Рішення

від 22.02.2008 по справі 1/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.08                                                                                 Справа № 1/1

Суддя Зюбанова Н.М.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства "Лугпромсервіс", м. Луганськ

до Державного підприємства "Шахта №71 "Індустрія", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 6416386 грн. 31 коп.               

в присутності представників сторін:

від позивача –Кузовова Л.А., дов. від 11.01.08;

від відповідача – не прибув;

   в с т а н о в и в:

           Суть спору: про стягнення 5923954 грн. 51 коп. інфляційних нарахувань та 492431 грн. 80 коп. 3 % річних .

              Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 04.02.08 № 34 проти позову заперечує з посиланням на сплинення строку позовної давності щодо заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом міста Києва 21.12.04 було прийняте рішення у справі № 10/540 про часткове задоволення позову Приватного підприємства "Лугпромсервіс" до відповідача –Державного підприємства "Шахта № 71 "Індустрія" -  про стягнення заборгованості за гірничо-шахтне обладнання, продукцію та паливно-мастильні матеріали  у сумі 17333599 грн. 25 коп. з урахуванням індексу інфляції, 680793 грн. 68 коп. 3% річних, 1845946 грн. 51 коп. пені та 1818 грн. 00 коп. судових витрат.

Дане рішення суду є таким, що набрало законної сили; позивачу виданий судом наказ на примусове стягнення зазначених вище сум.

На час слухання справи відповідачем не надано доказів виконання рішення суду та сплати боргу.

          Відповідач з посиланням на ст. 267 ЦК України проти позову заперечує, оскільки вважає, що позивачем пропущений трирічний строк позовної давності.

Оцінивши матеріали справи, додатково подані документи та клопотання, вислухавши представника позивача, господарський суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, зі змісту рішення по справі № 10/540 вбачається, що сума боргу склала 16414393 грн. 23 коп. та утворилась при розрахунках за договорами від 04.05.00 № 33/52 та від 30.12.01 № 02/12.

За розрахунком позивача, складеним у відповідності з чинним законодавством, інфляційні нарахування складають 5923954 грн. 51 коп. за період з 01.01.05 по 11.12.07; 3% річних –492431 грн. 80 коп. за період з 11.12.06 по 11.12.07.

          У відповідності до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набув чинності з 01.01.04, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов"язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

          Заявлені позивачем до стягнення суми у відповідності до ст. 214 ЦК УРСР та аналогічної норми згідно ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, не є за своєю правовою природою неустойкою або збитками, а є платою за користування чужими грошовими коштами.

          Так, позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу /ст. 256 ЦК України/.

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач по даній справі звернувся до суду 24.12.07, тому його вимоги у відповідності до ст. 625 ЦК України повинні розраховуватись з грудня 2004 року по грудень 2007 року, тобто за три роки, що передували заявленому позову.

Для врегулювання ситуації коли строк позовної давності за основною вимогою сплинув, а за додатковою –ні, ст. 266 Цивільного кодексу України передбачила, що в такому випадку буде вважатися таким, що сплинув і строк позовної давності за додатковою вимогою. Отже ст.266 Цивільного кодексу України врегульовано окремий випадок правовідносин. По даній справі строк позовної давності за основним зобов'язанням не спливав.

На підставі викладеного клопотання відповідача про застосування правилд позовної давності відхиляється судом.

Аналогічну правову позицію висловлено у постанові Луганського апеляційного господарського суду при розгляду аналогічних за своєю суттю справ №№ 1/304, 7/610.           

За таких обставин позов задовольняється повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84,85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

     в и р і ш и в:

             1. Позов задовольнити повністю.

 2. Стягнути з Державного підприємства  "Шахта № 71 "Індустрія", м. Ровеньки Луганської області, ідент. код 25059402 на користь Приватного підприємства "Лугпромсервіс", м. Луганськ, вул. Смоленська, 130, ідент. код 30761683 - 5923954 грн. 51 коп. інфляційних нарахувань, 492431 грн. 80 коп. 3% річних, 25500 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.          

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення - 27.02.08.

  Суддя                                                                                       Н.М.Зюбанова