Рішення

від 08.02.2011 по справі 10/242-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/242-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2011 р.                                                                  Справа № 10/242-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                      Привалова А.І.

при секретарі                                                                                Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/242-10

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010»,

                     смт. Терезине Білоцерківського району Київської області;

до                  державного підприємства «Білоцерківське підприємство по

                     племінній справі у тваринництві», смт. Терезине Білоцерківського

                     району Київської області;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача: 1) Міністерство аграрної політики України, м. Київ;

                     2) регіональне відділення Фонду державного майна України по

                     Київській області, м. Київ;

про          стягнення 1 110 559,39 грн.

Представники сторін:

від позивача:              Кушнаренко О.О., довіреність від 03.01.2011р. б/н;

від відповідача:              Грішина Н.О., довіреність від 03.01.2011р. б/н;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: Осипенко О.М., довіреність від 14.01.2011р. № 8.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010»(надалі –позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до державного підприємства «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві»(надалі –відповідач) про стягнення 1 110 559,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, в порушення умов укладеного між сторонами Новаційного договору позики від 21.09.2010р., відповідач у визначений вказаним договором строк не повернув позику та не сплатив відсотки за її користування, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальній сумі 1 110 559,39 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2011р. порушено провадження у справі № 10/242-10 та призначено її розгляд на 25.11.2010р.

Присутній у судовому засіданні 25.11.2011р. повноважний представник позивача надав витребувані судом документи та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому суму заборгованості визнає та посилається на неможливість виконати свої зобов'язання перед позивачем, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача подав клопотання № 100 від 24.11.2010р. про відкладення розгляду справи, з метою надання можливості та часу укласти з позивачем мирову угоду.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва на 02.12.2010р., з метою надання сторонам можливості врегулювати спір.

У судовому засіданні 02.12.2010р. відповідач повторно звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи, оскільки, відповідно до підготовленої та запропонованої позивачу редакції мирової угоди, відповідач зобов'язується в рахунок погашення боргу передати позивачу нерухоме майно. Однак, нерухоме майно, яке має бути передано позивачу в рахунок погашення заборгованості, не може бути переданим без попередньої згоди органу управління майном, яким є Міністерство аграрної політики України, так як відповідач є державним підприємством. Отже, відповідачу необхідно отримати відповідний дозвіл для остаточного затвердження переліку майна, яке може бути передано позивачу. Тому з метою отримання вказаного дозволу у Міністерстві аграрної політики України, відповідач просить відкласти розгляд справи строком на два тижні.

Враховуючи клопотання відповідача та зазначені в ньому обставини, суд, відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголосив в засіданні суду перерву до 16.12.2010р.

Після оголошеної перерви, в судовому засіданні 16.12.2010р. представниками сторін надано заяву про затвердження мирової угоди з доданим до неї примірником мирової угоди, укладеної між позивачем та відповідачем 15.12.2010р. При цьому, укладена між сторонами мирова угода передбачає  передачу нерухомого майна (перелік якого зазначено у мировій угоді) та набуття його у власність позивачем. Проте, відповідно до п. 1.1 Статуту державного підприємства «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві», підприємство створено згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 13.05.2008р. № 296, засноване на державній власності та підпорядковане і підзвітне Міністерству аграрної політики України.

Крім того, відповідно до п. 3.5 вищезазначеного Статуту, відповідач має право відчужувати майнові об'єкти лише за попередньою згодою Органу управління майном та за умовою додаткового погодження з регіональним відділенням Фонду державного майна України, як органу, який здійснює від імені держави регулювання майном державних пiдприємств.

Представником відповідача надано клопотання від 16.12.2010р. б/н про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Міністерство аграрної політики України, як орган управління майном ДП «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві».

Розглянувши в судовому засіданні 16.12.2010р. вищезазначене клопотання відповідача, суд, виходячи з приписів статті 27 ГПК України, дійшов висновку про необхідність залучення до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Міністерства аграрної політики України (надалі –третя особа 1) та регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (надалі –третя особа 2).

          Також, представником відповідача, на підставі ст 69 ГПК України, було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

          Ухвалою від 16.12.2010р. суд продовжив строк вирішення спору за клопотанням відповідача, відкладено розгляд справи на 18.01.2011р. та залучено до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство аграрної політики України та регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області.

          Присутній у судовому засіданні 18.01.2011р. представник третьої особи 2 усно зазначив, що погодження мирової угоди по спору, що розглядається у даній справі, не входить до компетенції регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, оскільки відчуження державного майна, у цьому випадку, не повязано з його приватизацією, а тому не потребує згоди регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області на таке відчуження. Проте, на вимогу ухвали суду представник третьої особи 2 письмових пояснень з приводу затвердження мирової угоди  не надав.

          Крім того, в судовому засіданні 18.01.2011р. представником третьої особи заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки на адресу Міністерства аграрної політики України не надійшла копія позовної заяви та проект мирової угоди.

          Присутні в судовому засіданні представники позивача, відповідача та третьої особи 2 проти задоволення вищезазначеного клопотання не заперечували.

Також, представником позивача було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою від 18.01.2011р. суд продовжив строк вирішення спору за клопотанням відповідача та відклав розгляд справи на 08.02.2011р., у зв`язку з неподанням витребуваних судом доказів.

 Присутній у судовому засіданні 08.02.2011р. повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав та послався на те, що не отримав згоду Міністерства аграрної політики України на відчуження нерухомого майна в рахунок погашення заборгованості перед позивачем.

Представник третьої особи 1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки господарський суд не повідомив та витребувані ухвалою суду від 18.01.2011р. письмові пояснення по суті спору не надав.

Присутній в засіданні суду представник третьої особи 2 також не виконав ухвалу суду від 18.01.2011р. та  письмові пояснення по суті спору не надав.

  Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений строками вирішення спору, а тому вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника третьої особи 1.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

        21.09.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010»(за договором –сторона 1) та державним підприємством «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві»(за договором –сторона 2) було укладено новаційний договір позики.

        Згідно з п.1.1. договору, предметом даного договору є новація боргу                сторони 2 перед стороною 1 у сумі 1 108 736,81 грн. за наступними договорами: Договором купівлі-продажу товарів № 01/03-09 від 01.03.2009р., Договором купівлі-продажу свиней № 73 від 03.12.2009р., двома Договорами на виконання робіт від 02.07.2009. б/н, Договором на виконання сільськогосподарських робіт від 01.05.2010р. б/н (надалі разом іменуються «первинні договори»), у позикове зобов'язання в порядку, передбаченому ст. 1053 ЦК України. При цьому зобов'язання сторін за первинними договорами припиняються, та замінюються позиковими зобов'язаннями в порядку та на умовах, викладених в договорі.

        Приписами статті 1053 Цивільного кодексу України передбачено, що за         домовленістю  сторін  борг,  що  виник  із  договорів купівлі-продажу,  найму майна або з іншої  підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. Заміна   боргу   позиковим   зобов'язанням  провадиться  з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).

       Згідно ч. 1, 2 ст. 604 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

        Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.6. договору, позикою вважається позикове зобов'язання сторони 2 перед стороною 1, яке замінює борг сторони 2 перед стороною 1 за попередніми договірними правовідносинами між сторонами, що виникли на підставі первинних договорів. Розмір позики становить 1 108 736,81 грн. В порядку та на умовах, визначених цим договором, сторона 2 зобов'язується повернути позику стороні 1 у визначений цим Договором строк. За цим договором сторона 2 зобов'язана сплачувати стороні 1 проценти в розмірі 2% річних від суми позики до дня фактичного повернення позики. Проценти нараховуються, починаючи з наступного дня після підписання сторонами Договору і до дня, що передує дню фактичного повернення позики.

        Згідно з ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.    

        Частиною першою ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від пред'явлення позикодавцем вимоги, якщо інше не встановлено договором.   

        Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

        Пунктами 3.1., 4.1., 4.2. договору встановлено, що строк повернення позики розпочинається з  моменту набрання чинності договором і становить один місяць. Після закінчення строку, визначеного в п.3.1. договору, сторона 2 зобов'язується протягом трьох календарних днів повернути стороні 1 позику. Позика    повертається    в   безготівковій    формі    платіжним    дорученням    шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок сторони 1.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

        Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).           

Як встановлено судом, станом на день розгляду справи, відповідач не повернув позивачу у визначений довором строк позику в сумі 1 108 736,81 грн. та не сплатив проценти за користування позикою протягм місяця, що складають 1 822,58 грн.   

Крім того, у поданому суду відзиві на позовну заяву відповідач суму заборгованості не оспорює.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

        Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

        1.  Позов задовольнити повністю.

        2. Стягнути з державного підприємства «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві»(09133, Київська область, Білоцерківського району, смт. Терезине, вул. Польова, 2, код ЄДРПОУ 19427132) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010»(09133, Київська область, Білоцерківського району, смт. Терезине, вул. Першотравнева, 2, код ЄДРПОУ 36445897) суму позики 1 108 736 грн. 81 коп., проценти за користування позикою –1 822 грн. 58 коп., державне мито –11 105 грн. 59 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн.

        Видати наказ.

        3. Повернути на підставі рішення з Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010»(09133, Київська область, Білоцерківського району, смт. Терезине, вул. Першотравнева, 2, код ЄДРПОУ 36445897) зайве сплачене державне мито в сумі 211 грн. 63 коп., перераховане платіжним № 23 від 12.10.2010р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

        Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –21.02.2011 р.