Рішення

від 22.03.2011 по справі 34/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/5

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.03.11 р.                                                                                    Справа № 34/5                               

Суддя господарського суду Донецької області  Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Донецька харчовосмакова фабрика №1”, м. Донецьк  

до відповідача: Приватного підприємства „Лазурь-Групп”, м. Маріуполь  

про стягнення  10484,13грн.                    

за участю представників сторін:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Донецька харчовосмакова фабрика №1”, м. Донецьк до Приватного підприємства „Лазурь-Групп”, м. Маріуполь  про стягнення основного боргу в сумі 7991,96грн., пені в сумі 1431,90грн., 3% річних в сумі 178,96грн., інфляційних витрат в сумі 82,21грн. та штрафу в сумі 799,19грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору поставки №01/06 від 01.06.2009р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі  7991,96грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємці №057440 станом на 11.03.2011р. та витягу з ЄДРПОУ №14/4-17/1359  станом на 12.03.2011р. відповідач – Приватне підприємство „Лазурь-групп” зареєстрований за адресою: 87515, м. Маріуполь, пров. Кузнечний, 2. Саме за цією адресою судом були надіслані процесуальні документи.

В силу ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Згідно ст.16 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст.18 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство Донецька харчовосмакова фабрика №1” (Постачальник) та Приватним підприємством „Лазурь-групп” (Покупець) 01 червня 2009р. було укладено договір поставки №01/06, за  умовами якого Постачальник зобов'язується передати  (поставити) у власність Покупця товар  в обумовлені даним договором строки, а Покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та сплатити за нього визначену грошову суму.

Відповідно до п. 1.2. договору Товаром за умовами даного договору є продукти харчування, які передаються Постачальником у власність Покупця на підставі замовлень останнього.

Згідно із п. 1.3. договору найменування (асортимент) товару, а також ціна за одиницю товару, яка підлягає поставці на виконання даного договору, погоджується сторонами та визначається в Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (Додаток №1). Специфікація підписується на весь строк дії договору.

За приписами п. 3.12  договору право власності на товар, який поставляється на виконання умов даного договору, а також ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження переходить до Покупця в момент передачі йому товару Постачальником, що підтверджується підписанням товарно-транспортної або видаткової накладної. Підписання Покупцем, його уповноваженим представником товарно-транспортної або видаткової  накладної підтверджує факт прийняття Покупцем товару, а також підтверджує належне виконання Постачальником зобов'язання щодо передачі товару, а також дотримання умов щодо кількості та асортименту товару, що поставляється на виконання даного договору. Повноваження представників Покупця на прийняття товару підтверджуються довіреністю на приймання товарно-матеріальних цінностей, оформленої на  бланку строгої звітності.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що ціна на товар зазначається у видаткових накладних, встановлюються в гривнях України та включає ПДВ. В ціну товару входить вартість упаковки та доставки товару Покупцю.

Відповідно до п. 4.2. договору сума даного договору складається із сукупної суми видаткових накладних на товар, які оформлюються на кожну конкретну партію.

Розрахунки за товар Покупця з Постачальником здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника не пізніше 21 календарного дня з дня прийняття товару Покупцем відповідно до п. 3.12. договору. (п. 4.3. договору).

Даний договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє протягом 1 року до 31.12.2009р., а по грошовим зобов'язанням – до їх повного виконання. (п. 5.1. договору).

Згідно із п. 6.1. договору за порушення даного договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому діючим законодавством.

За приписами п. 6.5. договору у разі затримання платежів за отриманий товар Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в період, за який стягується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення. Пеня, яка підлягає стягненню з Покупця за неналежне виконання платіжних зобов'язань, стягується за весь період прострочення на розсуд Постачальника, без обмежень, передбачених діючим законодавством.

Пунктом 6.7. договору передбачено, що у разі затримки оплати більш ніж на 60 календарних днів, Покупець зобов'язується додатково до суми боргу сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% суми боргу.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.  

На виконання умов укладеного договору позивачем у період з 23 лютого 2010р. по 06 квітня 2010р. було поставлено на адресу відповідача товар всього на загальну суму 8631,84грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме видатковою накладною №192 від 23.02.2010р. на суму 1475,04грн., №226 від 02.03.2010р. на суму 436,80грн., №247 від 09.03.2010р. на суму 1612,80грн., №273 від 15.03.2010р. на суму 1344,00грн., №344 від 06.04.2010р. на суму 3763,20грн. Кожна видаткова накладна містить найменування товару, його кількість, ціну та загальну суму партії, кожна видаткова підписана представником відповідача та скріплена печаткою підприємства.

Факт здійснення господарської операції на суму 86131,84грн. також підтверджується наданими до матеріалів справи податковими накладними.

За твердженням позивача видаткова накладна №192 від 23.02.2010р. частково була оплачена в сумі 640,80грн., та за розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім  утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 7991,96грн.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Стаття  509  Цивільного  кодексу  України  визначає,  що  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора)  певну    дію  (передати  майно, виконати    роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  тощо)  або  утриматись  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від боржника  виконання  його  обов'язку.       

Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов'язання,  що  виникає  між  суб'єктом  господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб'єкт (зобов'язана  сторона, у тому  числі  боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру  на  користь   іншого  суб'єкта   (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб'єкт  (управлена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов'язаної   сторони  виконання  її  обов'язку .

Як визначено  положеннями  526  Цивільного  кодексу  України  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Положеннями  частини першої статті  193  Господарського  кодексу  України  визначено,  що суб'єкти  господарювання  та  інші учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору.

У  частині  сьомій  статті 193 Господарського  кодексу  України  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

Аналогічні положення містить ст.525  Цивільного  кодексу  України.

Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання за Договором поставки №01/06 від 01.06.2009р. належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 7991,96грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 7991,04грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача  3% річних в сумі 178,96грн. та інфляційних витрат в сумі 82,21грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.     

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат та 3% річних суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним, оскільки період, за який нараховані штрафні санкції позивач починав рахувати з дня здійснення поставки (підписання видаткової накладної),однак як вбачається з умов договору, а саме п.4.3. розрахунки за товар Покупця з Постачальником здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника не пізніше 21 календарного дня з дня прийняття товару Покупцем відповідно до п. 3.12. договору. Тобто період прострочення оплати отриманого товару необхідно рахувати після 21 календарного дня з дня отримання товару. Відтак вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі у розмірі 82,21грн. підлягають задоволенню повністю, оскільки за розрахунком суду сума інфляційних витрат складає 283,02грн., однак оскільки суд не може виходити за межі позову, а заявлення суми у меншому розмірі є правом позивача, тому стягнення підлягає сума у розмірі 82,21грн. Щодо стягнення 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань за розрахунком суду підлягають задоволенню частково в сумі 161,36грн. з урахування п. 4.3. договору.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені відповідно до п. 6.5 договору у розмірі 1431,90грн. також підлягають задоволенню частково, оскільки розрахунок пені позивач здійснив із порушенням п. 4.3. договору та період прострочення почав рахувати від дня здійснення поставки  без врахування 21 календарного дня протягом якого відповідач мав право здійснити платіж. Відтак за розрахунком суду стягненню підлягає пеня в сумі 929,52грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу відповідно до п. 6.7. договору у розмірі 10% від суми боргу, що складає 799,19грн. задовольнити повністю.  

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі  Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Донецька харчовосмакова фабрика №1”, м. Донецьк до Приватного підприємства „Лазурь-Групп”, м. Маріуполь  про стягнення основного боргу в сумі 7991,96грн., пені в сумі 1431,90грн., 3% річних в сумі 178,96грн., інфляційних витрат в сумі 82,21грн. та штрафу в сумі 799,19грн., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Лазурь-Групп” (87515, Донецька область,                  м. Маріуполь, пр-т Кузнечний, 2, р/р №26001011000932 в ДО ВАТ „БТА Банк”,                               м. Маріуполь, МФО 321723, код ЄДРПОУ 35841160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Донецька харчовосмакова фабрика №1” (83028, м. Донецьк, вул. Таганська, 64/2, р/р 26002060089508 в Донецькій філії КБ „Приватбанк” в  м. Донецьк, МФО 335496, р/р 26002001232004 в Донецькій філії КБ ТОВ „Місто банк”, МФО 335968, код ЄДРПОУ 33524546) борг в сумі 7991,96грн., пеню в сумі 929,52грн., 3% річних в сумі 161,36грн., інфляційних витрат в сумі 82,21грн., штраф в сумі 799,19грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства „Лазурь-Групп” (87515, Донецька область,                  м. Маріуполь, пр-т Кузнечний, 2, р/р №26001011000932 в ДО ВАТ „БТА Банк”,                              м. Маріуполь, МФО 321723, код ЄДРПОУ 35841160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Донецька харчовосмакова фабрика №1” (83028, м. Донецьк, вул. Таганська, 64/2, р/р 26002060089508 в Донецькій філії КБ „Приватбанк” в                       м. Донецьк, МФО 335496, р/р 26002001232004 в Донецькій філії КБ ТОВ „Місто банк”, МФО 335968, код ЄДРПОУ 33524546) державне  мито  в  розмірі 99,64грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 224,32грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Кододова О.В.