Ста туту, засідання Спостережн ої ради товариства вважаєт ься правомочним при наявност і не менше 3 членів Спостере жної ради.

З копії протоколу № 9 засіда ння правління АТЗТ "Сумська ш вейна фабрика "Спецодяг" від 12 .07.2004 вбачається, що члени правл іння одноголосно постановил и винести на продаж цех (примі щення дільниці № 3) Літера "К" та будівлю (приміщення контори ) Літера "Л".

Крім цього, з копії протокол у № 4 від 13.07.2004 засідання Наглядо вої ради АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" вбачаєтьс я, що наглядовою радою у склад і голови наглядової ради ОС ОБА_1, секретаря ОСОБА_3, т а члена наглядової ради ОСО БА_2 ухвалено затвердити рі шення правління АТЗТ "Сумськ а швейна фабрика "Спецодяг" № 9 від 12.07.2004 про продаж частини не житлового приміщення від ціл існого майнового комплексу б удівель та споруд, розташова них в м. Суми по вул. Горького, 12 , а саме: нежитлове приміщення (контора) за літ. "Л" та цех (буді вля 3-ої дільниці) за літ. "К, к" за ціною 170 000,00 грн.

Однак, судами попередніх ін станцій вищенаведені докуме нти не прийняті у якості безз аперечних доказів наявності у директора АТЗТ "Сумська шве йна фабрика "Спецодяг" ОСОБ А_8 відповідної згоди Спос тережної (Наглядової) ради товариства на відчуження спі рного майна, оскільки з нотар іально посвідчених пояснень трьох членів Наглядової рад и - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСО БА_3 вбачається, що будь-яких засідань Спостережної (Н аглядової) ради товариства у 2004 році не проводилося; вказан ий протокол не міг бути підпи саний ОСОБА_2, оскільки на час його підписання вказана особа знаходилася у м. Харков і, та не міг бути підписаний ОСОБА_3 - у зв' язку з тим, щ о 18.06.2004 вона виїхала до Болгарії на постійне місце проживанн я (вказана обставина підтвер джується також нотаріально п освідченими поясненнями гро мадянки ОСОБА_13).

Судами відхилено посиланн я відповідача на судові ріше ння у справі № 14/315-07, яки ми відмовлено в задоволенні вимог про визнання недійсним рішення Спостережної (На глядової) ради АТЗТ "Сумська ш вейна фабрика "Спецодяг", офор мленого протоколом № 4 від 13.07.2004 , виходячи з того, що у справі № 14/315-07, судами не досліджувалося питання відповідності поряд ку прийняття даного рішення Статуту товариства та чинном у законодавству, а відмовлен о в задоволенні позову з підс тав того, що з даними позовним и вимогами звернувся акціоне р, який не наділений суб' єкт ивним правом відносно здійсн ення повноважень власника ма йна товариства, оскільки він не є власником майна.

Виходячи з того, що недостов ірні докази не можуть бути по кладені в основу судового рі шення, суди дійшли висновку п ро недоведеність належними т а допустимими доказами факту дотримання вимог пунктів 8.3.2 т а 8.3.5 Статуту АТЗТ "Сумська швей на фабрика "Спецодяг" щодо над ання згоди при відчуженні сп ірного майна, а відтак, дійшли висновку, що спірний договір укладений з порушеннями вим ог ст. 161 Цивільного кодексу Ук раїни, в абзаці 3 частини 1 якої зазначено, що виконавчий орг ан діє від імені акціонерног о товариства у межах, встанов лених статутом акціонерного товариства і законом.

Крім цього, на виконання вим ог ст. 11112 ГПК України, судами до сліджено обставини справи що до відчуження майна підприєм ства, яке знаходиться в проце дурі банкротства та відповід ності процедури відчуження м айна Закону України "Про відн овлення платоспроможності б оржника або визнання його ба нкрутом".

Судами встановлено, що повн оваження керівника АТЗТ "Сум ська швейна фабрика "Спецодя г" на момент відчуження спірн ого майна були обмежені не ли ше згідно зі Статутом товари ства, але й відповідно до Зако ну України "Про відновлення п латоспроможності боржника а бо визнання його банкрутом", о скільки у 2004 році підприємств о перебувало в процедурі бан крутства, що підтверджується ухвалою господарського суду Сумської області від 19.05.2003, згі дно якої за заявою кредиторі в- фізичних осіб (92 особи), пор ушено провадження у справі п ро банкрутство № 7/44, введено пр оцедуру розпорядження майно м боржника та призначено за п ропозицією кредиторів розпо рядником майна - арбітражно го керуючого Сугоняко О.Л.

Пунктом 6 вказаної ухвали за боронено посадовим особам бо ржника, власнику чи уповнова женим ним органам вчиняти бу дь-які дії щодо відчуження ма йна боржника на користь інши х юридичних та фізичних осіб .

