Рішення

від 22.03.2011 по справі 37/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/62

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.03.11 р.                                                                                 Справа № 37/62                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Промтехцентр”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 05419040

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сплав”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 24820854

про: стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №28 від 01.01.2010р. в розмірі 3744грн., інфляції в розмірі 208,80грн., 3% річних в розмірі 79,20грн., пені в розмірі 131,48грн., неустойки в сумі 1197,86грн. та зобов'язання звільнити орендоване приміщення

за участю представників сторін:

від Позивача – Гармаш Л.П. (за довіреністю №92 від 02.03.2011р.);

від Відповідача –  не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України  розгляд справи відкладався з  09.03.2011р. на 22.03.2011р.

У судовому засіданні 22.03.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія Промтехцентр”,  м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сплав”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №28 від 01.01.2010р. в розмірі 6033,86грн., інфляції в розмірі 208,80грн.. 3% річних в розмірі 79,20грн., пені в розмірі 131,48грн., та зобов'язати звільнити орендоване приміщення.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №28 від 01.01.2010р. внаслідок чого за період з березня 2010р. по грудень 2010р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для застосування пені, інфляції, 3% річних.  

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди нежитлового приміщення №28 від 01.01.2010р. з додатковою угодою, акт прийому-передачі, рахунки, розрахунок пені, розрахунок інфляції, розрахунок 3% річних, лист №391 від 01.12.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України.

Позивачем на підтвердження своєї позиції надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.35-70), а також подано заяву №107 від 21.03.2011р. (а.с.а.с.77,78) про зменшення суму стягуваної заборгованості до 3744грн. у зв'язку із врахуванням здійсненого Відповідачем платежу, на підтвердження чого представлені відповідні документи (а.с.а.с.79-81)

Відповідач у судові засідання не з'являвся, своєї позиції по  суті заявлених позовних вимог до відома суду не довів, докази сплати стягуваних сум або відсутності відповідного грошового зобов'язання з інших причин, а також – повернення об'єкту оренди не надав, хоча про судовий розгляд повідомлявся шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеного як за змістом позовної заяви, так і за змістом відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.а.с.62,63), достовірність яких (відомостей) презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.    

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування Відповідача  про судовий розгляд справи, незалежно від факту повернення конвертів з ухвалами суду, які надсилалися на адресу Відповідача, оскільки до компетенції суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження і розшук юридичних  осіб.  

У судовому засіданні 22.03.2011р. представник Позивача наполягав на задоволені заявлених вимог в редакції заяви №107 від 21.03.2011р. та вимагав вирішення спору за наявними у справі документами.

Суд вважає за можливе вирішити спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України на підставі наявних документів, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції з підтверджуючими доказами (у разі наявності) по суті розглядуваного спору, і від нездійснення Відповідачем власних процесуальних прав не може перебувати у залежності встановлена ст. 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. гарантія розгляду справи впродовж розумного строку.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди № 28 (а.с.а.с. 6-9), згідно п.п.1.1, 1.2., 2.1, 11.1. якого Позивач надає, а Відповідач приймає у строкове платне користування на умовах оперативної оренди нежитлового приміщення, загальною площею 14,00кв.м. розташованого за адресою: 83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, б.109-А, 2-й поверх, строком до 31.12.2010р.  для розміщення офісу.

Зазначене приміщення є власністю Позивача, що вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.68) та витягу про право власності (а.с.69).

Як встановлено п. 3.1. договору приймання та повернення об'єкту оренди опосередковується підписанням сторонами відповідного акту. При цьому, п. 3.2. до обов'язків Орендаря у разі закінчення терміну дії договору відносить також (окрім повернення за актом приймання-передачі) і звільнення орендованого приміщення від свого майна.

Згідно умов розділу 4 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати, в розмірі 910,00грн. та ПДВ в розмірі 182,00грн.- всього 1092,00грн. на місяць, визначеної із розрахунку 65,00грн. та ПДВ в розмірі 13,00грн.- всього 78,00грн. на місяць за один квадратний метр, на розрахунковий рахунок Орендодавця протягом 5 банківських днів поточного місяця. У випадку. Коли орендар не отримав рахунок у визначений термін, він зобов'язаний сплатити орендну плату до 15 числа поточного місяця.

Умовами п. 9.3. договору сторони передбачили відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати у вигляді  пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період, за який сплачується пеня) від простроченої суми за кожен день прострочки.

01.01.2010р. об'єкт оренди згідно із п.3.1. договору №28 був переданий Відповідачеві, про що був складений відповідний акт приймання-передачі (а.с.10).

