24/36-10-1139
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" березня 2011 р. Справа № 24/36-10-1139
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,
Суддів: Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.,
при секретарі судового засідання - Риковій О.М.
за участю представників:
ТОВ ТД „Щербинські ліфти -Київ” - Кисиль В.А. (за дорученням),
ТОВ „Таврія-В”- Хрома В.В. (за дорученням),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу ТОВ „Таврія-В” на ухвалу господарського суду Одеської області від 04.03.2011р. про задоволення заяви ТОВ „ТД „Щербинські ліфти-Київ” про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області від 24.11.2010р. про припинення провадження у справі №24/36-10-1139 за позовом ТОВ „ТД „Щербинські ліфти-Київ” до ТОВ „Таврія-В” про стягнення 171 570 грн.83 коп.,
ВСТАНОВИЛА:
16.03.2010р. (вх. №2274 ) ТОВ „ТД „Щербинські ліфти -Київ” (далі - Позивач) у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до ТОВ „Таврія-В” (далі –Відповідач-1) про стягнення 171 570 грн.83коп. в т.ч.: 41607,84 грн. - пені; 113820,25грн.-суми інфляції; 16 142,74 грн. -3% річних (а.с.4-6.т.1).
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що рішенням господарського суду Одеської області від 09.11.2009р. у справі №25/65-09-2944 задоволено його позов про стягнення з ТОВ „Таврія-В” заборгованості в сумі 195232грн. за монтаж і пуско-налагодження ліфтового обладнання за договором № 11/01/05 від 11.11.2005р., а відтак, з відповідача підлягають стягненню передбачені вказаним договором штрафні санкції (пеня), а також передбачені чинним законодавством втрати від інфляції та 3% річних.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.03.2010 р.(суддя Оборотова О.Ю.) за вказаним позовом порушено провадження у справі (а.с.1, т.1)
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.11.2010 р.(суддя Оборотова О.Ю.) провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України з посиланням на те, що рішення господарського суду Одеської області від 18.08.2010р. по справі №25/65-09-2944 (винесене за результатами повторного розгляду справи після скасування рішення господарського суду Одеської області від 09.11.2009р. ) в частині задоволення позову ТОВ „ТД „Щербинські ліфти-Київ” до ТОВ „Таврія-В” про стягнення заборгованості в сумі 195232грн. скасовано постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2010р. а позові в відмовлено, а відтак відсутній предмет спору про стягнення 171 570 грн.83коп. по цієї справі.
Зазначена ухвала набула законної сили.
04.02.2011р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вищевказаної ухвали від 24.11.2010 р. з посиланням на те, що постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2011р. по справі №25/65-09-2944 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2010р. і залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від18.08.2010р. по справі №25/65-09-2944, яким його позов до ТОВ „Таврія-В” про стягнення 195232грн. задоволено, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.02.2010 р.(суддя Оборотові О.Ю.) зазначену заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду.
За результатами розгляду вищевказаної заяви позивача про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами господарський суд Одеської області (суддя Оборотова О.Ю.) прийняв 04.03.2011р. два процесуальних документа, а саме :
- ухвалу про задоволення заяви позивача від 04.02.2011р. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області від 24.11.2010р. та скасування цієї ухвали (а.с.61 -62,т.2).;
- рішення про задоволення позову позивача про стягнення з відповідача 171 570грн. 83коп. (а.с. 63-65, т.2).
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2011р. відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, у якій просить скасувати її. Свою позицію він мотивував наступним.
Стаття 113 ч. 3 ГПК України регламентує, що заява про перегляд судового рішення подасться до господарського суду, який прийняв судове рішення, де вона реєструється з дотриманням порядку, передбаченого ч.2 та 3 ст. 2і ГПК України. Частина 3 ст. 2і ГПК України зазначає, що визначення суд/дів для розгляду конкретної справи здійснюється за принципом вірогідності, який враховує заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення. Стаття 20 ГПК України також передбачає відвід судді у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення.
Стаття 113 ч. 4 ГПК України регламентує, що Заявник зобов'язаний надіслати іншим сторонам копії заяви та доданих до неї документів. До теперішнього часу документів на поштову адресу не надійшло, що свідчить про невиконання цієї норми закону. Дізнатися про розгляд вказаної заяви Відповідач зміг тільки після отримання Ухвали про прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від 10 лютого 2011 року за вхід. № 54 від 25.02.2011 року.
Після ознайомлення з матеріалами справи 01.03.2011 року, встановлено, що Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підписано неналежним чином, а підпис директора ТОВ «ТД «Щербінські ліфти - Київ»є факсимільним, що суперечить ч. 1 ст. 54 ГПК України: «Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача».
