ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2009 р. № 44/61
Вищий господарський су д України у складі колегії су ддів:
Головуючого
суддів: Кочерової Н.О.
Харченка В.М.
Черкащенка М.М.
розглянувши
касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного г осподарського суду
від 14.05.2009 року
у справі № 44/61 господарського суду мі ста Києва
за позовом товариства з обмеженою ві дповідальністю "Юг-Контракт"
до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення 537397,92 грн.
за участю представник ів сторін:
від позивача: Панов В.С. д ов. від 21.01.2009 року
від відповідача: Васильє в Є.Є. дов. від 19.05.2009 року
ВСТАНОВИВ:
В січні 2009 року товарист во з обмеженою відповідальні стю "Юг-Контракт" звернулось д о господарського суду з позо вом до суб'єкта підприємниць кої діяльності-фізичної особ и ОСОБА_1 про стягнення 537397,9 2 грн., з яких 498799,08 грн. основного боргу, 13775,05 грн. пені, 10474,78 грн. 3% річ них та 14349,01 грн. інфляційних втр ат.
В обгрунтування позовних в имог позивач зазначав, що від повідач в порушення умов укл аденого між сторонами догово ру не оплатив поставленої йо му продукції.
Рішенням господарського с уду міста Києва від 17.03.2009 року (с уддя Чеберяк П.П.) позов задово лено частково. Стягнуто з суб 'єкта підприємницької діяльн ості-фізичної особи ОСОБА_1 498799,08 грн. боргу, 5374,0 грн. державн ого мита та 118,0 грн. витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу. В інш ій частині позову відмовлено .
При цьому, господарський су д виходив з того, що з накладни х, на які посилається позивач як на доказ передачі товару з а договором поставки, не вбач ається факту поставки товару саме на виконання умов цього договору.
Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 14.05.2009 року (судді: В.В.Андрі єнко - головуючий, С.І.Буравл ьов, О.В.Вербицька) рішення міс цевого господарського суду з алишено без змін з тих же підс тав.
В касаційній скарзі суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 про сить рішення місцевого та по станову апеляційного господ арських судів скасувати, а сп раву направити на новий розг ляд, посилаючись на порушенн я та неправильне застосуванн я судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення пред ставників сторін, перевіривш и повноту встановлених судом обставин справи та їх юридич ну оцінку, Вищий господарськ ий суд України вважає, що каса ційна скарга не підлягає зад оволенню, виходячи з наступн ого.
Як встановлено господарсь кими судами та підтверджуєть ся матеріалами справи, 03.02.2008 рок у між товариством з обмежено ю відповідальністю "Юг-Контр акт" (постачальник) та суб'єкто м підприємницької діяльност і-фізичною особою ОСОБА_1 (покупець) укладено договір п оставки № 0302-02, за умовами якого постачальник зобов'язався п ередати (поставити) покупцев і в обумовлені строки товар, а покупець зобов'язався прийн яти вказаний товар і сплатит и за нього певну грошову суму .
Відповідно до п.4.3 договору с торони погоджують асортимен т, кількість товару, ціну та ва ртість партії поставки товар ів шляхом надіслання покупце м заявки постачальнику, скла деної на підставі специфікац ії, в якій покупець вказує асо ртимент та кількість товарів , що поставляються у партії, та дату поставки товару. Постач альник підтверджує прийнятт я заявки до виконання шляхом надіслання покупцю підтверд ження заявки, в якому вказує а сортимент, кількість товару, ціну та вартість партії пост авки товарів, що можуть бути п оставлені постачальником.
Пунктами 4.4, 4.5 договору перед бачено, що заявка надсилаєть ся покупцем на адресу постач альника не пізніше ніж за 7 дні в до дати поставки партії тов ару за допомогою поштового з в'язку на адресу постачальни ка, вказану в цьому договорі, а бо засобами факсимільного зв 'язку на телефон/факс постача льника, вказаних у реквізита х в цьому договорі. Постачаль ник повинен не пізніше 2 днів з дати отримання заявки покуп ця надіслати останньому підт вердження заявки за допомого ю поштового зв'язку на адресу покупця, вказану в цьому дого ворі, або засобами факсиміль ного зв'язку на телефон/факс п окупця, вказаний у реквізита х в цьому договорі,в якому пос тачальник вказує асортимент , кількість товару, ціну та вар тість партії поставки товарі в, які постачальник зобов'язу ється поставити покупцю, дат у поставки, транспортний зас іб, який здійснюватиме поста вку, назву перевізника.
