Ухвала

від 10.03.2011 по справі 15/174-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/174-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.03.11           Справа №15/174-09.

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В. за участі секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М., розглянувши у судовому засіданні скаргу № 517 від 28.12.2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» на дії відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області по справі № 15/174-09 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра», м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб», с. Нижня Сироватка, Сумський район про стягнення 12 443 128 грн. 83 коп.,

За участю представників:

від позивача: Бєлєвець Р.В., довіреність № 1-11-3096 від 09.02.2011р.

від відповідача: Коротенко О.П.     

від відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Сумській області: не прибув

від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: Маслов В.В., довіреність б/н від 04.01.2011р.

                                                 ВСТАНОВИВ:

       Рішенням господарського суду Сумської області від 29.10.2009р. по справі № 15/174-09 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» були задоволені частково, а саме: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб», с. Нижня Сироватка, Сумський район на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра», м. Київ 7 809 200 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом,  1 427 393 грн. 23 коп. простроченої заборгованості по відсоткам, 1 020 000 грн. 00 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 107 016 грн. 88 коп. пені за прострочення сплати відсотків, 1 186 473 грн. 12 коп. інфляційних збитків, 25 500 грн. 00 коп. держмита, 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині провадження у справі було припинено згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. На виконання зазначеного рішення 10.11.2009р. господарським судом Сумської області було видано відповідний наказ.

       Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» 05.01.2011р. до суду була подана скарга № 517 від 28.12.2010 року на дії відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, в якій просить суд: визнати дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області Колесника Олега Миколайовича, які полягають у складанні акту опису й арешту від 09.12.2010р., неправомірними; зобов'язати відділ ДВС Головного управління юстиції у Сумській області виключити з акту опису й арешту майна від 09.12.2010р. транспортні засоби, вказані у прохальній частині скарги (ІІ том, а.с. 4-5) та  зобов'язати відділ ДВС Головного управління юстиції у Сумській області зняти накладений відповідно до акту опису й арешту майна від 09.12.2010р. арешт на транспортні засоби, вказані у прохальній частині скарги (ІІ том, а.с. 5-6).

      Згідно відгуку на позовну заяву № 2-11 від 13.01.2010р., відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області зазначає, що  підрозділ примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції у Сумській області не є належним відповідачем по даній справі, оскільки виконавче провадження перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, у зв'язку з чим просить суд замінити відповідача – підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, належним відповідачем - відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби.  

       У відповідності до письмових пояснень на скаргу (вхідний номер 2918 від 21.02.2011р.) позивач зазначає, що дії державного виконавця щодо проведення опису та арешту майна боржника є правомірними та такими, що відповідають Закону.

       У даному судовому засіданні представник позивача заперечує проти поданої відповідачем скарги. Представник відповідача підтримує подану скаргу.

        Представник ДВС головного управління юстиції у Сумській області в судове засідання не прибув, додаткових письмових пояснень по справі не подав.

       Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав у судове засідання відзив на позовну заяву за № 174 від 24.02.2011р., в якому зазначає, що спір про належність арештованого майна тій чи іншій особі та звільнення його з – під арешту має вирішуватися шляхом пред`явлення власником майна відповідного позову про звільнення майна з – під арешту. Якщо арештоване майно не належить ТОВ «Хлібороб» на праві власності, то дії державного виконавця по складанню акту опису та арешту майна не можуть зачіпати чи порушувати його права, а тому, оскільки скаржником не надано інших обґрунтувань протиправності дій державного виконавця, позивач у задоволенні скарги просить відмовити.   

        Суд вважає, що зазначена скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:      

        Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

        Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

   Скарга ТОВ «Хлібороб» обґрунтована тим, що зазначені в акті опису й арешту від 09.12.2010 року транспортні засоби не належать ТОВ «Хлібороб» на праві власності, а знаходяться у нього в оренді, що підтверджується договором про спільне володіння, користування та розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 26.03.2001р. (ІІ том, а. с. 23-26). Даним договором передбачено, що майно є спільною частковою власністю фізичних осіб – власників майнових паїв, яких на момент розподілу майна було 717 осіб. Зазначені фізичні особи не є засновниками ТОВ «Хлібороб»

        Як вбачається з матеріалів справи, після укладення договору між власниками майнових паїв та ТОВ «Хлібороб» неодноразово укладались договори оренди та схову майна, в тому числі і зазначених в акті опису й арешту від 09.12.2010 року транспортних засобів. 13.02.2009 року між громадянами України - співвласниками майна та ТОВ «Хлібороб» були укладені договір оренди та договір схову (ІІ том, а. с. 72-73, 78), відповідно до яких співвласники майна передали в оренду та у схов ТОВ «Хлібороб» транспортні засоби, які були включені до акту опису й арешту від 09.12.2010 року. Пунктом 5.1 договору оренди від 13.02.2009 року передбачено, що сторони погоджуються, що майно, яке підлягає реєстрації в державних органах (будівлі, споруди, автомобілі, самохідні машини і колісні трактори сконструйовані на шасі автомобілів, причепи, напівпричепи, трактори, самохідні шасі, самохідні меліоративні та дорожньо - будівельні машини і тракторні причепи) буде тимчасово, на період дії цього договору, зареєстровано господарством на своє ім'я, що не надає господарству право власності на такі засоби.

        Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.  

        Таким чином спір про належність арештованого майна тій чи іншій особі та звільнення його з – під арешту має вирішуватися шляхом пред`явлення власником майна відповідного позову про звільнення майна з – під арешту. Якщо арештоване майно не належить ТОВ «Хлібороб» на праві власності, то дії державного виконавця по складанню акту опису та арешту майна не можуть зачіпати чи порушувати його права.

       На підставі вищевикладеного, а також у зв`язку з тим, що скаржником не надано інших обґрунтувань щодо протиправності дій державного виконавця, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» № 517 від 28.12.2010р. визнається судом необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

         На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

1.          У задоволенні скарги № 517 від 28.12.2010р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» на дії відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області по справі № 15/174-09 – відмовити.

2.          Ухвалу направити сторонам по справі, відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з урахуванням вимог ст. 87 ГПК України.

СУДДЯ                                                                                                                С.В.ЗАЄЦЬ