Позивач у зазначеній заяві просить суд стягнути з ТОВ «Таврія-В»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Щербінські ліфти - Київ»суму у розмірі 171 570 (сто сімдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят) гри. 83 коп., що складається із пені - 41 607 (сорок одна тисяча шістсот сім) грн. 84 коп., інфляції - 113 820 (сто тринадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. 25 коп., З % річних 16 142 (шістнадцять тисяч сто сорок дві) грн. 74 коп., а також витрат з оплати держ. мита у розмірі 716 грн., та послуг з інформаційно-технічному забезпеченню 236 грн., а також держмито та ІТЗ за подачу заяви за нововиявленими обставинами.
Відповідно до результатів перегляду судового рішення, зазначених у ч. 5. ст. 114 ГПК України, суд не може вирішувати спір по суті. В даному випадку, за результатами перегляду судового рішення приймається ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.
Судом було прийнято рішення по справі та оголошена вступна та резолютивна частина разом із оголошенням ухвали про скасування ухвали господарського суду від 24.11.2010 року, що порушує вимоги ст. 114 ГПК України, а саме:
1) За результатами перегляду рішення приймається ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали (ч.5 ст. 114 ГПК України);
2) У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими ГПК України (ч.8 ст. 114 ГПК України).
Скаржник також зазначив у скарзі, що стосується заявлених в позові вимог щодо стягнення штрафних санкцій, то розгляд справи неможливий, у зв'язку із пропуском Позивачем строку позовної давності. Оскільки Позивач починає свій розрахунок штрафних санкцій з травня 2007 року, а позовні вимоги були заявлені у березні 2010 року, то строк позовної давності відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України вважається пропущеним. При цьому, розрахунок пені Позивачем при заявлені позовних вимог був наданий невірний. Статтею 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давніть в один рік до вимог про стягнення неустойки (ст. 549 ЦК України). Крім того, судом не було розглянуто справу по суті при прийнятті рішення, пояснення та заперечення Відповідача не було розглянуто, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом було порушено, що суперечить ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 59, 69, 74, 82 ГПК України.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 р. зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.03.2011 р. о 9:30, про що всі учасники процесу згідно приписів ст. 98 ГПК України, належним чином повідомлялися.
Фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Представник скаржника в усних поясненнях наданих апеляційному суду просив задовольнити скаргу на викладених у ній підставах.
Представник позивача в усних поясненнях наданих апеляційному суду просив залишити скаргу без задоволення, а ухвалу - без змін.
Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши усні пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у них докази, відповідність викладених в ухвалі висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія дійшла встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи і зазначалось вище за результатами розгляду заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області від 24.11.2010 р. з цієї справи господарським судом Одеської області 04.03.2011р. було прийнято два процесуальних документа (судових рішень), а саме:
- ухвалу про задоволення заяви позивача від 04.02.2011р. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області від 24.11.2010р. та скасування цієї ухвали (а.с.61 -62,т.2).;
- рішення про задоволення позову позивача про стягнення з відповідача 171 570 грн.83коп.(а.с. 63-65, т.2).
Предметом цього апеляційного провадження, виходячи і змісту вимог зазначених в апеляційній скарзі відповідача (її прохальної частини), є лише вищевказана ухвала господарського суду Одеської області від 04.03.2011р. про задоволення заяви позивача від 04.02.2011р. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області від 24.11.2010р. та скасування цієї ухвали.
З огляду на викладене колегія суддів при розгляді цієї апеляційної скарги обмежується лише наданням оцінки вказаній ухвалі та викладеним в апеляційній скарзі доводам скаржника (відповідача) стосовно цієї ухвали, і не надає аналізу змісту прийнятого місцевим судом рішення та порядку його прийняття, оскільки в даному випадку, враховуючи вимоги скаржника викладені у скарзі, зазначене рішення не є предметом цього апеляційного провадження, а відтак, колегія суддів не має процесуальних прав давати йому оцінку.
Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Згідно п.1. Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 р. за №04-5/563 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” (з наступними змінами та доповненнями ), до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Згідно п.1.1. цього Роз'яснення, на підставі ст. 112 ГПК, судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК. Згідно п.1.2. вказаного Роз'яснення, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Такі ж положення містяться у постанові Пленум Верховного Суду УРСР, від 27.02.1981р. № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" ( з наступними змінами).
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. На підставі ст. 112 ГПК України, судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Як вбачається із змісту ухвали господарського суду Одеської області від 24.11.2010р. (суддя Оборотові О.Ю.) провадження по цій справі припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України з посиланням на те, що рішення господарського суду Одеської області від18.08.2010р. по справі №25/65-09-2944 (винесене за результатами повторного розгляду справи після скасування рішення господарського суду Одеської області від 09.11.2009р. ) в частині задоволення позову ТОВ „ТД „Щербинські ліфти -Київ” до ТОВ „Таврія-В” про стягнення заборгованості в сумі 195232грн. скасовано постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2010р., а позивачу відмовлено в позові і тому суд дійшов висновку, що відсутній предмет спору про стягнення 171 570 грн.83коп. по цій справі.
