Рішення

від 10.02.2011 по справі 10/269-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/269-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2011 р.                                                                          Справа № 10/269-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                          Привалова А.І.   

при секретарі                                                                                   Казміренко Л.В.       

розглянувши справу № 10/269-10

за позовом дочірнього підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне                                                   управління № 100»відкритого акціонерного товариства «Державна                               акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», с. Демидів;

до                 1) дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор»відкритого

                    акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія            

                    «Автомобільні дороги України», м. Полтава;

                    2) закритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-

                    будівельне управління № 100», с. Демидів Вишгородського району;

про              визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача:           Кібець С.В., довіреність від 20.12.2010р. б/н;             

від відповідачів:     не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області з позовом звернулось дочірнього підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(надалі –позивач) з позовом до дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(надалі –відповідач 1) та закритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100»(надалі –відповідач 2) про визнання недійсним Договору Р-175/1 купівлі-продажу від 24.06.2009р., укладеного між відповідачами, та застосуванням наслідків недійсності договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладенні оспорюваного Договору Р-175/1 купівлі-продажу від 24.06.2009р. було порушено переважне право позивача на викуп орендованого майна, передбачене ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України та п. 2.2. Договору оренди № 19 від 29.06.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем 1.

        Ухвалою суду від 23.12.2010р. порушено провадження у справі № 10/269-10 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.01.2011р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та надав документи, витребувані судом.

Присутні в судовому засіданні 18.01.2011р. представники відповідача 1 усно клопотали про відкладення розгляду справи для підготування обґрунтованого відзиву на позовну заяву.

Відповідач 2  в судове засідання 18.01.2011р. не з'явився, витребуваних судом документів не подав, про причини неявки суд належним чином не повідомив.

Ухвалою від 18.01.2011р. розгляд справи, на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, було відкладено на 01.02.2011р.

01.02.2011р. через загальний відділ господарського суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позов визнає повністю.

Проте, у зв'язку із хворобою судді Привалова А.І., судове засідання, призначене на 01.02.2011р., не відбулось, тому ухвалою від 03.02.2011р. розгляд справи призначено на 10.02.2011р.

        Присутній у судовому засіданні 10.02.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

        Представники відповідачів у судове засідання не зявились, про причини неявки господарський суд не повідомили.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідачів, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

        29.06.2006р. між позивачем та відповідачем 1 було укладено Договір оренди № 19 (далі - договір оренди), згідно з умовами якого орендодавець (відповідач 1) передає, а орендар (позивач) приймає в строкове платне користування асфальтозмішувач «Тельтомат», що знаходиться в оперативному управлінні дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»(філія «Лубенська ДЕД»в подальшому Балансоутримувач), розташованого за адресою: Полтавська обл., Лубенський район, с.Засулля, Харківська, 70, вартість якого визначена згідно з Актом оцінки майна і становить 219270 грн., залишковою вартістю 1000 грн. Майно передається в оренду для виробничих потреб. Якість майна не відповідає справному технічному стану і потребує від орендаря капітального ремонту з обов'язковим його відшкодуванням орендодавцем у разі його повернення (п.п. 1.1. –1.3. договору). Договір укладено строком з 29.06.2006р. по 28.06.2007р. (п. 10.1. договору).

      Крім того, 25.06.2007р. між позивачем та відповідачем 1 було укладено Додаткову угоду № 1 до договору оренди № 19 від 19.06.2006р., згідно з якою було продовжено строк дії договору з 29.06.2006р. по 31.12.2009р.

      Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.4. договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Власником майна залишається ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України, а орендар користується ним протягом строку оренди з подальшим його викупом. Договір укладений на умовах подальшого викупу майна орендарем відповідно до чинного законодавства України.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

      Бажаючи скористатися своїм правом викупу орендованого майна, позивач 10.06.2009р. звернувся до відповідача 1 з листом за № 10/06-09, в якому просив узгодити порядок та умови відчуження асфальтозмішувач «Тельтомат». Однак, відповідач 1 відповіді на зазначений лист не надав.

        Натомість, 24.06.2009р. між відповідачем 1 та відповідачем було укладено Договір Р-175/1 купівлі-продажу, згідно з яким відповідач 1 передав відповідачу 2 у власність орендований позивачем асфальтозмішувач «Тельтомат».

        Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

        Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

        У відповідності з ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

        Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 ЦК України).

        Частиною другою статті 777 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

        Аналогічні положення міститься і в Договір оренди № 19 від 29.06.2006р., зокрема у п.п. 2.2., 2.4., 6.2. договору, згідно з якими позивач має право викупити орендоване майно у відповідача 1.

        Таким чином, позивач, як орендар (наймач) відчуженого Відповідачем-1 майна мав переважне право на придбання орендованого ним асфальтозмішувача.

        Крім того, відповідно до п. 7.2 договору оренди, орендодавець зобов'язується не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю (позивачу) користуватися орендованим майном та правом подальшого викупу на умовах договору.

        Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

        Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

        Проте, в порушення приписів ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України та зазначених умов договору оренди, відповідач 1 здійснив відчуження орендованого позивачем майна без повідомлення про це останнього, уклавши з відповідачем 2 оспорюваний договір купівлі-продажу.

        Отже, діями відповідачів було порушено переважне право позивача на придбання об'єкта оренди.

Крім того, п. 7.4 договору оренди передбачено, що відповідач 1 (орендодавець) втрачає право розпорядження орендованим майном на термін оренди без письмової згоди позивача (орендаря). Тим самим відповідач 1 погодився на обмеження власних повноважень в частині можливості вільного розпорядження орендованим майном.

Однак, в порушення умов укладеного договору відповідач 1 здійснив відчуження орендованого майна, не повідомивши про це позивача.

        Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

        Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.        

        Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

        Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

        Як вбачається з обставин справи, оспорюваний договір купівлі-продажу суперечить Цивільному кодексу України, зокрема статті 777 Цивільного кодексу України. Уклавши оспорюваний договір, відповідачі позбавили позивача можливості придбати орендоване майно, скориставшись правом викупу, наданим ч. 2 ст. 777 ЦК України. Під час розгляду справи зазначені обставини були визнані відповідачем 1.

        Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Виходячи з вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним Договору Р-175/1 купівлі-продажу від 24.06.2009р., укладеного між дочірнім підприємством «Полтавський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та закритим акціонерним товариством «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100»є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно, підлягають задоволенню.

        Крім того, згідно ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний  правочин  не створює юридичних наслідків,  крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

        У разі  недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього  правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

        Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

        Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

        Виходячи з вимог ст. 216 Цивільного кодексу України та у зв'язку з визнанням Договору Р-175/1 купівлі-продажу від 24.06.2009р. недійсним, підлягають застосуванню наслідки недійсності правочину, зокрема, кожна  із  сторін зобов'язана повернути другій  стороні  у  натурі  все,  що  вона  одержала  на виконання недійсного правочину.

        Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.

        Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

        1. Позов задовольнити повністю.  

        2. Визнати недійсним Договір Р-175/1 купівлі-продажу від 24.06.2009р., укладений між дочірнім підприємством «Полтавський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та закритим акціонерним товариством «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100».

        3. Зобов'язати закрите акціонерне товариство «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100»(07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, урочище Берізки, 3; код ЄДРПОУ 36444825) повернути дочірньому підприємству «Полтавський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22-а; код ЄДРПОУ 32017261) асфальтозмішувач «Тельтомат», придбаний за Договором Р-175/1 купівлі-продажу від 24.06.2009р.

        4. Зобов'язати дочірнє підприємство «Полтавський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22-а; код ЄДРПОУ 32017261) повернути закритому акціонерному товариству «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100»(07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, урочище Берізки, 3; код ЄДРПОУ 36444825) 1 300 200 грн., отриманих від продажу майна за Договором Р-175/1 купівлі-продажу від 24.06.2009р.  

        5. Стягнути з дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22-а; код ЄДРПОУ 32017261) на користь дочірнього підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, код ЄДРПОУ 05423018) державне мито в розмірі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн.

        6. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100»(07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, урочище Берізки, 3; код ЄДРПОУ 36444825) на користь дочірнього підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, код ЄДРПОУ 05423018) державне мито в розмірі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн.

Видати накази.

        Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     А.І. Привалов

Дата складання і підписання повного тексу рішення –18.02.2011 р.