Рішення
від 28.02.2011 по справі 44/61
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  44/61

28.02.11

За позовом    Суб’єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1

до                    Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про                  стягнення боргу - 7191,03 грн.

Суддя   Чеберяк П.П.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з’явився

Рішення прийнято у судовому засіданні 28.02.2011р. оскільки 7.02.2011р. розгляд справи відкладався у порядку, передбаченому  ч. 1 ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 28 лютого 2011 року, згідно з вимогами статті  85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суб’єкт підприємницької діяльності - ОСОБА_1 (далі –позивач) звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі –відповідач) заборгованості в сумі 7191,03 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.12.2010р. порушено провадження у справі № 44/61, призначено розгляд справи на 07.02.2011р.

Ухвалою суду від 07.02.2011р. розгляд справи відкладено на 28.02.2011р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 31.01.2011р. позовні вимоги підтримав в обсязі та з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що нез’явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2009 р. між сторонами було укладено договір поставки № 338 (далі –договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача друковану продукцію, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах що передбачені договором.

Відповідно до п.5 договору за результатами кожного місяця (першого вівторка наступного місяця) відповідач звітує перед позивачем про кількість та вартість проданої ним продукції. Також, згідно п. 5.2 оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів з поточного рахунку позивача на поточний рахунок позивача або за готівку першого вівторка кожного місяця за попередній місяць. Строк повного розрахунку за кожну партію продукції не може перевищувати 90 календарних днів (п. 5.3. договору).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 8 157, 21 грн., що посвідчується підписаними сторонами видатковими накладними:

№ КСМ-ВН-001068 від 02.04.2009 р., № КСМ-ВН-001143 від 01.07.2009 р., №КСМ-ВН-001144 від 01.07.2009 р., № КСМ-ВН-001145 від 01.07.2009 р., № КСМ-ВН-001147 від 01.07.2009 р., № КСМ-ВН-001328 від 04.11.2009 р., № КСМ-ВН-001327 від 04.11.2009 р., №КСМ-ВН-001389 від 10.12.2009 р., № КСМ-ВН-001390 від 10.12.2009 р. (копії в матеріалах справи, оригінали досліджено в судовому засіданні).

В порушення умов договору відповідач поставлений товар оплатив частково.

05 лютого 2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду про поступове погашення боргу до Договору поставки №338 від 11 лютого 2009 року. Згідно з цією угодою станом на 05.02.2010 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором поставки №338 від 11 лютого 2009 року становила 6744, 21 грн., з яких заборгованість за проданий товар становила 4903, 76 грн, залишок нереалізованого товару становив 1840, 45 грн. Також 05 лютого 2010 року між Позивачем та Відповідачем було укладено акт звірки взаємних розрахунків відповідно до якого заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором поставки №338 від 11 лютого 2009 року становила 6744, 21 грн.

Після підписання зазначених вище Додаткової угоди та Акту звірки взаємних розрахунків відповідач здійснив платіж 25.02.2010 року на суму 900, 00 грн.

Таким чином, на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №338 від 11 лютого 2009 року становить 5844, 21 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Крім основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 346, 82 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.1. договору у випадку прострочення термінів оплати товару відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості своєчасно не оплаченого товару за кожен день прострочення.

Розрахунок пені поданий позивачем судом визнаний таким, що вчинений без врахування ст. 232 ГК України.

Враховуючи, що факт прострочення виконання зобов’язання судом встановлено, то вимоги позивача про нарахування пені визнаються судом частково обґрунтованими та задовольняються за розрахунком суду у розмірі 543, 10 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обґрунтованість вимог позивача, представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач позовних вимог не оспорив, позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, 712, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (юр. адреса: АДРЕСА_1; пошт. адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 (АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 5 844 (п’ять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 21 коп. заборгованості, 543 (п’ятсот сорок три)  грн. 10 коп. пені, 90 (дев’яносто) грн. 78 коп. державного мита та 210 (двісті десять) грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                               П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення суду 07.03.2011р.

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення28.02.2011
Оприлюднено31.03.2011
Номер документу14418247
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —44/61

Ухвала від 09.03.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

Рішення від 28.02.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

Ухвала від 07.02.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

Ухвала від 25.01.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

Ухвала від 29.12.2010

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

Постанова від 14.05.2009

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Буравльов С.І.

Постанова від 30.07.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Кочерова Н.О.

Ухвала від 09.07.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Кочерова Н.О.

Рішення від 25.06.2008

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні