Постанова

від 16.03.2011 по справі 23/302

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/302

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

16.03.11                                                                                           Справа  № 23/302

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                    Кордюк Г.Т.

суддів:                                                                                                    Давид Л.Л.

                                                                                                              Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Колективного підприємства

громадського харчування „Оброшино", с.Оброшино

на рішення господарського суду Львівської області від 16.12.2010р.

у справі № 23/302

за позовом: КПГХ „Оброшино", с. Оброшино,

за участю третьої особи на стороні позивача: Львівське ОКП БТІ та ЕО, м. Львів,

до відповідача 1: Оброшинської сільської ради, с. Оброшино,

до відповідача 2: Солонківського споживчого товариства, с. Солонка,

про визнання частково недійсною постанови зборів уповноважених пайовиків Пустомитівського районного споживчого товариства та визнання права власності.

За зустрічним позовом Солонківського споживчого товариства, с.Солонка

до відповідача 1 : Колективного підприємства громадського харчування „Оброшино", с.Оброшино

до відповідача 2 : Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, м.Львів

до відповідача 3 : Оброшинської сільської ради, с.Оброшино

про визнання недійсними свідоцтв про право власності на будівлю продмагу з рестораном та визнання права власності на зазначене майно.

За участю представників сторін:

від позивача: Каркавчук М.В. - директор.

                        Дуфанець Я.О.- представник.

від третьої особи на стороні позивача: не з»явився.

від відповідача-1: не викликався.

від відповідача-2: Гірняк Г.С.- голова правління.

                                Скрут Е.Б.- представник.

           Роз”яснено  права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлено.

          Розпорядженням голови суду проводились зміни щодо складу колегії суду.  

           Рішенням  господарського суду Львівської області від 16.12.2010 р. у справі №23/302   (головуючий суддя:  Бортник О.Ю., судді: Хабіб М.І., Гриців В.М.) у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено частково, визнано  за Солонківським споживчим товариством  право власності на будівлю продмагу з рестораном “Золотий колос”, яка знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Оброшино, вулиця Грушевського,2, стягнено з Колективного підприємства громадського харчування “Оброшино” на користь Солонківського споживчого товариства 1445 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд зустрічного позову. В іншій частині  зустрічних  вимог провадження у справі припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

      Рішення суду першої інстанції  мотивоване тим, що  позивач за зустрічним позовом  є власником спірного майна, на підставах, встановлених законом. А саме в процесі реорганізації Пустомитівської райспоживспілки, яка була замовником будівництва ресторану «Золотий колос»в с.Оброшино та будівництво об»єкту здійснювалось за її кошти, та всі майнові права та обов»язки  якої  перейшли до Пустомитівського районного СТ, яке в подальшому було реорганізовано та приєднано до Солонківського СТ.

      Вказаний факт встановлено постановою господарського суду Львівської області від 3.08.2010р. у справі №1/314-23/110А та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2010р.

      Натомість, позивачем, за первісним позовом не подано доказів, прийняття рішення загальних зборів, конференції чи з»їзду Пустомитівської райспоживспілки, як того вимагає ч.2 ст.10 Закону України «Про споживчу кооперацію»про відчудження ресторану «Золотий Колос»на користь КПГХ «Оброшино».

      Крім того, постанова правління Пустомитівської райспоживспілки, як на підставу якої, позивач обґрунтовує перехід права власності  до нього  на спірне приміщення, не може підтверджувати правомочності власника (Пустомитівської райспоживспілки) щодо передання будівлі ресторану у власність позивачу, оскільки оригіналу постанови позивачем не подано, а зазначення в ній про передачу майна на баланс не свідчить про набуття позивачем права власності на ресторан.

      Крім того, місцевим господарським судом зроблено висновок, що правління Пустомитівської райспоживспілки не є тим органом, за рішенням якого відповідно до ст.10 Закону України «Про споживчу кооперацію»майно могло бути передано у власність. Статутом Пустомитівської районної спілки споживчих товариств в редакції від 23 грудня 2003 року  таке право правління не закріплено.

     Відмовляючи у вимогах КПГХ «Оброшино»про визнання недійсною постанови зборів уповноважених пайовиків Пустомитівського районного споживчого товариства від 29 травня 2003 року в частині приєднання КПГХ «Оброшино»до Солонківського СТ, місцевий господарський суд виходив з того, що протокольне рішення зборів КПГХ «Оброшино»оформлене протоколом №1 від 26.05.2003р., яким підтверджується, що на зборах одноголосно вирішено про підпорядкування КПГХ «Оброшино» Солонківському СТ, про що також свідчить заява директора від 27.05.2008р. та наказ №7  КПГХ «Оброшино»від 27.05.2003р.

     Припиняючи провадження у справі в частині інших зустрічних позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що заявлені зустрічні  позовні вимоги, в порушення ст.60 ГПК України, подані не до  позивача за первісним позовом, а до інших осіб. Крім того, вимога про зобов»язання Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки вчинити дії на скасування запису в державному реєстрі нерухомого майна підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, що узгоджується із Постановою Верховного Суду України від 13.04.2004р. у справі №3-432к-04.

       Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, вважаючи його таким, що прийнято у зв»язу із неповним встановленням обставин справи, що мають значення для справи, невідповідністю висновків обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, позивач - КПГХ «Оброшино» звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій  просить скасувати рішення господарського суду, прийняти нове, яким  позовні вимоги задоволити.

      Вимоги апеляційної скарги  обгрунтовані наступним.

      На підставі постанови Правління Пустомитівської райспоживспілки №35 від 23.03.1993р., акту прийому-передачі, передано на баланс КПГХ «Оброшино»будинок ресторану «Золотий колос». З того часу, протягом двадцяти років, підприємство володіє, користується та розпоряджається вказаним майном. Доказом наявності такої постанови скаржник вважає довідку з архіву від 11.04.2008р. Солонківського СТ, вказана постанова була предметом розгляду в господарському суді Львівської області (Постанова господарського суду Львівської області від 03.08.2007р. у справі №1/314-23/11ОА).

      Баланс підприємства являє собою звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов»язання і власний капітал, за таких  підстав, перебування ресторану на балансі КПГХ «Оброшино»свідчить про набуття власності на нього в момент передачі приміщення на баланс підприємству.   

      Судом не взято до уваги п.31 Статуту, яким встановлено, що рішення правління райспоживспілки, що суперечить Статуту райспоживспілки може бути відмінене радою райспоживспілки, а також самим Правлінням спілки, до складу якого вона входить або за рішенням суду.

      Солонківське СТ  не зверталось до суду з 2003року з позовом про визнання недійсною постанови правління Пустомитівської райспоживспілки №35 від 23.03.1993р., яка видана задовго до прийняття  Статуту Пустомитівської райспоживспілки від 23.12.1993р.

      Факт правомірності створення КПГХ «Оброшино»встановлений рішенням арбітражного суду Львівської області від 17.04.1997р. у справі №3/303, предметом розгляду якої стало рішення правління Пустомитівської райспоживспілки від 15.12.1996р. про внесення  змін до Статуту КПГХ «Оброшино», в якому зазначено, що КПГХ «Оброшино»створено, як юридичну особу в результаті виділення із складу Пустомитівської райспоживспілки за рішенням трудового колективу, що відповідає ст.ст.1,2 Закону України  «Про споживчу кооперацію»і згідно ст.6 Закону України «Про підприємства в Україні», ст.6 Закону України «Про господарські товариства», підприємство вважається утвореним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації, вказане рішення не скасоване і є чинним.

      Рішенням господарського суду  Львівської області від 09.11.2007р. по справі №3/252-2085А відмовлено повністю в позовних вимогах Солонківському споживчому товариству щодо зняття з державної реєстрації колективного підприємства громадського харчування «Оброшино»з всіма змінами та доповненнями до Статуту даного підприємства, апеляційна скарга Солонківського СТ залишена без задоволення ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2008р.

     Перебування  нерухомого майна на балансі КПГХ «Оброшино»свідчить про набуття власності на нього в момент передачі приміщення ресторану «Золотий колос»від Пустомитівської райспоживспілки до КПГХ «Оброшино», так як баланс являє собою звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов»язання і власний капітал.

     Предметом оренди за договором здачі в оперативну оренду основних фондів Солонківського СТ від 01.12.2003р. являється будівля  спірного ресторану орендодавця - Солонківське СТ та орендарем являється КПГХ «Оброшино», що спростовує висновок господарського суду про перебування спірного майна у власності позивача.

     Проте, право власності на нерухоме майно (ресторан) виникло з моменту його державної реєстрації, оскільки відсутні акти прийому передачі, докази сплати орендної плати (платіжні доручення).

     Пустомитівське РайСТ, як юридична особа була знята з державної реєстрації 29.12.2003р., а тому не могло бути приєднано до Солонківського СТ  29.05.2003р.

     Солонківське СТ передавального балансу на вимогу суду не представило.

     В матеріалах справи відсутні рішення  зборів пайовиків Пустомитівського РайСТ щодо реорганізації.

     Господарським судом не враховано, що  збори уповноважених пайовиків Пустомитівського РайСТ 29.05.2003р. відкрито Гірняк Г.С., як в.о. голови СТ, що суперечить ст.34 Статуту  відповідно до змін, внесених 01.02.1999р., постанова вказаних зборів «Про приєднання Пустомитівського РайСТ до Солоніквського споживчого товариства»являється незаконною, оскільки  прийнята всупереч вимог ст.7 Закону України «Про споживчу кооперацію».

     Крім того, в поясненні до апеляційної скарги, скаржник вказав, що протокольне рішення зборів КПГХ «Оброшино»від 26.05.2003р.  не було оскаржено через те, що скаржник дізнався  про нього лише з рішення господарського суду Львівської області від 16 грудня 2010р., приналежність ресторану «Золотий колос»до КПГХ «Оброшино»стверджується наступними бухгалтерськими документами, а саме: книгою по рахунку №60 «Основні засоби»КПГХ «Оброшино»за 1995-1996р.р., звітом про наявність та рух основних фондів за 1999р., який скерований в статутуправління, звітом про власний капітал (Ф№4) за 2000р., балансом підприємства станом на 01.01.2000р., звітом про фінансово-майновий стан підприємства станом на 01.01.2000р., звіт про власний капітал за 2002р.

     Солонківське СТ у відзиві на апеляційну скаргу доводи апеляційної скарги заперечено з наступних підстав.

     Будівля продуктового магазину з рестораном «Золотий колос»збудована силами та за рахунок коштів Пустомитівської Райспоживспілки, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Пустомитівської райради депутатів трудящих №376 від 24 липня 1965р., рішенням виконавчого комітету Пустомитівської райради депутатів трудящих №410 від 4 липня 1968р. «Про затвердження акту державної комісії на  прийом продуктового магазину з рестораном та актом приймання державною комісією будинку продуктового магазину з рестораном в с.Оброшино.

      Солонківське СТ являється правонаступником Пустомитівського РСТ, яке в свою чергу в 1997р. стало правонаступником Пустомитівської Райспоживспілки, до складу  якої входило КПГХ «Оброшино»відповідно до п.1 розділу І загальних положень статуту Пустомитівської райспоживспілки від 28 квітня 1995р., відповідно до пункту 2 розділу І загальних положень статуту Пустомитівського РСТ, Пустомитівське РСТ являється правонаступником Пустомитівської районної споживчої спілки.

      КПГХ «Оброшино», як підприємство - юридична особа створене Пустомитівською районною споживчою спілкою на базі орендного підряду «Оброшино», якому надано ресторан «Золотий колос» в оренду (ІУ розділ Статуту КПГХ «Оброшино»), не відповідає дійсності знаходження даної будівлі на балансі КПГХ «Оброшино», оскільки оригіналу постанови правління №35 від 23.03.1993р. не існує.

       Орендна плата по договору оренди не нараховувалась, оскільки КПГХ «Оброшино» знаходилось в тяжкому фінансовому стані про що свідчить довідка КРУ, яка міститься в матеріалах справи.

       Рішення зборів уповноважених Пустомитівського РайСТ від 29 травня 2003р. не оспорювалось жодною із сторін, відсутні підстави вважати збори нелегітимними, що також спростовується п.23 Статуту РайСТ, оскільки за реорганізацію проголосувало 36 пайовиків, утрималось-2.

       Протоколом зборів КПГХ «Оброшино»від 25 листопада 2003р. підтверджується прийняте рішення колективних зборів  ввійти до складу Солоніквського СТ.

      Підстави (рішення виконкому), згідно яких КПГХ «Оброшино»оформило право власності на спірне майно визнані незаконними та скасованими Ухвалою Вищого Адіміністративного Суду України від 17.02.2010р.

      Скаржник у  поясненні на відзив щодо апеляційної скарги зазначив наступне.

      Правлінням Львівської облспоживспілки було відкрито фінансування будівництва продмагу з рестораном у Пустомитівському відділенні держбанку, для чого було складено план капіталовкладень та план фінансування будівництва, які було передано в оперативне управління Пустомитівській райспоживспілці, що відповідало вимогам діючого на той час ЦК УРСР, зокрема ст.87-І.

      Правомірність передачі ресторану у власність КПГХ «Оброшино»стверджується   постановою правління Пустомитівської райспоживспілки №35 від 23.03.1993р., яка базується на дозволі Ради засновників Пустомитівської райспоживспілки.

      Скаржник вказує на безпідставність  обставин викладених у  відзиві на апеляційну скаргу, оскільки вказує на те, що Статут Пустомитівської райспоживспілки було зареєстровано 28.04.1995р.

      В 2000 році в зв»язку із тяжким фінансовим становищем, Пустомитівське районне споживче товариство перетворено на Пустомитівське споживче товариство (постанова від 25.07.2000р.), а 22.08.2000р. Солонківське госпророзрахункове торгове підприємство заявило про свій вихід з Пустомитівського районного споживчого товариства і  створено Солонківське СТ.

      За таких обставин Гірняк І.С., яка була обраною головою правління Солонківського споживчого товариства не могла  брати участь у зборах уповноважених Пустомитівського районного споживчого товариства 29.05.2003р.

      Скаржник вважає безпідставним покликання на ухвалу Вищого Адімінстратвиного Суду України від 17.02.2010р., так як питання власності не входить в компетенцію вказаного суду.      

      Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарським  судом належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.101 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

      Згідно з Актом робочої комісії про готовність до приймання в експлуатацію державною комісією, закінченого будівництвом об»єкта від 29 травня 1968 р., Актом приймання державною комісією будинку (споруди) від 19 червня 1968 р., рішенням виконкому Пустомитівської  районної ради депутатів трудящих №410 від 4.07.1968 р., будівництво  продмагу з рестораном в с.Оброшино здійснено за рахунок власних коштів замовником- Пустомитівською райспоживспілкою.

     До введення в дію Закону України «Про власність»№697-12 від 7.02.1991р., питання власності регулювалось нормами ЦК УРСР (1963р.) Конституцією Української РСР (1977р.), які встановлювали такі  форми власності, як державну (загальнонародну), колгоспну, кооперативну, особисту.

     З прийняттям Закону України «Про власність», змінено форми власності та внесено зміни до ст.86 ЦК УРСР та визначено, що власність в Україні виступає у формах: приватна, колективна, державна.

     Положення пункту 1,4 ст.9 Закону України «Про споживчу кооперацію»передбачають, що власність  споживчої кооперації є однією із форм колективної власності. Вона складається із власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих  їм підприємств і організацій та їх спільної власності.

    Засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що є необхідним для здійснення статутних завдань, є власністю споживчої кооперації. Крім того, до майна споживчої кооперації можуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, товари, кошти та інше майно.

    Кожен член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначається розміром обов»язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них девідентів.

    Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

   Згідно з положенням п.1 ст.80 цього Закону «власність споживчої кооперації є недоторканою,  перебуває під захистом держави і охороняється законом на рівні з іншими формами власності».

   Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966р. (чинної, коли будували і здавали в експлуатацію ресторан «Золотий колос»), правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація будинків і домоволодінь є: п.11- рішення виконкому місцевої ради народних депутатів трудящих про відвід земельної ділянки і про дозвіл цього будівництва та акт державної комісії про прийняття будинку (будинків) та введення їх в експлуатацію.

