Рішення

від 23.03.2011 по справі 3/5009/945/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.11 Спра ва № 3/5009/945/11

Суддя

За позовом: Прива тного підприємства “Торгсер віс”, м. Запоріжжя

до відповідача: Дочірнь ого підприємства “Запорізьк ий облавтодор” Відкритого ак ціонерного товариства “Держ авна акціонерна компанія “Ав томобільні дороги України”, м. Запоріжжя

про стягнення суми 239 720, 38 г рн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Про копенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, ад вокат, посвідчення НОМЕР_1 4 від 02.11.2007р.

від відповідача: Євстра тенко С.Ю., начальник юридично го відділу, довіреність № 13/15-10 від 15.10.2010р.

ПП “Торгсервіс” зве рнулось до господарського су ду Запорізької області з поз овною заявою до ДП “Запорізь кий облавтодор” ВАТ “ДАК “Ав томобільні дороги України” п ро стягнення втрат від інфля ції, річних процентів та штра фних санкцій за договором по ставки № 15/06 П від 10.02.2006р. в сумі 239 720, 38 грн.

Відповідно до протоколу ро зподілу справ між суддями ві д 25.02.2011р. автоматизованою систе мою документообігу суду позо вну заяву передано на розгля д судді Соловйову В.М.

Ухвалою господарського су ду Запорізької області від 28.0 2.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадже ння у справі № 3/5009/945/11, справу до р озгляду в засіданні господар ського суду призначено на 15.03.20 11р. о 16 годині 00 хвилин.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у п озовній заяві та обґрунтован і ст. 59, ч.5 ст. 124 Конституції Укра їни, ст. 11, 232, 509, 546, 549, 625 ЦК України, ст. 230 ГК України, ст. 1, 2, 28, 44, 49 ГПК Укра їни.

Ухвалою від 15.03.2011р. розгляд сп рави відкладений на 23.03.2011р. о 17 го дині 00 хвилин.

В судовому засіданні 23.03.2011р. о голошено вступну та резолюти вну частини рішення. Повідом лено, що повне рішення буде ск ладено 25.03.2011р.

Під час розгляду справи пре дставники сторін вимогу про здійснення фіксування судов ого процесу за допомогою зву козаписувального технічног о засобу не заявляли.

В судовому засіданні предс тавник позивача підтримав по зовні вимоги з підстав викла дених в позовній заяві від 21.02.2 011р.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначив, що 10.02.2006р . між ним та відповідачем укла дений договір поставки № 15/06 П, згідно якому позивач виконав свої зобов' язання по поста вці відповідачу товару в пов ному обсязі. Відповідач прий няв товар, але здійснив його о плату частково, внаслідок чо го заборгованість відповіда ча перед позивачем склала 2 155 9 18, 18 грн.

У зв' язку з чим позивач зве рнувся до господарського суд у Запорізької області з позо вом про стягнення боргу за до говором, пені, втрат від інфля ції та 3 % річних за прострочен ня виконання грошового зобов ' язання.

Рішенням господарського с уду Запорізької області від 27.04.2010р. по справі № 27/73/10 н а користь позивача з відпові дача було стягнуто 2 155 918, 18 грн. о сновного боргу, 152 945, 50 грн. пені, 23 111, 16 грн. - 3 % річних, 91 741, 41 грн. індек су інфляції, 24 237, 16 грн. державно го мита, 236,00 грн. витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу, а всього 2 448 189, 00 грн. Вказане рішення наб рало законної сили 11.05.2010р., але в иконане відповідачем лише 29.12 .2010р.

Посилаючись на приписи ч. 5 с т. 124 Конституції України, ст. 509, 546, 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач просить суд позовні вимоги з адовольнити повністю та стяг нути з відповідача на корист ь ПП “Торгсервіс” 79 768, 97 втрат ві д інфляції, суму 3% річних в роз мірі 40 932, 91 грн. та пеню за простр очення оплати товару в розмі рі 119 018, 50 грн., нараховани х на суму боргу, стягнутого р ішенням господарського суду Запорізької області від 27.04.2010 р оку по справі № 27/73/10.

Також позивач просить стяг нути з відповідача витрати п о оплаті держмита в сумі 2 397, 20 гр н., витрати на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу в сумі 236,00 грн. та витр ати на правову допомогу адво ката в сумі 10 000,00 грн.