Також встановлено, що позив ач поставив відповідачу това р на загальну суму 498799,08 грн., що п ідтверджується видатковими та податковими накладними, н аявними в матеріалах справи. Відповідач факту отримання товару від позивача не запер ечує.
При цьому, господарськими с удами досліджено, що поставк а товару на загальну суму 498799,08 г рн. здійснювалась не на викон ання умов укладеного між сто ронами договору поставки та встановлено, що між сторонам и виникли нові майново-госпо дарські відносини, не пов'яза ні з цим договором.
Враховуючи, що доказів, які б свідчили про здійснення ст оронами дій на виконання умо в укладеного договору постав ки, а саме надіслання заявки н а отримання товару та підтве рдження цієї заявки, позивач ем не надано та беручи до уваг и, що накладні, наявні в матері алах справи, не містять жодни х посилань на договір постав ки № 0302-02, укладений між сторона ми, колегія суддів касаційно ї інстанції погоджується з в исновками господарських суд ів попередніх інстанцій та в важає, що між сторонами виник ли позадоговірні відносини, не пов'язані з укладеним дого вором поставки.
Як визначено в ст.175 Господар ського кодексу України майно во-господарськими визнаютьс я цивільно-правові зобов'яза ння, що виникають між учасник ами господарських відносин п ри здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов 'язана сторона повинна вчини ти певну господарську дію на користь другої сторони або у триматися від певної дії, а уп равнена сторона має право ви магати від зобов'язаної стор они виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які ви никають між учасниками госпо дарських відносин, регулюють ся Цивільним кодексом Україн и з урахуванням особливостей , передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.526 Цивільно го кодексу України та положе нь ст.193 Господарського кодекс у України зобов'язання має ви конуватися належним чином ві дповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших ак тів цивільного законодавств а, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звича їв ділового обороту або інши х вимог, що звичайно ставлять ся.
Згідно ст.692 покупець зобов'я заний оплатити товар після й ого прийняття або прийняття товаророзпорядчих документ ів на нього, якщо договором аб о актами цивільного законода вства не встановлений інший строк оплати товару.
Оскільки, відповідач не опл атив отриманий від позивача товар, господарський суд кас аційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційн ий, правомірно стягнув з ньог о 498799,08 грн. боргу.
Також, слід зазначити, що го сподарським судом правомірн о не задоволено позовні вимо ги в частині стягнення пені, р ічних та інфляційних втрат, о скільки сторонами не визначе но строку виконання зобов'яз ання з оплати товару, а пеня, р ічні та інфляційні втрати ві дшкодовуються лише в разі пр острочення (несвоєчасного ви конання) зобов'язання.
Разом з тим, господарський с уд апеляційної інстанції не звернув уваги на помилку, доп ущену місцевим господарськи м судом, що полягає в наступно му.
Як зазначено в ч.1 ст.49 Господ арського процесуального код ексу України державне мито у спорах, що виникають при вико нанні договорів та з інших пі дстав покладається на сторін пропорційно розміру задовол ених позовних вимог.
Таким же чином розподіляєт ься сума, яка підлягає сплаті за витрати на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу (ч.5 ст.49 ГПК України) .
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарсь кого суду позов задоволено ч астково на суму 498799,08 грн.
Таким чином, судові витрати повинні бути відшкодовані в ідповідачем у наступному роз мірі: 4988,0 грн. державного мита т а 109,5 грн. витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу, а не 5374,0 грн. та 118,0 грн. як помилково зазначив го сподарський суд.
За таких обставин, прийняті у справі судові рішення в час тині стягнення судових витра т підлягають скасуванню з пр ийняттям нового рішення про стягнення з відповідача 4988,0 гр н. державного мита та 109,5 грн. ви трат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Го сподарського процесуальног о кодексу України, Вищий госп одарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу суб 'єкта підприємницької діяльн ості-фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення господарського су ду міста Києва від 17.03.2009 року та постанову Київського апеляц ійного господарського суду в ід 14.05.2009 року у справі № 44/61 в части ні стягнення 5374,0 грн. державног о мита та 118,0 грн. витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу скасува ти та прийняти в цій частині н ове рішення.
Стягнути з суб'єкта підприє мницької діяльності-фізично ї особи ОСОБА_1 4988,0 грн. держ авного мита та 109,5 грн. витрат н а інформаційно-технічне заб езпечення судового процесу.
В іншій частині судові ріше ння залишити без змін.
Головуючий суддя Н. Кочерова
Судді В.Харченко
М.Черкащенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2009 |
Оприлюднено | 04.12.2009 |
Номер документу | 6054772 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кочерова Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні