Постанова від 17.03.2011 по справі 10/378-10

10/378-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2011 року                                    Справа №  10/378-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕГА ПРІМ” на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 04.01.2011р. у справі №10/378-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Турецькі ласощі”, м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕГА ПРІМ”, м. Підгородне Дніпропетровської області

про стягнення 96 528 грн. 27 коп.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010р. товариство з обмеженою відповідальністю “Турецькі ласощі” (далі ТОВ “Турецькі ласощі”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕГА ПРІМ” (далі ТОВ “ВЕГА ПРІМ”) про стягнення 82 385, 12 грн. основного боргу, 2 883, 48 грн. інфляційних втрат, 1 584, 50 грн. 3% річних, 9 675, 17 грн. пені, 965, 28 грн. витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2011р. у справі №10/378-10 (суддя Кощеєв І.М.) позов задоволено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що факт не виконання відповідачем зобов'язань щодо повної оплати поставленого товару матеріалами справи доведено, відповідачем  не спростовано.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ “ВЕГА ПРІМ” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2011р. по справі №10/378-10 в частині стягнення з відповідача 2 883, 48 грн. інфляційних втрат, 1 584, 50 грн. 3% річних, 9 675, 17 грн. пені та прийняти нове рішення, яким в задоволенні цих вимог відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не встановлено час прострочення суми зобов'язань за договором; договором не встановлено конкретні строки оплати вартості поставленого товару; період для стягнення пені закінчився 23.10.2010р., а провадження по справі порушено після пропуску спеціальної позовної давності.

ТОВ “Турецькі ласощі” в відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2011р. по справі №10/378-10 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

На виконання умов договору поставки №30413 від 22.01.2008р., укладеного між ТОВ “Турецькі ласощі” (постачальник)  та ТОВ “ВЕГА ПРІМ” (покупець), здійснена поставка товару, в асортименті, кількості та за цінами, згідно видаткових накладних: РН-0000125 від 02.03.09р., РН-0000132 від 02.03.09р., РН-0000135 від 02.03.09р., РН-0000136 від 02.03.09р., РН-0000138 від 02.03.09р., РН-0000142 від 02.03.09р., РН-0000163 від 06.03.09р., РН-0000164 від 06.03.09р., РН-0000179 від 13.03.09р., РН-0000180 від 13.03.09р., РН-0000181 від 13.03.09р., РН-0000198 від 20.03.09р., РН-0000199 від 20.03.09р., РН-0000200 від 20.03.09р., РН-0000218 від 27.03.09р., РН-0000219 від 27.03.09р., РН-0000220 від 27.03.09р., РН-0000225 від 31.03.09р., РН-0000238 від 03.04.09р., РН-0000243 від 06.04.09р., РН-0000245 від 07.04.09р., РН-0000257 від 10.04.09р., РН-0000258 від 10.04.09р., РН-000275 від 17.04.09р., РН-0000267 від 21.04.09р., РН-0000289 від 24.04.09р., РН-0000290 від 24.04.09р.,  РН-0000299 від 29.04.09р., РН-0000359 від 25.05.09р., РН-0000360 від 25.05.09р., РН-0000377 від 28.05.09р., РН-0000378 від 28.05.09р., РН-0000379 від 28.05.09р., РН-0000380 від 28.05.09р., РН-0000381 від 29.05.09р., РН-0000382 від 29.05.09р., РН-0000387 від 04.06.09р., РН-0000388 від 05.06.09р., РН-0000389 від 05.06.09р., РН-0000403 від 12.06.09р., РН-0000405 від 12.06.09р., РН-0000413 від 19.06.09р., РН-0000430 від 26.06.09р., РН-0000431 від 26.06.09р., РН-0000434 від 30.06.09р., РН-0000444 від 03.07.09р., РН-0000445 від 03.07.09р., РН-0000461 від 10.07.09р., РН-0000464 від 14.07.09р., РН-0000466 від 14.07.09р., РН-0000463 від 14.07.09р., РН-0000476 від 17.07.09р., РН-0000480 від 17.07.09р., РН-0000499 від 03.08.09р., РН-0000502  від 03.08.09р., РН-0000513 від 07.08.09р., РН- 0000514  від 07.08.09р., РН-0000516 від 08.08.09р., РН-0000517 від 08.08.09р., РН-0000531 від 14.08.09р., РН-0000532 від 14.08.09р., РН-0000540 від 21.08.09р., РН-0000541 від 21.08.09р., РН-0000551 від 28.08.09р., РН-0000552 від 28.08.09р., РН-0000553 від 28.08.09р., РН-0000569  від 04.09.09р., РН-0000586 від 11.09.09р., РН-0000592 від 18.09.09р., РН-0000601 від 25.09.09р., РН-0000602 від 25.09.09р., РН-0000617 від 09.10.09р., РН-0000618 від 09.10.09р., РН-0000621  від 16.10.09р., РН-0000622 від 16.10.09р., РН-0000627  від 23.10.09р.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором  поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк  (строки) товар  у  власність покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог, що звичайно  ставляться.

