Рішення

від 11.03.2011 по справі 1/4/5022-42/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/4/5022-42/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2011 р.Справа № 1/4/5022-42/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.              

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус РВ", бул. Дружби народів, 10, м.Київ 103,01103.           

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД, вул. Гранична, 14а, м.Чортків, Тернопільська область, 48500.            

про cтягнення 54 625 грн. 27 коп. боргу з урахуванням десяти процентів річних та встановленого індексу інфляції, 3498 грн. 02 коп. пені, 41032 грн. 50 коп. штрафних санкцій.  

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився.

відповідача: Дядик Ярослав Борисович,  довіреність  №3/01 від 05.01.11 р.

В розпочатому судовому засіданні представнику відповідача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника відповідача.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус РВ" , бул. Дружби народів, 10, м. Київ звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД,  вул. Гранична, 14а, м. Чортків, Тернопільська область  про стягнення 99 155 грн. 79 коп., з яких: 54 625 грн. 27 коп. боргу з урахуванням десяти процентів річних та встановленого індексу інфляції, 3498 грн. 02 коп. пені, 41032 грн. 50 коп. штрафних санкцій.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на Договір поставки №КР-319 від 14.07.2010р. та товарно-транспортні (видаткові) накладні (№РН-0000290 від 15.07.2010р., №РН-0000335 від 20.07.2010р., №РН-0000499 від 02.08.2010р., №РН-0000497 від 02.08.2010р., №РН-0000549 від 04.08.2010р.

Представник позивача в судове засідання не з"явився. Причини неявки суду не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання повідомлений у відповідності до ст. 64 ГПК України.

          Відповідач у відзиві №39/02 від 09.02.2011р. та його представник в судовому засіданні заперечує про факт укладення договору №КР-319 від 14.07.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус РВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД. До відзиву додав копію протоколу розбіжностей від 20.07.2010р. до Договору №КР-319 від 14.07.2011р. з викладеними п.п.2.3.3, 2.3.4, 2.3.6, 5.3, 5.4, 5.11 Договору в запропонованій редакції Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД, який (протокол розбіжностей) підписаний та засвідчений печаткою підприємства відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача суму основного боргу в розмірі 48 999 грн. 60 коп. визнав. Пояснив, що зобов"язання між сторонами (поставка товару) відбулись на підставі усної домовленості. Між позивачем та відповідачем не досягнуто всіх істотних умов по укладенню Договору, так як Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус РВ" не врахувало протоколу розбіжностей зі сторони відповідача. Представник відповідача вказав, що із п. 5.3 договору (викладеним в редакції позивача) не згідний в частині сплати покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД  штрафу за прострочення оплати товару в розмірі 0,5%. Про неукладення договору свідчить те, що у видаткових накладних, долучених до позовної заяви, в графі "Умови продажу" не зазначено реквізитів Договору. Позивач не включив до договору запропоновані відповідачем умови та не надіслав останньому протоколу узгодження розбіжностей.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника відповідача,  господарським судом встановлено наступне:

14.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус РВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД підписано договір поставки №КР-319 ( надалі - Договір), з розбіжностями.  Згідно з умовами п. 1.3 якого позивач (Постачальник) зобов'язався в порядку та на умовах визначених у цьому Договорі, поставити та передати у власність відповідача  (Покупця) товар – харчову продукцію, а Покупець зобов"язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та сплатити за нього грошову суму, згідно цього договору.

          Позивач - ТзОВ "Крокус РВ", на виконання договору поставки №КР-319 від 14.07.2010р., поставив згідно видаткових товарно-транспортних накладних №РН-0000290 від 15.07.2010р., №РН-0000335 від 20.07.2010р., №РН-0000499 від 02.08.2010р., №РН-0000497 від 02.08.2010р., №РН-0000549 від 04.08.2010р., а відповідач - ТзОВ "Ваврик і Компанія" ЛТД на підставі генеральної довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (як додатку №1 до Договору №КР-319 від 14.07.2011р.) отримав харчову продукцію.

          Відповідно до п.п.4.4., 4.11 Договору, Покупець зобов"язався сплатити Постачальнику вартість продукції на умовах відстрочки платежу протягом 1 (одного) календарного дня шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок останнього. Загальна сума Договору складається з усіх сум накладних виданих на товар, поставлений згідно Договору.

          Строк дії Договору встановлений з дня його підписання Сторонами і до 31 грудня 2010 року, а у випадку несвоєчасного виконання сторонами своїх договірних обов"язків –до повного виконання ними прийнятих на себе зобов"язань. (п. 8.1. договору).

          Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України,  договором   є   домовленість  двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

          Стаття 638 Цивільного кодексу України передбачає, що Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли  згоди з усіх істотних умов договору.  Істотними умовами  договору  є  умови  про  предмет договору, умови,  що визначені законом як  істотні  або  є необхідними  для договорів даного виду,  а також усі ті умови,щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.  Договір  укладається  шляхом  пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

          Із приписів ст. 640 Цивільного кодексу України випливає, що Договір є укладеним  з  моменту  одержання  особою,  яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо  відповідно  до  акта цивільного  законодавства  для  укладення  договору  необхідні  також передання майна або вчинення  іншої дії,  договір є укладеним з моменту  передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений  спосіб,  тобто  шляхом  обміну  листами, факсограмами, телеграмами,  телефонограмами  тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами  оформляє  договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає  один  примірник  договору  другій  стороні  або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк  після одержання договору. За наявності  заперечень  щодо  окремих   умов   договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

   Із доданої до позовної заяви належним чином завіреної копії Договору поставки №КР-319 від 14.07.2010р. випливає, що він підписаний між сторонами у справі, засвідчений відтисками печаток їх товариств з відміткою "підписано з протоколом розбіжностей". Відмітка зроблена Покупцем, тобто, стороною, яка отримала проект договору. Відповідно до статті 646 ЦК, відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано умовах, є відмовою від одержання пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.  Саме так, як нову пропозицію укласти договір на нових умовах, слід розуміти підписання його тексту Покупцем з протоколом розбіжностей. Ця пропозиція може бути прийнята (акцептована) протилежною стороною –Постачальником –у загальному порядку, зокрема, в порядку, передбаченому ч.2 ст. 642 ЦК України, в якій сказано:

2.  Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції…

Як випливає з матеріалів справи, Продавець протоколу розбіжностей не підписав. Проте, відрядив до Покупця автомобіль з обумовленими в Договорі товарами. Цим самим Покупець погодився на умови Договору з врахуванням протоколу розбіжностей, тобто, здійснив прийняття (акцепт) зустрічної пропозиції Покупця.  Відтак,  договір поставки вважається укладеним.  Саме ці два документи –початковий текст Договору і протокол розбіжностей –регулюють спірні правовідносини сторін.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інше.

          Як випливає із матеріалів справи, відповідач свого обов'язку щодо оплати товару, згідно договору поставки №КР-319 від 14.07.2010р., в повному обсязі не виконав,  допустивши заборгованість перед позивачем станом на 11.01.2011р. (дата звернення до суду) в розмірі 48 999 грн. 60 коп., що підтверджується долученою до матеріалів справи копією оборотно-сальдової відомості за 2 півріччя 2010р. і не оспорюється відповідачем.

          Згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк. Відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену (п.5.3. - Договору) та відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, що, згідно поданого позивачем розрахунку (в матеріалах справи) за період з 06.08.2010р. по 07.12.2010р. становить 3498 грн. 02коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що згідно розрахунків позивача станом на серпень-вересень 2010р. становить 3074 грн. 85коп.  Крім того, стягненню підлягає три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором.  В пункті 5.2. Договору сторони встановили 10% річних.  Відтак, розмір нарахованих і стягуваних процентів за період з 06.08.2010р. по 07.12.2010р. складає 2550 грн. 82коп. (розрахунки в матеріалах справи).

Крім цього, п. 5.3 Договору встановлено, що Покупець сплачує Постачальнику штраф за прострочення оплати товару в розмірі 0,5 % від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення. Однак, в протоколі розбіжностей до Договору п. 5.3. викладено наступним чином: "У випадку несвоєчасної оплати отриманого товару (прострочення оплати) Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу відповідно до ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань".  Тобто, Договір, з врахуванням протоколу розбіжностей, не передбачає сплату жодних штрафних санкцій понад подвійну облікову ставку НБУ.  Відповідно, позовні вимоги в цій частині заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявлених  сум позову, а тому позовні вимоги про стягнення з - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД  48 999 гривень 60 коп., 3 074 гривні 85 коп. інфляційних, 3 498 гривень 02 коп. пені, 2 550 гривень і 82 коп. 10% річних, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами і неоспорені відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 42-47, 22, 32, 34, 36, 44, 48, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і компанія ЛТД" (48500, Тернопільська область, м. Чортків, вул. Гранична, 14А, ідентифікаційний код 21154931) в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус РВ" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 10, ідентифікаційний код 36757295) заборгованість в розмірі 48 999 (сорок вісім тисяч дев"ятсот дев"яносто дев"ять) гривень 60 коп., 3074 (три тисячі сімдесят чотири) гривні 85 коп. інфляційних, 3 498 (три тисячі чотириста дев"яносто вісім) гривень 02 коп. пені, 2 550 (дві тисячі п"ятсот п"ятдесят) гривень і 82 коп. 10% річних, 588 (п"ятсот вісімдесят вісім) гривень і 23 коп. державного мита і 138 (сто тридцять вісім) гривень 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.  У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Протягом десяти днів з дня складення повного тексту цього рішення сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.  

Повний текст рішення виготовлено 16 березня 2011р.

Суддя                                                                                          Ю.О. Чопко