Постанова

від 18.03.2011 по справі 14/210пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/210пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.03.2011 р.           справа №14/210пд

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:Калантай М.В.    

суддів:

Волкова Р.В.Запорощенка М.Д.

за участю  представників сторін:                                                                             

прокурор:Пономарьов А.О.

від Кримської сільської радине з'явився

від позивача:Колотович Д.О. –дов. від 22.02.11.

від відповідача:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Заступника прокурора Луганської області м. Луганськ, заявлену в інтересах держави в особі Кримської сільської ради                 с. Кримське

на рішення господарського суду

Луганської  області

від07.06.2010 року

у справі№14/210пд                                         

за позовом:

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос"                           м. СтахановТовариства з обмеженою відповідальністю "Зелений хуторок" м. Стаханов

провизнання договору дійсним та визнання права власності

Рішенням господарського суду Луганської області  від 07.06.2010 року у справі №14/210пд (суддя Лісовицький Є.А.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" м. Стаханов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений хуторок" м. Стаханов про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок №2/10 від 06.05.2010 року та права власності на земельні ділянки.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу земельних ділянок № 2/10 від  06.05.2010 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелений хуторок".

Визнано  за Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" м. Стаханов право власності на:

-           земельну ділянку №1 загальною площею 2га, розташовану на території Кримської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області, кадастровий №4424583300:02:001:0001;

-          земельну ділянку №2 загальною площею 2га, розташовану на території Кримської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області, кадастровий №4424583300:02:001:0002;

-          земельну ділянку №3 загальною площею 2га, розташовану на території Кримської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області, кадастровий №4424583300:02:001:003;

-          земельну ділянку №4 загальною площею 2га, розташовану на території Кримської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області, кадастровий №4424583300:02:001:0004;

-          земельну ділянку №5 загальною площею 2га, розташовану на території Кримської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області, кадастровий №4424583300:02:001:0005;

-          земельну ділянку №6 загальною площею 2га, розташовану на території Кримської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області, кадастровий №4424583300:02:003:0001;

-          земельну ділянку №7 загальною площею 2га, розташовану на території Кримської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області, кадастровий №4424583300:02:003:0002;

-           земельну ділянку №8 загальною площею 2га, розташовану на території Кримської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області, кадастровий №4424583300:02:003:0003;

-          земельну ділянку №9 загальною площею 2га, розташовану на території Кримської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області, кадастровий №4424583300:02:003:0004.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Заступник прокурора Луганської області м. Луганськ,  звернувся з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Кримської сільської ради с. Кримське, про скасування рішення місцевого суду, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом визнано дійсною угоду, за якою здійснено відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що є порушенням ст. 14 Конституції України, п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України. Скаржник наполягає на тому, що висновок суду першої інстанції про правомірність набуття права власності відповідачем вказаних земельних ділянок є таким, що не відповідає обставинам даної справи. Заявник скарги стверджує про порушення сторонами у даній справі приписів статті 125 Земельного кодексу України.

Заступник прокурора просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Кримська сільська рада с. Кримське у відзиві на апеляційну скаргу вказала на те, що на даний час право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано належним чином за Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос". Сільська рада просила розглянути справу на розсуд суду та без участі її представника.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" м. Стаханов, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. На його думку, місцевий господарський суд повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи та правильно застосував норми матеріального і процесуального права, відповідно до чинного законодавства. Позивач стверджує про те, що спірні земельні ділянки були придбані відповідачем належним чином у попередніх власників –фізичних осіб за нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу. ТОВ "Зелений хуторок" не мав можливості виконати всі умови договору купівлі-продажу від 06.05.2010 року щодо його нотаріального посвідчення, однак сторонами за цим договором були частково виконані його суттєві умови. Жодних земельних спорів стосовно наявності прав власності на спірні земельні ділянки не існує, право власності на ці земельні ділянки належним чином зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос". Позивач наполягає на тому, що приписи п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України стосуються лише земель, що мають призначення "для ведення особистого селянського господарства" та були отримані як розпайовані земельні ділянки, спірні ж земельні ділянки були отримані не в межах розпайованих земель, тому на них вказані приписи Перехідних положень Земельного кодексу України не розповсюджуються. Відповідними довідками Відділу Держкомзему у Слов'яносербському районі підтверджується відсутність заборони на відчуження спірних земельних ділянок. Позивач зазначає, що між ним та відповідачем був укладений у простій письмовій формі саме  попередній договір купівлі-продажу земельних ділянок №2/10 від 06.05.2010 року, який жодним чином не міг порушувати вимоги статті 125 Земельного кодексу України. Матеріали справи містять копії відповідних державних актів. В подальшому відповідач здійснив державну реєстрацію придбаних у фізичних осіб земель, на теперішній час право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано належним чином за ТОВ "Колос". Позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду –без змін.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений хуторок" проти апеляційної скарги заперечує вважає рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до приписів чинного законодавства. Відповідач вказує на те, що він не мав можливості вчасно здійснити нотаріальне посвідчення спірної угоди, на даний час право власності на продані земельні ділянки зареєстровано за ТОВ "Колос", жодних претензій відповідач до позивача не має, розрахунки проведені в повному обсязі, спорів щодо визначених земельних ділянок не має. Відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення у даній справі залишити без змін та дану справу розглянути без участі його представника.

У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши прокурора та  представника позивача, що прибули в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений хуторок" (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" (покупець) 06.05.2010 року уклали договір купівлі-продажу земельних ділянок №2/10 (договір купівлі-продажу).

Вказаний договір укладений сторонами у простій письмовій формі.  

За умовами цього договору  продавець продає, а покупець придбає у власність 9 земельних ділянок (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 1.4 цього договору сторони домовились, що загальна сума договору становить -  13500грн., яка, згідно з пунктом 2.1 договору купівлі-продажу сплачується двома частками, перша –у розмірі 3000 грн. у строк до 25.05.2010 року, а друга частина у розмірі –10 500 грн. сплачується на протязі 10 днів із дати укладення нотаріально посвідченої угоди купівлі-продажу.

Пунктом 6.1 договору купівлі-продажу земельних ділянок передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцю земельні ділянки у встановлений договором строк; у строк до 22.05.2010 року (включно) надати усі правовстановлюючі документи на продаваємі земельні ділянки до приватного нотаріуса Луганського нотаріального округу та відповідно до цієї дати (включно) укласти нотаріальні договори купівлі-продажу земельних ділянок та понести усі витрати по нотаріальній реєстрації цих договорів купівлі-продажу.

Позивач у відповідності до п. 2.1. договору купівлі-продажу виконав свій обов'язок щодо сплати першої частини передплати за придбане майно у розмірі –3000 грн. шляхом сплати на внесення до каси відповідача у строк до 25.05.2010 року визначеної суми, що підтверджується ордером від 25.05.2010 року.

Позивач за актом приймання-передачі отримав у власність від відповідача придбане майно.

Відповідач, в порушення пункту 6.1.  договору купівлі-продажу у строк до 22.05.2010 року не уклав нотаріально посвідчені угоди.

Позивач, з посиланням на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу та приписів статей 525, 526, Цивільного Кодексу України, звернувся з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок за № 2/10 від 06.05.2010 року та  визнання за ним права власності на земельні ділянки.

Господарський суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, вказавши при цьому на те, що відповідач порушив приписи п. 6.1. щодо нотаріального посвідчення договору, що призвело до порушення норм статей 525, 526, Цивільного Кодексу України.

Крім того, господарський суд зазначив про те, що сторони за договором дійшли згоди за всіма його суттєвими умовами; правомірність набуття права власності відповідачем визначених земельних ділянок, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями нотаріально укладених угод купівлі-продажу земельних ділянок із фізичними особами –колишніми їх власниками, а також доданою земельною документацією.

Господарський суд Луганської області, вказавши на порушення відповідачем вимог статей 392, 220 Цивільного Кодексу України  та п. 6.1. договору купівлі-продажу №2/10 від 06.05.2010 року, позов задовольнив повністью.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку про наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, приймаючі оскаржуване рішення господарський суд виходив із того, що по спірному договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов та відбулося його часткове виконання.

Відповідно до частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Тобто вказаною нормою передбачена можливість за певних умов визнати дійсним договір у разі недодержання сторонами вимоги закону про його обов'язкове нотаріальне посвідчення.

Водночас згідно з вимогами статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з частиною 3 статті 640 ЦК України вбачається, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Статтею 210 цього ж кодексу встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства судова колегія вважає за необхідне зазначити, що діючим Цивільним кодексом України не передбачено можливості визнання судом дійсним правочину в разі недодержання сторонами вимоги закону про його обов'язкову державну реєстрацію.

Крім того, факт ухилення відповідача від виконання умов договору щодо надання всієї необхідної документації на об'єкт купівлі-продажу не може бути підставою для визнання зазначеного договору дійсним, оскільки дана обставина може лише свідчити про невиконання відповідачем, як стороною за договором, покладеного на нього обов'язку і не може бути підставою для визнання дійсним спірного договору купівлі-продажу земельних ділянок.

Таким чином, позовні вимоги є безпідставними.

Беручи до уваги наведене, господарський суд першої інстанції позов задовольнив неправомірно, тому  Донецький апеляційний господарський суд приймає нове рішення про відмову в його задоволенні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з неправильним  застосуванням норм матеріального права.

Керуючись статтями  49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

                                                    П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Луганської області м. Луганськ, заявлену в інтересах держави в особі Кримської сільської ради с. Кримське, на рішення господарського суду Луганської області від 07.06.2010 року у справі №14/210пд –задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 07.06.2010 року у справі №14/210пд –скасувати.         

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос"  (94010, Луганська область, м. Стаханов, вул. П.Осипенко, 1-б, код ЄДРПОУ 23487358) на користь Державного бюджету державне мито в сумі 42,50 грн.

Господарському суду Луганської області видати наказ.                                                                                                                                      

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови підписаний 18.03.11.

Головуючий                                                                                                М.В.Калантай

Суддя                                                                                                           Р.В.Волков

Суддя                                                                                                           М.Д.Запорощенко

Надруковано 8 прим.:

1 прим. –у справу;

2 прим. –прокурору;

2 прим. - сторонам;

1 прим. –ГСЛО;

2 прим. –ДАГС.