В перебігу дії договору між сторонами укладались додаткові угоди:

-  від 01.05.2010р. (а.с.11), якою сторони призупинили строк дії договору з 01.05.2010р. до 01.08.2010р.;

- від 01.09.2010р. (а.с.12), якою сторони внесли зміни щодо загальної площі об'єкта оренди – зменшили до 5кв.м., та розмір орендної плати встановили на рівні 325,00грн. та  ПДВ в розмірі 65,00грн.- всього 390,00грн.

31.08.2010р. 9 кв.м. приміщення була повернута Позивачу, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі (а.с.13).

Задля забезпечення виконання грошових зобов'язань Позивачем складалися  рахунки-фактури (а.с.а.с.14-21):

-          №213 від 01.03.2010р. на суму 1092,00грн., в т.ч. ПДВ 182,00грн.,

- №315 від 01.04.2010р. на суму 1092,00грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 182,00грн.,

- №714 від 02.08.2010р. на суму 1092,00грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 182,00грн.,

- №862 від 01.09.2010р. на суму 390,00грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 65,00грн.,

- №999 від 20.10.2010р. на суму 390,00грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 65,00грн.,

- №1071 від 01.11.2010р. на суму 390,00грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 65,00грн.,

- №1178 від 01.12.2010р. на суму 390,00грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 65,00грн.,, у зв'язку із неналежною оплатою яких станом на 01.02.2011р. сформувалась заборгованість в розмірі 4836,00грн., в т. ч. ПДВ в розмірі 806,00грн.

          02.12.2010р. Позивачем був направлений  (а.с.26) на адресу Відповідача лист №391 від 01.12.2010р. (а.с.25), з повідомленням, що строк оренди нежитлового приміщення на новий строк укладатися не буде, та було запропоновано погасити наявну заборгованість і пеню та повернути орендоване приміщення за актом.

У зв'язку з простроченням повернення майна Позивачем за період з 01.01.2011р. по 16.02.2011р. нарахував неустойку в розмірі 1197,86грн.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи задоволення його вимог з урахуванням зменшення суми стягуваної заборгованості згідно заяви  №107 від 21.03.2011р. (а.с.а.с.77,78).

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59  Господарського процесуального кодексу України, не скористався та ухилився від підписання  (з зауваженнями або без)  акту звірення розрахунків (а.с.66), який був надісланий (а.с.а.с.64, 65) Позивачем на виконання вимог суду.

Як вбачається із наданої Позивачем довідки №109 від 21.03.2011р. (а.с.81) за підписом керівника і головного бухгалтера станом на 21.03.2011р. стягувані в остаточній сумі позовні вимоги Відповідачем не погашення.

Суд розглядає справу в контексті всіх позовних вимог, викладених у заяві №107 від 21.03.2011р.,  оскільки їх сумісне висування не суперечить приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України -  вимоги, пов'язані наданими доказами та підставами виникнення (порушення зобов'язань за договором оренди), а їх спільний і одночасний розгляд не перешкоджає з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднює вирішення спору, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується  із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

В свою чергу, за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення у справі Позивач управнений зменшувати суму позовних вимог і таке зменшення в розглядуваному випадку судом приймається, оскільки зумовлено врахуванням здійсненого Відповідачем платежу, а отже – не суперечить закону і не порушує чиїх-небудь прав  або інтересів.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за Договором та застосування наслідків невиконання зазначених зобов'язань у вигляді сплати пені, інфляції, 3% річних, а також – у спонуканні до  звільнення і повернення орендованого приміщення.  

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору договір оренди № 28  від 01.01.2010р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобов'язаний повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, в контексті зазначених норм укладений  між Позивачем та Відповідачем договір оренди  № 28  від 01.01.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами, а також  - обов'язку із повернення об'єкту оренди у разі припинення орендних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати протягом 5 банківських днів поточного місяця, після отримання відповідного рахунку відповідно до умов договору оренди № 28  від 01.01.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, впродовж розглядуваного періоду – і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України жодних доказів протилежного не надано, Орендар припускав неповну  і несвоєчасну сплату орендних платежів відносно періодів  березень-квітень 2010р., серпень-грудень 2010р., що дозволяє стверджувати про наявність порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а самого Відповідача вважати таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні  ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням інфляційної індексації та 3% річних за весь період прострочення.

Перевіривши представлений Позивачем розрахунок заявлених вимог (а.с.а.с.22-24), суд  враховуючи здійснення 24.02.2011р. часткової оплати в сумі 1092грн. (а.с.79) дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо стягнення: заборгованості в сумі  3744грн., 3% річних – у розмірі 79,20грн. та інфляційної індексації – в сумі 208,80грн., задовольняючи позов в цій частині у повному обсягу.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України одним із наслідків порушення зобов'язання, що мають бути встановлені договором або законом, є сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 9.3. договору оренди № 28  від 01.01.2010р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Виходячи із визначеного Позивачем у розрахунку пені (а.с.24) період її нарахування, ним виставляються вимоги:

- за 166 днів прострочення, починаючи з 19.08.2010р. по 31.01.2011р., відносно суми заборгованості 1092,00грн. -  у розмірі 76,99грн.;

- за 124 дня, починаючи з 30.09.2010р. по 31.01.2011р., відносно суми заборгованості 390,00грн.– у розмірі 20,54грн.;

- за 94 дня з 30.10.2010р. по 31.01.2011р., відносно суми заборгованості 390,00грн. – у розмірі 15,57грн.;

за 63 дня з 30.11.2010р. по 31.01.2011р., відносно суми заборгованості 390,00грн. – у розмірі 10,43грн.;

- за 48 днів з 15.12.2010р. по 31.01.2011р., відносно суми заборгованості 390,00грн. – у розмірі 7,95грн.

Таким чином, вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню – у сумі 131,48 грн.

В контексті положень ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України наявність орендних правовідносин зумовлює висновок про правомірність здійснення Орендарем користування та володіння об'єктом оренди (його перебування у Відповідача) до завершення строку таких правовідносин.

Як встановлено п. 11.3.  договору оренди закінчення строку дії є підставою для його припинення, що відповідає приписам ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України.

За висновками суду, волевиявлення Орендодавця, викладене листі Позивача №391 від 01.12.2010р. із запереченнями проти подальшого продовження орендних правовідносин, надісланому Орендарю протягом місячного періоду з моменту закінчення строку дії договору у сукупності унеможливлюють повторне автоматичне продовження орендних правовідносин після закінчення строку дії у розумінні положень ч.4 ст.284 Господарського кодексу України та ст. 764 Цивільного кодексу України незважаючи на неотримання Відповідачем такого

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема – для подальшого користування Відповідачем приміщенням, отриманим в оренду за спірним договором, та зумовлює необхідність повернення приміщення за актом приймання-передачі у відповідності до приписів ч. 1 ст. 785  та ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України.

Більш того, ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачає право Орендодавця нараховувати неустойку у розмірі подвійної орендної плати за весь період прострочення повернення майна.

Оскільки доказів повернення об'єкту оренди після припинення відповідних правовідносин  з 01.01.2011р. – відповідного акту приймання-передачі – наразі не надано, остільки вимоги щодо стягнення нарахованої неустойки за період з 01.01.2011р. по 16.02.2011р. в сумі 1197,86грн. та щодо звільнення орендованого приміщення і його повернення за актом приймання-передачі також підлягають задоволенню.

За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку – звільнити повернути об'єкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи, що  такий строк умовами договору не визначений, суд, беручи до уваги тривіальність безпідставного використання об'єкту оренди,  суд дійшов висновку про необхідність встановлення строку вчинення відповідних дій тривіальністю 5 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на сторін пропорційно  відношенню первісного розміру заявлених вимог до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Промтехцентр”,  м. Донецьк (ідентифікаційний код 05419040) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сплав”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 24820854) про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №28 від 01.01.2010р. в розмірі 3744грн., інфляції в розмірі 208,80грн., 3% річних в розмірі 79,20грн., пені в розмірі 131,48грн., неустойки в сумі 1197,86грн. та зобов'язання звільнити орендоване приміщення задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сплав”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 24820854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Промтехцентр”,  м. Донецьк (ідентифікаційний код 05419040) заборгованість з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення №28 від 01.01.2010р. в розмірі 3744грн., інфляції в розмірі 208,80грн., 3% річних в розмірі 79,20грн., пені в розмірі 131,48грн., неустойки в сумі 1197,86грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Сплав”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 24820854) протягом 5-ти календарних днів з моменту набрання рішення законної сили звільнити нежитлове приміщення, розташоване на другому поверсі за адресою: 83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, б.109-А, та повернути його за актом приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія Промтехцентр”,  м. Донецьк (ідентифікаційний код 05419040)

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сплав”, м. Донецьк (ідентифікаційний номер 24820854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Промтехцентр”,  м. Донецьк (ідентифікаційний код 05419040) витрати по сплаті державного мита в сумі 138,61грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 174,93грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 22.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 28.03.2011р.

Суддя                                                               Попков Д.О.