Постанова

від 15.03.2011 по справі 5015/47/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5015/47/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                             ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

15.03.11                                                                       Справа  № 5015/47/11 м.Львів

        Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді                                  Дубник О.П.

суддів                                                      Скрипчук О.С.

                                                                Процика Т.С.

при секретарі судового засідання              Матулі В.Ю.

розглянув     апеляційну скаргу Львівського обласного виробничого управління водного

           господарства “Львівський облводгосп” № 20/286 від 14.02.2011 року                       

на ухвалу           Господарського суду Львівської області від 03.02.2011 року

у справі               № 5015/47/11    

за позовом          Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту

                             “Львівагропроект”, м. Львів                               

до відповідача   Львівського обласного виробничого управління водного господарства

                            “Львівський облводгосп”, м. Львів

про           стягнення заборгованості в сумі 168 130, 31 грн.      

Представники сторін :

від прокуратури –Макогон Ю. (посвідчення № 51 від 14.03.2011 р.)

від позивача –Добрянський В.А. - директор (наказ №100-к від 31.08.2010р. в матеріалах справи);

від відповідача –не з'явились (належно повідомлені).

Учасники судового процесу належним чином повідомленні про час і місце судового засідання (докази чого наявні у справі).

Права та обов'язки  згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід суддів та здійснення технічної фіксації судового процесу не  поступало.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.02.2011 року (суддя Пазичев В.М.) винесеною на підставі ст.ст. 77, 86 ГПК України, зупинено провадження у даній справі і її матеріали направлені в Прокуратуру Львівської області. Пунктом 3 оскаржуваної ухвали зобов'язано Прокуратуру Львівської області встановити наступні обставини:

-          чи виконано позивачем усіх умов договору, згідно яких виникли господарські зобов'язання у позові;

-          чи був укладений, відповідно до вимог чинного законодавства України, між сторонами договір про розробку  проектно-кошторисної документації №09022.1 від 27.04.2010 року;

-          якщо договір №09022.1 від 27.04.2010 року не був укладеним, розслідувати та встановити підстави виконання робіт позивачем;

-          чи дотримано позивачем встановленої договором та нормами чинного законодавства України процедури щодо передачі відповідачу результатів виконання позивачем договору;

-          чи вжито позивачем передбачених чинним законодавством України заходів щодо передачі відповідачу результатів виконання позивачем договору;

-          чи дотримано відповідачем вимог претензії позивача щодо необхідності виконання умов договору, стягнення заборгованості за яким є предметом позову;

-          чи отримано відповідачем результатів виконання позивачем умов договору;

-          чи наявні в діяльності посадових осіб сторін порушення законодавства, що містять ознаки дії, переслідуваних у кримінальному порядку, що впливає на забезпечення виконання сторонами господарсько-правових зобов'язань.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована ст.90 ГПК України, згідно з якою, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Господарський суд Львівської області зазначеною ухвалою зобов'язав прокуратуру Львівської області перевірити, відповідно до ст.97 КПК України, щодо наявності у діях представників сторін протиправних діянь та вжити заходи, спрямовані на припинення порушення законності та притягнення винних осіб до відповідальності.

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, відповідач –Львівське обласне виробниче управління водного господарства «Львівський облводгосп»оскаржило ухвалу суду, як прийняту з порушенням норм процесуального права стверджуючи, зокрема, що порушено норми ч. 4 ст.90 ГПК, яка не давала підстав для направлення справи до органів прокуратури, оскільки у разі виявлення порушення законності, суд першої інстанції мав право повідомляти органи внутрішніх справ чи прокуратури. Однак, місцевим господарським судом не виявлено порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку. Крім того апелянт вбачає порушення ст. 86 ГПК України, оскільки оскаржувана ухвала не містить змісту питання, з якого винесена ухвала та не містить мотивів винесення ухвали з посиланням на законодавство та вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання про зупинення провадження у справі повинен був керуватись ст. 79 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, місцевий господарський суд неправомірно посилається на ст. 97 Кримінального процесуального кодексу України, яка встановлює обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про злочин і порядок їх розгляду, оскільки оскаржувана ухвала не може бути кваліфікована як повідомлення про злочин, так як відповідно до ст. 95 КПК України таке повідомлення має містити інформацію про злочин.

Апелянт у тексті апеляційної скарги зазначає, питання поставлені судом першої інстанції перед прокуратурою Львівської області є господарсько - правовими та встановлюються  господарським судом безпосередньо.  Відповідно до вищенаведеного апелянт просить ухвалу господарського суду першої інстанції про зупинення провадження у справі скасувати, а справу передати на розгляд Господарського суду Львівської області.

У матеріалах справи міститься відзив позивача на апеляційну скаргу, з тексту якого вбачається, що позивач вважає оскаржувану ухвалу справедливою і законною, а апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, оскільки готова проектно –кошторисна документація, згідно з договором від 27 квітня 2010 року за № 09022.1 , видана Львівському облводгоспу 29.06.2010р. разом з актом приймання –передачі і накладними, що свідчить про виконання інститутом своїх договірних зобов'язань повністю. Зокрема, просить відхилити апеляційну скаргу та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги та заслухавши думку представників прокуратури та позивача суд встановив наступне :

Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту “Львівагропроект” подало позов до Львівського обласного виробничого управління водного господарства «Львівський облводгосп»про стягнення заборгованості в сумі 168 130, 31 грн. у зв'язку із укладенням 27 квітня 2010 року договору № 09022.1 на розробку проектно –кошторисної документації (ПКД).

Відповідачем 01.02.2011 року подано клопотання від 31.01.2011 року за № 1/10 (вх.2150/11) (в матеріалах справи) про скерування матеріалів справи в органи прокуратури для проведення перевірки та прийняття рішення згідно вимог чинного законодавства України, в зв'язку з недостатністю доказів про підтвердження факту видачі відповідачеві по договору № 09022.1 від 27.04.2010р. проектно –кошторисної документації на «Будівництво водопровідних мереж в с. Гірне Гірненської сільської ради Стрийського району Львівської області. ІІ черга будівництва».

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд вирішив, керуючись ст.90 ГПК України, направити повідомлення Прокурору Львівської області, у зв'язку з можливістю наявності протиправних діянь з боку представників сторін, що потребує додаткової перевірки правоохоронними органами, відповідно до норм Кримінально-процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 90 ГПК України якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Як вбачається з вищенаведеної норми процесуального закону, господарський суд зобов'язаний надіслати повідомлення відповідним правоохоронним органам, а не матеріали справи, та лише при виявлені у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку. Однак суд першої інстанції направив матеріали справи в Прокуратуру Львівської області без зазначення виявлених порушень законності у діяльності працівників сторін та наявність таких загалом.

Згідно ст. 86 ГПК України, якщо господарський спір не вирішується по суті господарський суд виносить ухвалу. Ухвала господарського суду має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Окрім зазначеного, в тексті оскаржуваної ухвали не наведено достатніх мотивів для зупинення провадження у справі та повідомлення органи прокуратури про порушення законності, зокрема, суд при винесенні ухвали не керувався ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає зупинення провадження та його поновлення.

Відповідно до норми ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

Згідно ч.1 ст. 4 Господарського кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість, яких надана Верховною Радою України.

Тобто, місцевий господарський суд керуючись ст.ст. 86, 90 ГПК України не правомірно зупинив провадження у справі, оскільки дані норми не передбачають зупинення провадження, натомість суд першої інстанції зобов'язаний керуватись ст. 79 ГПК України при зупиненні та поновленні провадження у справі.

Отже, оскільки висновки місцевого господарського суду не відповідають чинному процесуальному законодавству України суд апеляційної інстанції вбачає підстави для скасування ухвали господарського суду Львівської області від 03.02.2011 року.

Згідно ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду. 

З копій матеріалів справи, долучених до оскаржуваної ухвали вбачається, що 16.02.2011р. місцевий господарський суд поновив провадження у справі.

Керуючись ст.ст.103, 104, 105, 106 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу задоволити. Ухвалу господарського суду Львівської області від 03.02.2011 р. у цій справі скасувати

2.          Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 107 –110 ГПК України.

Головуюча-суддя                                                                   О.П. Дубник

суддя                                                                                         О.С.Скрипчук

суддя                                                                                         Т.С.Процик

Повний текст постанови підписано    22.03.2011р