Рішення

від 07.05.2009 по справі 2-40/09

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-40

2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

07 травня 2009 року Косівськи й районний суд Івано-Франків ської області в складі:

головуючого - судді: Бельмег и М. В.

секретаря: Борисової О. М.

з участю адвокатів: ОСОБА _1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у в м. Косові справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБ А_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, С тарокутської сільської ради про визнання частково нечин ими: рішення про оформлення п рава власності на будинок, св ідоцтва про право власності на спадщину, договору дарува ння, рішення про приватизаці ю землі, державні акти на земл ю, визнання права власності н а майно колишнього колгоспно го двору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися в су д з позовом до відповідачів п ро визнання частково нечиним и: рішення про оформлення пра ва власності на будинок, свід оцтва про право власності на спадщину, договору даруванн я, рішення про приватизацію з емлі, державні акти на землю, в изнання права власності на м айно колишнього колгоспного двору.

Позивачка, ОСОБА_3 в судо вому засіданні позов підтрим ала суду пояснила, що вона та і нші позивачі народилися та п роживали в дворі, який віднос ився до суспільної групи кол госпних дворів. Станом на 15.04.1991 року в складі двору проживал о 7 чоловік. На даний час на май но колишнього колгоспного дв ору претендують п' ятеро чол овік, а саме ОСОБА_6, яка крі м своєї частки успадкувала ч астку свого чоловіка ОСОБА _8 та вони, позивачі. ОСОБА_9 на частку в майні двору не п ретендує. ОСОБА_10 відсутн ій і його місце перебування н е відоме. В період з 1996 року по 200 0 рік за заявою ОСОБА_8 їх бу ло виписано з даного будинку , так як вони перейшли прожива ти в інше господарство. Після смерті ОСОБА_8, мати ОСО БА_6 оформила право на спадщ ину на все будинковолодіння, і подарувала вказаний будин ок дочці ОСОБА_7 Вважає та кі дії незаконними так, як О СОБА_6 мала право відчужува ти тільки 2/5 частини будинку, а не весь будинок, а свідоцтво п ро право власності по 1/2 части ні видано було не правильно т ак як не було враховано їх пра во на відповідні частки. Тако ж державні акти про право вла сності на землю, які видані на ім»я ОСОБА_7 видані незак онно. Просить позов задоволи ти.

Позивачі ОСОБА_4 та ОС ОБА_5 позов підтримали та да ли суду аналогічні показання . Крім того ОСОБА_4 пояснил а, що відповідачі без її згоди зняли її з реєстрації прожив ання в будинку по книгах Стар окутської сільської ради.

Відповідачка ОСОБА_6 у в иїзному судовому засіданні п озов не визнала суду пояснил а, що хату будував її чоловік ОСОБА_8 її дочка ОСОБА_11 разом з дітьми більше десяти років як перейшла проживати в с. Рибне. Позивачі з даного г осподарства виписані в 1996 роц і і по даний час ніхто з них пр етензій відносно будинку не ставив. Вона разом із дочкою, ОСОБА_7 проживала і надани й час проживають в даному гос подарстві, так як іншого житл а не мають. Після смерті чолов іка вона прийняла спадщину і будучи власником будинковол одіння подарувала його своїй дочці ОСОБА_7, так як вона з дійснює постійно за нею догл яд. Просить в позові відмовит и.

Відповідачка ОСОБА_7 по зов не визнала дала суду анал огічні показання та пояснила , що вона являється законним в ласником господарства, яке з находиться в АДРЕСА_1 і ін шого житла в неї не має. Держав ні акти на землю Всі позивачі мають власне житло та господ арства, а тому вважає, що ніхто не вправі позбавити її права власності на будинковолодін ня та землю.

Представник відповідача - С тарокутської сільської ради Палчинська Я.Я. позов не визна ла суду пояснила, що власника ми спірного господарства явл ялися по 1/2 ОСОБА_8 та ОСОБ А_6 В даному господарстві бу ли прописані та проживали О СОБА_3 зі своїми дітьми та ОСОБА_7 В 1996 року позивачі вип исані з вказаного господарст ва. Після смерті ОСОБА_8, йо го дружина ОСОБА_6 прийнял а спадщину і пізніше подарув ала все будинковолодіння сво їй дочці ОСОБА_7 оскільки остання проживає в даному го сподарстві і здійснює за ОС ОБА_6 догляд. Безпідставним и також вважає вимоги позива чів щодо скасування рішень т а державних актів на землю, ос кільки земельна ділянка яка числиться за двором передана їй у власність відповідно до договору дарування, а іншу зе млю вона отримала на загальн их підставах.

Суд вислухавши пояснення с торін, свідків та вивчивши ма теріали справи вважає, що в по зові слід відмовити.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхт о не може бути протиправно по збавлений цього права чи обм ежений у його здійсненні.

Власниками господарства, я ке знаходиться в АДРЕСА_1 являлися подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_6 по 1/2 частині, про що свідчить характеристика від 11.06.2002 року.

Вказане господарство відн осилося до суспільної групи колгоспників, оскільки голов а двору працював у колгоспі п ро що зазначено у по господар ській книзі.

07.03.2000 року ОСОБА_8 належну йому частку свого майна запо відає своїй дружині ОСОБА_6 склавши заповіт який посві дчений Старокутською сільсь кою радою. Після смерті ОСО БА_8 його дружина 18.06.2002 року пр ийняла спадщину і стала влас ником цілого будинку. Вказан е майно вона подарувала свої й дочці ОСОБА_7 оскільки о стання постійно проживає в д аному господарстві і здійсню є догляд за перестарілою ОС ОБА_6 Договір дарування нот аріально посвідчений та нале жним чином зареєстрований у Державному реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, двір в якому проживал и позивачі являвся колгоспни м. Згідно виписки по господар ської книги позивачка разом із своїми дітьми із даного дв ору вибула фактично з 1992 року а виписалася в 1998 році у зв»язку з переходом проживати в інше господарство, а ОСОБА_4 у 20 04 році. Даний факт вони самі не заперечили. До даного часу ні хто із позивачів не ставив пи тання щодо виділення їхньої частки.

Відповідно до постанови пл енуму Верховного Суду Україн и «Про судову практику у спра вах за позовами про захист пр ава приватної власності» на витребування частки з майна колишнього колгоспного двор у, що збереглося на 15 квітня 1991 р оку, роширюється загальний т рирічний строк позовної давн ості. Розгляд позову про прав о на майно колишнього колгос пного двору не залежить від в ирішення питань землекорист ування.

Таким чином, враховуючи нав едені обставини на даний час законним власником господар ства, яке знаходиться в АДР ЕСА_1 являється ОСОБА_7 я ка згідно ст. 383 ЦК України, як в ласник житлового будинку має право використовувати помеш кання для власного проживанн я та членів сім»ї. Підстав для припинення права власності ОСОБА_7 та визнання права з а позивачами на частку вказа ного майна суд не вбачає.

Також згідно договору дару вання встановлено, що ОСОБА _6 подарувала ОСОБА_7 жит ловий будинок, що знаходитьс я в АДРЕСА_1, який розміщен ий на земельній ділянці Стар окутської сільської ради. Яв ляючись власником житлового будинку ОСОБА_7 звернулас я з заявою до сільської ради п ро передачу їй у власність зе мельної ділянки для обслугов ування житлового будинку та ведення селянського господа рства. Виготовивши передбаче ні законодавством документи , ОСОБА_7 було видано Держа вні акти на право приватної в ласності на землю. Отже, ОСО БА_7 всі вимоги земельного з аконодавства при виготовлен ні державних актів дотримано .

Згідно ст.. 153 ЗК України прав о вимагати усунення будь-яки х порушень на землю, зокрема в изнання рішень органів викон авчої влади незаконними мают ь тільки власники земельних ділянок чи користувачі.

Позивачі до даних земельни х ділянок не мають жодного ві дношення, оскільки вони не бу ли власниками даної земельно ї ділянки чи законними корис тувачами так як не представи ли суду жодних документів пр о належність законного корис тування.

Оцінивши здобуті в судовом у засідання докази в сукупно сті суд приходить до висновк у, що станом на 15 квітня 1991 року в сі 7 членів колишнього колгос пного двору набули право на м айно двору. Однак позивачі ви бувши з господарства протяго м встановленого законом трир ічного строку позовної давно сті не витребували своїх час ток, термін звернення до суду пропустили без поважних при чин, а тому суд приходить до ви сновку, що в позові слід відмо вити.

Пояснення ОСОБА_4 про те , що її зняли з реєстрації в сп ірному будинковолодінні не є підставою для поновлення ст року звернення до суду, оскіл ьки вона тривалий час жила в і ншому місці, а рішення про зня ття з реєстрації не оскаржув ала.

На підставі наведеного та к еруючись ст. ст. 213-215 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_3, ОСО БА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7, Старокутської сі льської ради про визнання ча стково нечиними: рішення про оформлення права власності на будинок, свідоцтва про пра во власності на спадщину, дог овору дарування, рішення про приватизацію землі, державн і акти на землю, визнання прав а власності на майно колишнь ого колгоспного двору - відмо вити.

Заяву про апеляційне оскар ження рішення суду може бути подано до Косівського район ного суду протягом десяти дн ів з дня проголошення рішенн я. Апеляційна скарга на рішен ня суду може бути подана до Ів ано-Франківського апеляційн ого суду через Косівський ра йонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.