Постанова

від 13.05.2011 по справі 3/5009/945/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний го сподарський суд

Постанова

Іменем України

11.05.2011 р. справа №3/500 9/945/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі к олегії суддів:

Головуючого судді (доповід ача): Будко Н.В.

Суддів: Величко Н.Л., Зубченк о І.В.

При секретарі: Братченко Т .А.

За участю представників ст орін:

від позивача: не з' явився ;

від відповідача: ОСОБА_1 . по дов.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «За порізький облавтодор»Відкр итого акціонерного товарист ва «Автомобільні дороги Укра їни»м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області ві д 23.03.2011р. (повний текст від 25.03.2011р.) у справі №3/5009/945/11 (суддя Соловйов В .М.)

за позовом Приватного підп риємства «Торгсервіс»м. Запо ріжжя

до Дочірнього підприємств а «Запорізький облавтодор»В ідкритого акціонерного това риства «Автомобільні дороги України»м. Запоріжжя

про стягнення 239 720,38грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підпр иємство «Торгсервіс»м. Запор іжжя, звернувся до господарс ького суду Запорізької облас ті з позовом до відповідача, Д очірнього підприємства «Зап орізький облавтодор»Відкри того акціонерного товариств а «Автомобільні дороги Украї ни»м. Запоріжжя, про стягненн я 79 768,97грн. втрат від інфляції, 40 932,91грн. 3% річних та 119 018,50грн. пені за прострочення оплати това ру. Крім того, позивач просив г осподарський суд стягнути з відповідача судові витрати т а витрати на правову допомог у адвоката в сумі 10 000,00грн.

Рішенням від 23.03.2011р. господар ський суд Запорізької област і позовні вимоги задовольнив частково та стягнув з відпов ідача на користь позивача 40 932, 91грн. 3% річних та 79 768,97грн. втрат в ід інфляції грошових коштів, судові витрати пропорційно задоволеній частині позову т а 5 035,00грн. відшкодування витра т на послуги адвоката. В іншій частині позовних вимог відм овив.

Такий висновок суд першої і нстанції обґрунтував посила ючись на доведеність позовни х вимог про стягнення 3% річних та інфляційних в силу ст. 625 ЦК України, проте невірне засто сування ст. 232 ГК України при на рахуванні пені, оскільки в си лу п.6 зазначеної статті її нар ахування припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов' язання мало бути виконане. Кр ім того, рішенням господарсь кого суду Запорізької област і з відповідача вже стягнута пеня в сумі 152 945,50грн. за простро чення виконання зобов' язан ня. Стосовно витрат на правов у допомогу адвоката, місцеви й господарський суд застосув ав приписи п.5 ст. 49 ГПК України та задовольнив вказані вимог и позивача в сумі 5 035,00грн., проп орційно задоволеній частині позову.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач зверну вся до Донецького апеляційно го господарського суду з апе ляційною скаргою, в якій прос ить рішення господарського с уду змінити в частині стягне ння 5 035,00грн. відшкодування вит рат на послуги адвоката.

Заявник в обґрунтування ви мог про скасування судового рішення посилається на те, що позивачем не було надано док ументів, фактично підтверджу ючих надання послуг адвокато м. Так, за твердженням скаржни ка, наявний в матеріалах спра ви акт приймання-передачі на даних послуг не можна вважат и належним доказом, оскільки він датований тією ж датою, що і позовна заява -21.02.2011р., проте ос тання передана до господарсь кого суду 25.02.2011р. Однак, вже стан ом на 21.02.2011р. адвокатом згідно а кту виконаний перелік послуг , в тому числі представництво інтересів клієнта в суді, отр имання виконавчих документі в, що набрали законної сили то що. Таким чином, як зазначає за явник апеляційної скарги, ак т приймання-передачі наданих послуг та квитанцію до прибу ткового касового ордеру про оплату послуг адвоката від 21.0 2.2011р. господарським судом непр авомірно прийнято у якості н алежних і допустимих доказів , оскільки вони мають завідом о неправдиві відомості, та на дату складання вказаних док ументів адвокатські послуги фактично не надавались.

Позивач у судове засідання не з' явився, відзиву на апел яційну скаргу не надав, хоча п ро дату та час судового засід ання був повідомлений належн им чином. Враховуючи, що ухвал ою про порушення апеляційног о провадження від 13.04.2011р. явка п редставника позивача не визн авалась обов' язковою, судов а колегія вважає за можливе р озглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.