18.05.2004 між сторонами у справі п ро банкрутство - боржником (АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг") та комітет ом кредиторів укладена миров а угода, яку затверджено ухва лою господарського суду Сумс ької області від 28.07.2004 у справі № 7/44, а в подальшому, ухвалою го сподарського суду Сумської о бласті від 07.02.2005 визнано недійс ною та за клопотанням Управл іння Пенсійного фонду Україн и в Ковпаківському районі м. С уми поновлено провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського су ду Сумської області від 15.09.2005 пр овадження у справі № 7/44 припин ено у зв' язку з тим, що боржни к виконав усі зобов' язання перед кредиторами.

З огляду на викладене, судам и встановлено, що на момент ук ладення спірної угоди (16.07.2004) ми рову угоду від 18.05.2004 не було зат верджено судом, тобто - була чи нною заборона відчуження май на боржника, запроваджена ух валою господарського суду Су мської області від 19.05.2003.

Відповідно до частини 13 ст. 13 Закону України "Про відновле ння платоспроможності боржн ика або визнання його банкру том" керівник або орган управ ління боржника виключно за п огодженням з розпорядником м айна укладає угоди, зокрема, щ одо передачі нерухомого майн а в оренду, заставу, внесення з азначеного майна як внеску д о статутного фонду господарс ького товариства або розпоря дження таким майном іншим чи ном; розпорядження іншим май ном боржника, балансова варт ість якого складає понад оди н відсоток балансової вартос ті активів боржника.

Враховуючи вищенаведені з аконодавчі приписи, місцевий господарський суд дійшов ви сновку, з яким погодився суд а пеляційної інстанції, що роз порядник майна АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" зоб ов' язаний надавати згоду у разі відчуження майна товари ства, яке знаходиться в проце дурі банкротства.

При цьому, розпорядником ма йна АТЗТ "Сумська швейна фабр ика "Спецодяг" Сугоняко А.Л. відповідно до листа без зазн ачення номеру та дати його ск ладення, надано згоду на відч уження нерухомого майна в ра мках чинного законодавства У країни та за умови, що кошти, о тримані від його реалізації, будуть спрямовані виключно на поточні зобов' язання під приємства щодо сплати податк ів та погашення заборгованос ті працівникам по заробітній платі.

Окрім того, лист зі згодою н а відчуження нерухомого майн а АТЗТ "Сумська швейна фабрик а "Спецодяг" без зазначення йо го вихідного номеру та дати, н аданий розпорядником майна і приватному нотаріусу ОСОБ А_15, про що зазначено у поясненнях приватного нотар іуса ОСОБА_15 від 18.12.2008 за № 157.

Разом з тим, при відчужені с пірного майна не було дотрим ано вимог чинного законодавс тва, оскільки відчуження май на не було погодження вищим о рганом Товариства (загальним и зборами, Спостережною Рад ою); крім того, кошти, отриман і від продажу, повинні не були спрямовані на погашення заб оргованості по заробітній пл аті в рамках справи про банкр утство.

Скасовуючи рішення місце вого суду в частині відмови у визнанні недійсним договору купівлі-продажу цілісного м айнового комплексу від 16.07.2004, ап еляційний господарський суд зазначив, що судом повно вста новлено обставини справи, ал е їм надано невірну юридичну оцінку, без урахуванням вимо г Закону України "Про відновл ення платоспроможності борж ника або визнання його банкр утом", яким передбачено не тіл ьки надання згоди на відчуже ння майна банкрута, а також до тримання процедури відчужен ня зі спрямуванням коштів на погашення заборгованості в рамках справи про банкрутств о. Тобто, спірний правочин зді йснено відповідачем на власн ий ризик, з усвідомленням мож ливих наслідків недотриманн я умов, зазначених у листі-зго ді арбітражного керуючого.

Судом апеляційної інстан ції не прийнято посилання ві дповідача на витяг з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об' єктів нерухо мого майна, згідно якого на мо мент укладення оспорюваного договору не існувало заборо ни щодо відчуження майна, оск ільки, як зазначено у даному в итягу, його видано станом на 06 .10.2010, тоді як спірний договір бу ло укладено в липні 2004.

Крім того, доказом наявност і заборони є ухвала господар ського суду Сумської області від 19.05.2003 у справі № 7/44 щодо забор они посадовим особам боржник а, власнику чи уповноваженим ним органам вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна бо ржника на користь інших юрид ичних та фізичних осіб, що від повідає приписам Закону Укра їни "Про відновлення платосп роможності боржника або визн ання його банкрутом".

За таких обставин, апеляцій ний господарський суд дійшов висновку, що наявність відпо відних обмежень повноважень керівника АТЗТ "Сумська швей на фабрика "Спецодяг" ОСОБА _8 (як закріплених у Статуті т овариства, так і тих, що були з апроваджені в процедурі банк рутства) доведено належним ч ином, а отже підтверджено від сутність у вказаної особи на лежних повноважень на укладе ння оспорюваного праавочину .

Відповідно до частини 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності право чину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встанов лені частинами першою - треть ою, п' ятою та шостою статті 20 3 цього кодексу. Частиною 3 ціє ї статті визначено, що оспорю ваний правочин може бути виз наний недійсним в судовому п орядку за позовом однієї із с торін цього правочину або ін шої заінтересованої особи, щ о заперечують його дійсність на підставах, встановлених з аконом.

З урахуванням викладеного , апеляційний господарський суд дійшов висновку, що догов ір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 16.07.2004, укладений з порушенням части ни 1 та 2 ст. 203 Цивільного кодекс у України, що відповідно до ст . 215 Цивільного кодексу Україн и є підставою для визнання йо го недійсним.

В решті рішення місцевого г осподарського суду залишено без змін з огляду на те, що від повідно до приписів частини 1 ст. 216 Цивільного кодексу Укра їни, недійсний правочин не ст ворює юридичних наслідків, к рім тих, що пов' язані з його н едійсністю. У разі недійснос ті правочину кожна із сторін зобов' язана повернути друг ій стороні у натурі все, що вон а одержала на виконання цьог о правочину, а в разі неможлив ості такого повернення, зокр ема тоді, коли одержане поляг ає у користуванні майном, вик онаній роботі, наданій послу зі, - відшкодувати вартість то го, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодув ання.

Частиною 3 цієї ж норми вста новлено, що правові наслідки , передбачені частинами перш ою та другою цієї статті, заст осовуються, якщо законом не в становлені особливі умови їх застосування або особливі п равові наслідки окремих виді в недійсних правочинів.

Виходячи з системного анал ізу вищенаведених правових н орм та приписів глави 29 Цивіль ного кодексу України, які пор івняно з нормами частини 1 ст. 216 Цивільного кодексу України є спеціальними і закріплюют ь основні способи захисту пр ава власності, що можуть заст осовуватися власником майна з метою повернення в натурі м айна, переданого за недійсни м правочином, апеляційний го сподарський суд дійшов висно вку, що застосування такого п равового наслідку як реститу ція та повернення майна за не дійсним правочином є можливи м лише за умов, якщо предметом спору є правочин за участю вл асника і першого покупця (наб увача) і якщо на момент виріше ння даного спору майно переб уває саме у власності першог о покупця. У тому ж випадку, як що воно було відчужене іншій особі - способом захисту по рушеного права є не реституц ія (повернення сторін у перві сний стан), а віндикація (витре бування майна з чужого незак онного володіння).

З огляду на те, що 18.02.2008 ФОП ОС ОБА_4 уклав нотаріально пос відчений договір купівлі-про дажу з ОСОБА_5, за яким прод ав останньому нежитлове прим іщення (контора) за літерою "Л" , площею 963 кв. м та цех (будівля 3- ї дільниці) за літерами "К, к", пл ощею 474,6 кв. м; при цьому право вл асності на нерухоме майно за реєстроване за ОСОБА_5, що підтверджується Витягами пр о реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17837035 від 21.02.200 8, № 23311594 від 16.07.2009, а отже, власником майна, відчуженого за догово ром купівлі-продажу 16.07.2004 не є о соба, зазначена як відповіда ч у даній справі, апеляційний господарський суд дійшов пр авомірного висновку, що позо вні вимоги про повернення ст орін договору від 16.07.2004 в первіс ний стан, визнання за позивач ем права власності на спірне майно та зобов' язання відп овідача звільнити вказані пр иміщення задоволенню не підл ягають.

Беручи до уваги встановлен і під час здійснення апеляці йного провадження обставини , судова колегія вважає право мірним висновок суду апеляці йної інстанцій щодо частково го скасування рішення суду п ершої інстанції, оскільки мі сцевим господарським судом н евірно надано юридичну оцінк у правовідносинам сторін та невірно застосовані норми ма теріального права, які підля гають застосуванню.

Викладені у касаційній ска рзі доводи заявника, судова к олегія вважає непереконливи ми та такими, що зводяться до о цінки доказів у справі, розгл яд яких за приписами статті 111 7 Господарського процесуальн ого кодексу України виходить за межі повноважень касацій ної інстанції.

Враховуючи викладене, каса ційна інстанція вважає прийн яту у справі постанову такою , що відповідає нормам матері ального та процесуального пр ава, і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_4 залишити без задоволен ня.

Постанову Харківського апеляційного господарськог о суду від 13.10.2010 у справі № 15/421-07нр залишити без змін.

Головуючий, суддя А .М. Демидова

Судді : І .М. Волік

С .С. Коваленко