Постанова

від 05.02.2008 по справі 13/317-07

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/317-07

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

05.02.08 р.                                                                                                    № 13/317-07                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                 Фаловська  І.М.

Судді :                                                                                          

                                                                                                                 Агрикова  О.В.

                                                                                                                 Мостова  Г. І.

при секретарі судового засідання –Лисунь Г.Д.,

за участю представників сторін:

від позивача: Вернигора М.С. –представник за дов. № 7 від 27.07.2007 р.;

від відповідача: Іванишин О.О. –представник, дов. б/н від 10.09.2007 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Золоті ворота»на рішення господарського суду Київської області від 26.11.2007 року,

у справі            № 13/317-07 (суддя Наріжний С.Ю.),

за позовом  закритого акціонерного товариства «Золоті ворота», м. Київ

до                 громадської організації «Товариства індивідуальних забудовників «Золоті

                    ворота», смт. Козин, Київська область

 про            заборону використання назви та вчинення певних дій..

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський міжобласний апеляційний господарський суд

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2007 р. закрите акціонерне товариство «Золоті ворота» (далі по тексту –ЗАТ «Золоті ворота», позивач) звернулося до господарського суду Київської області із позовною заявою до громадської організації «Товариства індивідуальних забудовників «Золоті ворота»(далі по тексту –ГО «ТІЗ «Золоті ворота», відповідач) про заборону використання назви «Золоті ворота»та спонукання змінити назву, яка б виключала поєднання слів «Золоті ворота»шляхом внесення та реєстрації відповідних змін до статуту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконне використання відповідачем в своїй діяльності комерційного найменування «Золоті ворота».

Відповідач у справі позовні вимоги не визнає, та відхиляє їх повністю як безпідставні, оскільки він являється непідприємницьким товариством і взагалі немає комерційного найменування.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.11.2007 року у справі № 13/317-07 в задоволенні позовних вимог ЗАТ «Золоті ворота»відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Київської області ЗАТ «Золоті ворота»звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення  господарського суду Київської області від 26.11.2007 р. у справі № 13/317-07 та прийняти нове рішення, яким заборонити ГО «ТІЗ «Золоті ворота»використовувати в своїй назві поєднання слів «Золоті ворота»та зобов'язати відповідача змінити назву, яка б виключала поєднання слів «Золоті ворота»шляхом внесення та реєстрації відповідних змін до її статуту.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не в повному обсязі з'ясував усі обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.12.2007 р. апеляційна скарга позивача була прийнята до провадження і призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.02.2008 р. за участю представників сторін.

На вимогу ухвали апеляційної інстанції від 26.12.2007 р., відповідач скористався наданим йому ст. 96 ГПК України процесуальним правом та подав до апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення від 26.11.2007 р. у справі № 13/317-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у тексті відзиву.

Сторони у справі про час та місце засідання суду належним чином були повідомлені.

Представник скаржника (позивача) в судовому засіданні 05.02.2008 р. підтримав доводи апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга ЗАТ «Золоті ворота»на рішення господарського суду Київської області від 26.11.2007 р. не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

А як зазначається в частині першій ст. 32  ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено місцевим господарським судом 26.04.1994 р. позивач отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ЗАТ «Золоті ворота»(а.с.-10). Згідно Свідоцтва на знак товарів та послуг від 15.09.2000 р., ЗАТ «Золоті ворота»зареєстровано відповідний знак під яким товариство має право надавати, зокрема, послуги з будівництва і ремонту та інші послуги включені до 37 Класу МІЖНАРОДНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ ДЛЯ РЕЄСТРУВАННЯ ЗНАКІВ –МКТП8, послуг з фінансової діяльності (а.с.-10). До того ж, як зазначає позивач в своїй позовній заяві, ЗАТ «Золоті ворота»є основним забудовником котеджного містечка «Золоті ворота»в смт. Козин, Обухівського району, Київської області.

Далі, як вбачається з матеріалів справи, ГО «ТІЗ «Золоті ворота»була створена та зареєстрована 22.11.2002 року. Згідно п. 1.1. статуту відповідача,   громадська організація «Товариства індивідуальних забудовників «Золоті ворота»є об'єднанням громадян, створеним для задоволення та захисту своїх спільних інтересів. Відповідно до п. 1.2.згаданого статуту, товариство об'єднує осіб, які є власниками індивідуальних будинків або проводять забудову у межах житлового містечка «Золоті ворота», розташованого на території с. Козин, Обухівського району, Київської області.

Отже як вбачається з вищевказаного, як позивачем так і відповідачем, на одній території котеджного містечка «Золоті ворота»в смт. Козин, Обухівського району, Київської області ведеться відповідна діяльність.

За твердженням позивача –ЗАТ «Золоті ворота», відповідач ГО «ТІЗ «Золоті ворота»почав здійснювати на території котеджного містечка діяльність, незаконного використовуючи комерційне найменування «Золоті ворота», тим самим порушуючи право інтелектуальної власності позивача на комерційне найменування та завдаючи своїми діями істотної шкоди позивачу, що призводить до труднощів при вирізненні однієї юридичної особи  від іншої вводячи в оману споживачів щодо їх спеціальної діяльності і послуг.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач безпідставно звинувачує відповідача у використанні комерційного найменування «Золоті ворота», оскільки відповідач як непідприємницьке товариство, взагалі немає комерційного найменування.

Колегія суддів апеляційної інстанції в повному обсязі погоджується з висновками зробленими місцевим господарським судом з приводу безпідставності звинувачень позивачем відповідача, та вважає оскаржуване рішення повністю обґрунтованим та законним.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів та установ) та назву.

З наведеного слідує, що відповідачем використовується найменування (Громадська організація «Товариство індивідуальних забудовників «Золоті ворота»), яке не є однаковим або тотожним з комерційним найменуванням скаржника (ЗАТ «Золоті ворота»), а отже, використання відповідачем власного найменування не може ввести в оману споживачів щодо послуг, які ним надаються.

Згідно норми, викладеної у абз. 7 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, окрім інших визначених даною статтею –є наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися.

Статтею 1 зазначеного закону визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців –є автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відповідно до ст. 16 –Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Далі Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», а саме ст. 18 визначає, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже з аналізу зазначеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що юридичне найменування відповідача є законним, таким що відповідає вимогам вищезазначеного закону, отже позивач безпідставно поставив під сумнів достовірність даних, що внесені до Єдиного державного реєстру стосовно відповідача.

Крім цього, відповідно з аналізу норм ст.ст. 83, 85, 86 Цивільного Кодексу України та Статуту товариства відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу позивача на той факт, що за організаційно-правовою формою юридичної особи, відповідач –громадська організація «Товариства індивідуальних забудовників «Золоті ворота»є об'єднанням громадян, створеним для захисту своїх спільних інтересів, отже є непідприємницьким товариством, тобто є таким товариством, яке не має на меті одержання прибутку.

Згідно ч. 2 ст. 90 ЦК України тільки юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування.

Із цієї норми випливає, що установа чи непідприємницьке товариство не  може мати комерційне (фірмове) найменування.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»найменування юридичної особи повинно включатися до Єдиного державного реєстру.

Також, скаржник у своїй апеляційній скарзі помилково зазначає, що відповідач займається такою діяльністю, як будівництво, стверджуючи при цьому, що даний вид діяльності передбачений його Статутом. Пункти 3.1. та 3.1.1. Статуту відповідача чітко визначають, що його діяльністю є не «будівництво», як окремий вид діяльності взагалі, а «задоволення і захист соціальних, економічних та інших спільних інтересів членів Товариства, пов'язаних з будівництвом, утриманням, благоустроєм та охороною індивідуальних житлових будинків»та «сприяння в будівництві та в обслуговування житлових будинків», які за своєю сутністю не є тотожними поняттями.

До того ж, під час розгляду справи судом першої інстанції було досліджено Статут відповідача та виявлено, що він взагалі не містить такого розділу, як види діяльності, і не передбачає будь-яких видів діяльності, притаманних комерційному підприємству.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В свою чергу, скаржником не наведено жодного доказу того, що відповідач своєю діяльністю на території котеджного містечка «Золоті ворота»завдає останньому істотної шкоди, призводить до труднощів щодо вирізнення однієї юридичної особи від іншої та вводить в оману споживачів щодо справжньої їх діяльності.

Отже доводи скаржника з приводу скасування оскаржуваного рішення викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги та відхиляються як безпідставні, оскільки є необґрунтованими та не підтверджуються а ні  матеріалами справи, а ні чинним законодавством.

Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного суду, на підставі наявних в справі матеріалів та отриманих від позивача в процесі апеляційного провадження пояснень, прийшла до висновку що відповідно до ст. 43 ГПК України суд першої інстанції повно і всебічно дослідив подані сторонами докази у їх сукупності з матеріалами справи, дав їм вірну правову оцінку, на підставі чого виніс законне і обґрунтоване рішення, яке повністю відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачається, а тому апеляційна скарга ЗАТ «Золоті ворота»на рішення господарського суду Київської області від 26.11.2007 року у справі № 13/317-07 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Золоті ворота»на рішення господарського суду Київської області від 26.11.2007 року по справі № 13/317-07 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 26.11.2007 р. по справі № 13/317-07 залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 13/317-07 повернути до господарського суду  Київської області.

Головуючий                                                                                      Фаловська  І.М.

Судді :                                                                                

                                                                                                                   Агрикова  О.В.

                                                                                                                   Мостова  Г. І.