Рішення

від 31.03.2011 по справі 40/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/38

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.03.11 р.                                                                                 Справа № 40/38                               

Суддя  господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Техномед”, м. Донецьк

про стягнення 4 402 грн. 79 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Манжула А.М. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

Суть спору:   Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з  товариства з обмеженою відповідальністю „Техномед” неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 03.02.09р. по 03.09.10 року  в сумі 4 402 грн. 79 коп. згідно договору оренди .№1119/2004 від 01.03.04р. нерухомого державного майна – нежитлового приміщення загальною площею 386 кв.м.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

    З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив:

         Позов мотивовано тим, що 01.03.04р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, надалі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Техномед”, надалі Орендар, було укладено договір оренди .№1119/2004 нерухомого державного майна – нежитлового приміщення загальною площею 386 кв.м., колишнього гуртожитку №5, яке розташовано за адресою:  м. Шахтарськ, мікрорайон 7, та знаходиться на балансі професійно-технічного училища №31, надалі – Балансоутримувач.

Факт передачі спірного майна  у користування підтверджено актом прийому – передачі від 01.03.04р., підписаного сторонами без зауважень та пропозицій, що відповідає вимогам пунктів 2.1 та 7.1  договору.

Строк дії договору  визначено сторонами у пункті 10.1, а саме його укладено строком на 360 днів, що діє з 01.03.04р. по 24.02.05р. включно, с правом майбутньої пролонгації зазначеної у пункті 10.6 договору.  З урахуванням передбачених умов, термін  дії договору було  продовжено сторонами на новий строк.

Листом № 11-06-04-01086 від 03.02.09р. Регіональне відділення Фонду державного майна України повідомило товариство з обмеженою відповідальністю „Техномед” про те, що строк дії договору закінчився 03.02.09р., у зв'язку з чим слід повернути майно із оренди на користь Балансоутримувача.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.5, 5.7 договору, у разі його припинення, Орендар зобов'язаний за актом прийому-передачі повернути об'єкт оренди Орендодавцю.  Тобто, обов'язок по складенню акту прийому-передачі на повернення майна покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору, а саме на Орендаря.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.10р. товариство з обмеженою відповідальністю „Техномед” було зобов'язано повернути орендоване майно - нежитлове приміщення загальною площею 386 кв.м., колишнього гуртожитку №5, яке розташовано за адресою: м. Шахтарськ, мікрорайон 7, балансоутримувачу – професійно-технічному училищу №31 за актом приймання-передачі.

Державне майно – нежитлове приміщення загальною площею 386 кв.м., колишнього гуртожитку №5, яке розташовано за адресою:  м. Шахтарськ, мікрорайон 7, повернуто Орендарем на адресу Балансоутримувача на підставі акту вилученого у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу лише 03.09.10р., тобто має місце прострочення повернення майна з лютого 2009 року по 03.09.10р. Позивачем нарахована неустойка в сумі 6 124 грн. 14 коп., проте відповідач здійснив її часткову оплату в сумі 1 721 грн. 35 коп. Тому, позивач намагається стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 4 402 грн. 79 коп., з посиланням на приписи ч.ч. 1,2  ст. 785 ЦК України.

Надавши  належну правову кваліфікацію відносинам сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача обґрунтовані, виходячи із наступного:

Предмет договору перебуває у державній власності, тому до відносин сторін слід застосувати вимоги статей  10, 17, 18, 19, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", із змінами та доповненнями.

За приписами ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та п. 1 ст. 785 ЦК України у випадку припинення договору оренди орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцеві об'єкт оренди.  

Статтею 764 ЦК України визначені  правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку найму, зокрема - за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного  місяця. Підставою для припинення договору є закінчення строку його дії за умови, що наймодавець зажадає повернення йому майна.

Умови припинення договору визначено сторонами у пункті 10.8, де вказано, що договір оренди може бути припинено, у тому числі, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обв'язку щодо повернення речі, наймодавець (орендодавець) має право вимагати від наймача (орендаря) сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.10р. за №24/319пн встановлено факт припинення 03.02.09р. дії договору оренди №1119/2004 від 01.03.04р. Вказаний факт в розумінні вимог статті 35 ГПК України є для суду загальновідомим та не потребує доказування. Майно повернуто Орендарем на адресу Балансоутримувача – професійно-технічного училища №31 лише 03.09.10р. Отже, мало місце прострочення  повернення майна за період з 03.02.09р. по 03.09.10р. Наданий до позовної заяви розрахунок неустойки  відповідає вимогам закону та умовами договору.

Приписи частини другої статті 785 ЦК України, щодо стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, застосовуються судом до правовідносин тільки в тому разі, коли договір припинив свою дію.

             Стаття 33  ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем доведено факт припинення дії спірного договору та прострочення повернення відповідачем спірного майна, яке перебувало в оренді, що підтверджується документами доданими до матеріалів справи. Відповідач не надав ніяких доказів, які б спростовували доводи позивача.

 На підставі викладеного,  позов щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 03.02.09р. по 03.09.10р.  в сумі 4 402 грн. 79 коп. згідно договору оренди .№1119/2004 від 01.03.04р, який припинив свою дію, обґрунтований та підлягає  задоволенню.

З урахуванням вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України позивач звільнений від сплати державного мита у встановленому законом порядку, а тому воно підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету, оскільки останній не звільнений від сплати державного мита.

          Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат  встановлений для нього на час подання позову –  за нульовою ставкою.

  У судовому засіданні, яке відбулося 31.03.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 10, 17, 18, 19, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 526, 762, 764,  ч.ч 1, 2 ст. 785  ЦК України,  ст.ст. 193, 284 ГК України, ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, ч.3 ст.69, ст.ст. 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

           1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна  по Донецькій області до  товариства з обмеженою відповідальністю „Техномед” - задовольнити .

            2.  Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Техномед”, 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89, ід. код 30600456, на користь:

         -  державного бюджету в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 97, р/р 31114093700005, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080200,  отримувач УДК у Калінінському районі м. Донецька ГУДКУ у Донецькій області, ід. код 34687090, неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю  за час прострочення в сумі  4 402 грн. 79 коп., видавши наказ;

        -  держбюджету України державне мито в сумі 102 грн., видавши наказ та надіславши його для виконання до Слов'янської об'єднаної Державної податкової інспекції у Донецькій області .

           3.   Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.     

Суддя                                                               Підченко Ю.О.           

Повний рішення складено - 31.03.11р.