Рішення

від 14.02.2011 по справі 2/276-08/3/10-10/20-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/276-08/3/10-10/20-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2011 р.                                                    Справа № 2/276-08/3/10-10/20-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

до закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Елена»

про стягнення 559542,28 грн.

та за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Елена»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

про стягнення 3288403,77 грн.

секретар судового засідання: Калиновський Ю.С.

за участю представників:

від позивача (за первісним позовом): Петренко І.А.- довір. № 76/03-УМ-10 від 19.04.2010 р.

від відповідача (за первісним позовом): Липницька В.І. - довіреність № 06 від 10.01.2009 р., Грищенко О.Р. - перший заступник директора, протокол № 58 від 17.03.2009 р.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»(далі –позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Елена»(далі –відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) про стягнення 559542,28 грн. безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 23.12.2005 р. було укладено договір оренди нерухомого майна № 01/2005, за яким позивачу за первісним позовом було передано за актом приймання-передачі об'єкт оренди –нежитлові приміщення та земельну ділянку для здійснення господарської діяльності.

Протягом 2006-2008 років відповідно до листів від 18.09.2006 р. № 374/1, від 30.10.2006 р. № 478, від 09.01.2008 р. № 3 позивач за первісним позовом перерахував на користь ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»559542,28 грн. Проте, на думку ТОВ «Фоззі-Фуд», вказана сума була перерахована ним без достатніх правових підстав, оскільки договором оренди, укладеним між сторонами, не було передбачено обов'язку орендаря сплачувати компенсацію орендодавцю за додаткову площу, яка утворилась в процесі реконструкції за рахунок орендаря та штрафні санкції, а додаткових угод до договору оренди, як це передбачалося останнім, з цього приводу сторонами не укладалось.

Оскільки вимоги про повернення вказаної суми відповідачем за первісним позовом були залишені без задоволення, посилаючись на приписи частини 2 статті 530, статті 1212 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України, ТОВ «Фоззі-Фуд»просило суд стягнути з ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»559542,28 грн. безпідставно набутих коштів.

У січні 2009 р. ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»звернулось до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просило стягнути з ТОВ «Фоззі-Фуд»1770423,93 грн., у тому числі - 733423,93 грн. заборгованості з компенсації за бездоговірне використання додаткових площ до об'єкта оренди, 528000,00 грн. та 509000,00 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.10.2009 р. зустрічна позовна заява була прийнята для спільного розгляду з первісним позовом.

Заявою від 11.06.2010 р. № 67 ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»уточнило зустрічні позовні вимоги та просило суд стягнути з ТОВ «Фоззі-Фуд»2493602,38 грн., у тому числі - 1965395,81 грн. заборгованості з компенсації за бездоговірне використання додаткових площ до об'єкта оренди, 174 000,00 грн. пені, 286925,49 грн. інфляційних нарахувань, 67281,08 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.06.2010 р. первісний позов було задоволено в повному обсязі, стягнуто з ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»на користь ТОВ «Фоззі-Фуд»559542,28 грн. безпідставно набутих коштів, у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.09.2010 р. рішення господарського суду у даній справі від 18.06.2010 р. було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2010 р. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.09.2010 р. у справі № 2/276-08/3/10-10 та рішення господарського суду Київської області від 18.06.2010 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Відповідно до резолюції Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 30.12.2010 р. ухвалою від 04.01.2011 р. справу № 2/276-08/3/10-10 було прийнято до провадження  суддею Бабкіною В.М. з присвоєнням справі № 2/276-08/3/10-10/20-11.

Під час розгляду справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд справи відкладався.

24.01.2011 р. до господарського суду Київської області відповідачем за первісним позовом було подано уточнений відзив на первісний позов ТОВ «Фоззі-Фуд»№ 07 від 24.01.2011 р., за яким ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»проти первісного позову заперечує у повному обсязі, зазначаючи, що ТОВ «Фоззі-Фуд», користуючись додатковими площами та керуючись умовами п. 2.7 укладеного 23.12.2005 р. сторонами договору оренди нерухомого майна № 01/2005 (далі –договір оренди), звернулось до ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»з листом № 374/1 від 18.09.2006 р., в якому засвідчило факт користування ним додатковими площами до об'єкта оренди, підтвердило свої наміри щодо укладення додаткової угоди для внесення цих площ до договору оренди згідно з пунктом 2.7 договору оренди та самостійно запропонувало здійснювати одночасно зі сплатою орендної плати додаткові перерахування коштів щомісячно і просило орендодавця приймати ці платежі за користування додатковими площами до моменту укладення додаткової угоди і уточнення загальної площі об'єкта оренди.

ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»вважає даний лист самостійним юридичним фактом, тобто правовою підставою, що призвела до виникнення цивільних правовідносин між позивачем та відповідачем, і, у спірному випадку –до виникнення права позивача за зустрічним позовом на отримання грошових коштів та обов'язку відповідача за зустрічним позовом сплачувати ці кошти.

Як зазначає відповідач за первісним позовом, на підтвердження вказаного правочину ТОВ «Фоззі-Фуд»ще раз звернулось до ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»з листом від 09.01.2008 р. № 3, в якому підтвердило своє волевиявлення щодо правомірності перерахування ним грошових коштів за користування додатковими площами та просило вважати цей лист підставою для прийняття вказаних платежів.

Також ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»наголошує, що навіть після направлення претензії ТОВ «Фоззі-Фуд»від 25.07.2008 р. про повернення перерахованих ним коштів, орендар самостійно продовжував здійснювати платежі за користування додатковими площами. На думку орендодавця, ці факти є свідченням того, що орендар вважав свої дії по перерахуванню платежів правомірними, а себе - зобов'язаним щодо здійснення вказаних розрахунків.

Окрім того, 24.01.2011 р. до господарського суду Київської області ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог за зустрічним позовом № 05 від 20.01.2011 р., згідно з якою позивач за зустрічним позовом просить суд за період з 10.09.2007 року по 31.01.2011 року стягнути з ТОВ «Фоззі-Фуд»3288403,77 грн., у тому числі: основна заборгованість з компенсації за бездоговірне використання додаткових площ до об'єкта оренди - 2593156,43 грн., пеня - 174000,00 грн., інфляційні нарахування - 409519,46 грн., 3% річних - 111727,88 грн.

Зустрічні позовні вимоги ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»мотивовані, серед іншого, тим, що 24.07.2007 р. сторонами було укладено договір № 01/2005 - 01/2007 про здійснення поліпшень об'єкта оренди за договором оренди та відшкодування вартості необхідних витрат (далі –договір про поліпшення). Як слідує з п. 2.7 договору оренди, укладення додаткової угоди до цього договору оренди в частині уточнення загальних орендованих площ (в тому числі і додаткових) було можливим тільки за наявності факту введення в експлуатацію реконструйованого об'єкта та підписання Державною приймальною комісією Акта введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта після реконструкції будівлі в цілому.

Проте, на момент укладення договору про поліпшення реконструйований об'єкт ще не було введено в експлуатацію, що унеможливлювало укладення додаткової угоди до договору оренди, тому сторони у пункті 5.2 договору про поліпшення встановили кінцевий строк введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та підписання Акта приймання - передачі об'єкта основних засобів і Акта обстеження стану об'єкта - не пізніше 01.09.2007 р., а в пункті 10.12 цього договору встановили також термін укладання додаткової угоди щодо уточнення загальної площі об'єкта оренди - не пізніше 10 днів після підписання Акта приймання передачі об'єкта основних засобів та Акта обстеження стану об'єкта оренди.

За твердженням позивача за зустрічним позовом, оскільки термін укладення додаткової угоди до договору оренди затягувався з вини ТОВ «Фоззі-Фуд»як замовника будівництва, а факт користування орендарем площами, які не передавались йому в оренду, мав місце, то сторони у пункті 10.13 договору про поліпшення встановили, що орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю компенсацію за бездоговірне використання додаткових площ до об'єкта оренди, за кожний день, починаючи від 10 вересня 2007 року, до дня укладення додаткової угоди до договору оренди і відповідного Акта приймання-передачі об'єкта оренди в розмірі подвійної вартості орендної плати, яка діяла напередодні порушення зобов'язання.

Отже, з моменту укладення 24.07.2007 р. договору про поліпшення, між сторонами, поряд з існуючими орендними правовідносинами згідно договору оренди, виникли додаткові правовідносини, які за своєю правовою природою є відносинами підряду.

Також ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»звертає увагу суду на те, що виходячи із положень ст.ст. 6, 627, 628 ЦК України сторони мали право дати визначення платежам, які передбачені ними у пункті 10.13 договору про поліпшення, як компенсація за бездоговірне використання додаткових площ, а також на те, що положення пункту 10.13 договору про поліпшення в подальшому двічі підтверджувались сторонами при укладенні Додаткової угоди № 1 від 27.12.2007 р. та Додаткової угоди № 2 від 10.01.2008 р., де сторони уточнювали їх редакцію з урахуванням фактичних обставин виконання цього договору про поліпшення, який відповідає вимогам законодавства та є чинним.

Окрім того, 24.01.2011 р. ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»також було подано до господарського суду заяву про вжиття заходів до забезпечення зустрічного позову на збільшену суму зустрічних позовних вимог № 06 від 20.01.2011 р.

07.02.2011 р. до господарського суду Київської області ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»було подано доповнення № 13 від 07.02.2011 р. до заяви про вжиття заходів до забезпечення зустрічного позову, за яким товариство просить забезпечити зустрічний позов шляхом накладанням арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві за зустрічним позовом ТОВ «Фоззі-Фуд», на загальну суму 3288403,77 грн., посилаючись при цьому на те, що ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»має достатньо обґрунтоване, на його думку, припущення, що майно, в тому числі - грошові суми, яке є у ТОВ «Фоззі-Фуд», на момент пред'явлення позову до нього та на момент нового розгляду цієї справи може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, у разі задоволення зустрічних позовних вимог.

Підтвердженням вказаних припущень є наявність у ТОВ «Фоззі-Фуд» кредиторської заборгованості у розмірах, які значно перевищують ціну зустрічного позову, та відсутність достатнього власного фінансового забезпечення для самостійних розрахунків, що випливає з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 27.01.2011 р. № 30115641.

На переконання заявника, про недостатність власних грошових коштів також свідчать факти постійного залучення ТОВ «Фоззі-Фуд»додаткових кредитних коштів, а також укладання з банківськими установами договорів овердрафту, які є кредитуванням банківського рахунку позичальника у разі відсутності чи недостатності його власних (позичальника) грошових коштів для виконання поточних зобов'язань.

Також, серед іншого, заявник вказує на значне фінансове навантаження ТОВ «Фоззі-Фуд» як емітента іменних відсоткових облігацій.

Тобто, на думку заявника, у разі невжиття заходів забезпечення зустрічного позову та задоволення зустрічних вимог судом, ТОВ «Фоззі-Фуд»об'єктивно буде неспроможне самостійно його виконати.

Заперечуючи проти вжиття заходів до забезпечення зустрічного позову, відповідачем за зустрічним позовом у судовому засіданні 14.02.2011 р. було надано суду відзив № 1211 від 11.02.2011 р. на заяву про вжиття заходів до забезпечення зустрічного позову, згідно якого ТОВ «Фоззі-Фуд»наголошує, що товариство є платоспроможною організацією і відсутні будь-які підстави для побоювання, що сума, заявлена за зустрічним позовом, у разі його задоволення, не буде стягнена в зв'язку з відсутністю коштів.

Відповідач за зустрічним позовом наголошував, що обороти коштів на рахунках ТОВ «Фоззі-Фуд»сягають чималих сум. Так, тільки на один з п'ятнадцяти рахунків товариства в АКБ «Південний»(2600731349401) за серпень 2010 року - січень 2011 року надійшло 841912497,76 грн. Водночас товарооборот ТОВ «Фоззі-Фуд»за 2010 рік становив 9626803000,00 грн.

Крім того, згідно з балансовою довідкою вартість проведеного ТОВ «Фоззі-Фуд»капітального ремонту орендованих у ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»споруд становить 4179439,71грн., що значно перевищує суму, заявлену ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»за зустрічним позовом.

Дослідивши зазначені вище матеріали, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»про вжиття заходів до забезпечення зустрічного позову з огляду на таке.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі - грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення господарського суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»).

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й відповідача та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, заходи до забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами та вживатися у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З огляду на викладене та враховуючи, що рух коштів по рахунках ТОВ «Фоззі-Фуд», по яких, у випадку задоволення зустрічного позову, зокрема, буде здійснюватися примусове стягнення державним виконавцем, згідно довідки філії АКБ «Південний»в м. Києві від 10.02.2011 р. № 025518/351, суттєво перевищує розмір заявлених зустрічних позовних вимог, заява ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»залишена судом без задоволення.

У судовому засіданні 07.02.2011 р. ТОВ «Фоззі-Фуд»було подано суду відзив на зустрічний позов № 1204 від 04.02.2011 р., за яким відповідач за зустрічним позовом вважає договір про поліпшення, на якому ґрунтуються вимоги ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена» про стягнення з орендаря коштів за користування додатковими площами, неукладеним, а відтак –таким, що не породжує будь-яких правових наслідків, і, відповідно, зустрічні позовні вимоги, на переконання ТОВ «Фоззі-Фуд», є такими, що не підлягають задоволенню.

Окрім того, у судовому засіданні 07.02.2011 р. ТОВ «Фоззі-Фуд»було подано суду заяву б/н від 07.02.2011 р. про забезпечення первісного позову, згідно якої позивач за первісним позовом просить суд накласти арешт на грошові кошти в сумі 559542,28 грн., що знаходяться на поточному рахунку ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена», яку залишено без задоволення з огляду на те, що господарським судом Київської області ухвалою від 24.12.2008 р. було частково задоволено заяву ТОВ «Фоззі-Фуд»про забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»в розмірі суми предмету позову та судових витрат. Ухвала суду від 24.12.2008 р. на даний час є чинною.

Також у судовому засіданні 07.02.2011 р. представник ТОВ «Фоззі-Фуд»заявив суду про те, що позивач за первісним позовом не наполягає на одній з викладених у позовній заяві підстав, а саме –з приводу відсутності повноважень директора товариства на підписання листів № 374/1 від 18.09.2006 р., № 478 від 30.10.2006 р., № 3 від 09.01.2008 р. щодо перерахування коштів за додаткові площі.

У судовому засіданні 14.02.2011 р. представниками сторін були надані суду пояснення, представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав, представники відповідача за первісним позовом проти первісного позову заперечували. Поряд з цим, представники позивача за зустрічним позовом підтримали зустрічний позов, а представник відповідача за зустрічним позовом, відповідно, підтримав заперечення проти нього.

Також у судовому засіданні 14.02.2011 р. представниками позивача за зустрічним позовом було заявлено усне клопотання про витребування від відповідача за зустрічним позовом проектно-кошторисної документації щодо спірного об'єкту, яке було залишено без задоволення, оскільки представниками сторін було надано суду пояснення щодо відсутності остаточного варіанту проектно-кошторисної документації, яка була б узгоджена обома сторонами.

У судовому засіданні 14.02.2011 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

23.12.2005 р. між закритим акціонерним товариством «Трикотажна фабрика «Елена»(орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»(орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 01/2005 (далі за текстом –договір оренди), посвідчений приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області.

Згідно з п.п. 1.1, 1.3 договору оренди, орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в оренду нежитлові приміщення, що розташовані в будівлі «Будинок побуту»за адресою: Київська область, м. Славутич, площа Привокзальна, буд. 5. Одночасно з правом оренди об'єкта оренди орендареві надається право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об'єкт оренди у розмірі 658,0 кв. м., а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі у розмірі 692,0 кв. м.

Відповідно до розділу 2 договору об'єктом оренди є 139/2000 частки нежитлової будівлі «Будинок побуту», загальною площею 1606,9 кв. м., що належить орендодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі шляхом викупу, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області 08 липня 2004 року за реєстровим номером 2570 та зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 09 липня 2004 року за реєстраційним номером 5859850.

На виконання умов договору сторонами було підписано Акт приймання-передачі об'єкта оренди за договором оренди № 01/2005 від 23.12.2005 р., згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у володіння нежитлові приміщення, загальною площею 1606,9 кв. м., місцезнаходження яких: підвал, технічний поверх, 1-й, 2-й та 3-й поверх будівлі «Будинок побуту»за адресою: Київська область, м. Славутич, площа Привокзальна, будинок 5, та земельну ділянку загальною площею 1350,0 кв. м.

У розділі 3 договору оренди сторони визначили суму щомісячної орендної плати в розмірі 80738,64 грн. (пп. 3.1.1), передбачили порядок її сплати (п. 3.7) та встановили порядок індексації орендної плати (пп. 3.1.4).

Згідно з пунктом 9.1 договору він вступає в дію (вважається укладеним) з дати його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації та діє протягом 10-ти років.

Відповідно до п. 7.3 договору оренди орендар має право за умови наявності в нього попередньої письмової згоди орендодавця проводити протягом дії цього договору перепланування та капітальний ремонт об'єкта оренди, вести будівельні роботи на орендованій земельній ділянці. Попередній письмовий дозвіл на виконання таких робіт оформлюється в порядку, передбаченому в пункті 5.3 договору, з урахуванням вимог чинного законодавства.

В подальшому, за згодою орендодавця, у 2006 році орендар здійснив реконструкцію та поліпшення об'єкта оренди, внаслідок чого площа орендованих приміщень збільшилася, що підтверджується складеними та підписаними 03.12.2007 р. повноважними представниками сторін актами внутрішніх обмірів площ об'єкта оренди за договором оренди від 23.12.2005р. № 01/2005, копії яких додані до справи.

Факт здійснення реконструкції та поліпшень об'єкта оренди сторонами у справі не заперечується.

При цьому, на підставі листів № 374/1 від 18.09.2006 р., № 478 від 30.10.2006 р., № 3 від 09.01.2008 р., підписаних директором ТОВ «Фоззі-Фуд», позивач за первісним позовом перерахував відповідачу за первісним позовом в рахунок сплати за оренду додаткових площ кошти у загальному розмірі 559542,28 грн.

Згідно ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно статті 793 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення договору оренди), договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 654 ЦК України встановлює, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Проте сторонами не надано суду доказів, які в розумінні ст. 654 Цивільного кодексу України, свідчили б про внесення змін чи доповнень до договору оренди в частині збільшення чи зменшення орендної плати.

Крім того, у відповідності з п. 3.10 договору оренди, якщо в результаті проведення реконструкції, капітального чи інших видів ремонту або поліпшення орендованого майна вартість майна, переданого в користування орендарю, збільшилася, то таке її збільшення не впливає на розмір орендної плати за користування майном.

Також у пункті 2.7 договору оренди сторони домовились, що в разі здійснення поліпшень нежитлових приміщень вони не пізніше 10-ти (десяти) днів після підписання Акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта укладуть додаткову угоду до цього договору в частині уточнення загальної площі об'єкта оренди та переліку орендованих приміщень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, сторони не надали суду Акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та доказів укладання додаткової угоди до договору оренди, котрою було б уточнено загальну площу об'єкта оренди і визначено новий перелік орендованих приміщень.

Натомість з наданих представниками сторін пояснень слідує, що фактично закінчений будівництвом об'єкт в експлуатацію не введено і відповідна додаткова угода до договору оренди не укладалася.

Також слід зазначити, що згода на виконання будівельних робіт з капітального ремонту і реконструкції була оформлена шляхом укладення сторонами договору про здійснення поліпшень об'єкту оренди від 24.07.2007 р. № 01/2005-01/2007 (далі за текстом –договір про поліпшення).

Згідно з п. 10.12 цього договору сторони не пізніше 10 днів після підписання акта приймання-передачі об'єкту основних засобів та актів обстеження стану об'єкта оренди укладуть додаткову угоду до договору оренди в частині уточнення загальної площі об'єкту оренди, переліку орендованих приміщень та майна, яке передається в тимчасове користування для розміщення рекламних конструкцій та супутникової антени.

Пунктом 10.13 договору про поліпшення також був передбачений обов'язок ТОВ «Фоззі-Фуд»сплатити орендодавцю компенсацію за бездоговірне використання додаткових площ до об'єкту оренди в розмірі подвійної вартості орендної плати, яка діяла напередодні порушення зобов'язання, передбаченого п. 10.12 договору, до дня укладення додаткової угоди до договору оренди і відповідного акту приймання-передачі об'єкту оренди і майна, яке передається в тимчасове користування для розміщення рекламної конструкції та супутникової антени.

Проте, як слідує з матеріалів справи, первісний позов про повернення 559542,28 грн. коштів, перерахованих орендарем орендодавцеві в рахунок сплати за оренду додаткових площ, ґрунтується саме на договорі оренди, а не на згадуваному договорі про поліпшення.

При цьому договір оренди не передбачає обов'язку орендаря сплачувати за додаткову площу, яка не увійшла до договору оренди, тобто понад 1606,9 кв. м., вказаних в договорі оренди.

Посилання ж ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»на те, що такий обов'язок передбачений п. 10.13 договору про поліпшення і оплата ця здійснена з ініціативи самого ТОВ «Фоззі-Фуд», не може бути прийнятим до уваги з огляду на те, що чинне законодавство не передбачає можливості зміни (доповнення) умов одного договору іншим договором.

Плата ж за оренду нерухомого майна стягується лише на підставі договору оренди цього майна, який укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню при наймі будівлі строком на три роки і більше (ст. 793 ЦК України).

Використання додаткових площ приміщення також оформлюється договором оренди. Чинне законодавство не передбачає можливості передачі в оренду капітальної споруди на бездоговірних умовах.

Оскільки договір оренди нежитлових приміщень від 23.12.2005 р. був нотаріально посвідчений, всі зміни і доповнення до нього теж повинні бути нотаріально посвідченні, як це передбачено ст. 654 ЦК України.

Таким чином, ані листи ТОВ «Фоззі-Фуд»про оплату додаткових площ, ані умови договору про поліпшення від 24.07.2007 р. № 01/2055-01/2007 не можуть змінювати чи доповнювати договір оренди від 23.12.2005 р.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що перерахування ТОВ «Фоззі-Фуд»на користь ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»559542,28 грн. було здійснено без достатніх підстав, у зв'язку з чим ці кошти підлягають поверненню згідно з приписами ст. 1212 ЦК України.

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Позивачем за первісним позовом 25.07.2008 р. було направлено відповідачу за первісним позовом претензію з вимогою про повернення коштів, яка була отримана останнім 04.08.2008 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та телеграму за вих. № УМ-10/14-53 від 07.10.2008 р.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, відповідач за первісним позовом вимогу про повернення коштів у розмірі 559542,28 грн. не виконав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, а відтак - підлягають задоволенню.

Водночас зустрічні позовні вимоги ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як зазначалося вище, 24.07.2007 р. між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом в простій письмовій формі було укладено договір № 01/2005-01/2007 про здійснення поліпшень об'єкта оренди за договором оренди № 01/2005 від 23.12.2005 року та відшкодування вартості необхідних витрат.

Предметом вказаного договору є здійснення відповідачем за зустрічним позовом поліпшень об'єкта оренди, земельної ділянки, мереж і конструкцій та передача здійснених поліпшень у власність позивачу за зустрічним позовом (п. 1.1 договору про поліпшення).

Відповідно до п. 10.12 договору про поліпшення, сторони домовились про те, що не пізніше 10-ти днів після підписання Акта приймання-передачі об'єкта основних засобів та Акта обстеження стану об'єкта оренди вони укладають додаткову угоду до договору оренди в частині уточнення загальної площі об'єкта оренди, переліку орендованих приміщень та майна, яке передається в тимчасове користування для розміщення рекламних конструкцій та супутникової антени. Крім того, сторони погодились з тим, що в разі перевищення строку, вказаного в пункті 10.12, за кожний день, починаючи з 10 вересня 2007 року, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю за бездоговірне використання додаткових площ до об'єкта оренди, в розмірі подвійної вартості орендної плати, яка діяла напередодні порушення зобов'язання, до дня укладання додаткової угоди до договору оренди і відповідного Акта приймання-передачі об'єкта оренди та майна, яке передається в тимчасове користування для розміщення рекламних конструкцій та супутникової антени (п. 10.13 договору про поліпшення).

27.12.2007 р. сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 01/2005-01/2007 про здійснення поліпшень об'єкта оренди за договором оренди № 01/2005 від 23.12.2005 року та відшкодування вартості необхідних витрат.

Вказаною додатковою угодою № 1 сторони відстрочили крайній строк введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту основних засобів та підписання Акту приймання-передачі об'єкта основних засобів і Акту обстеження стану об'єкта оренди до 01.01.2008 р. Також сторони відстрочили настання відповідальності, що передбачена пунктами 10.10 та 10.11 договору про поліпшення, до 03.01.2008 р та 10.01.2008 р. відповідно.

У січні 2008 року сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору № 01/2005-01/2007 про здійснення поліпшень об'єкта оренди за договором оренди № 01/2005 від 23.12.2005 року та відшкодування вартості необхідних витрат. Вказаною додатковою угодою сторони внесли зміни до договору про поліпшення, а саме - до пунктів 5.2, 10.13, 10.18, 10.18.1, 10.18.2 та доповнили розділ 13 пунктами 13.1, 13.2, 13.3. Зокрема, п. 10.13 виклали у новій редакції, згідно з якою сторони підтверджують те, що орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю компенсацію за без договірне використання додаткових площ до об'єкта оренди, за кожний день, починаючи з 10 вересня 2007 року, до дня укладання додаткової угоди до договору оренди і відповідного Акта приймання-передачі об'єкта оренди та майна, яке передається в тимчасове користування для розміщення рекламних конструкцій та супутникової антени, в розмірі подвійної вартості орендної плати, яка діяла напередодні порушення зобов'язання.

