Постанова

від 23.03.2011 по справі 8/154пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/154пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.03.2011 р.                                                                                              справа № 8/154пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Колядко  Т.М.

суддів Ломовцевої Н.В. , Скакуна  О.А.

за участю представників сторін:

від позивача:Шуманов О.М. за довір. № 51/ю від 10.10.2010р.

від відповідача:Кравченко М.Ю. за довір. № б/н від 22.03.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Атріум ЛТД" м. Луганськ

на рішення господарського суду

Луганської області

від19.08.2010 року

по справі№8/154пд (Середа А.П.)

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Сан Фасон" м. Дніпропетровськ

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Атріум ЛТД" м. Луганськ

пророзірвання договору суборенди № 9 від 03.04.2008р. та стягнення 106104,70грн.

          Господарський суд Луганської області (суддя Середа А.П.) рішенням                від 19.08.2010р. частково задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Фасон" м. Дніпропетровськ (далі - ТОВ "Сан Фасон"), а саме: розірвав договір суборенди № 9 від 03.04.2008р., укладений з товариством                      з обмеженою відповідальністю "Атріум ЛТД" м. Луганськ (далі - ТОВ "Атріум ЛТД") та стягнув з відповідача грошові кошти (орендну плату) у сумі 106104,70грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1146,04грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 157,50грн. В частині стягнення збитків (втраченої вигоди) у сумі 52087,00грн. судом відмовлено, у зв"язку                    з недоведеністю. Провадження у справі в частині вилучення із володіння                ТОВ "Атріум ЛТД" майна загальною вартістю 295303,84грн., яке знаходиться                   за адресою: м. Луганськ, вул. Будьонного, буд. 138 припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

          Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до суду         з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Луганської області        від 19.08.2010р. у справі № 8/154пд просить скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що договір суборенди № 9 від 03.04.2008р. не розірваний, акт повернення приміщення з суборенди не складався, тому відповідач не мав можливості передати дане приміщення в суборенду іншій особі.

          Крім того, заявник апеляційної скарги зазначив щодо стягнення грошових коштів  в сумі 106104,70грн., що за позивачем також існує заборгованість перед відповідачем в сумі 383679,33грн.

          Крім того, заявник вважає, що заява № 23/3 від 23.06.2010р. про зміну (доповнення) предмету позову є необґрунтованою, оскільки складена з порушенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

          Позивач рішення господарського суду від 19.08.2010р. у справі № 8/154пд вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін,                       а апеляційну скаргу - без задоволення.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду             у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          ТОВ "Сан Фасон" м. Дніпропетровськ звернулось до суду з позовом  до         ТОВ "Атріум ЛТД" м. Луганськ про розірвання договору суборенди № 9                     від 03.04.2008р.; вилучення із володіння відповідача та передачу позивачу майна  загальною вартістю 295303,84грн., що знаходиться за адресою: м. Луганськ,           вул. Будьонного, буд. 138, магазин "Дочки&Синочки" згідно переліку, зазначеному у Додатку № 8 до позовної заяви; стягнення грошових коштів в сумі 106104,70грн.

          Заявою № 23/3 від 23.06.2010р. позивач змінив (доповнив) предмет позову та просив суд, підтримуючи усі раніше заявлені вимоги, стягнути з відповідача              за період з 01.06.2009р. по 31.10.2009р. збитки (втрачену вигоду)                                                у сумі 52087,00грн. Судом заяву прийнято та розглянуто по суті (а.с. 25 т. 2).

          Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України,               в редакції, що діяла на момент звернення із заявою, позивач вправі до прийняття рішення змінити предмет, або підставу позову, зменшити або збільшити розмір позовних вимог. Зазначена норма не передбачала право позивача заявити додаткову вимогу. Вимога про стягнення збитків є додатковою. Втім, апеляційний суд на стадії апеляційного провадження позбавлений можливості виправити це порушення норми процесуального права через обмеження, викладені в ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, тому розглядає позовні вимоги, прийнятті та розглянуті судом першої інстанції.

          19.08.2010р. позивачем надано заяву про відмову від позову в частині вилучення із володіння ТОВ "Атріум ЛТД" та передачу позивачу майна загальною вартістю 295303,84грн. Судом заяву розглянуто та провадження по справі в цій частині позовних вимог припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

          Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2008р. між сторонами був укладений договір суборенди № 9 (далі - Договір), за умовами якого ТОВ "Атріум ЛТД" (Орендар) зобов'язується передати ТОВ "Сан Фасон" (Суборендареві) у тимчасове платне користування частину будинку торгово-розважального центру, який надалі іменується "Секція" (п. 1.1 Договору), яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Будьонного, 138 (п. 1.6. Договору). Строк дії договору до 28.02.2011р.          (п.7.2 Договору).

Суборендар відповідно до п. 5.1.1 Попереднього договору №62/ю                      від 17.03.2008р. перерахував на рахунок орендаря  гарантійний платіж у розмірі 70094,81грн., половина якого є авансовою передплатою за перший місяць суборенди, а інша половина –за останній  місяць суборенди (п.1.7).

          Площа секції, переданої у суборенду, - 151,2 кв.м (п.4.1).

          Сторони визначили, що орендна плата сплачується у терміни, обумовлені договором, починаючи з дати, зазначеної у акті здачі секції у суборенду (п.10.1)        по формулі, викладеній у п.10.2 договору, плюс ПДВ.

