Рішення

від 05.03.2008 по справі 20/70

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/70

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  20/70

05.03.08

За позовом    Національної телекомпанії України

до                   Дочірнього підприємства Рекламна компанія «Арт-Ерія»

про                 стягнення 46 318,82грн.

                                                                                                                        Суддя Палій В.В.

                                                                                                               Секретар Молочна Н.С.

Представники:

Від позивача         Шелестун Д.М.- предст. (дов. від 13.11.2007р.)

Від відповідача     не з”явився

                                                             ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Національної телекомпанії України до Дочірнього підприємства Рекламна компанія «Арт-Ерія»про стягнення 46 318,82грн. (17 635,11грн. –основний борг, 7 370,43грн. –збитків від інфляції, 1 723,28грн. -3% річних, 19 590,00грн.-пені)  заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №9-26 про надання рекламних послуг від 16.01.2004р.

Відповідно до довідки про внесення до ЄДРПОУ відповідача, відповідач знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Кутузова, 3, відповідно ухвали суду направлені відповідачу за вказаною адресою, проте відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.

26.02.2008р. розгляд справи  відкладено.

У судовому засіданні 05.03.2008р. представник позивача надав суду пояснення щодо нарахування пені, а саме, зазначив, що річний строк позовної давності для вимоги про стягнення неустойки застосовується лише за заявою сторони у спорі.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          16.01.2004р. між сторонами укладено договір договору №9-26 про надання рекламних послуг, відповідно до умов якого виконавець (позивач) надає замовнику (відповідач) послуги по розповсюдженню Реклами шляхом її показу на Телеканалі.

          Відповідно до п. 4.3 договору вартість послуг виконавця орієнтовно визначається у Додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Остаточна вартість визначатиметься сторонами у Акті, який складатиметься упродовж 7 робочих днів після завершення надання послуг із розповсюдження Реклами за окремим Додатком.

          Упродовж 3 днів з моменту підписання  Додатку, але у будь-якому випадку до початку розповсюдження реклами замовник сплачує виконавцю 50% від орієнтованої вартості послуг, яку визначено у Додатку.

          Остаточні розрахунки між сторонами поводяться відповідно до визначеної  остаточної вартості упродовж трьох днів з моменту підписання Акту (п. 4.4, 4.5).

          Матеріали справи містять підписані сторонами додатки до договору, у яких визначена вартість послуг, яку відповідач повинен перерахувати позивачу.

          Між сторонами підписані наступні Акти прийому-передачі послуг до Договору №9-26 від 16.01.2004р.:

          Від 27.02.2004р. на суму 3689,83грн.;

          Від 01.02.2004р. на суму 13196,34грн.;

          Від 06.12.2004р. на суму 21487,96грн.;

          Від 24.12.2004р. на суму 7350,81грн.

          Всього на суму 45724,94грн.

          Відповідач на виконання умов договору сплатив 28089,83грн.

          У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 17 635,11грн.-оновного боргу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 17 635,11грн. основного боргу.       

Стосовно застосування штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання, а саме пені у розмірі 19 590,00грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 258 ЦК України встановлено річний строк позовної давності для вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Про порушення свого права позивач дізнавався по закінченні трьох днів після підписання сторонами актів прийому-передачі послуг.

Станом на час звернення позивача до суду, а саме 25.01.2008р. річний строк позовної давності для вимоги про стягнення неустойки минув, у зв'язку з чим суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача 19 590,00грн.-пені.

Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, стягнення  збитків від інфляції у сумі 7 370,43грн. та 3% річних у сумі 1 723,28грн. вважається обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України  покладаються  на  відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд м. Києва,  -

                                                                                ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства Рекламна компанія «Арт-Ерія» (м. Київ, пров. Кутузова, 3, код ЄДРПОУ 30489352) на користь Національної телекомпанії України (м. Київ, вул. Мельникова, 42, код ЄДРПОУ 23152907), 17 635,11грн.-основного боргу, 7 370,43грн.-збитків від інфляції, 1 723,28грн.-3% річних, 267,29грн.-державного мита, 68,09грн.-витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.  Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          4.  В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                              В.В. Палій