Як вбачається із зустрічного позову, внаслідок реконструкції орендованих приміщень утворилися додаткові площі в розмірі 469,3 кв. м., якими користується відповідач за зустрічним позовом, і компенсацію за користування якими на підставі договору про поліпшення просить стягнути з ТОВ «Фоззі-Фуд»ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена».

Отже, зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на договорі про здійснення поліпшень об'єкту оренди від 24.07.2007 р. № 01/2005-01/2007, який за своєю правовою природою є договором на капітальне будівництво.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

У статті 180 Господарського кодексу України визначені істотні умови господарського договору.

Частина 2 статті 180 ГК України передбачає, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

 При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору  (ч. 3 ст. 180 ГК України).

Як вбачається зі змісту договору № 01/2005-01/2007 про здійснення поліпшень об'єкта оренди за договором оренди № 01/2005 від 23.12.2005 року та відшкодування вартості необхідних витрат, останній не містить такої істотної умови, як ціна договору.

Так, пунктом 2.2 договору про поліпшення сторони передбачили, що гранична кошторисна вартість поліпшень об'єкта оренди визначена ними в твердій договірній ціні і встановлюється як в цілому по об'єкту оренди, так і по частині 1 та частині 2.

Однак ні твердої ціни, ні граничної кошторисної вартості поліпшень об'єкта оренди сторони в договорі не зазначили.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю в договорі про поліпшення ціни договору (кошторисної вартості робіт) його слід визнати неукладеним.

При цьому не можуть братися до уваги посилання ЗАТ «Трикотажна фабрика «Елена»на те, що за умовами ст. 843 ЦК України в договорі підряду вказується ціна або спосіб її визначення і такий спосіб вказаний в п. 2.3 договору про поліпшення, оскільки за умовами пп. 2.3.1 договору ціна визначається на момент здійснення приймання-передачі об'єкту основних засобів чи його частини в твердій сумі. Проте, як саме визначається ця тверда сума, в договорі не вказано.

Поряд з цим, згідно з пп. 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 договору ціна визначається, виходячи з фактичного обсягу і переліку поліпшень на підставі актів виконаних робіт, наданих підприємцями-виконавцями, та їх граничної кошторисної вартості, зазначеної в пп. 2.2.2 договору, з урахуванням інфляційних процесів. Однак пп. 2.2.2 договору не заповнений.

Натомість відповідно до приписів ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Параграф 3 глави 61 ЦК України «Будівельний підряд»не передбачає іншого способу визначення ціни договору будівельного підряду, як складання кошторису, що є невід'ємною частиною договору підряду на капітальне будівництво.

Крім того, навіть для визначення ціни договору за актами виконаних робіт сторони повинні були б вказати, за якими цінами слід визначати вартість тієї чи іншої роботи, граничну вартість вкладених матеріалів, заробітної плати, накладних витрат і таке інше, оскільки всі ці витрати за умовами договору не повинні перевищувати граничної ціни, яка мала б бути узгоджена сторонами при укладенні договору.

Відповідно до пункту 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Виходячи зі змісту глави 20 Господарського кодексу України, в основу формування договірних зобов'язань покладений принцип вільного волевиявлення, відповідно до якого вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливо лише за спільною згодою усіх сторін.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 8 статті 181 ГК України передбачено, що, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

З урахуванням наведеного вище, договір № 01/2005-01/2007 від 24.07.2007 р. про здійснення поліпшень об'єкта оренди за договором оренди № 01/2005 від 23.12.2005 року та відшкодування вартості необхідних витрат є неукладеним, у зв'язку з чим не породжує для сторін будь-яких цивільно-правових наслідків.

Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом є необґрунтованими, і, відповідно, не підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача за первісним позовом та на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

        1.   Первісний позов задовольнити повністю.

        2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Елена» (07100, Київська область, м. Славутич, площа Привокзальна, буд. 5, код ЄДРПОУ 24222768) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код ЄДРПОУ 32294926) 559542 (п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок дві) грн. 28 коп. безпідставно набутих коштів, а також 5595 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 42 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 Суддя                                                                                Бабкіна В.М.

Дата підписання рішення –21.02.2011 р.