   Наявними  в матеріалах справи доказами, а саме Актом приймання державною комісією споруди продмагу з рестораном в с.Оброшино Пустомитівського району, рішенням виконавчого комітету Пустомитівської районної ради депутатів трудящих від 4 липня 1968р. підтверджується, що будівництво споруди продмагу з рестораном здійснювала Пустомитівська райспоживспілка за власні кошти, отже остання набула майно у власність на законних підставах.

   В 1997р. році пройшла реорганізація Пустомитівської райспоживспілки і на підставі постанови зборів ради Пустомитівської райспоживспілки від 14 березня 1997р. (а.с.113, Т.6) остання реорганізована у Пустомитівське районне споживче товариство з 1 квітня 1997р., яке являється її правонаступником.

   Відповідно до ст.39 ЦК УРСР (який був чинний на момент реорганізації), кооперативні, а також державно-колгоспні та інші державно-кооперативні та інші державно-кооперативні організації, що є юридичними особами, припиняють свою діяльність на підставах, зазначених в законі і в статутах (положеннях) цих організацій.

   Реорганізація (злиття,поділ,приєднання) державно-колгоспних, кооперативних, та інших громадських організацій, що є юридичними особами, допускається за рішенням загальних зборів її членів або зборів уповноважених.

   Відповідно до ч.2 ст.37 ЦК УРСР, при приєднанні юридичної особи до іншої, її майно (права та обов»язки) переходять до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачено законом, або постановою про реорганізацію.

   Постановою про реорганізацію, а саме Рішенням зборів Ради Пустомитівської райспоживспілки про реорганізацію та приєднання до Пустомитівського РайСТ не встановлено порядок підписання передаточного балансу, відповідає вимогам Статуту Райспоживспілки, Закону України «Про споживчу кооперацію»та передбачає, що Пустомитівське РайСТ є  правонаступником всіх прав та обов»язків райспоживспілки.

   Внаслідок реорганізації в 2003р. Пустомитівського РайСТ, згідно постанови зборів уповноважених пайовиків від 29 травня 2003р., останнє реорганізовано та приєднано до Солонківського СТ разом з підприємствами споживчої кооперації, що є в складі РайСТ з передачею всіх активів і пасивів з повним правонаступництвом останнього щодо всіх прав та зобов»язань Пустомитівського РайСТ.

   Відповідно до вимог ст.18 Закону «Про споживчу кооперацію»в редакції Закону України №2687-ХІІ від 14.10.1992р. (чинної на момент прийняття рішення 29.05.2003р.), Солоніквське СТ, внаслідок повного правонаступництва  (Пустомитівської райспоживспілки шляхом приєднання до Пустомитівського РайСТ, та в  подальшому шляхом приєднання до Солоніквського СТ), стало власником майна, будівлі ресторану в с.Оброшино Пустомитівського району), а тому підставо визнано  місцевим господарським судом  набуття ним спірного майна у власність.

   Відмовляючи у визнанні права власності КПГХ «Оброшино»на дану будівлю, місцевим госпддарським судом  правомірно не взято до уваги копію постанови правління Пустомитівської райспоживспілки №35 від 23.03.1993р., оскільки по-перше, позивач оригіналу не представив, по-друге передача майна на баланс не є безспірною ознакою права власності, по-третє правління не є тим органом, який відповідно до ст.10 Закону України «Про споживчу кооперацію»та Статуту Пустомитівської райспоживспілки має право розпоряджатися майном райспоживспілки.

    Оскільки незаконність набуття Солонківським споживчим товариством права власності на приміщення ресторану «Золотий колос» в с.Оброшино матеріалами справи не встановлено, місцевим господарський суд прийшов до вірного висновку про відсутність підстав набуття права власності позивачем за первісним позовом.

    Відмовляючи в задоволенні позову КПГХ «Оброшино»про визнання недійсною постанови зборів уповноважених пайовиків Пустомитівського РайСТ від 29 травня 2003р. в частині приєднання КПГХ «Оброшино» до Солоніквського СТ, місцевим господарським судом зроблено висновок, що згадану постанову прийнято на підставі рішення зборів КПГХ «Оброшино», оформленого протоколом №1 від 26.05.2003р. (оригінал, Т.ІУ а.с.75-76), яке чинне, у встановленому законом порядку не скасовано.

    З таким  висновком  місцевого господарського суду, апеляційна інстанція не погоджується, виходячи з наступного.

    Як вбачається із оригіналу постанови зборів уповноважених пайовиків Пустомитівського районного споживчого товариства від 29 травня 2003р. (а.с.84,Т.4), зборами вирішено приєднати до Солонківського СТ Пустомитівське РайСТ разом з підприємствами, що є в його складі, в тому числі КПГХ «Оброшино»та передання всіх їх прав і зобов»язань Солонківському СТ, як правонаступнику.

    На час прийняття даної постанови, питання приєднання (реорганізації) юридичних осіб регулювалось положенням ЦК УРСР (1963р.) відповідно до ст.37 якої, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу, або приєднання).

   При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов»язки) переходять до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні  юридичної особи до  іншої юридичної особи, її майно (права та обов»язки) переходять до останньої в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачено законом або постановою про реорганізацію).

   Порядок ліквідації і реорганізації кооперативних та інших громадських організацій може бути визначений їхніми статутами (положеннями) (ч.4 ст.37 ЦК УРСР).

   Статутом КПГХ «Оброшино»в редакції від 19.12.1991р. (а.с.66-73,Т.ІУ), р.УІІ встановлено, що реорганізація підприємства здійснюється в порядку передбаченому законодавством.

   Враховуючи, що згідно р.1 Статуту, визначено, що КПГХ «Оброшино»створюється в системі споживчої кооперації для задоволення потреб населення, до правовідносин щодо його реорганізації необхідно застосовувати положення Закону України «Про споживчу кооперацію»в редакції Закону України, станом на 29 травня 2003 року та ЦК УРСР.

  Відповідно до ст.18 Закону України «Про споживчу кооперацію» №2265-ХІІ від 10.04.1992р., (в редакції Закону України №2687-ХІІ  від 14.10.1992), реорганізація та ліквідація споживчого товариства проводиться за рішенням загальних зборів його членів або за рішенням суду, а в разі банкрутства за рішенням арбітражного суду.

  Оскільки Закон України «Про кооперацію» №1087-ІУ, прийнятий 10.07.2003р.,

(на момент прийняття оспорюваної постанови не був прийнятий), тому його положення до спірних правовідносин не застосовуються.

  Будь-яких рішень стосовно реорганізації КПГХ «Оброшино»шляхом приєднання до Солонківського СТ з передачею всіх прав і обов»язків та правонаступництва останнього щодо всіх зобов»язань і прав КПГХ «Оброшино», загальні збори останнього не приймали, тому висновок місцевого господарського суду, що таке приєднання відбулось відповідно до Закону є невірним, оскільки  рішення зборів КПГХ «Оброшино», оформлене протоколом №1 від 26.05.2003р. (а.с.75-76, ІУ), на яке послався місцевий господарський суд прийнято щодо підпорядкування  Колективного підприємства Солонківському СТ із залишенням назви КП ГХ «Оброшино», а не його реорганізації шляхом  приєднання з усіма  правами та обов»язками.

    Апеляційна інстанція вважає, що постанова зборів уповноважених пайовиків Пустомитівського РайСТ від 29 травня 2003р. в частині приєднання КПГХ «Оброшино»до Солоніквського СТ прийнята з порушенням Закону України «Про споживчу кооперацію», ЦК УРСР, підлягає визнанню недійсною, вимоги позивача за первісним позовом в цій частині обґрунтовані та доведені матеріалами справи.

   В іншій частині рішення місцевого господарського суду є вірне, прийняте з дотриманням норм, як матеріального так і процесуального права зважуючи на те, що вимоги до БТІ (заява про уточнення вимог а.с.95, Т.З), який не є позивачем за первісним позовом, не можуть розглядатися як зустрічні в порядку ст.60 ГПК України та є вимогами, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

  Вимога  про визнання недійсним свідоцтва про право власності, не може бути задоволена, оскільки свідоцтва не є правовстановлюючими документами, вони є наслідком ряду юридичних дій, зокрема рішення виконавчого комітету Оброшинської сільської ради на підставі яких видавалось свідоцтво, які на день розгляду справи судом визнані недійсними (постанова господарського суду Львівської області у справі №1/314-23/110А), залишеною без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.02.2010р.)

   Інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки:

-          Факти встановлені місцевим господарським судом у справі 3/303 не можуть мати приюдиційного значення для вирішення спору у даній справі, оскільки склад сторін не є тотожним;

-          Перебування майна на балансі КПГХ «Оброшино»не є безспірною ознакою права власності на ресторан «Золотий колос»у позивача за первісним позовом, оскільки баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов»язань на конкретну дату.Баланс не визначає підстави знаходження майна у власності (п.7 роз»яснення Роз”яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності” від 02.04.1994 р. N 02-5/225;

-          Місцевим господарським судом встановлено про відсутність оригіналу постанови правління райспоживспілки №35 від 23.03.1993р., позивачем постанови  не надано, а наявність  оригіналу у Солонківського СТ, матеріалами справи не встановлено та відповідачем заперечено;

-          Договір оренди спірного майна укладений між Солонківським СТ та КПГХ «Оброшино»1.12.2003р. оцінений господарським судом в сукупності з іншими  доказами і висновок місцевого господарського суду щодо приналежності будівлі ресторану на праві власності за відповідачем не ґрунтується лише на вказаному договорі;

-          Відсутність передавального балансу між Пустомитівським РСТ та Солоніквським СТ, не спростовує факту реорганізації-приєднання Пустомитівського РайСТ до Солоніквського та факту правонаступництва останнього усіх майнових прав і обов»язків згідно зборів уповноважених пайовиків Пустомитівського РайСТ та не суперечить ст.39 ЦК УРСР (чинної на момент приєднання) та ст.18 Закону України «Про споживчу кооперацію».

     Враховуючи, що п.14 Інформаційного листа ВГС України №01-8/675 від 14.08.2007р. визначено, що розмір держмита з позовних заяв про визнання права власності на майно, визначається за ставкою передбаченою Декретом КМ України «Про Державне мито», як для позовних заяв немайнового характеру.

     Якщо в позовній заяві об»єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов»язаних між собою підставами виникнення, державне мито сплачується, як за подання однієї заяви немайнового характеру відповідно до п.36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженого наказом Головної ДПІ України від 22.04.1993р. №15.

    Місцевим господарським судом,  при задоволенні зустрічного позову, відшкодовано з рахунку відповідача 1445 грн. держмита в частині задоволення позову про визнання права власності,  не звернено увагу на вимоги Інструкції та Інформаційного листа ВГС України, тим самим безпідставно стягнуто з відповідача (1445-85)=1360 грн. держмита.

    Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.99,101,103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу   КПГХ «Оброшино»задоволити частково.

2.Рішення господарського суду Львівської області від 16.12.2010р. в частині відмови у задоволенні первісного позову КПГХ «Оброшино» та стягненні з КПГХ «Оброшино»1360 грн. держмита за позовом Солонківського СТ скасувати.    

  Прийняти нове рішення.

3.Позов КПГХ «Оброшино»задоволити частково.

  Визнати недійсною постанову зборів уповноважених пайовиків Пустомитівського СТ від 29 травня 2003р. в частині приєднання КПГХ «Оброшино»до Солонківського споживчого товариства.

  В позові про визнання права власності КПГХ «Оброшино»на будинок ресторану «Золотий колос»,  с.Оброшино Пустомитівського району  - відмовити.

  У відшкодуванні Солоніквському СТ держмита в сумі 1360 грн. за зустрічним позовом відмовити.  

  В іншій частині рішення суду залишити без змін.

4.Стягнути з Солонківського  споживчого товариства на користь КПГХ «Оброшино»21 грн. 25 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги та  42,50 грн. за розгляд позовної заяви.

5.Доручити місцевому господарському суду видати наказ.

6.Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.109-110 ГПК України.    

Головуючий-суддя                                                                      Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                              Давид Л.Л.

Суддя                                                                                            Мурська Х.В.