В п. 8.2 договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, визначений п. 6 додатка № 4 до договору, зокрема, кожні 21 календарних дня за проданий товар.

Заборгованість відповідача за поставлений товар складає 82 385, 12 грн., що підтверджується актами звіряння взаєморозрахунків. Доказів оплати товару в наведеній сумі відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 697 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

29.07.2010р. відповідачу був надісланий лист із пропозиціями повернути товар, а 09.08.2010р. відповідачу надіслана претензія із вимогами виконати зобов'язання за договором. На звернення позивача про повернення товару та сплату заборгованості, відповідач товар не повернув, заборгованість не погасив.

Відповідачем не надано суду доказів того, що отриманий покупцем товар, на виконання умов договору поставки №30413 від 22.01.2008р., вартість якого просить стягнути ТОВ “Турецькі ласощі”, залишився не проданим.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Відповідно до п. 9.11. договору, у випадку прострочення оплати за товар, постачальник стягує з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за порушення строку оплати продукції на підставі п. 9.11. договору нарахована пеня за період з 27.02.2010р. по 10.09.2010р. в розмірі 9 675, 17 грн., 3 % річних у розмірі 1 584, 50 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2 883, 48 грн. за період з 27.02.2010р. по 18.10.2010р.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням.

Колегія суддів погоджується із рішенням господарського суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, проте, щодо розміру пені, 3% річних, інфляційних втрат та періоду нарахування, то господарським судом не враховано, що відповідну вимогу відповідачу позивач заявив тільки 09.08.2010р.

Таким чином, пеня підлягає стягненню за період з 17 серпня 2010р. по 10 вересня 2010р. включно за 25 днів в розмірі 874, 64 грн. (82 385, 12 грн. х 15,5% х 25 : 365).

Сума інфляційних втрат підлягає стягненню тільки за вересень 2010р. в розмірі 2 389, 17 грн. (82 385, 12 грн. х 102, 9% - 82 385, 12 грн.), оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) –це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки, починаючи з наступного місяця  за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Сума 3% річних підлягає стягненню за період з 17 серпня 2010р. по 18 жовтня 2010р. включно за 63 дні в розмірі 426, 60 грн. (82 385, 12 грн. х 3% : 365 х 63).  

Отже, рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення пені, 3%річних та інфляційних втрат необхідно скасувати частково.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -                                     

                                                 ПОСТАНОВИВ:              

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕГА ПРІМ”, м. Підгородне Дніпропетровської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2011р. у справі №10/378-10 скасувати в частині стягнення з відповідача 8 800, 53 грн. пені, 1 157, 90 грн. 3% річних, 494, 31 грн. інфляційних втрат, 104, 53 грн. державного мита та 25, 96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в зв'язку з чим абзаци 1 та 2 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

“Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕГА ПРІМ”, м.Підгородне Дніпропетровської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Турецькі ласощі”, м.Київ 82 385, 12 грн. заборгованості, 874, 64 грн. пені, 426, 60 грн. 3% річних, 2 389, 17 грн. інфляційних втрат, 860, 75 грн. витрат по сплаті державного мита та 210, 04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

Доповнити резолютивну частину рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2011р. по справі №10/378-10 абзацом 3 наступного змісту:

“В решті позову відмовити”.

Абзаци 3, 4, 5 резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2011р. по справі №10/378-10 вважати відповідно абзацами 4, 5, 6 резолютивної частини рішення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Турецькі ласощі”, м.Київ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕГА ПРІМ”, м.Підгородне Дніпропетровської області 52, 26 грн. витрат по сплаті державного мита за апеляційною скаргою.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “ВЕГА ПРІМ”, м.Підгородне Дніпропетровської області з Державного бюджету України 411, 89 грн. зайво сплаченого за подання апеляційної скарги по справі №10/378-10 державного мита, що перераховане платіжним дорученням №11 від 12.01.2011р., яке знаходиться в матеріалах справи №10/378-10.

Припинити стягнення за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2011р. по справі №10/378-10, виданим на примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2011р. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕГА ПРІМ”, м. Підгородне Дніпропетровської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Турецькі ласощі”, м.Київ 82 385, 12 грн. основного боргу, 2 883, 48 грн. інфляційних втрат, 1 584, 50 грн. 3% річних, 9 675, 17 грн. пені, 965, 28 грн. витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                           І.А. Сизько

Суддя                                                                                  І.М. Герасименко

Суддя                                                                                  І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складено 22.03.2011р.)