Рішення

від 14.03.2008 по справі 9/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/261

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.03.08 р.                                                                               Справа № 9/261                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленая компания „Украинское угольное топлево”, м. Донецьк

до відповідача  Державного підприємства „Донвуглереструктуризація”, м. Макіївка

про стягнення 183 519грн.06коп.

за зустрічним позовом Державного підприємства „Донвуглереструктуризація”, м.Макіївка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленая компания „Украинское угольное топлево”, м.Донецьк

про стягнення 64 869грн.68коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача (за первісним позовом): Стеценко О.С. – представник (за довіреністю №112801/08 від 08.01.2008р.);

від відповідача (за первісним позовом): не з`явився.

З 11.03.2008р. о 15год.20хв. по 14.03.2008р. о 11год.30хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно до ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленая компания „Украинское угольное топлево”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Донвуглереструктуризація”, м.Макіївка про стягнення заборгованості в розмірі 183 519грн.06коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №420/06 від 09.03.2006р. з додатками, додаткові угоди до договору, рахунки-фактури №УК-0001331 від 25.08.2006р., №УК-0001509 від 21.09.2006р., посвідчення якості №147 від 21.08.2006р., №76 від 15.09.2006р., квитанції про приймання вантажу №52373228, №52373227, №52373230, №52373229, №52373231, №48759010.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву №15/3023 від 01.11.2007р., згідно якого позовні вимоги визнає частково на суму 95 256грн.00коп. Суму боргу в розмірі 88 263грн.06коп. не визнає, посилаючись на те, що поставлена продукція не відповідає вимогам по якісним показникам.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №22-15/2943 від 21.09.2007р. Державне підприємство „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” станом на 24.09.2007р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа.

15.10.2007р. відповідач на підставі ст.60 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою №01-15/2704 від 01.10.2007р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленая компания „Украинское угольное топлево”, м.Донецьк штрафних санкцій в розмірі 64 869грн.68коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач (за зустрічним позовом) посилається на те, що відповідачем (за зустрічним позовом) вугільна продукція поставлена не в повному обсязі.

Ухвалою від 15.10.2007р. суд прийняв зустрічну позовну заяву відповідача (за первісним позовом) та призначив її до розгляду.

30.10.2007р. через канцелярію господарського суду позивач (за первісним позовом) надав відзив на зустрічний позов №127/07 від 27.10.2007р., відповідно до якого зустрічні позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що заявлені відповідачем (за первісним позовом) вимоги не відповідають умовам договору та додаткам до нього.

04.02.2008р. на адресу господарського суду надійшла заява позивача (за первісним позовом) №0102/02-2008 від 01.02.2008р. про уточнення позовних вимог та збільшення суми позову, відповідно з якою останній просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 219 719грн.22коп., яка складається з основного боргу в розмірі 183 519грн.06коп. суми збільшення боргу внаслідок інфляції в розмірі 30 427грн.46коп. та 3% річних в розмірі 5 772грн.70коп.

Відповідач (за первісним позовом) надав заперечення на уточнені позовні вимоги №15/257 від 11.02.2008р., відповідно з якими суму збільшення боргу внаслідок інфляції та 3% річних визнає частково, посилаючись на невірно зроблений розрахунок позивача.

11.03.2008р. позивачем (за первісним позовом) надана заява про уточнення позовних вимог №11103/08 від 11.03.2008р., згідно з якою останній надає перерахунок 3% річних, які становлять суму в розмірі 5 764грн.87коп.

Суд розглядає уточнені позовні вимоги (за первісним позовом).

05.02.2008р. через канцелярію господарського суду позивач (за зустрічним позовом) надав акт звірки поставок вугільної продукції та перерахунок штрафних санкцій, відповідно з яким розмір пені становить 19 434грн.09коп.

05.03.2008р. позивачем (за зустрічним позовом) надані пояснення №15/396 від 29.02.2008р. та перерахунок штрафних санкцій, відповідно з яким розмір штрафних санкцій становить 29 256грн.82коп. Крім того, позивач (за зустрічним позовом) просить суд розрахунок штрафних санкцій від 05.02.2008р. вважати недійсним.

