Рішення

від 23.02.2011 по справі 11/198-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/198-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.02.11           Справа № 11/198-10.

За позовом:         Управління майна комунальної власності Сумської міської ради

до відповідача:   Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренітон», м. Суми

про стягнення 6 200 грн. 27 коп.

               СУДДЯ   ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

За участю представників сторін :

від позивача:  Ювченко Г.І.

від відповідача: Супрун І.М.

при секретарі судового засідання Долгополовій Н.С.   

 Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача на користь міського бюджету м. Суми заборгованість по договору оренди нерухомого майна № УКМ – 0097 від 31.10.2005р. в сумі 6 200 грн. 27 коп., що складає 5 332 грн. 73 коп. основного боргу, 867 грн. 27 коп. пені, а також стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи; достроково розірвати договір оренди нерухомого майна № УКМ – 0097 від 31.10.2005р., укладеного між сторонами та виселити відповідача з займаного приміщення по вул. Шишкарівська, 2, м. Суми.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позову оскільки в наданих позивачем розрахунках орендної плати є помилки щодо нарахувань в частині стягнення пені, так як в порушення вимог ст. 258 Цивільного Кодексу України по вимогам у стягненні пені  пройшов строк позовної давності.

Відповідач подав суду  клопотання від 23.02.2011р., в якому просить суд залишити позов без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні  заявив, що свої вимоги підтримує та просив суд стягнути  всю суму заборгованості, що включає 5 332 грн. 73 коп. основного боргу, 867 грн. 27 коп. пені.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази по справі, що мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши повноважного представника позивача суд встановив наступне:

Згідно пунктів 2.15, 2.17 Положення про управління майна комунальної власності Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради № 333-МР від 27.12. 2006р.  позивач укладає договори оренди майна комунальної власності, у тому числі на нежитлові приміщення, вносить до них зміни, продовжує термін їх дії у встановленому міською радою порядку, здійснює контроль за надходженням орендної плати, вживає заходи щодо ліквідації заборгованості з орендної плати, виконання орендарями договірних зобов'язань та дотримання ними умов договору оренди.

31.10.2005р. укладено договір оренди № УКМ – 0097 між позивачем та відповідачем, згідно якого відповідачу передано в оренду нежитлове приміщення загальною площею 7,0 кв.м, розташоване за адресою: вул. Шишкарівська, 2, м. Суми з метою  розміщення офісу. До вказаного договору  укладена зміна № 1 від 26.11.2007р.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб‘єкт (зобов‘язана сторона, в тому числі боржник) зобов‘язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб‘єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб‘єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є підставою виникнення господарського зобов‘язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 1 ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України та ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата повинна сплачуватись незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря.

Також  це передбачає і норма ст.762 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно пункту 6.2.5 вказаного договору оренди відповідач (орендар) повинен вносити позивачу (орендарю) орендну плату за користування нежитловим приміщенням.

Згідно умов договору відповідач (орендар) перераховує орендну плату щомісяця не пізніше 15-го числа наступного місяця на рахунок 33211850800002 в у Сумській  області,  МФО  837013,  код  одержувача 23636315,  код  платежу  220 (одержувач - міський бюджет м. Суми).

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем в порушення ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 285 п. 3, ст. 286 Господарського кодексу України, ст.18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не здійснювалась своєчасне перерахування орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості по орендній платі.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача по орендній платі складає  5 332 грн. 73 коп.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу по орендній платі  в сумі 5 332 грн. 73 коп. обґрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 867 грн. 27 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендної плати, нараховану за період з 01.01.2008р. по 01.06.2010р.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), застав поручительством.  Крім  того,  неустойка  водночас є  мірою  відповідальності у порушення зобов'язання.

Неустойкою  (штрафом,  пенею) відповідно до ч. 1 ст. 549  Цивільного Кодексу України визнається  визначена законом  або  договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Проте нормами ст. 258 Цивільного Кодексу України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна (скорочена) позовна давність, яка вимірюється строком в 1 (один) рік. З огляду на викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені, нарахованої за період 01.01.2008р. по 01.06.2010р., що складає 867 грн. 27 коп. задоволенню не підлягають.

Позивач також просить суд достроково розірвати договір оренди нерухомого майна № УКМ – 0097 від 31.10.2005р., укладеного між сторонами та виселити відповідача з займаного приміщення по вул. Шишкарівська, 2, м. Суми.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони. Статтею 32 цього ж Кодексу встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі. Відповідно до ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" „орендар, за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності".

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду  державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін.

За приписами  ст. 783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або  призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не припустив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального  ремонту був покладений на наймача. Вказаний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу орендодавця є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

З огляду на викладене,  вимоги позивача в частині розірвання договору оренди та дострокового розірвання договору оренди нерухомого майна № УКМ – 0097 від 31.10.2005р., укладеного між сторонами та виселення відповідача з займаного приміщення задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 44,  49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню в доход бюджету м. Суми держмито в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренітон» (40000, м. Суми, вул. Шишкарівська, 2, ідет.код 32318229)  на користь  міського бюджету (на рах. 3422699900002, код бюджетної класифікації 22020401, отримувач: міський бюджет м. Суми, код отримувача 23636315, банк : ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013) 5 332 грн. 73 коп. боргу, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення пені в сумі   867 грн. 27 коп. – відмовити.

4.          В частині розірвання договору оренди №  УКМ – 0097 від 31.10.2005р. та виселення відповідача з займаного приміщення – відмовити.

СУДДЯ                                   (підпис)                                       Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 28.02.2011р.