Постанова

від 24.03.2011 по справі б-39/04-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 24 березня 2011 р.                                                                                    

№ Б-39/04-10  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Удовиченка О.С.,

суддів

Заріцької А.О.,

Міщенка П.К.

розглянувши касаційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Квадра"

на постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2010 року

у справі

господарського суду

№ Б-39/04-10

Харківської області

за заявою

товариства з обмеженою відповідальністю "Квадра"

про

ліквідатор

визнання банкрутом

Сорокін М.І.

за участю представників: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 1 лютого             2010 року за заявою ТОВ "Квадра" порушено провадження у справі № Б-39/04-10 про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон).

Постановою господарського суду від 15 лютого 2010 року ТОВ "Квадра" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута та зобов'язано його вчинити відповідні дії.

Ухвалою суду від 31 травня 2010 року (суддя Швидкін А.О.) боржника ліквідовано.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2010 року (колегія суддів у складі: Карбань І.С. –головуючий, Здоровко Л.М., Шутенко І.А.) ухвалу місцевого господарського суду від 31 травня 2010 року скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області на стадію ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, ухвалу місцевого господарського суду від 31 травня 2010 року залишити в силі. ІІІ Ш

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме:            ст. 32 Закону, ст. 104 ГПК України.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Вивчивши обставини, які підтверджують неможливість боржника розрахуватися зі всіма кредиторами, та розглянувши надані боржником документи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для затвердження ліквідаційного балансу боржника, його ліквідації та припинення провадження у справі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 21 травня 2010 року було призначено звіт ліквідатора до розгляду у судовому засіданні на 31 травня 2010 року, явку ліквідатора в судове засідання визнано обов’язковою, ухвалено направити ухвалу ліквідатору (т. 2 а.с. 12 зворот).

В обґрунтування постанови Харківський апеляційний господарський суд послався на ст. 32 Закону, ст. 104 ГПК України і зазначив, що дана ухвала була надіслана лише ліквідатору боржника, що підтверджується штампом канцелярії суду на зворотній стороні ухвали.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази направлення всім кредиторам, визначеним ліквідатором в реєстрі кредиторів, ухвали господарського суду Харківської області від 21 травня 2010 року про призначення до розгляду звіту ліквідатора, суд дійшов вірного висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

          Однак, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції не було виконано приписів ст. 101 ГПК України та не перевірено ухвалу суду першої інстанції у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що справу про банкрутство ТОВ "Квадра" було порушено за приписами ст. 51 Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Процедура банкрутства, передбачена ст. 51 Закону (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку вказаної норми Закону є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Частина 4 ст. 105 ЦК України передбачає, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 60 ГК України, яка встановлює, що ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

З матеріалів справи вбачається, що боржником було опубліковано оголошення про ліквідацію товариства в Бюлетені державної реєстрації від            23 листопада 2009 року № 138(23) (т. 1 а.с. 57-58).

До заяви про порушення справи про банкрутство за ст. 51 Закону не додані докази повідомлення боржником явних кредиторів (у розумінні ст. 60 ГК України) про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій, докази повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, як того вимагають приписи ст. 105 ЦК України.

Матеріали заяви про порушення справи про банкрутство містять рішення зборів засновників про прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, подання заяви до суду, відомості про кредиторську заборгованість, баланс боржника  (т. 1 а.с. 31-38).

Боржником також не дотримано вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України, яка передбачає затвердження проміжного ліквідаційного балансу учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Оскільки боржником  не було належно виконано необхідних для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника передумов, колегія суддів дійшла висновку про те, що ліквідаційною комісією боржника було порушено порядок добровільної ліквідації товариства.

До заяви про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону не додані документи, які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою та які не можуть бути витребувані судом  після порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону за результатами розгляду заяви  про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд  визнає боржника, який ліквідується, банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що на відміну від загальної процедури банкрутства правомірність порушення справи про банкрутство за процедурою в порядку ст. 51 Закону перевіряється господарським судом у засіданні суду, в якому виноситься постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яка підлягає оскарженню.

Враховуючи зазначене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції без достатніх правових підстав порушено справу про банкрутство ТОВ "Квадра" за процедурою, передбаченою ст. 51 Закону, та, відповідно, визнано боржника банкрутом і затверджено ліквідаційний баланс.

Суд апеляційної інстанції при перегляді ухвали місцевого господарського суду від 31 травня 2010 року на вказані порушення норм права уваги не звернув та законності прийнятого судом першої інстанції рішення належно не перевірив.

Статтею 1119 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, передбачено право суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та припинити провадження у справі.

За таких обставин ухвала господарського суду Харківської області від               31 травня 2010 року, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2010 року у справі № Б-39/04-10 підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають приписам чинного законодавства, а провадження у справі підлягає припиненню, як безпідставно порушене.

Колегія суддів також звертає увагу, що у зв'язку з припиненням провадження у даній справі про банкрутство місцевому господарському суду необхідно вирішити питання про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців відповідного запису щодо юридичної особи – ТОВ "Квадра" згідно Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Керуючись  ст.ст.  1115, 1117, 1119 –11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Квадра" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2010 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 31 травня     2010 року у справі № Б-39/04-10 скасувати.

Провадження у справі № Б-39/04-10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Квадра" припинити.

Головуючий                                                                           О. Удовиченко

Судді                                                                                               А. Заріцька

          П. Міщенко