Слід зазначити, що вказана обставина визначена судом як єдина підстава для припинення провадження у справі.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2011р. по справі №25/65-09-2944 скасовано вищевказану постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2010р. і залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від18.08.2010р. по справі №25/65-09-2944, яким позов до ТОВ „Таврія-В” про стягнення 195232грн. задоволено, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Зазначена обставина у розумінні пункту 4 ч.2 ст.112 ГПК України в даному випадку дійсно є нововиявленою обставиною, яка впливає на результати розгляду, а саме - припинення провадження у справі №24/36-10-1139 за позовом ТОВ „ТД „Щербинські ліфти -Київ” до ТОВ „Таврія-В” про стягнення 171 570 грн.83 коп.
З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано прийняв заяву позивача до розгляду і вмотивовано задовольнив її ухвалою від 04.02.2011р. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області від 24.11.2010р. та вмотивовано скасував цю ухвалу.
Доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі не можуть прийматись до уваги та бути підставою для скасування ухвали місцевого суду з огляду на таке.
Так скаржник зазначив, що стаття 113 ч. 3 ГПК України регламентує, що заява про перегляд судового рішення подасться до господарського суду, який прийняв судове рішення, де вона реєструється з дотриманням порядку, передбаченого ч.2 та 3 ст. 2і ГПК України. Частина 3 ст. 2і ГПК України зазначає, що визначення суд/дів для розгляду конкретної справи здійснюється за принципом вірогідності, який враховує заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення. Стаття 20 ГПК України також передбачає відвід судді у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення.
Дійсно, вказані положення містяться у зазначених скаржником нормах ГПК України.
Матеріали справи свідчать що ухвалу про припинення провадження по цій справі та ухвалу про перегляд заяви позивача про перегляд цієї ухвали за нововиявленими обставинами приймала та ж сама суддя –Оборотова Олександра Юріївна.
Проте, та обставина, що той же суддя розглядав справу по суті та ухвалив по ній ухвалу, яку не було скасовано, не позбавляє його можливості розглядати цю ж справу за нововиявленими обставинами і такий розгляд у розумінні статті 20 ГПК України та вищевказаних норм не є підставою для відводу судді.
Крім того, згідно п.3.9.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 26.11.2010 N 30 та погодженим 26.11.2010 Головою Державної судової адміністрації України, раніше визначеному у судовій справі судді-доповідачу передаються також: "... судові справи, що розглядаються в порядку господарського чи цивільного судочинства, в яких подано заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами".
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами вказаної ухвали обґрунтовано у відповідності до вимог вищевказаних норм було передано вказаному судді.
Посилання скаржника на те, що позивач не надіслав йому копії заяви також не може прийматись до уваги, оскільки з наявного у справі фіскального чеку ( який відповідно до п.36 Правил надання послуг поштового зв'язку ,затверджених Постановою КМ України від 17.08.2002р. №1155 є належним підтвердження здійснення поштового відправлення, що також підтверджується судовою практикою Верховного Суду України та Вищого господарського суду України) вбачається, що позивач направив цю заяву відповідачу, тобто позивач у відповідності до вимог ст.33 ГПК України довів належним доказом виконання покладеного на нього ст.113 ГПК України обов'язку, тоді як відповідач не надав суду будь-яких доказів неотримання ним вказаної заяви, тобто не довів своє твердження.
Крім того, скаржник згідно приписів ст.22 ГПК України отримавши ухвалу про призначення заяви до розгляду (факт отримання ухвали скаржник визнає) мав можливість ознайомитись з матеріалами справи , в т.ч. з заявою позивача.
Посилання скаржника на те, що на заяві позивача стоїть факсимільний підпис, також не може прийматись до уваги, оскільки, по-перше, цей факт не доведено належними доказами, а, по-друге, це не є підставою для скасування прийнятої за результатами її розгляду ухвали, тим більш, що в процесі розгляду заяви вона була підтримана уповноваженою особою позивача.
Решта доводів скаржника стосуються його позиції щодо обґрунтованості позовних вимог позивача, в т.ч. питань позовної давності, тобто суті спору, а відтак, не стосується оскарженої ним ухвали, а оцінку рішенню по цій справі судова колегія не дає по вказаним вище підставам.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що зазначені скаржником доводи не можуть бути підставою для скасування оскарженої ним ухвали місцевого суду, а відтак, в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 99, 106 , 112-114 ГПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу господарського суду Одеської області від 04.03.2011р. про задоволення заяви ТОВ „Торговий дім „Щербинські ліфти-Київ” про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області від 24.11.2010р. про припинення провадження у справі №24/36-10-1139 за позовом ТОВ „Торговий дім „Щербинські ліфти-Київ” до ТОВ „Таврія-В” про стягнення 171570 грн.83 коп. - залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Таврія-В” на вищевказану ухвалу - без задоволення.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Бєляновський В. В.
Шевченко В. В.
Повний текст постанови підписано 29.03.2011р.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2011 |
Оприлюднено | 06.04.2011 |
Номер документу | 14586713 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Мирошниченко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні