Рішення

від 22.03.2011 по справі 8/9/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/9/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 березня 2011 р.                        Справа 8/9/2011/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (код ЄДРПОУ 30530159, 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7; поштова адреса: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7А)   

до: фермерського господарства "Поділля ІНВВЕСТ" (код ЄДРПОУ 32225763, 24815, с. Рогізка, вул. Леніна, 204, Чечельницький р-н, Вінницька область )  

про стягнення коштів за договорами поставки

та за зустрічним позовом: фермерського господарства "Поділля ІНВВЕСТ" (код ЄДРПОУ 32225763, 24815, с. Рогізка, вул. Леніна, 204, Чечельницький р-н, Вінницька область )

до :товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (код ЄДРПОУ 30530159, 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7; поштова адреса: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7А)

про визнання недійсними окремих пунктів договорів поставки

за участю представників сторін:

від позивача за первісним, відповідача за зустрічним : Бондар Ю.М. - за дорученням

від відповідача за первісним, відповідача за зустрічним : Урянський О.С. - за дорученням

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроком" 26.01.2011 р. звернулась до господарського суду Вінницької області з позовами до фермерського господарства "Поділля ІНВВЕСТ" про стягнення коштів за договорами поставки продукції для сільгоспвиробництва № 1/26-8-08 від 26.08.2008 р. та  № 2/17-10-08 від 17.10.2008 р..

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. 26.08.2008 р. та 17.10.2008 р. між позивачем та відповідачем укладено  договори поставки №1/26-8-08 та № 2/17-10-08. Відповідно до умов договору поставки № 1/26-8-08 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму еквівалентну 11 268 доларів США, яка на день укладання угоди становила 54 650 грн.. Згідно п.4.2. договору відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити повний розрахунок за поставлений товар в строк до 29.09.2008 р.,але розрахунку не здійснив. Станом на день подання позову заборгованість відповідача становить 11 268 доларів США , що еквівалентно 89 693,28 грн.(7,96грн. за 1 дол. США). Неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для нарахування та стягнення з нього окрім суми основного боргу пені в розмірі 39 134,49 грн., 3% річних в сумі 5 906,90 грн..  Відповідно до умов договору поставки № 2/17-10-08 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму еквівалентну  1 286,22 доларів США, яка на день укладання угоди становила 6 240 грн.. Згідно п.2.4. договору відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити повний розрахунок за поставлений товар в строк до 31.10.2008 р.,але  розрахунку не здійснив. Станом на день подання позову заборгованість відповідача становить: 1 286,22 доларів США, що еквівалентно  10 238,31 грн.(курс 7,96грн. за 1 дол. США). Неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для нарахування та стягнення з нього окрім суми основного боргу пені в розмірі 4 462,25 грн., 3% річних в сумі 657,32 грн.. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 27.01.2011 р.  порушено провадження у справі № 8/9/2011/5003 з об'єднанням вказаних вище позовних заяв в одне провадження та призначено судовий розгляд  на 23.02.2011 р..

В зв'язку з перебуванням судді Грабика В.В. на лікарняному судове засідання у призначену дату не відбулось.  

22.02.2011 р. фермерське господарство "Поділля ІНВВЕСТ" звернулося до суду із зустрічними позовами до ТОВ "Украгроком" про визнання недійсними пунктів 2.1 та 2.3 договору поставки № 2/17-10-08 від 17.10.2008 р. та про визнання недійсним пункту 4.1 договору поставки продукції для сільгоспвиробництва № 1/26-8-08 від 26.08.2008 р. у справі № 8/9/2011/5003.