Суд розглядає уточнені позовні вимоги (за зустрічним позовом).

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

09.03.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленая компания „Украинское угольное топлево” та Державним підприємством „Донвуглереструктуризація” був укладений договір постачання №420/06, відповідно з яким постачальник (позивач за первісним позовом) зобов`язується поставити та передати у власність покупцю (відповідачу за первісним позовом) вугільну продукцію для технологічних потреб, зазначену у специфікації (додаток №1), у строки, згідно з графіком поставки (додаток №2), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар, у разі відповідності товару вимогам якості (п.1 договору). Крім того, в даному пункті договору зазначено, що договір укладається для Горлівської ДЛШ, Совєтської ДЛШ, Селидівської ДЛШ, Єнакіївської ДЛШ, Торезьської ДЛШ, Шахтарської ДЛШ.

Оскільки в договорі постачання №420/06 від 09.03.2006р. стороною зазначено Державне підприємство „Донвуглереструктуризація”, тому позивач (за первісним позовом) звернувся саме до Державного підприємства „Донвуглереструктуризація”, як до відповідача.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №22-15/2943 від 21.09.2007р. за кодом ЄДРПОУ 32442610 в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України зареєстровано Державне підприємство „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”.

На ряду з зазначеним, відповідно до статуту Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” зазначено, що скорочене найменування підприємства - Державне підприємство „Донвуглереструктуризація”.

Таким чином, Державне підприємство „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” (назва якого зазначена у довідці Головного управління статистики) та Державне підприємство „Донвуглереструктуризація” (назва якого зазначена у договорі та яке є відповідачем по справі) – це та сама юридична особа (надалі в тексті рішення застосовується скорочена назва підприємства).

На виконання умов договору, відповідно до специфікацій, позивач (за первісним позовом) поставив на адресу відповідача (за первісним позовом) вугільну продукцію в кількості 3 768,10 тон на загальну суму 1 118 717грн.73коп.

Згідно розділу 6 договору оплата кожної поставки здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту надання документів, зазначених у п.6.1 договору (товаротранспортні накладні, сертифікати якості, податкові накладні, рахунок-фактуру, накладні по кількості, приймально-здавальні акти).

За твердженням позивача (за первісним позовом), відповідачем була здійснена часткова оплата отриманої продукції в розмірі 935 198грн.77коп.

Листами №0106/10-06 від 06.10.2006р. та №0118/10-2006 від 18.10.2006р. позивач (за первісним позовом) просив відповідача оплатити поставлену вугільну продукцію та надіслав відповідачу документи, по яким відповідачем не здійснено оплату продукції. Факт надання позивачем вищезазначених документів підтверджується квитанціями про прийняття Укрпоштою документів для їх відправлення, описом вкладання у цінний лист, повідомленням з відміткою про вручення відповідачу цінного листа (копії зазначених документів наявні в матеріалах справи). Однак, дані листи були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, відповідно до відміток на повідомленнях про вручення цінного листа, відповідачем листи №0106/10-06 від 06.10.2006р. та №0118/10-2006 від 18.10.2006р. отримані 10.10.2006р. та 21.10.2006р. відповідно, тому з урахуванням п.6.2 договору, вартість поставленого товару на суму в розмірі 95 256грн.00коп. відповідач повинен був сплатити до 09.01.2007р., а заборгованість в розмірі 88 263грн.06коп. – до 20.01.2007р.

Таким чином, позивач зазначає, що на момент подачі позовної заяви відповідачем не оплачена продукція на загальну суму 183 519грн.06коп., що підтверджується рахунками-фактурами №УК-0001331 від 25.08.2006р., №УК-0001509 від 21.09.2006р., посвідченнями якості №147 від 21.08.2006р., №76 від 15.09.2006р., квитанціями про приймання вантажу №52373228, №52373227, №52373230, №52373229, №52373231, №48759010 (копії яких наявні в матеріалах справи).

Як зазначено вище, відповідач (за первісним позовом) надав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги визнає частково на суму 95 256грн.00коп. відповідно до рахунку-фактури №УК-0001331 від 25.08.2006р.

Суму боргу в розмірі 88 263грн.06коп. відповідач не визнає, посилаючись на те, що вугільна продукція у кількості 278,0 тон, яка була поставлена позивачем для Горлівської дирекції по ліквідації шахт ДП „Донвуглереструктуризація” не відповідає параметрам якості та прийнята відповідачем на відповідальне збереження, а тому ДП „Донвуглереструктуризація” не є власником зазначеної кількості вугільної продукції.

Суд не приймає заперечення відповідача з огляду на наступне:

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.07.2007р. по справі №32/50 за позовом Державного підприємства „Донвуглереструктуризація” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленая компания „Украинское угольное топлево” про стягнення збитків за постачання неякісної вугільної продукції у кількості 278,0 тон у позовних вимогах Державного підприємства „Донвуглереструктуризація” відмовлено. Крім того, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2007р. зазначене рішення залишено без змін.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, на підставі вищезазначеного, відповідачем не доведено того факту, що вугільна продукція у кількості 278,0 тон, яка була поставлена позивачем для Горлівської дирекції по ліквідації шахт ДП „Донвуглереструктуризація” є неякісною, а тому вона вважається прийнятою ДП „Донвуглереструктуризація”, у зв`язку з чим у відповідача (за первісним позовом) виникає обов`язок щодо оплати отриманої продукції.

За приписом ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання щодо поставки вугільної продукції за договором постачання №420/06 від 09.03.2006р. Відповідач, всупереч умовам договору, свого зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати продукції не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 183 519грн.06коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем (за первісним позовом) не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлену продукцію, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 183 519грн.06коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що факт отримання відповідачем (за первісним позовом) продукції підтверджено матеріалами справи, суд вважає, що вимоги позивача (за первісним позовом) в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 183 519грн.06коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми, за розрахунком позивача, сума збільшення боргу внаслідок інфляції становить 30 427грн.46коп. та 3% річних становлять суму в розмірі 5 764грн.87коп.

Розглянувши наданий розрахунок позивача, суд вважає за необхідне перерахувати зазначені суми з огляду на наступне:

Як було зазначено вище, відповідно до п.6.2 договору відповідач повинен сплатити вартість поставленого товару протягом 90 календарних днів з дати надіслання документів на оплату.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідно до відміток на поштовому повідомлені, документи на оплату вартості поставленого товару відповідачем отримані 21.10.2006р. (на суму 88 263грн.06коп.) та 10.10.2006р. (на суму 95 256грн.00коп.).

Таким чином, вартість поставленого товару на суму 95 256грн.00коп. відповідач повинен був сплатити строком до 09.01.2007р., а вартість товару на суму 88 263грн.06коп. – до 20.01.2007р.

Оскільки позивачем сума збільшення боргу внаслідок інфляції нараховується з січня 2007р., а зобов`язання по оплаті боргу на суму 95 256грн.00коп. виникли з 10.01.2007р. та по оплаті боргу на суму 88 263грн.06коп. – з 21.01.2007р., тому сума збільшення боргу внаслідок інфляції становить 29 999грн.06коп.

Крім того, відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

На підставі зазначеної норми, 3% річних на заборгованість в розмірі 95 256грн.00коп. повинні бути нараховані за період з 10.01.2007р. по 20.01.2007р. та на заборгованість в розмірі 183 519,06 - за період з 21.01.2007р. по 01.02.2008р.

Таким чином, 3% річних становлять суму в розмірі 5 748грн.46коп.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленая компания „Украинское угольное топлево” в частині стягнення суми збільшення боргу внаслідок інфляції в розмірі 30 427грн.46коп. та 3% річних в розмірі 5 764грн.87коп. такими, що підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 29 999грн.06коп. та 5 748грн.46коп. відповідно.

Як було зазначено вище, відповідач (за первісним позовом) на підставі ст.60 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленая компания „Украинское угольное топлево”, м.Донецьк штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань за договором в розмірі 64 869грн.68коп.

Розглянувши зустрічну позовну заяву, господарським судом встановлено наступне:

Пунктом 4.7 договору №420/06 від 09.03.2006р. встановлено, що поставка товару здійснюється згідно графіку (додаток №2), який може змінюватися в залежності від наявності у покупця коштів на придбання товару і можливостей його поставки постачальником. Ці зміни можуть відбуватись у будь-який час і оформлюються додатковою угодою, підписаною обома сторонами.

Відповідно до графіку поставки (у редакції додаткової угоди №1087 від 20.10.2006р.), який є невід`ємною частиною договору, відповідач (за зустрічним позовом) повинен був поставити вугільну продукцію марки ДГР, Гр у кількості 3 500 тон, а саме:

- Горлівській ДЛШ – 900 тон;

- Селидівській ДЛШ – 1 480 тон;

- Єнакіївській ДЛШ – 1 120 тон.

Крім того, зазначеним графіком визначена помісячна поставка, а саме – липень, серпень, вересень, жовтень 2006р.

За твердженням позивача (за зустрічним позовом), відповідачем (за зустрічним позовом) вугільна продукція марки ДГР, Гр поставлена не в повному обсязі, а саме:

- Горлівській ДЛШ – 325 тон;

- Селидівській ДЛШ – 1 475 тон;

- Єнакіївській ДЛШ – 786,4 тон.

Зазначений позивачем факт підтверджується актами приймання-передачі відвантаженої продукції, рахунками-фактурами, залізничними накладними, посвідченнями якості, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач (за зустрічним позовом), відповідно до наданого відзиву на зустрічний позов, зустрічні позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що дійсно, додатковою угодою №1087 від 20.10.2006р. у зв`язку зі збільшенням вартості однієї тони вугільної продукції було внесено зміни до договору, а саме, збільшилась загальна вартість договору та відкоригований графік поставки вугільної продукції. Крім того, додатковою угодою №1424 від 27.12.2006р. сторонами був продовжений строк дії договору. Однак відповідач зазначає, що даною угодою передбачено лише продовження строків оплати продукції, а не продовження поставки.

Суд не приймає заперечення відповідача (за зустрічним позовом) з огляду на наступне:

Як вбачається зі змісту додаткової угоди №1424 від 27.12.2006р., сторони встановили, що відповідно до ст.652 Цивільного кодексу України для повного виконання зобов`язань за договором станом на 01.01.2007р. продовжити строк дії договору. Пунктом 4 додаткової угоди №1424 передбачено, що інші умови договору залишаються незмінними та сторони підтверджують по ним свої зобов`язання. Зазначеною додатковою угодою змінений строк дії договору до 31.03.2007р. з ціллю повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Оскільки графік поставки продукції та специфікація залишились незмінними, тому зобов`язання відповідача (за зустрічним позовом) щодо поставки продукції не змінились, а відтак Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленая компания „Украинское угольное топлево”, м.Донецьк повинно було виконати свої зобов`язання щодо поставки продукції в тому обсязі та строки, які передбачені специфікацією та графіком поставки (в редакції додаткової угоди №1087 від 20.10.2006р.).

Як було зазначено вище, 05.03.2008р. позивачем (за зустрічним позовом) надані пояснення та розрахунок штрафних санкцій, відповідно до яких вбачається, що недопоставка вугільної продукції становить:

- по Горлівській ДЛШ – 297 тон;

- по Єнакіївській ДЛШ – 60,8 тон;

- по Селидівській ДЛШ – 5 тон.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленая компания „Украинское угольное топлево”, м.Донецьк виконало свої зобов`язання за договором неналежним чином, недопоставивши Державному підприємству „Донвуглереструктуризація”, м.Макіївка вугільну продукцію у кількості 362,8 тон.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Аналогічно, п.1 ст.230 господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.8.2 договору, у випадку недопоставки або прострочення поставки товару з вини постачальника у строки, відповідно до графіку, покупець стягує пеню з постачальника у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або недопоставленого у строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення більше 30 днів додатково стягує штраф в розмірі 7% від вказаної вартості.

Договір в цій частини підписаний сторонами без заперечень, в судовому порядку недійсним не визнаний.

За повторним розрахунком позивача (за зустрічним позовом), наданим 05.03.2008р., сума пені становить:

-          по Горлівській ДЛШ – 17 290грн.25коп.;

-          по Єнакіївській ДЛШ – 3 529грн.50коп.;

-          по Селидівській ДЛШ – 289грн.60коп.

Розглянувши наданий позивачем (за зустрічним позовом) повторний розрахунок, суд вважає за необхідне перерахувати суму пені з огляду на наступне.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” встановлено, що сторони в договорі за прострочення сплати платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, на підставі зазначених норм, сума пені становить:

-          по Горлівській ДЛШ – 8 029грн.53коп. (за 181 день прострочення);

-          по Єнакіївській ДЛШ - 1643грн.75коп. (за 181 день прострочення);

-          по Селидівській ДЛШ – 135грн.17коп. (за 181 день прострочення).

З огляду на викладене, зустрічні позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 21109грн.35коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 9 808грн.45коп.

Крім того, на підставі п.8.2 договору позивачем (за зустрічним позовом) відповідно до перерахунку, наданого 05.03.2008р., нарахований штраф по Горлівській ДЛШ, Єнакіївській ДЛШ та Селидівській ДЛШ в розмірі 6 670грн.32коп., 1 364грн.90коп., 112грн.25коп. відповідно.

Розглянувши повторний розрахунок позивача (за зустрічним позовом), враховуючи факт недопоставки продукції, суд вважає зустрічні позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 8 147грн.47коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати за первісним позовом та за зустрічним позовом підлягають розподілу між сторонами в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.253, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230, 232, 268 Господарського кодексу України, Положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 60, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                        ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленая компания „Украинское угольное топлево”, м. Донецьк до відповідача, Державного підприємства „Донвуглереструктуризація”, м. Макіївка про стягнення заборгованості в розмірі 219 711грн.39коп., яка складається з основного боргу в розмірі 183 519грн.06коп., суми збільшення боргу внаслідок інфляції в розмірі 30 427грн.46коп. та 3% річних в розмірі 5 764грн.87коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” (за адресою: вул.Успенського, м.Макіївка, Донецька область, 86102, р/р 26002301531210 у філії Центрально-міського відділення Промінвестбанку м.Макіївки, МФО 334516, код ЄДРПОУ 32442610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленая компания „Украинское угольное топлево” (за адресою: вул.рози Люксембург, 33, м.Донецьк, 83050, р/р 26002159800 в ЗАТ „Донгорбанк” м.Донецька, МФО 334970, код ЄДРПОУ 32645022) суму основного боргу в розмірі 183 519грн.06коп., суму збільшення боргу внаслідок інфляції в розмірі 29 999грн.06коп. та 3% річних в розмірі 5 748грн.46коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2 192грн.67коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117грн.75коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов Державного підприємства „Донвуглереструктуризація”, м.Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленая компания „Украинское угольное топлево”, м. Донецьк про стягнення штрафних санкцій в розмірі 64 869грн.68коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленая компания „Украинское угольное топлево” (за адресою: вул.рози Люксембург, 33, м.Донецьк, 83050, р/р 26002159800 в ЗАТ „Донгорбанк” м.Донецька, МФО 334970, код ЄДРПОУ 32645022) на користь Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” (за адресою: вул.Успенського, м.Макіївка, Донецька область, 86102, р/р 26002301531210 у філії Центрально-міського відділення Промінвестбанку м.Макіївки, МФО 334516, код ЄДРПОУ 32442610) пеню в розмірі 9 808грн.45коп., штраф в розмірі 8 147грн.47коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 179грн.55коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 32грн.66коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 14.03.2008р. оголошено повний текст рішення.

Суддя                                                                         Марченко О.А.