Рішення

від 17.02.2011 по справі 10/438

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  10/438

17.02.11

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Хаусвіль Консалтінг Інтернешнл»

третя особа          ОСОБА_1

про                    стягнення боргу за договором поруки

                                                                                                                                      Суддя Котков О.В.

                                                                                              Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача:         Братченко А.В., довіреність від 09.08.2010 року;

від відповідача:     не з’явились;

від третьої особи: не з’явились;

17.02.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(надалі ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЕЛТІ-ГРУП»(надалі ТОВ «РІЕЛТІ-ГРУП», відповідач) заборгованості за договором про іпотечний кредит № 153н/661 від 22.06.2007 року (зі змінами від 17.07.2007 року, від 25.10.2007 року) в сумі 1 172 751,36 грн. доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на 20 серпня 2010 року становить 9 253 360,06 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач виступає майновим поручителем за договором поруки № 154п/662 від 22.06.2007 року, яким забезпечені вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»за договором про іпотечний кредит № 153н/661 від 22.06.2007 року, що укладений з ОСОБА_1.

Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що належить відповідачу, а подана заява судом відхилена через наступне.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

При порушенні провадження у справі третьою особою що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_1 (ухвала від 22.11.2010 року).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2011 року було здійснено заміну відповідача належним –Товариством з обмеженою відповідальністю «Хаусвіль Консалтінг Інтернешнл».

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, якими відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилались за адресою вказаною у довідці були повернуті поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          22 червня 2007 року між ЗАТ ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_1 укладено договором про іпотечний кредит № 153н/661, за яким позивачем були надані кредитні кошти підтвердженням чого є виписки з особового рахунку позичальника, які в копіях залучені до матеріалів справи.

          В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2.1 банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії у сумі 1 000 000,00 дол. США на умовах, передбачених цим договором. За користування кредитом встановлюється процентна ставка в розмірі 12% річних. Кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним –не пізніше 19 червня 2027 року. Погашення кредиту та процентів за ним здійснюється позичальником щомісячно у відповідності до графіку (додаток № 1), який є невід’ємною частиною даного договору (п. 2.2, 2.3, 2.4 договору).  

Строки сплати кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом визначені договором, позичальником порушені, відповідні вимоги банку, у яких зазначалось про допущені прострочення сплати кредитних коштів та відсотків (вих. № 01-01ю/673 від 02.03.2009 року) залучені до справи. У вимозі, яка надіслана ОСОБА_1 зазначено про необхідність погашення суми боргу за кредитом, нарахованих відсотків.

Право банку достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом чи стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції передбачено п. 5.3.2 договору у визначених випадках порушення наступних умов, які визнаються сторонами як істотні, в тому числі:

- у разі коли позичальник прострочив  свої зобов’язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць відповідно до умов цього договору;

- або у разі несплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 (п’ять) % суми кредиту…

Наведені положення договору кореспондуються зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У наданому до справи повідомленні від 02.03.2009 року, яке міститься у матеріалах справи, позивач вимагав усунути ОСОБА_1 порушення зобов’язань за договором про іпотечний кредит № 153н/661 шляхом сплати заборгованості, що утворилась станом на 02.03.2009 року в сумі 977 819,52 доларів США.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема заставою, порукою.

Так, 22 червня 2007 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ОСОБА_1 та ТОВ «РІЕЛТІ-ГРУП», правонаступником якого є відповідач у справі було укладено договір поруки № 154п/662, за яким поручитель (відповідач у справі) у відповідності до умов цього договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором зобов’язується виконати зобов’язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, а саме: заборгованість в розмірі наданого кредиту –1 000 000,00 дол. США; нараховані за користування кредитом проценти на момент погашення вказаної у підпункті 1 п.2.1 цього договору суми кредиту; неустойки (штрафу, пені); збитків завданих кредиторові (п. 2.1 договору поруки).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за   договором   поруки   поручитель поручається   перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед   кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою  може  забезпечуватися   виконання   зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

              Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі  порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого  порукою,  боржник  і  поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У випадку невиконання зобов’язань позичальником у строки, визначені кредитним договором, кредитор зобов’язаний звернутися з письмовою вимогою на адресу поручителя.

