Постанова

від 15.04.2008 по справі 13/317-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/317-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 квітня 2008 р.                                                                                    № 13/317-07  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Золоті ворота”, м. Київ,

на рішення господарського суду Київської області від 26.11.2007

та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.02.2008

зі справи № 13/317-07

за позовом закритого акціонерного товариства “Золоті ворота” (далі –ЗАТ “Золоті ворота”)

до громадської організації товариства індивідуальних забудовників “Золоті ворота” (далі –ГО “Золоті ворота”), смт Козин Обухівського району Київської області,

про заборону використання назви та вчинення певних дій,

за участю представників сторін:

позивача – Вернигори М.С.,

відповідача –Іванишина О.О.,

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ “Золоті ворота” звернулося до господарського суду Київської області з позовом про заборону відповідачеві використовувати в своїй назві поєднання слів “Золоті ворота” та про зобов'язання ГО “Золоті ворота” змінити назву, яка виключала б поєднання слів “Золоті ворота”, шляхом внесення та реєстрації відповідних змін до статуту.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.11.2007 (суддя Наріжний С.Ю.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.02.2008 (колегія суддів у складі: Фаловська І.М. –головуючий суддя, судді Агрикова О.В., Мостова Г.І.), у задоволенні позову відмовлено.

Прийняті судові рішення мотивовано тим, що ГО “Золоті ворота” використовує найменування, яке не є тотожним з комерційним (фірмовим) найменуванням позивача, а використання відповідачем власного найменування не може ввести в оману споживачів щодо послуг, які ним надаються.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ЗАТ “Золоті Ворота” просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

ГО “Золоті ворота” подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу – без задоволення.  

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 26.04.1994 позивач отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ЗАТ “Золоті ворота” (а.с. 10);

- ЗАТ  “Золоті ворота”  з  15.09.2000  є  власником  свідоцтва  України № 15903 для товарів і послуг за 20, 27, 34, 35, 36, 37, 39, 42 класами Міжнародної класифікації товарів і послуг (а.с. 9);

- ЗАТ “Золоті ворота” є основним забудовником котеджного містечка “Золоті ворота” у смт Козин Обухівського району Київської області;

- ГО “Золоті ворота” створена та зареєстрована 20.11.2002 (а.с. 29, 43, 44);

- згідно з пунктом 1.1 статуту відповідача ГО “Золоті ворота” є об'єднанням громадян, створеним для задоволення та захисту своїх спільних інтересів;

- відповідно до пункту 1.2 статуту відповідача товариство об'єднує осіб, які є власниками індивідуальних будинків або проводять забудову у межах  житлового  містечка  “Золоті  ворота”,  розташованого  на  території  с. Козин Обухівського району Київської області;

- ЗАТ “Золоті ворота” мотивує позовні вимоги неправомірним використанням відповідачем комерційного найменування позивача “Золоті ворота”, що порушує право інтелектуальної власності ЗАТ “Золоті ворота” на комерційне найменування (яке належить йому з 1994 року), вводить в оману споживачів та завдає шкоди ЗАТ “Золоті ворота” внаслідок змішування діяльності сторін;

- сторони діють на території одного котеджного містечка: “Золоті ворота” в смт Козин Обухівського району Київської області;

- відповідач як громадська організація, на відміну від позивача, підприємницької діяльності не здійснює; ЗАТ “Золоті ворота” та ГО “Золоті ворота” не співпадають за видами їх діяльності, що унеможливлює введення в оману споживачів.

Причиною даного спору є питання щодо наявності належних правових підстав для захисту прав ЗАТ “Золоті ворота” шляхом заборони відповідачеві використовувати у власній назві поєднання слів “Золоті ворота”.

Статтею 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року встановлено, що фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно  від  того, чи є воно частиною товарного знака.

Відповідно до частин першої та другої статті 489 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Матеріали справи не містять відомостей щодо використання відповідачем торговельної марки позивача за свідоцтвом України № 15903.

Частиною четвертою статті 489 ЦК України передбачено, що особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Відповідно до приписів статті 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Статтею 84 ЦК України визначено, що товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Згідно з частиною першої статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Водночас відповідно до абзацу першого частини другої статті 90 ЦК України комерційне (фірмове) найменування може мати юридична особа, що є підприємницьким товариством.

Згідно з статтею 121 Закону України “Про об'єднання громадян”: назва об'єднання громадян визначається рішенням установчого з'їзду (конференції) або загальними зборами об'єднання громадян; назва об'єднання громадян повинна складатися з двох частин - загальної та індивідуальної; загальна назва (партія, рух, конгрес, союз, спілка, об'єднання, фонд, фундація, асоціація, товариство тощо) може бути однаковою у різних об'єднань громадян; індивідуальна назва об'єднання громадян є обов'язковою і повинна бути суттєво відмінною від індивідуальних назв зареєстрованих в установленому порядку об'єднань громадян з такою ж загальною назвою; об'єднання громадян поряд з повною назвою може мати скорочену назву, яка фіксується в установчих та статутних документах об'єднання громадян (рішенні установчого органу, статуті, положенні); об'єднання громадян, зареєстроване у встановленому порядку, має виключне право на використання своєї назви; використання назви об'єднання громадян фізичними та юридичними особами, які не належать до об'єднання громадян, для цілей, не пов'язаних з діяльністю цього об'єднання, забороняється.

З огляду на наведене попередні судові інстанції, встановивши, що: назви сторін відповідають вимогам чинного законодавства на момент їх створення та реєстрації; відповідач не є підприємницьким товариством і не може займатися підприємницькою діяльністю; сфера діяльності відповідача, визначена його статутом, не співпадає з сферою діяльності позивача; використання відповідачем позначення “Золоті ворота” не вводить в оману споживачів щодо послуг, які ним надаються, - дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності належних правових підстав для задоволення даного позову.

При цьому нагляд та контроль за дотриманням відповідачем законодавства про об'єднання громадян (зокрема, щодо зайняття діяльністю, не передбаченою його статутом) здійснюються відповідно до розділу V Закону України “Про об'єднання громадян”, що перебуває поза межами даного судового спору.

У свою чергу, відповідно до статті 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти  докази.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів відповідають встановленим ними фактичним обставинам справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Київської області від 26.11.2007 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.02.2008 зі справи № 13/317-07 залишити без змін, а касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Золоті ворота” –без задоволення.

Суддя               В.Селіваненко

Суддя                І.Бенедисюк

Суддя                                                                                                Б.Львов