Зустрічні позовні вимоги обгрунтовані наступним: 26.08.2008 р. між ТОВ «Украгроком»(постачальник) та ФГ «Поділля ІНВВЕСТ»(покупець) укладено договір поставки № 1/26-8-08 продукції для сільгоспвиробництва. В п.4.1. договору сторони встановили ціну продукції в гривнях, а також визначили її грошовий еквівалент в іноземній валюті - доларах США. 17.10.2008 р. між ТОВ «Украгроком»(постачальник) та ФГ «Поділля ІНВВЕСТ»(покупець) укладено договір поставки № 2/17-10-08. В п.2.1. договору сторони встановили ціну товару в гривнях, а також визначили її грошовий еквівалент в іноземній валюті - доларах США. Згідно п.2.3. договору сума оплати за товар визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в доларах США на офіційний курс гривні до долара США, який буде встановлений НБУ на день оплати. Відповідач вважає п.4.1. договору № 1/26-8-08 та п.п.2.1., 2.3. договору № 2/17-10-08 несправедливи та такими, що порушують законні права  та інтереси відповідача. Несправедливість умов даних пунктів полягає у визначенні позивачем грошового еквіваленту ціни продукції в іноземній валюті  - доларах США, яке передбачає сплату коштів за продукцію у гривні за офіційним курсом долара США на день платежу на підставі ч.2 ст.533 ЦК України. Це є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону позивач покладає на відповідача за договором, що є грубим порушенням ч.3 ст.13 ЦК України (а.с.90-92, 113,114).

Ухвалою суду від 25.02.2011 р. об'єднано в одне провадження вимоги за зустрічними позовами (вхідні номери 5003/369/2011 та 5003/370/2011 від 22.02.2011 р.) та прийнято їх до спільного розгляду із первісним позовом у справі № 8/9/2011/5003.

У відзиві № 87 від 21.03.2011 р.   ФГ "Поділля ІНВВЕСТ"  позовні вимоги визнало лише в частині основного боргу в розмірі, який був вказаний в договорах на кінцеву дату виконання зобов"язання та просило звільнити від сплати пені та річних відсотків з наступних підстав: відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується скорочена позовна давність в один рік, однак, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення сум пені більш ніж через рік після спливу позовної давності, а тому втратив законне право на їх стягнення з відповідача. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача сум пені за договорами поставки є незаконними. Крім того, позивач допустив грубі помилки при розрахунках сум пені та 3% річних від суми заборгованості, що в кінцевому результаті призвело до необгрунтованого збільшення їх розміру (суми пені збільшилися в рази). Помилки пролягають в тому, що: по-перше: позивач здійснив розрахунок пені по договору поставки № 2/17-10-08 від 17.10.2008 р. за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла на момент прострочення платежу, чим порушив п. 5.2 вказаного договору, в якому сторони досягли згоди, що за порушення строків платежів покупець виплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення ; по-друге: позивач включив до розрахунку сум пені та процентів річних за обома договорами поставок останні дні виконання грошового зобов'язання відповідачем, це суперечить положенню ч.1 ст. 255 ЦК.

 У відзиві на зустрічні позовні заяви ТОВ "Украгроком"  проти заявлених вимог заперечив, так як умови договорів в частині оскаржуваних   ФГ "Поділля ІНВВЕСТ" пунктів відповідають за своїм змістом нормам цивільного законодавства, викладеним у ч.2 ст. 524 та ч.2 ст. 533 ЦК України. При укладанні договорів поставок позивач пішов на поступки відповідачу та погодився поставити товар на умовах відстрочення платежу. Крім того, значний ріст ціни товару визначений в гривнях з урахуванням еквіваленту в іноземній валюті пов'язаний з невчасним виконанням відповідачем умов договорів щодо строків оплати.

В судовому засіднні представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних у позові та не визнав позовні вимоги за зустрічним позовом, з підстав вказаних у відзиві.