Відповідач проти позову за перечив з підстав, зазначени х у відзиві від 23.03.2011р. № 13. Зокрем а зазначив, що вимоги щодо стя гнення пені у відповідності до умов п.7.3 договору № 15/06П в роз мірі 119 018, 50 грн. не підлягають за доволенню, так як не відповід ають вимогам статті 232 ГК Укра їни. Крім того, строк позовної давності на пред' явлення п ені згідно умов договору мин ув 01.01.2011р. (момент порушення зоб ов' язань за договором).

Крім того, відповідач вважа є розмір витрат на послуги ад воката в сумі 10 000,00 грн. необґрун тованим, неправомірним та не співрозмірним, тобто явно за вищеним та таким, що документ ально не підтверджений.

На підставі викладеного в с удовому засіданні представн ик відповідача просить суд в задоволенні позову відмовит и повністю.

Розглянувши матеріали с прави та заслухавши представ ників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарсько го суду Запорізької області від 27.04.2010р. по справі № 27/73/10 (су ддя Дроздова С.С.) задоволений позов ПП “Торгсервіс” до ДП “ Запорізький облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги У країни” та стягнуто з відпов ідача на користь позивача 2 155 918, 18 грн. основного боргу, 152 945, 50 гр н. пені, 23 111, 16 грн. 3 % річних, 91 741, 41 гр н. індексу інфляції, 24 237, 16 грн. де ржавного мита та 236, 00 грн. витра т на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у.

Вказане рішення не оскаржу валось і набрало законної си ли 11.05.2010р.

Під час розгляду вказаної с прави, зокрема, було встановл ено наступне:

10.02.2006р. між ПП “Торгсервіс” (по стачальник) та ДП “Запорізьк ий облавтодор” Відкритого ак ціонерного товариства “Держ авна акціонерна компанія “Ав томобільні дороги “України” (покупець) укладено договір п оставки № 15/06 П.

На виконання договору пост авки, відповідно до узгоджен ня специфікації, які є невід' ємними додатками договору, П П “Торгсервіс” в період з січ ня 2009р. по грудень 2009р. здійснило поставку товару передбачено го додатками до договору “Пе релік та кількість товарів д ля поставки на 2009 роках”.

Позивач виконав свої зобов ' язання по поставці відпові дачу товару згідно договору поставки № 15/06 П у повному обсяз і.

Товар отриманий уповноваж еним представником ДП “Запор ізький облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги “Украї ни”, на підставі довіреносте й на отримання матеріальних цінностей Ф. № М-2.

Відповідач прийняв товар, а ле здійснив його оплату част ково, згідно платіжного дору чення № 0000132 від 30.12.09р. на суму 300 000 г рн. 00 коп., яким оплачено постав лений товар по накладним № РН -1210 на суму 158 220 грн. 00 коп., № РН-1610 на суму 92 862 грн. 00 коп., частково № Р Н-2610 на суму 48 918 грн. 00 коп.

У зв' язку з несплатою відп овідачем оплати поставленог о товару, що є порушенням умов договору, заборгованість ві дповідача перед позивачем ск лала 2 155 918 грн. 18 коп.

У зв' язку з невиконання ві дповідачем умов договору, а с аме: не здійснення оплати за поставлений товар, заборгова ність ДП “Запорізький облавт одор” Відкритого акціонерно го товариства “Державна акці онерна компанія “Автомобіль ні дороги “України” перед ПП “Торгсервіс” склала 2 155 918 грн. 18 коп.

На виконання вказаного ріш ення господарським судом Зап орізької області видано нака з № 27/73/10 від 11.05.2010р.

29.12.2010р. відповідач платіжним дорученням перерахував всю с уму заборгованості 2 448 189, 00 грн. (а.с.23-24).

10.02.2011р. позивачем відповідачу була вручена претензія від 25. 01.2011р. з вимогою оплати втрат ві д інфляції, 3% річних та пені на загальну суму 307 174, 04 грн. внаслі док невиконання рішення суду по справі №27/73/10, яка залишена ві дповідачем без розгляду та з адоволення.

У зв' язку з вищенаведеним , 25.02.2011р. ПП “Торгсервіс” зверну лося за захистом своїх інтер есів до господарського суду Запорізької області.

Оцінивши представлені док ази, суд вважає, що позовні вим оги підлягають задоволенню ч астково з наступних підстав .

Правовідносини сторін є го сподарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарсько го кодексу України, майново-г осподарськими визнаються ци вільно-правові зобов' язанн я, що виникають між учасникам и господарських відносин при здійсненні господарської ді яльності, в силу яких зобов' язана сторона повинна вчинит и певну господарську дію на к ористь другої сторони або ут риматися від певної дії, а упр авнена сторона має право вим агати від зобов' язаної стор они виконання її обов' язку.

Майнові зобов' язання, які виникають між учасниками го сподарських відносин, регулю ються Цивільним кодексом Укр аїни з урахуванням особливос тей, передбачених цим Кодекс ом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України в становлено, що суб' єкти гос подарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов' язання належним чино м відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимо г щодо виконання зобов' язан ня - відповідно до вимог, що у п евних умовах звичайно ставля ться.

До виконання господарськи х договорів застосовуються в ідповідні положення Цивільн ого кодексу України з урахув анням особливостей, передбач ених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжит и усіх заходів, необхідних дл я належного виконання нею зо бов' язання, враховуючи інте реси другої сторони та забез печення загальногосподарсь кого інтересу. Порушення зоб ов' язань є підставою для за стосування господарських са нкцій, передбачених цим Коде ксом, іншими законами або дог овором.

Застосування господарськи х санкцій до суб' єкта, який п орушив зобов' язання, не зві льняє цього суб' єкта від об ов' язку виконати зобов' яз ання в натурі, крім випадків, к оли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від при йняття виконання зобов' яза ння.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зо бов' язанням є правовідноше ння, в якому одна сторона (борж ник) зобов' язана вчинити на користь другої сторони (кред итора) певну дію (передати май но, виконати роботу, надати по слугу, сплатити гроші тощо) аб о утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов' язку.

Зобов' язання виникають з підстав, встановлених статт ею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК Україн и, цивільні права та обов' яз ки виникають із дій осіб, що пе редбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими а ктами, але за аналогією пород жують цивільні права та обов ' язки.

Підставами виникнення цив ільних прав та обов' язків, з окрема, є:

1) договори та інші правочин и;

2) створення літературних, х удожніх творів, винаходів та інших результатів інтелекту альної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матері альної) та моральної шкоди ін шій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов' яз ки можуть виникати безпосере дньо з актів цивільного зако нодавства.

У випадках, встановлених ак тами цивільного законодавст ва, цивільні права та обов' я зки виникають безпосередньо з актів органів державної вл ади, органів влади Автономно ї Республіки Крим або органі в місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених ак тами цивільного законодавст ва, цивільні права та обов' я зки можуть виникати з рішенн я суду.

У випадках, встановлених ак тами цивільного законодавст ва або договором, підставою в иникнення цивільних прав та обов' язків може бути настан ня або ненастання певної под ії.

Відповідно до ст. 599 ЦК Україн и зобов' язання припиняєтьс я виконанням, проведеним нал ежним чином.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК Укра їни, боржник не звільняється від відповідальності за нем ожливість виконання ним грош ового зобов' язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК Укра їни, боржник, який прострочив виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов' язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення, а також тр и проценти річних від простр оченої суми, якщо інший розмі р процентів не встановлений договором або законом.

Обов' язок відповідача по сплаті основного боргу у роз мірі 2 155 918, 18 грн. встановлено рі шенням господарського суду З апорізької області по справі № 27/73/10.

Обов' язковість виконання судових рішень закріплена К онституцією України та іншим и законодавчими актами Украї ни.

Так, статтею 124 Конституції в становлено, що судові рішенн я ухвалюються судами іменем України і є обов' язковими д о виконання на всій територі ї України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 13 Закону України від 07.07.2010р. N v1636323-10 “Про суд оустрій і статус суддів”, суд ове рішення, яким закінчуєть ся розгляд справи в суді, ухва люється іменем України.

Судові рішення, що набрали з аконної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами мі сцевого самоврядування, їх п осадовими та службовими особ ами, фізичними і юридичними о собами та їх об'єднаннями на в сій території України.

Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових ріш ень для інших судів визначає ться процесуальним законом.

