Рішення

від 12.03.2008 по справі 33/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/12

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.03.08 р.                                                                               Справа № 33/12                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Ващенко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес” м. Донецьк

про стягнення 5300грн.69коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Шаповалова Ю.І. за дов. від 27.12.2007р.

від відповідача: не з'явився

Суть справи: Відрите акціонерне товариство „Донецькавтотранс” м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес” м. Донецьк про стягнення 2176грн.60коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нежилого приміщення №79 від 30.04.2007р., укладеного між Відритим акціонерним товариством „Донецькавтотранс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Експрес”, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2204грн. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем вирахована сума інфляційної складової у розмірі 59грн.61коп. та 3% річних у розмірі 10грн.47коп. Крім того, позивачем відповідно до пункту 4.4.договору №79 від 30.04.2007р. нарахована пеня у розмірі 50грн.98коп.

Заявою від 21.02.2008р. №1/8-61 позивач збільшив розмір позовних вимог та наполягав на стягненні з відповідача 2528грн.77коп., з яких 2240грн. – заборгованість з орендної плати за липень – жовтень 2007р., 170грн.23коп. – сума інфляційної складової за липень – жовтень 2007р., 20грн.21коп. - 3%річних за період з 11.07.2006р. по 03.12.2007р., 98грн.33коп. - пеня за період з 11.07.2007р. по 03.12.2007р.

04.03.2008р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява Відритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” №1/8-80 від 03.03.2008р., у якій останній збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за липень – грудень 2007р., січень – лютий 2008р. у розмірі 4480грн.; пеню за період з 11.07.2007р. по 29.02.2008р. у розмірі 156грн.56коп.; суму інфляційної складової за липень – грудень 2007р. у розмірі 631грн.96коп.; 3%річних за період з 11.07.2006р. по 29.02.2008р. у розмірі 32грн.17коп.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду Донецької області від 04.01.2008р., 22.01.2008р., 30.01.2008р., 25.02.2008р., 04.03.2008р. та нез'явленням у судове засідання, розгляд справи відкладався.

Вказані ухвали суду були направлені відповідачеві у справі в установленому порядку на адреси, вказані у позові - 83055, м. Донецьк, вул. Р.Люксембург, буд.11 та 83055, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 8. Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні 12.03.2008р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 12.03.2008р. до господарського суду Донецької області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Між сторонами був укладений договір оренди нежилого приміщення №79 від 30.04.2007р., згідно якого Відкрите акціонерне товариство “Донецькавтотранс” (далі – орендодавець) надає, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Експрес” (далі – орендар) приймає в користування нежиле приміщення площею 14м2, розташоване за адресою: 83055, м. Донецьк, проспект Комсомольський, 8.

30.04.2007р. між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі приміщення в оренду.

Відповідно до пункту 3.1 договору №62 від 12.10.2005р. орендар зобов'язаний за користуванням приміщенням сплачувати орендодавцю в строк, визначений цим договором, орендну плату у сумі 560грн. з ПДВ. Пунктом 3.4 визначено, що оплата здійснюється щомісяця до 10 числа поточного місяця.

Внаслідок несплати відповідачем орендної плати за липень – грудень 2007р., січень – лютий 2008р. виникла заборгованість у розмірі 4480грн.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу з орендної плати в сумі 4480грн., у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням цього, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за липень – грудень 2007р., січень – лютий 2008р. у розмірі 4480грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача трьох відсотків річних за період з 11.07.2007р. по 29.02.2008р. у сумі 32грн.17коп. та суми інфляційної складової за липень – грудень 2007р. у розмірі 631грн.96коп., тому вимоги позивача в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею); договором може бути встановлений інший вид забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно із частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 4.4 договору №79 від 30.04.2007р в разі несвоєчасної сплати орендної плати з орендаря стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від зазначеного платежу за кожний день прострочення.

Внаслідок несплати відповідачем орендної плати за липень – жовтень 2007р. на підставі пункту 4.4 договору №79 від 30.04.2007р. позивач вирахував пеню за період з 11.07.2007р. по 29.02.2008р. у розмірі 156грн.56коп.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 156грн.56коп. підлягають задоволенню.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного, суд задовольняє позовні вимоги Відритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес” м. Донецьк про стягнення суми заборгованості з орендної плати за липень – грудень 2007р., січень – лютий 2008р. у розмірі 4480грн.; інфляційної складової за липень – грудень 2007р. у розмірі 631грн.96коп., 3%річних за період з 11.07.2006р. по 29.02.2008р. у розмірі 32грн.17коп., пені за період з 11.07.2007р. по 29.02.2008р. у розмірі 156грн.56коп.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 180, 193, 230, 232, 343 Господарського кодексу та статтями 525, 526, 546 Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Відритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес” м. Донецьк про стягнення заборгованості з орендної плати за липень – грудень 2007р., січень – лютий 2008р. у розмірі 4480грн.; інфляційної складової за липень – грудень 2007р. у розмірі 631грн.96коп., 3%річних за період з 11.07.2006р. по 29.02.2008р. у розмірі 32грн.17коп., пені за період з 11.07.2007р. по 29.02.2008р. у розмірі 156грн.56коп., на загальну суму 5300грн.69коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес” м. Донецьк (83060, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд.143, ЗКПО 33576793, МФО 334011) на користь Відритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” м. Донецьк (83000, м. Донецьк, проспект Ілліча, буд. 3, ЗКПО 20366602, МФО 335720) заборгованість з орендної плати за липень – грудень 2007р., січень – лютий 2008р. у розмірі 4480грн.; суму інфляційної складової за липень – грудень 2007р. у розмірі 631грн.96коп., 3%річних за період з 11.07.2006р. по 29.02.2008р. у розмірі 32грн.17коп., пеню за період з 11.07.2007р. по 29.02.2008р. у розмірі 156грн.56коп., державне мито у розмірі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

У судовому засіданні 12.03.2008р. проголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                         Новікова Р.Г.