Суборендар зобов'язаний щомісячно оплачувати сервісні послуги (п.11.1 Договору).

Усі платежі здійснюються у безготівковій формі на поточний рахунок Орендаря (п.13.1 Договору).

Згідно п. 30.1 Договору право Суборендаря користуватися секцією може бути обмежено, і орендар вправі не допускати Суборендаря у секцію. Зокрема, використання Суборендарем секції може бути обмежено відповідно до правил даної статті у випадку прострочення Суборендарем  виконання зобов'язань, що  передбачають здійснення платежів на користь Орендаря, і якщо  будь-який платіж Суборендаря за даним договором  буде прострочений.

Відповідно до п. 30.5 Договору якщо обмеження права Суборендаря користуватися секцією відповідно до умов цього договору Орендар письмово повідомляє Суборендаря не менш, ніж  за 5 календарних  днів до зазначеного обмеження.

Додатковими угодами № 2 та № 3 сторони змінили розмір орендної плати.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем в підтвердження належного виконання ним умов договору надано докази внесення орендної плати та інших платежів на користь Орендаря згідно виставленим рахунків за весь період існування орендних правовідносин, у тому числі за: травень 2009р. у сумі 10724,62грн.; червень 2009р. у сумі 10000,00грн.; липень 2009р. у сумі 57508,92грн.     

Факт сплати позивачем гарантійного внеску у сумі 70094,81грн., підтверджується платіжним дорученням № 684 від 21.03.2008р. (а.с. 109 т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом № 262-09 від 20.05.2009р. ТОВ "Сан Фасон" попередив, що починаючи з 21.05.2009р., магазин "Дочки&Синочки" буде закрито для покупців у зв'язку зі зміною колекції та обладнання, що відповідає умовам статті 6 Договору (а.с. 37       т. 1).

Як обґрунтовано визнав доведеним суд першої інстанції, відповідач без будь-якого попередження, починаючи з 21.05.2009р., опечатав секцію, відключив подачу електричної енергії до неї та припинив туди допуск Суборендаря і його працівників, про що свідчать акти про недопущення у орендоване приміщення за період з 21.05.2009р. по 31.05.2009р., у зв"язку з чим позивач був позбавлений можливості користуватися з 21.05.2009р. орендованим приміщенням.

На думку позивача, ці обставини є підставою для дострокового розірвання договору суборенди № 9 від 03.04.2008р.

Згідно ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України).

          Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням                  є правовідносини,  в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника   виконання його обов'язку.

          Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до п. 3.5 Договору відповідач повинен сплачувати орендну плату на користь позивача не пізніше 10-го числа поточного місяця, однак, як вбачається з наявних доказів, не виконував цей обов'язок впродовж 5-ти місяців підряд, починаючи з 01.01.2010р. по 31.05.2010р.

          Судом першої інстанції встановлено, що правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачу  майно у користування за плату на визначений термін (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймач стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Господарським судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання                            за вищевказаним договором, а саме сплатив на користь Орендаря орендну плату,         у тому числі за період з травня по липень 2009р., а також за останній місяць оренди (п.1.7 Договору).

Відповідач належним чином не виконав умови договору, а саме: без підстав, передбачених укладеним договором та чинним законодавством, припинив доступ Суборендаря до орендованого приміщення, позбавивши його можливості користування предметом оренди за призначенням.

          Згідно п. 39.1 Договору він може бути розірваний або припинений на інших підставах, які передбачені умовами договору або положеннями діючого законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині розірвання договору суборенди № 9                від 03.04.2008р., оскільки відповідачем були порушенні істотні умови договору,              а саме, позбавив позивача можливості користуватися предметом оренди                        за призначенням.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів                                в сумі 106104,70 грн., як безпідставно отриманих, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції.

          Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

          Апеляційна інстанція вважає висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів         в сумі 106104,70грн. законним та обґрунтованим.

          Крім того, позивач також просив суд стягнути з відповідача збитки (втрачену вигоду) за період з 01.06.2009р. по 31.10.2009р. у сумі 52087,00грн., яку він визначив шляхом складення суми доходу позивача, отриманого за період з червня по жовтень 2008р. під час суборенди спірної секції (11473,00грн. за червень 2008р.; 5934,00 грн. за  липень 2008р.; 35257,00грн. за серпень 2008р.; 16166,00грн.                 за вересень 2008р.; 6203,00грн. за жовтень 2008р.).

          Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції                 в частині відмови щодо стягнення з відповідача збитків (втраченої вигоди)                    у сумі 52087,00грн., оскільки позивач  не надав будь-яких доказів в підтвердження цієї заявленої позовної вимоги.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Луганської області від 19.08.2010р. у справі № 8/154пд прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається, тому апеляційна скарга ТОВ "Атріум ЛТД" м. Луганськ не підлягає задоволенню.

          Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються                      на відповідача.

          Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Атріум ЛТД" м. Луганськ залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 19.08.2010р. у справі № 8/154пд залишити без змін.

          Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України                         у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий          Т.М.  Колядко

Судді:          Н.В. Ломовцева

          О.А.  Скакун

Надруковано: 5 прим.: 1. позивачу, 1. відповідачу

1 у справу, 1. ДАГС, 1. г/с Луганської обл.