Згідно ч. 1 ст. 4-5 ГПК України, г осподарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийнятт я обов'язкових до виконання н а усій території України ріш ень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських суд ів приймаються іменем Україн и.

Відповідно до ст.35 ГПК Украї ни факти, встановлені рішенн ям господарського суду (іншо го органу, який вирішує госпо дарські спори) під час розгля ду однієї справи, не доводять ся знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь т і самі сторони.

Оскільки на час розгляду сп рави № 3/5009/945/11 відповідач не відш кодував збитки позивачу, а но рми чинного законодавства Ук раїни (ч.3 ст.22 ЦК України, ч.1 ст.226 ГК України) закріп люють принцип повного відшко дування збитків, позивач пра вомірно вважає, що має право д одатково стягнути з відповід ача інфляційні витрати та 3% рі чних від простроченої суми о сновного боргу в розмірі 2 155 918, 18 грн.

В Інформаційному листі Вищ ого господарського суду Укра їни від 20.11.2008р. № 01-8/685 “Про практик у застосування у вирішенні с порів деяких норм чинного за конодавства (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)” надано право ве обґрунтування вимог креди тора щодо стягнення з боржни ка суми, на яку заборгованіст ь за грошовим зобов'язанням п ідвищена в порядку індексаці ї, а також процентів річних ві д простроченої суми за періо д після прийняття судом ріше ння про стягнення відповідно ї заборгованості.

При цьому зазначено, що згід но з статтями 598-609 ЦК України рі шення суду про стягнення бор гу не є підставою для припине ння грошового зобов'язання. В одночас, приписи статті 625 ЦК У країни не заперечують зверне ння кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який пр острочив виконання грошовог о зобов'язання, суми, на яку за боргованість за грошовим зоб ов'язанням підвищена в поряд ку індексації, а також процен тів річних від простроченої суми за невиконання грошовог о зобов'язання, зокрема, за пе ріод після прийняття судом відповідного рішення (поста нова Верховного Суду України від 30.09.2008 N 1/384-07).

Відповідні нарахування кр едитор може здійснити незале жно від відстрочки або розст рочки виконання рішення, зуп инення виконавчого провадже ння тощо, оскільки вони є спос обом захисту майнового права та інтересу, суть яких поляг ає у відшкодуванні матеріаль них втрат кредитора від знец інення грошових коштів внасл ідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плат и) від боржника за користуван ня утримуваними ним грошовим и коштами, належними до сплат и кредитору.

Судом також враховується, щ о відповідно до ст. 42 Господар ського кодексу України, підп риємництво - це самостійна, ін іціативна, систематична, на в ласний ризик господарська ді яльність, що здійснюється су б' єктами господарювання (пі дприємцями) з метою досягнен ня економічних і соціальних результатів та одержання при бутку.

В контексті наведеної норм и, під здійсненням підприємн ицької діяльності на власний ризик розуміється здатність суб' єкта господарювання ві дповідати власним майном за результати ведення підприєм ницької діяльності.

Крім того, в силу вищенаведе них норм чинного законодавст ва, відповідач взагалі мав би , не очікуючи якихось дій з бок у органу примусового виконан ня, виконати добровільно суд ове рішення по справі № 27/73/10, яке набрало законної сили ще 11.05.2010р .

Враховуючи встановлений ф акт несвоєчасного виконання ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні доро ги “України” грошових зобов' язань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в роз мірі 120 701, 88 грн., з яких:

79 768, 97 грн. - втрати від інфляції грошових коштів за період з 12 .05.2010р. (наступний день після наб рання законної сили судовим рішенням у справі № 27/73/10) по 28.12.2010р . (останній день перед сплатою відповідачем основного борг у);

40 932, 91 грн. - три відсотка річних від простроченої суми 2 155 918, 18 гр н. за цей же період, є обґрунто ваними, підтверджуються розр ахунком позивача в позовній заяві і підлягають задоволен ню в повному обсязі.

В задоволенні вимог про стя гнення пені в сумі 119 018, 50 грн. слі д відмовити у зв' язку з наст упним.

Відповідно до ст. 611 ЦК Україн и одним з правових наслідків порушення зобов' язання є с плата неустойки (штрафу, пені ).

