Рішення

від 28.02.2011 по справі 10/179-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/179-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.11           Справа № 10/179-10.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Малафеєвої І.В. при секретарі  судового засідання Дябелко Т.М. розглянувши матеріали справи №10/179-10

за позовом:          товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ

до відповідача:          фермерського господарства «Ілот», м. Білопілля

про стягнення  116287,04 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:          Мірянов М.М.

від відповідача:          не з'явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача  116287,04 грн. заборгованості відповідно до договору фінансового лізингу № L2093-03/08 від 14.03.2008р., укладеного між сторонами даного спору, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

28.02.2011 року представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначає про часткову сплату відповідачем суми заборгованості, яка станом на 28.02.2011 року становить 43693,08 грн.

Дана заява приймається  судом до розгляду  , оскільки відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі  до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умовами дотримання  встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу ,в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

14.03.2008 р. між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” та відповідачем - фермерським господарством «Ілот» був укладений договір фінансового лізингу №L2093-03/08, згідно умов якого  якого лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (додаток №2 до договору), а лізингоодержувач (відповідач) в свою чергу зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння відповідачу, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору, зокрема, п.п. 5.1-5.5, п. 8.1.4 загальних умов фінансового лізингу - додаток №4 до договору, належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого за ним  на час звернення до суду з позовною заявою  утворилась заборгованість в сумі 116287,04 грн. за наступними рахункоми):

--L2093-03/08/29-008 від 01.10.2010 р. на суму 28648,64 грн.;

--L2093-03/08/30-010 від 01.11.2010 р. на суму 43945,32 грн.;

--L2093-03/08/31-012 від 01.12.2010 р. на суму 43693,08 грн.

Позивач згідно поданої ним 28.02.2011р. заяви про зменшення  позовних вимог  зазначив, що відповідачем частково погашена сума заборгованості і станом на 28.02.2011р. вона складає 43693,08 грн., яку позивач   просить стягнути з відповідача на свою користь за договором фінансового лізингу №L2093-03/08 від 14.03.2008р.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.6 договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця. До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст.11 Закону України “Про фінансовий лізинг”, п.п.5.1, 8.1.4 загальних умов фінансового лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

У п. 5.3 загальних умов передбачено, що лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Відповідач з заявами або листами про неотримання рахунків до позивача не звертався.

Таким чином, відповідач порушив зобов'язання за договором.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, .в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частина 2 ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг”передбачає, що за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом  встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем  за договором фінансового лізингу №L2093-03/08 від 14.03.2008р. на час розгляду справи  по суті  складає 43693,08 грн.  Доказів сплати суми заборгованості чи аргументованих заперечень вимогам позивача відповідач не подав, тому  позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 436,93 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з фермерського господарства “Ілот”( 41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Комсомольська,33, код 34583885)  на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”(04073, м.Київ, просп. Московський, 9, корп.5, код 34480657)  43693,08 грн. боргу, 436,93 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                 І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та  підписано 02.03.2011  р.