Ухвала

від 10.06.2011 по справі б-39/04-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

10 червня 2011 р.                                                                                   

№ Б-39/04-10  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддів:

Панової  І.Ю.,

Демидової А.М.,

Козир Т.П.,

Кота О.В.,

Подоляк О.А.,

розглянувши заяву

товариства з обмеженою відповідальністю "Квадра"        

про перегляд Верховним Судом України

постанови

у справі  

за заявою

про

ліквідатор

Вищого господарського суду України від 24.03.2011 

№ Б-39/04-10

товариства з обмеженою відповідальністю "Квадра"

визнання банкрутом

Сорокін М.І.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області  від 01.02.2010 за заявою ТОВ "Квадра" порушено провадження у справі №Б-39/04-10 про банкрутство в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Харківської області від 15.02.2010 ТОВ "Квадра" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута та зобов'язано його вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.2010 боржника ліквідовано.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2010  ухвалу суду першої інстанції  від 31.05.2010 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.   

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2011 касаційну скаргу ТОВ "Квадра"  задоволено частково, скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 та ухвалу  господарського суду Харківської області від 31.05.2010, провадження у справі №Б-39/04-10 про банкрутство ТОВ "Квадра" припинено.

          Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадра" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 24.03.2011  у даній справі.

          Заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 24.03.2011.           Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 22.07.2010 у справі №19/39-10, від 20.04.2010 у справі №44/619-б, від 22.02.2011 у справі №11/153/10 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Приймаючи постанову, на яку подана заява про перегляд, суд касаційної інстанції, зазначив про те, що до заяви про порушення справи про банкрутство за статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не додані докази повідомлення боржником явних кредиторів (у розумінні статті 60 Господарського кодексу України)  про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій, докази повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, як того вимагають приписи статті 105 Цивільного кодексу України. Боржником також  не дотримані вимоги частини першої статті 111 Цивільного кодексу України , яка передбачає затвердження проміжного ліквідаційного балансу   учасниками юридичної особи або органом , який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Таким чином, суд касаційної інстанції зробив висновок, що оскільки боржником не було належно виконано необхідних для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство боржника передумов, ліквідаційною комісією боржника порушено порядок добровільної ліквідації підприємства.  

Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 22.02.2011 у справі №11/153/10, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, скасувавши постанову апеляційної інстанції  вказав про те, що ліквідатором ПП "Інженерно-будівельна фірма ХХІ вік –Миколаїв " дотримано всі  вимоги статті 105 Цивільного кодексу України щодо публікації оголошення для виявлення кредиторів, статті 111  Цивільного кодексу України щодо складання проміжного ліквідаційного балансу підприємства після закінчення строку пред'явлення вимог кредиторами, повідомлення ДПІ про ліквідацію підприємства, а тому суд касаційної інстанції дійшов висновку , що провадження у справі про банкрутство ПП "Інженерно-будівельна фірма ХХІ вік –Миколаїв " відкрито відповідно до вимог чинного законодавства та обґрунтовано визнано його банкрутом в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  .

 Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

До заяви про перегляд судового рішення було додано різні за змістом судові рішення, в яких, на думку заявника, має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права. Однак, судове рішення, на яке подана заява про перегляд, і судове рішення Вищого господарського суду України, на яке здійснюється посилання, свідчать про встановлення відповідних фактичних обставин у цих справах, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2010 у справі №44/619-б, на яку посилається заявник, касаційну скаргу було задоволено, постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.  

Також, постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2010 у справі №19/39-10, на яку посилається заявник, касаційну скаргу було задоволено, постанову господарського суду Сумської області від 29.04.2010 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.  

Прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому відповідні постанови не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому розділом XII-2 ГПК України, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що посилання товариства з обмеженою відповідальністю "Квадра" на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права не підтверджені доданими до заяви матеріалами. Відтак, відсутні умови, визначені статтею 11116 Господарського процесуального кодексу України, для допуску до провадження справи №Б-39/04-10 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Квадра" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 24.03.2011 у цій справі.  

Керуючись статями 86, 11114–11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Квадра" у допуску справи №Б-39/04-10 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий  суддя

І. Панова

Судді

А. Демидова

Т. Козир

О. Кот

О. Подоляк