Статтею 546 ЦК України передб ачено, що виконання зобов' я зання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гаранті єю, заставою, притриманням, за датком.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України не устойкою (штрафом, пенею) є гро шова сума або інше майно, які б оржник повинен передати кред иторові у разі порушення бор жником зобов' язання.

Пенею є неустойка, що обчисл юється у відповідних відсотк ах від суми невиконаного або неналежного виконаного зобо в' язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господ арського кодексу України штр афними санкціями у цьому Код ексі визнаються господарськ і санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), я ку учасник господарських від носин зобов' язаний сплатит и у разі порушення ним правил здійснення господарської ді яльності, невиконання або не належного виконання господа рського зобов' язання.

Як свідчить розрахунок поз ивача в позовній заяві пеня н арахована в сумі 119 018, 50 грн. за період з 22.08.2010р. по 29.12.2010р. включно (130 днів).

Але, при цьому позивач не вр ахував те, що відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України стягнення пен і обтяжено 6 місячним строком .

Так, згідно п. 6 ст. 232 ГК Україн и, нарахування штрафних санк цій за прострочення виконанн я зобов' язання, якщо інше не встановлено законом або дог овором, припиняється через ш ість місяців від дня, коли зоб ов' язання мало бути виконан о.

Таким чином, на відміну від нарахування трьох процентів річних від простроченої сум и та нарахування втрат від ін фляції грошових коштів, пози вач мав право на нарахування пені лише за перші шість міся ців з моменту, коли відповіда ч повинен був оплатити отрим аний товар.

До того ж, рішенням господа рського суду Запорізької обл асті від 27.04.2010р. по справі № 27/73/10 ц я пеня в розмірі 152 945, 50 грн. з від повідача вже стягнута.

Згідно ч.1 ст. 49 ГПК України, д ержавне мито покладається: у спорах, що виникають при вико нанні договорів та з інших пі дстав, - на сторони пропорційн о розміру задоволених позов них вимог.

З заявленої до стягнення по зивачем суми 239 720, 38 грн. судом за доволено 120 701, 88 грн., що с кладає 50, 35 % від заявленого поз ову.

Відтак, пропорційно розмір у задоволених позовних вимо г підлягає стягненню з відпо відача на користь позивача 1 20 6, 99 грн. витрат на держмито (50, 35% в ід 2 397, 20 грн.).

Згідно ч.5 ст. 49 ГПК України, су ми, які підлягають сплаті за п роведення судової експертиз и, послуги перекладача, адвок ата, витрати на інформаційно -технічне забезпечення судо вого процесу та інші витрати , пов'язані з розглядом справи , покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на поз ивача;

при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог.

Відтак, пропорційно розмір у задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відпов ідача на користь позивача 118, 83 грн. витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу (50, 35 % від 236, 00 грн.) та 5 035, 00 грн. відшкодування витрат з а послуги адвоката (50, 35 % від 10 000, 00 грн.).

Господарський суд не погод жується з посиланням відпові дача на те, що розмір витрат на послуги адвоката є необґрун тований, неправомірним та не співрозмірним, тобто явно за вищеним та таким, що документ ально не підтверджений.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК Укр аїни, витрати, що підлягають с платі за послуги адвоката, ви значаються у порядку, встано вленому Законом України “Про адвокатуру.

Відповідно до ст. 12 Закону Ук раїни від 19.12.1992р. N 2887-XII “Про адвока туру”, оплата праці адвоката здійснюється на підставі уг оди між громадянином чи юрид ичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Статтею 3 Закону України “Пр о адвокатуру” встановлено, щ о діяльність адвокатури регу люється Конституцією Україн и, цим Законом, іншими законод авчими актами України і стат утами адвокатських об'єднань .

Згідно ст. 17 Правил адвокатс ької етики, схваленими Вищою кваліфікаційною комісією ад вокатури при Кабінеті Мініст рів України 01.10.1999р.(протокол від 1-2 жовтня 1999р. № 6/VI), в угоді про над ання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно виз начені всі головні умови, на я ких адвокат приймає дорученн я клієнта.

В угоді про надання правово ї допомоги в будь-якому випад ку мають бути визначені:

а) прізвище, ім'я та по батько ві, адреса фізичної особи або назва та адреса юридичної ос оби - клієнта;

б) ті ж відомості щодо особи , яка уклала угоду, якщо догові р укладається не особисто кл ієнтом;

в) прізвище, ім'я та по батько ві адвоката (або назва адвока тського об'єднання), який над аватиме правову допомогу, та його адреса;

г) зміст доручення: яка саме правова допомога має надава тися за угодою і де вона має на даватись;

д) розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксована с ума, погодинна оплата) і внесе ння (авансування, оплата за ре зультатом, тощо);

е) розмір, порядок обчисленн я і внесення фактичних видат ків, пов'язаних з виконанням д оручення;

є) підписи осіб, що уклали уг оду.

Угода не повинна містити по ложень, що суперечать чинном у законодавству та цим Прави лам. Зокрема, забороняється в ключення в угоду з клієнтом п оложень про позбавлення йог о права стягнення шкоди, запо діяної неналежним виконання м адвокатом прийнятого дору чення, або про обмеження тако го права.

Між адвокатом ОСОБА_1 і П риватним підприємством “Тор гсервіс” 21.02.2011р. укладений дого вір про надання правової доп омоги по захисту прав підпри ємства у зв' язку зі стягнен ням з Дочірнього підприємств а “Запорізький облавтодор” В ідкритого акціонерного това риства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні доро ги України” трьох відсотків річних, втрат від інфляції і п ені у зв' язку з несвоєчасни м виконанням грошових зобов' язань за договором № 15/06П від 10.02 .2006р., підтверджених рішенням г осподарського суду Запорізь кої області по справі № 27/73/10.

Виконання юридичних послу г адвокатом за даним договор ом підтверджено актом прийма ння-передачі від 21.02.2011р. та квит анцією до прибуткового касов ого ордера № 22 від 21.02.2011р. на суму 10 000,00 грн.

Стягуючи з відповідача 5 035, 00 г рн. відшкодування витрат за п ослуги адвоката замість заяв лених 10 000,00 грн., господарський с уд враховує правову позицію Вищого господарського суду України в Інформаційному ли сті № 01-8/155 від 13.02.2002 “Про деякі пит ання практики застосування о кремих норм чинного законода вства у вирішенні спорів та в несення змін і доповнень до д еяких інформаційних листів” , згідно якої, вирішуючи питан ня про розподіл витрат, які пі длягають сплаті за послуги а двоката, господарський суд м ає враховувати, що розмір від шкодування названих витрат н е повинен бути неспіврозмірн им, тобто явно завищеним. За та ких обставин суд з урахуванн ям матеріалів конкретної спр ави, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність суд ових витрат для даної справи .

Також судом приймається до уваги те, що такий вид допомог и, як “отримання виконавчих д окументів, вступивши в закон ну силу” за актом приймання-п ередачі за договором від 21.02.2011р ., адвокатом ОСОБА_1 ще не на дано.

З огляду на викладене, госпо дарський суд вважає, що розмі р відшкодування витрат за по слуги адвоката в сумі 5 035, 00 коп. є спів розмірним і з огляду на розумну необхідність судови х витрат для даної справи явн о не завищеним.

Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК Ук раїни, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнит и частково.

2. Стягнути з Дочірнього під приємства “Запорізький обла втодор” Відкритого акціонер ного товариства “Державна ак ціонерна компанія “Автомобі льні дороги України” (69095, м. Зап оріжжя, вул. Українська, 50, код Є ДРПОУ 32025623) на користь Приватно го підприємства “Торгсервіс ” (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна , 123, оф. 10, код ЄДРПОУ 25677659) 40 932 (сорок т исяч дев' ятсот тридцять дві ) грн. 91 коп. - три проценти річ них від простроченої суми, 79 768 (сімдесят дев' ять тисяч сім сот шістдесят вісім) грн. 97 коп . втрат від інфляції грошових коштів, 1 206 (одну тисячу двісті шість) грн. 99 коп. витрат на дер жмито, 118 (сто вісімнадцять) грн . 83 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу, 5 035 (п' ять тисяч т ридцять п' ять) грн. 00 коп. відш кодування витрат за послуги адвоката

3. В іншій частині позовни х вимог відмовити.

Суддя: В.М.Со ловйов

Рішення господарс ького суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не бу ло подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.

Повне рішення складено від повідно до вимог ст.82-85 ГПК Укра їни 25.11.2011р.