Представник відповідача за первісним позовом позовні вимоги визнав частково з підстав вказаних у відзиві на первісний позов та підтримав позовні вимоги за зустрічним позовом.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

26.08.2008 р. між ТОВ «Украгроком»(постачальник) та ФГ «Поділля ІНВВЕСТ»(покупець) укладено договір поставки № 1/26-8-08 продукції для сільгоспвиробництва. Договором передбачено:  постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (надалі –товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (п.1.1.); загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент), упаковка та маркування, ціна, строк поставки й інші умови, визначаються специфікацією (додаток до цього договору), яка є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2.); цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 31.12.2008 р., а щодо невиконаних до цього дня зобов'язань та відповідальності – до повного їх виконання (п.2.1.); ціна товару вказується в специфікації, ціну договору становить загальна ціна товару, сторони встановлюють ціну товару в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті –в доларах США (п.4.1.); строк оплати зазначається у специфікації (п.4.2.); для розрахунків по цьому договору постачальником можуть виписуватися рахунки на оплату, які мають містити обов'язкові посилання на назву та номер цього договору й найменування сторін (п.4.3.); приймання товару по кількості та якості проводиться шляхом оформлення товарних накладних, при цьому щодо насіння сільгоспкультур обов'язково проводяться лабораторні дослідження (п.6.1.); за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність за законом та цим договором, постачальник вправі застосовувати оперативно-господарські санкції за ст. 235 та ст. 236 ГК України (п.8.1.);покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу (п.8.3.2.); пеня за цим договором нараховується на весь строк прострочення (п.8.4.) (а.с.15-17, 115-117).

В специфікації на товар, що постачається (додаток № 1 до договору № 1/26-8-08) зазначено найменування, кількість, а також умови та термін оплати - до 29.09.08 р., курс НБУ - 4,85 грн. за 1 дол. США на дату підписання специфікації, загальну вартість товару 11 268 дол. США, та еквівалент у гривні України - 54 650грн.. (а.с.18).

На виконання умов договору поставки № 1/26-8-08 позивач  поставив відповідачу через представника, що діяв за довіреністю серії НБЕ № 873589,товар на загальну суму 54 650 грн., що стверджується видатковою накладною № РН-0000280 від 27.08.2008 р. (а.с.20).

17.10.2008 р. між  ТОВ «Украгроком»(постачальник) та ФГ «Поділля ІНВВЕСТ»(покупець) укладено договір поставки № 2/17-10-08. Договором передбачено:  продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність покупця засоби захисту рослин (в подальшому товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договору, прийняти товар та оплатити його вартість (п.1.1.); найменування, кількість, ціна за одиницю виміру, загальна вартість, терміни оплати та поставки, базис поставки товару визначені у специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.2.); вартість (ціна) товару (ціна договору) вказана в специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору, сторони встановлюють ціну в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті –в доларах США (п.2.1.); сума сплати за товар визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в доларах США, вказаного в специфікаціях, на офіційний курс гривні до долара США, який буде встановлений НБУ на день оплати (п.2.3.);  оплата товару проводиться в строки, які вказані в специфікаціях до даного договору (п.2.4.);  сторони досягли згоди, що за порушення строків платежів покупець виплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.5.2.); нарахування та сплата штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п.5.4.); цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.7.1.).

В специфікації на товар, що постачається (додаток № 1 до договору № 2/17-10-08) зазначено найменування, кількість , а також умови та термін оплати - до 31.10.08 р., курс НБУ - 4,85 грн. за 1 дол. США на дату підписання специфікації, загальну вартість товару 1 286,22 дол. США, та еквівалент у гривні України - 6 240 грн. (а.с.60).

На виконання умов договору поставки № 2/17-10-08 позивач  поставив відповідачу через представника, що діяв за довіреністю серії НБЕ № 873599,товар на загальну суму 6 240 грн., що стверджується видатковою накладною № РН-0000187 від 21.10.2008 р. (а.с.62).

Згідно обопільно підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків, станом на 12.10.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем  за договором № 1/26-8-08 становить 60 890 грн. (а.с.23, 65).

В листі № 117 від 04.11.2010 р. відповідач зобов'язався до 20.12.2010 р. погасити заборгованість в розмірі 60 890 грн., що виникла на підставі договору поставки № 1/26-08-08 та просив не розпочинати процедуру стягнення вказаної заборгованості (а.с.24).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.203ч.ч.1,5 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, інтересам державаи і суспільства, його моральним засадам.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.215ч.1 ЦК України підставою недійсності  правочину є недодержання  в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.258ч.2 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов"язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655ч.1 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона  продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Статтею третьою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань"  визначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст.232ч.6 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов"язання мало бути виконано.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Заслухавши пояснення  учасників судового розгляду,оглянувши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому що первісний позов підлягає частковому задоволенню як по вимозі про стягнення основної суми боргу так і по вимозі про стягнення пені,підлягає задоволенню в повному об"ємі по вимозі про стягнення 3% річних, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається із встановлених судом обставин та фактів , між сторонами виникли правовідносини , які випливають з договору поставки.Суд встановив, що позивач свої зобов"язання за договорами поставки продукції для сільгоспвиробництва № 1/26-8-08 від 26.08.2008 р. та  № 2/17-10-08 від 17.10.2008 р. виконав належним чином, що підтверджується видатковими накладними.Відповідач  свої обов"язки по оплаті отриманого товару не виконав, що вбачається із змісту відзиву на позов, та не спростовано іншими доказами.Сторони при укладені договорів поставки за взаємною згодою визначили грошовий еквівалент  в іноземній валюті на час проведення розрахунку,а тому  відповідно до ст.533ч.2 ЦК України сума  , що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу,оскільки  інший порядок її визначення не встановлений договором,  законом, іншим нормативно-правовим актом.Позивачем заявлені вимоги про стягнення суми основго боргу по договору від 26.08.2008р. в розмірі 89 969,28грн.,а по договору від 17.10.2008р. - 10 238,31грн. із                                         застосуванням  курсу НБУ  на  дату складання позовної заяви - 7,96 грн. за 1 дол. США.Проте позов в цій частині підлягає частковому задоволенню з огляду на те, що суд враховує офційний кур  гривні до долара США, встановлений НБУ на час винесення рішення, а саме 7,9477грн. за 1 дол. США. Таку правову позицію виклав Вищий господарський суд України  у постанові  від 14.01.2010 р. по справі 11/70-09 (номер у Єдиному реєстру судових рішень 7608962) . Таким чином за договором поставки від 26.08.2008р.  сума основної заборгованості становить 89 554,68грн. (11 268 * 7,9477 = 89554,68грн.), а за договором поставки від 17.10.2008р. - 10 222,49грн. (1286,22 * 7,9477 = 10 222,49грн.).

Судом  встановлено, що ФГ "Поділля ІНВВЕСТ" своєчасно не проведена оплата за товар, отриманий  ним на підставі договорів № 1/26-8-08 від 26.08.2008 р. та  № 2/17-10-08 від 17.10.2008 р., а тому відповідно до ст.612 ч.1 ЦК України відповідач  є боржником , що прострочив, що в свою чергу  відповідно до   умов договорів та ст.230 ГК та ст.625ч.2 ЦК України є підставою для стягнення з нього  пені та трьох відсотків річних.

Позивачем заявлена виомга про стягнення з відповідача  за договором від 26.08.2008р. за період з 29.09.2008р. по 28.12.2010р. пені в сумі 39 134,49грн. та 3% річних  в сумі 5 906,9грн.  а  за договором від 17.10.2008р. за період з 31.10.2008р. по 28.12.2010р.  пені в сумі 4 462,25грн. та 3% річних  в сумі 657,32грн..

Що стосується сум нарахованих 3% річних, то позов в цій частині підлягає задоволенню відповідно до наданих позивачем письмових розрахунків та відповідно до обставин, вказаних вище (а.с.12-14, а.с.34-35).

В частині стягнення пені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договорами поставки передбачено, що пеня нараховується без обмеження певним строком (п.8.4 договору від 26.08.2008р. та п.5.4 договору від 17.10.2008р.), що кореспондується із положеннями ст.232ч.6 ГК України.Разом з тим за письмовою заявою відповідача  підлягає застосуванню позовна давність до зазначених вимог відповідно до ст.267 ЦК України.Отже вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в межах річного строку до дати звернення до суду(26.01.2011р.) відповідно до  ст.258ч.2п.1 ЦК, а саме за період з 26.01.2010р. по 26.01.11р.,включно,  по договору  від 26.08.2008р.  в сумі -  15 341,9грн. та по договору від 17.10.2008р.  в сумі - 1751,28грн., з врахуванням наданих позивачем письмових розрахунків (а.с.9-11, а.с.31-33).  

Заперечення відповідача щодо правильності нарахування пені та процентів річних з врахуванням останнього дня строку виконання зобов"язань за договорами суд до уваги не приймає, оскільки за договором від 26.08.2008р. зобов"язання мало бути виконане   в строк до 29.09.2008р, а тому останнім днем строку є 28.09.2008р, а за договором від 17.10.2008р. - до 31.10.2008р., а тому останнім днем строку є 30.10.2008р..

Твердження відповідача в тій частині, що  застосований позивачем процент для нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  перевищує процент пені - 0,5%  від простроченої суми за кожен день прострочення , встановлений договором, не відповідає дійсності , оскільки розмір найбільшої подвійної облікової ставки НБУ використаний в розрахунках в процентному відношенні за  кожен день прострочення буде становити - 0,07% (24:365=0,07), що є значно меншим від зазначеного в позові і повністю відповідає вимогам ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" .

Вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підягають з огляду на наступне.Сторони при укладені договорів поставки за взаємною згодою та відповідно до положень ст.524 ЦК України визначили грошовий еквівалент  в іноземній валюті ,а тому  відповідно до ст.533ч.2 ЦК України сума  , що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу,оскільки  інший порядок її визначення не встановлений договором,  законом, іншим нормативно-правовим актом.На переконнаня суду зміст договору в частині оскаржуваних пунктів не суперечить вимогам чинного законодавства, моральним засадам суспільства, вимогам справедливості, добросовісності та розумності, як зазначає відповідач, а навпаки  повністю відповідає та прямо передбачений ЦК України, а наслідком  спрямованості оскаржуваних положень договору на реальне настання правових наслідків стало посилання позивача на ці пункти  в обгрунтування правомірності заявлених позовних вимог.Також відповідач(позивач) не довів у встановленому законом порядку твердження про те, що оскаржувані пункти договорів є наслідком дій позивача(відповідача) спрямованих на завдання шкоди, а також є проявом зловживання  правом (ст.13ч.3 ЦК України).Крім того, саме через неналежне виконання  ФГ "Поділля ІНВВЕСТ" своїх договірних зобов"язань для господарства настали несприятливі наслідки, так станом на 26.09.2008р. та 30.10.2008р. за офіційним курсом, встановленим НБУ 1 дол США коштував відповідно 4,8617грн. та 5,7604грн..   

Понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню відповідно до положень ст.49ч.2 ГПК України за рахунок відповідача .

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов ТОВ "Украгроком" задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства "Поділля ІНВВЕСТ" на користь ТОВ "Украгроком" за договором поставки № 1/26-8-08 від 26.08.2008р. основну заборгованість в сумі 89 554,68грн., 3% річних в сумі 5 906,9грн., пеню  в сумі 15 341,9 грн., за договором поставки № 2/17-10-08 від 17.10.2008р. основну заборгованість в сумі 10 222,49грн., 3% річних в сумі 657,32грн., пеню  в сумі 1 751,28 грн., витрати на оплату державного мита в сумі                     1 501,22 грн, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 472 грн..

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти частини позову відмовити.

5. В задоволенні зустрічних позовних вимог фермерського господарства "Поділля ІНВВЕСТ" до ТОВ "Украгроком" відмовити.

Суддя                                             Грабик В.В.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  24 березня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу  фермерське господарство "Поділля ІНВВЕСТ"

3 - позивачу  ТОВ "Украгроком"