За укладеним договором поруки (п. 3.4) поручитель не пізніше 10 робочих днів з дня отримання вимоги кредитора (п. 3.1 даного договору) зобов’язаний погасити суму в розмірі, визначеному п. 2.1 цього договору.   

Враховуючи, що позичальник (ОСОБА_1) не виконує покладені на нього зобов’язання за кредитним договором, позивач звернувся до відповідача (ТОВ «РІЕЛТІ-ГРУП») який є поручителем за договором укладеним в забезпечення зобов’язання по кредиту, з повідомленням за вих. 01-01ю/1527 від 07.07.2010 року у якій вимагав погасити заборгованість за кредитним договором. Зазначена вимога була направлена на адресу відповідача згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та повернута поштовим відділенням зв’язку з відміткою «неповна адреса».

Враховуючи наведене, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з поручителя заборгованості для задоволення вимог банку за договором про іпотечний кредит № 153н/661 від 22.06.2007 року у розмірі 1 172 751,36 доларів США (еквівалент 9 253 360,06 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 20.08.2010 року) підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Строк виконання зобов’язань щодо повернення грошових коштів за кредитним договором є таким що настав, однак умови договору у повному обсязі не виконані, заборгованість ОСОБА_1 залишилась непогашеною в сумі 39 950,45 доларів США та строкова заборгованість 901 104,32 доларів США, доказів на спростування зазначеної суми боргу суду не представлено.  

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Зобов’язання щодо сплати відсотків боржником по кредитному договору, були порушені, сума нарахованих відсотків за користування кредитними коштами станом на 20.08.2010 року складає 200 023,41 доларів США, доказів зворотнього суду не представлено.

Оскільки договір є обов’язковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати основного боргу по кредиту та відсотків нарахованих за фактичне користування кредитом, вимоги про стягнення вказаних сум визнаються судом обґрунтованими.  

Згідно з п. 6.4 кредитного договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується за кожен день прострочення платежу.

Сума пені, що розрахована у відношенні суми несвоєчасно сплаченого кредиту та процентів за подвійною обліковою ставкою встановленою у відповідному періоді, складає 31 673,18 доларів США та у вказаній сумі підлягає стягненню з поручителя.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, що підтвердженні належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що позичальник не виконує покладені на нього зобов’язання за кредитним договором, а тому позивач на підставі ст. 543 ЦК України, п. 3.1 договору поруки № 154п/662 від 22.06.2007 року отримав право стягнення зазначеної заборгованості з поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні зобов’язання за договором про іпотечний кредит № 153н/661 від 22.06.2007 року по сумі боргу, що утворилась станом на 20.08.2010 року не виконані, суми заборгованості по кредитному договору, а саме суми кредиту, процентів по кредиту не погашені, що свідчить про порушення договірних зобов’язань щодо повернення кредиту та сплаті процентів, в порядку та на умовах, встановлених кредитним договором.

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 25 500,00 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хаусвіль Консалтінг Інтернешнл»(03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 28, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33441109) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ідент. код 00039005) в особі філії «Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанк»(01135, м. Київ, вул. В’ячеслава Чорновола, 8-А, код 09322254) 1 172 751,36 доларів США (один мільйон сто сімдесят дві тисячі сімсот п’ятдесят один долар США 36 центів) (еквівалент в гривні складає 9 253 360,06 грн. (дев’ять мільйонів двісті п’ятдесят три тисячі триста шістдесят гривень 06 копійок)).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хаусвіль Консалтінг Інтернешнл»(03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 28, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33441109) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ідент. код 00039005) в особі філії «Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанк»(01135, м. Київ, вул. В’ячеслава Чорновола, 8-А, код 09322254) 25 500,00 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот гривень) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат сплачених за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                                       О.В. Котков

                                                                            дата підписання повного тексту рішення 11.03.2011р.