Судовий процес в апеляційн ій інстанції фіксувався за д опомогою технічних засобів ф іксації в порядку, передбаче ному ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК Украї ни, у процесі розгляду справи апеляційний господарський с уд за наявними у справі доказ ами повторно розглядає справ у. Апеляційний господарський суд не зв' язаний доводами а пеляційної скарги і перевіря є законність і обґрунтованіс ть рішення місцевого господа рського суду у повному обсяз і.

Заслухавши пояснення пред ставника відповідача, обгово ривши доводи апеляційної ска рги, перевіривши юридичну оц інку обставин справи, дослід ивши правильність застосува ння судом першої інстанції н орм матеріального та процесу ального права, колегія судді в вважає, що апеляційна скарг а не підлягає задоволенню, ви ходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарсь кого суду Запорізької област і від 27.04.2010р. у справі № 27/73/10 встано влено, що ДП «Запорізький обл автодор»ВАТ «Автомобільні д ороги України»має перед ПП « Торгсервіс»заборгованість за договором поставки №15/06П ві д 10.02.2006р. в сумі 2 423 716,25грн., з яких 2 155 918,18грн. основного боргу, 91 741,41грн . втрат від інфляції, 23 111,16грн. 3% р ічних та 152 945,50грн. пені за ненал ежне виконання умов договору , та стягнуто з відповідача на користь позивача зазначену суму.

Вказаним рішенням господа рського суду Запорізької обл асті встановлено, що сторона ми 10.02.2006р. було укладено договір 15/06П. Поставка товару здійснюв алась позивачем на підставі узгоджених специфікацій в пе ріод з січня 2009р. по грудень 2009р ., тобто свої зобов' язання за договором позивачем виконан і в повному обсязі. Відповіда чем поставлений товар був пр ийнятий на підставі довірено сті на отримання матеріальни х цінностей Ф№М-2, проте оплаче ний частково платіжним доруч енням №0000132 від 30.12.09р. на суму 300 000,00г рн. Таким чином, за відповідач ем утворилась заборгованіст ь в сумі 2 155 918,18грн. Рішенням гос подарського суду №27/73/10 також в становлено, що 13.02.2009р. позивач н аправив відповідачу лист з в имогою сплатити заборговані сть в сумі 2 155 918,18грн., який залиш ився без відповіді та задово лення.

11.05.2010р. на виконання зазначен ого рішення господарським су дом видано відповідний наказ , за яким 20.05.2010р. Жовтневим відді лом Державної виконавчої слу жби Запорізького міського уп равління юстиції порушено ви конавче провадження. З матер іалів справи вбачається, що 29. 12.2010р. відповідачем сплачено в повному обсязі присуджену до стягнення рішенням господар ського суду Запорізької обла сті №27/73/10 суму в розмірі 2 448 189,41грн .

В матеріалах справи також н аявна претензія позивача про сплату відповідачем 307 174,04грн . пені, 3% річних та інфляційних , яка була залишена останнім без відповідті та задоволенн я.

Як вбачається зі змісту поз овної заяви, предметом розгл яду даної справи є вимога поз ивача про стягнення з відпов ідача суми 79 968,97грн. нараховани х втрат від інфляції грошови х коштів за період з 12.05.2010р. (наст упного дня після набрання рі шенням №27/73/10 законної сили) по 28 .12.2010р. (останній день перед спла тою відповідачем заборгован ості), суми 40 932,91грн. - 3% річних, на рахованих за період з 12.05.2010р. по 29.12.2010р., та 119 018,50грн. пені за період з 22.08.2010р. по 29.12.2010р. за зобов' язан нями по оплаті боргу за поста влений товар на суму 2 155 918,18грн., оскільки заборгованість у за явленому позивачем періоді в ідповідачем не сплачено.

Згідно зі статтею 509 ЦК Украї ни зобов'язанням є правовідн ошення, в якому одна сторона (б оржник) зобов'язана вчинити н а користь другої сторони (кре дитора) певну дію (передати ма йно, виконати роботу, надати п ослугу, сплатити гроші тощо) а бо утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагат и від боржника виконання йог о обов'язку. Зобов'язання вини кають з підстав, встановлени х статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 ГК Україн и господарські зобов' язанн я повинні виконуватися належ ним чином відповідно до зако ну, інших правових актів, дого вору, а за відсутності конкре тних вимог щодо виконання зо бов' язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звич айно ставляться. До виконанн я господарських договорів за стосовуються відповідні пол оження Цивільного кодексу Ук раїни з урахуванням особливо стей, передбачених Господарс ьким кодексом України.

Вищий господарський суд Ук раїни у листі №01-8/658 від 20.11.2008р. «Пр о практику застосування у ви рішенні спорів деяких норм з аконодавства (за матерілами справи, розглянутих ВСУ)»заз начив, що згідно зі статтями 59 8 - 609 ЦК України рішення суду пр о стягнення боргу не є підста вою для припинення грошового зобов'язання. Водночас, припи си статті 625 ЦК України не запе речують звернення кредитора з вимогою про стягнення з бор жника, який прострочив викон ання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість з а грошовим зобов'язанням під вищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невико нання грошового зобов'язання , зокрема, за період після прий няття судом відповідного ріш ення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняє ться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Встановлені ст. 625 ЦК відсотк и річних та інфляційні витра ти підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконанн я грошового зобов'язання, оск ільки є способом захисту май нового права та інтересу, сут ь яких полягає у відшкодуван ні матеріальних втрат кредит ора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційни х процесів та отриманні комп енсації (плати) від боржника з а користування утримуваними ним грошовими коштами, належ ними до сплати кредитору.

Зі змісту вказаної статті в бачається, що інфляційні вит рати пов' язані з інфляційни ми процесами в державі та за с воєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані з неціненням грошових коштів, а три відсотки річних є плато ю за користування коштами, як і не були своєчасно сплачені боржником.

Перевіривши розрахунки Пр иватного підприємства «Торг сервіс» в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат , судова колегія вважає їх ар ифметично вірними та такими, що відповідають вимогам чин ного законодавства, у зв' яз ку з чим підлягають задоволе нню в повному обсязі в сумах 40 932,91грн. та 79 768,97грн. відповідно.

Водночас, судова колегія ап еляційної інстанції погоджу ється із висновком місцевого господарського суду щодо не правомірного нарахування по зивачем пені в сумі 119 018,50грн. за період з 22.08.2010р. по 29.12.2010р., виходяч и з наступного.

Так, пунктом 7.3 договору пост авки №15/06П від 10.02.2006р. сторони пер едбачили відповідальність в ідповідача (покупця) за прост рочення платежу у вигляді сп лати пені у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, щ о не суперечить приписам п.2 ст . 343 ГК України та ст. 3 Закону Укр аїни «Про відповідальність з а несвоєчасне виконання грош ових зобов' язань»(зі змінам и та доповненнями).

Проте, у позовних вимогах в частині стягнення пені в сум і 119 018,50грн. за період з 22.08.2010р. по 29.12. 2010р. (130 днів) судова колегія пози вачу відмовляє, оскільки ран іше (у справі №27/73/10) позивачем вж е заявлялись вимоги про стяг нення з відповідача пені в су мі 152 945,50грн., які рішенням від 27.04. 2010р. були задоволені в повному обсязі, а відповідно до п.6 ст. 2 32 ГК України нарахування пені припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов' язання м ало бути виконано. Тобто, нара хування позивачем пені за пе ріод з 22.08.2010р. по 29.12.2010р. (більш ніж з а 6 місяців) суперечить вимог ам ст. 232 ГК України.

Таким чином, позовні вимоги ПП «Торгісервіс»підлягають задоволенню частково в сумі 79 768,97грн. втрат від інфляції та 40 932,91грн. 3% річних.

З урахуванням викладеного , судові витрати та витрати на послуги адвоката в порядку с т. 49 ГПК України підлягають за доволенню пропорційно задов оленій частині позову.

Між тим, заявник апеляційно ї скарги не погоджується із в имогами позивача про сплату 5 035,00грн. витрат на адвокатські послуги, наголошуючи на тому , що акт приймання-передачі на даних послуг від 21.02.2011р. та квит анцію до прибуткового касово го ордеру №22 від 21.02.2011р. не можна вважати належними та допусти мими доказами у справі.

Судова колегія апеляційно ї інстанції не приймає до ува ги твердження заявника в апе ляційній скарзі стосовно тог о, що акт приймання-передачі н аданих послуг та квитанція д о прибуткового касового орде ру про оплату послуг адвокат а від 21.02.2011р. містять завідомо н еправдиві відомості, з огляд у на таке.

Згідно ч.5 ст. 49 ГПК України, с уми, які підлягають сплаті за проведення судової експерти зи, послуги перекладача, адво ката, витрати на інформаційн о-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються, зокрема, при ч астковому задоволенні позов у - на обидві сторони пропорці йно розміру задоволених позо вних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2011р. між адвокатом ОСОБА_2 і Приватним підприє мством «Торгсервіс» (позивач ем) був укладений договір про надання правової допомоги п о захисту прав підприємства у зв' язку зі стягненням з До чірнього підприємства «Запо різький облавтодор» Відкрит ого акціонерного товариства «Державна акціонерна компан ія «Автомобільні дороги Укра їни» трьох відсотків річних, втрат від інфляції і пені у зв ' язку з несвоєчасним викона нням грошових зобов' язань з а договором № 15/06П від 10.02.2006р., підт верджених рішенням господар ського суду Запорізької обла сті по справі № 27/73/10.

Виконання юридичних послу г адвокатом за даним договор ом підтверджено актом прийма ння-передачі від 21.02.2011р. та квит анцією до прибуткового касов ого ордеру № 22 від 21.02.2011р. на суму 10 000,00 грн.

Судова колегія апеляційно ї інстанції звертає увагу на те, що станом на дату підписан ня договору про надання прав ової допомоги адвокатом не м огли бути виконані послуги з подання до суду процесуальн их документів, представництв а інтересів клієнта у суді, де тального вивчення та аналіз заперечень на позов, а також о тримання виконавчих докумен тів, вступивших в законну сил у, що зазначені в акті прийман ня-передачі наданих послуг в ід 21.02.2011р.

Між тим, за висновком судово ї колегії, судом першої інста нції правомірно стягнуто з в ідповідача 5 035, 00грн. відшкодув ання витрат за послуги адвок ата замість заявлених 10 000,00 грн ., оскільки вирішуючи питання про розподіл витрат, які підл ягають сплаті за послуги адв оката, господарський суд має враховувати, що розмір відшк одування названих витрат не повинен бути неспіврозмірни м, тобто явно завищеним. Зважа ючи на викладене, задоволенн я вимог про стягнення витрат на правову допомогу пропорц ійно задоволеній частині поз ову не суперечить вимогам чи нного законодавства. За таки х обставин, суд першої інстан ції з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ц іни позову, правомірно обмеж ив розмір витрат на послуги а двоката з огляду на розумну н еобхідність судових витрат д ля даної справи.

З огляду на наведене, коле гія суддів апеляційної інста нції дійшла висновку, що відп овідно до вимог ст. 43 ГПК Украї ни, рішення господарського с уду Запорізької області від 23.03.2011р. у справі №3/5009/945/11 ґрунтуєть ся на всебічному, повному та о б' єктивному розгляді обста вин справи, які мають суттєве значення для вирішення спор у, відповідає нормам матеріа льного та процесуального пра ва, тому рішення господарськ ого суду слід залишити без зм ін, а апеляційну скаргу без за доволення.

Судові витрати зі сплати де ржавного мита за подання апе ляційної скарги відповідно д о ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Приймаючи до уваги викладе не, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.10 3, ст.105 ГПК України, Донецький а пеляційний господарський су д,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарськог о суду Запорізької області в ід 23.03.2011р. (повний текст від 25.03.2011р. ) у справі №3/5009/945/11 залишити без з міни.

Апеляційну скаргу Дочірнь ого підприємства «Запорізьк ий облавтодор»Відкритого ак ціонерного товариства «Авто мобільні дороги України»м. З апоріжжя на рішення господар ського суду Запорізької обла сті від 23.03.2011р. (повний текст від 25.03.2011р.) у справі №3/5009/945/11 - залиши ти без задоволення.

Головуючий суддя (доповід ач): Н.В. Будко

Судді: Н.Л. Величко

І.В. Зубченко

Надруковано п римірників - 6

1-у справу

2-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС