Постанова

від 05.04.2011 по справі 15/426/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 р. № 15/426/09

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів: Овечкін В.Е.

Чернов Є.В.

Цвігун В.Л.

розглянувши касаційну ска ргу ТОВ "Фірма "Ельтатро"

на постанову Одеського апеляційного го сподарського суду

від 18 січня 2011 року

у справі № 15/426/09 господарського суду

Миколаївської області

за позовом ОСОБА_1

до ТОВ "Фірма "Ельтатро"

про стягнення вартості майна пропорційно частки в статут ному фонді

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарськог о суду Миколаївської області від 26.11.2010 р. (суддя Ржепецький В.О .) позовні вимоги задоволені. З відповідача стягнуто вартіс ть майна пропорційно частки в статутному фонді в розмірі 80442,24грн.

Постановою Одеського апел яційного господарського суд у від 18.01.2011 р. (судді Мацюра П.Ф., Ан дрєєва Е.І., Ліпчанська Н.В.) ріш ення суду змінено, з урахуван ням частковоі сплати, на кори сть позивача стягнуто 80173,86грн.

Постанова суду мотивована ст.ст. 54, 64 Закону України "Про го сподарські товариства", реко мендаціями Президії Вищого г осподарського суду України в ід 28.12.2007 №04-5/14.

ТОВ "Елькатро" з рішеннями с уду не погоджується, просить їх скасувати та прийняти нов е рішення з підстав викладен их у касаційній скарзі.

Сторони, повідомлені про ча с та місце розгляду справи ві дповідно до вимог ст. 1114 ГПК Укр аїни, правом на участь в засід анні суду касаційної інстанц ії не скористалися.

Вищий господарський суд Ук раїни дослідивши доводи каса ційної скарги, вислухавши по яснення представника сторін , перевіривши юридичну оцінк у обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування г осподарським судом норм мате ріального і процесуального п рава при прийнятті постанови , вважає, що касаційна скарга з адоволенню не підлягає, врах овуючи наступне.

Як свідчать матеріали спра ви та встановлено судами пер шої та апеляційної інстанції , з 4.01.1992 року позивачка працювал а в ТОВ "Фірма "Елькатро" та бул а учасником товариства та вн есла в його установчий фонд с вій внесок у розмірі 6,709 %.

Наказом №8 від 12.03.1999 р. позивачк а була звільнена з товариств а за власним бажанням, але зал ишилася учасником даного тов ариства. 24.02.1999 р. фізична особа ОСОБА_1 звернулася до дирек тора ТОВ "Фірма "Елькатро" із з аявою про виділення їй її час тки у статутному капіталі то вариства.

Враховуючи, що вимоги ОСО БА_1 не були виконані, останн я звернулася до суду з позово м про стягнення на її користь заборгованості із заробітно ї плати, а також її частки в ст атутному фонді товариства.

Матеріали справи свідчать , що 24.05.1999 р. Южноукраїнським міс ьким судом Миколаївської обл асті позов задоволено частко во та стягнуто з товариства н а користь ОСОБА_1 заборгов аність із заробітної плати. В іншій частині відмовлено, ос кільки позивач має право на в иплату частини вартості майн а товариства, але після затве рдження річного балансу, а то му її вимоги в цій частині є пе редчасними.

30.01.2007 р. було зареєстровано но вий статут товариства, пункт 6 якого передбачав розподіл у становчого капіталу між учас никами товариства. До цього с кладу учасників товариства б уло включено також і позивач ку з зазначенням долі в стату тному фонді, яка склала 8,0042%. 11.06.2007 р. позивачка звернулася до ди ректора ТОВ "Фірма "Елькатро" і з заявою про вихід із складу у часників товариства.

Листом від 20.06.2007 р. директор то вариства повідомила, що вихі д із товариства спричинить з міну складу учасників товари ства і необхідність внесення змін до статуту, а тому необхі дно надати нотаріально засві дчену заяву. 17.07.2007 р. позивачка н отаріально засвідчила свою з аяву про вихід із складу учас ників товариства.

30.11.2007 р. на загальних зборах уч асників ТОВ "Фірма "Елькатро" б ула задоволена заява ОСОБА _1 про вихід із складу учасни ків товариства та вирішено в иплатити їй частину вартості майна товариства, яка станом на дату прийняття рішення су ду першої інстанції становил а 3421,45 грн., вирішено виплату зді йснити після затвердження зв іту за 2007 рік, але не пізніше 30.11.20 08р.

Згідно із ст. 148 ЦК України уч асник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідоми вши товариство про свій вихі д не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учас ник, який виходить із товарис тва з обмеженою відповідальн істю, має право одержати варт ість частини майна, пропорці йну його частці у статутному капіталі товариства. За домо вленістю між учасником та то вариством виплата вартості ч астини майна товариства може бути замінена переданням ма йна в натурі. Якщо вклад до ста тутного фонду був здійснений шляхом передання права кори стування майном, відповідне майно повертається учаснико ві без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначенн я вартості частини майна, що п ропорційна частці учасника у статутному фонді, а також пор ядок і строки її виплати вста новлюються статутом і законо м. Спори, що виникають у зв'язк у з виходом учасника із товар иства з обмеженою відповідал ьністю, у тому числі спори щод о порядку визначення частки у статутному капіталі, її роз міру і строків виплати, виріш уються судом.

Відповідно до статті 54 Зако ну України "Про господарські товариства" при виході учасн ика з товариства з обмеженою відповідальністю йому випла чується вартість частини май на товариства, пропорційна й ого частці у статутному (скла деному) капіталі та частину п рибутку, одержаного товарист вом у відповідному році до ви ходу учасника. При цьому варт ість майна та розмір частини прибутку товариства, належн і до виплати учаснику, який ви ходить, повинні обчислюватис ь на дату волевиявлення учас ника вийти з товариства, тобт о на дату подання учасником з аяви про вихід з товариства.

Виходячи з викладеного, тве рдження відповідача про те, щ о моментом виходу позивачки з товариства є 24.02.1999 р. судова ко легія вважає безпідставним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вий шла із складу учасників това риства в 2007 році, на підставі св оєї заяви від 17.07.2007 р., що підтвер джується рішенням загальних зборів від 30.11.2007 р., яким відпові дач зобов'язався виплатити ї ї частку після затвердження звіту за 2007 рік.

Крім того, та обставина, що п озивачка вийшла із складу уч асників товариства в 2007 році в становлена також постановою Одеського апеляційного госп одарського суду від 17.09.2009р. по с праві №1/594/08, а отже посилання ск аржника про пропуск позивачк ою строку позовної давності в даному конкретному випадку є безпідставним.

Щодо визначення вартості ч астини майна товариства, про порційній частці учасника у статутному капіталі, колегія суддів вважає за необхідне з азначити, що п. 3.7 Рекомендацій Президії Вищого господарськ ого суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 П ро практику застосування зак онодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративни х відносин, відповідно до ста тей 54 і 64 Закону України "Про го сподарські товариства" перед бачено, що учасник товариств а з обмеженої або додаткової відповідальності, що виходи ть або був виключений з товар иства, має право на одержання вартості частини майна това риства пропорційно розміру й ого частки у статутному капі талі товариства.

Відповідно до частини перш ої статті 190 ЦК України майном , крім речей, вважаються майно ві права та обов'язки. У частин і першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майн о підприємства становлять ре чі та інші цінності (включаюч и нематеріальні активи), які м ають вартісне визначення, ви робляються чи використовуют ься у діяльності суб'єктів го сподарювання та відображают ься в їх балансі або враховую ться в інших передбачених за коном формах обліку майна пі дприємства.

Отже, вартість частки майна товариства, належної до спла ти учаснику, повинна визнача тися з розрахунку вартості у сього майна, що належить това риству, в тому числі основних засобів, нематеріальних акт ивів, оборотних активів, майн а невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства. Майн о підприємства обліковуєтьс я на його балансі, де відображ ається вартість активів підп риємства та джерел їх формув ання. Тому в основу розрахунк у вартості частини майна тов ариства, належної до сплати у часнику, що виходить з товари ства, за загальним правилом, п овинна братись балансова вар тість майна товариства. Акти ви (майно і в тому числі майнов і вимоги) товариства відобра жаються у статтях активу бал ансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, П О, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'яз ання товариства та забезпече ння майбутніх витрат і плате жів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за к одами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610. Будь-який учасник товари ства має право вимагати пров едення з ним розрахунків, вих одячи з дійсної (ринкової) вар тості майна товариства. Поло женнями (стандартами) бухгал терського обліку передбачен о можливість переоцінки бала нсової вартості для таких ка тегорій активів товариства я к основні засоби (пункт 16 Поло ження (стандарту) бухгалтерс ького обліку 7"Основні засоби ", затвердженого наказом Міні стерства фінансів України ві д 27.04.2000 N 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту ) бухгалтерського обліку 8 "Нем атеріальні активи", затвердж еного наказом Міністерства ф інансів України від 18.10.99 N 242), дов гострокові і поточні біологі чні активи (пункти відповідн о 16.1 та 22 Положення (стандарту) б ухгалтерського обліку 2 "Бала нс", затвердженого наказом Мі ністерства фінансів України від 31.03.99 N 87).

Судами обґрунтовано взяті до уваги висновки експертиз и №1270/390 від 14.07.2010р., яким визначено ринкову вартість майна відп овідача у сумі 1005588,72 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону Ук раїни "Про оцінку майна, майно вих прав та професійну оціно чну діяльність в Україні", пол оження (національні стандарт и) оцінки майна повинні місти ти визначення понять, у тому ч ислі поняття ринкової вартос ті, принципів оцінки, методич них підходів та особливостей проведення оцінки відповідн ого майна залежно від мети оц інки, вимоги до змісту звіту п ро оцінку майна та порядок йо го рецензування.

Відповідно до визначення, я ке міститься в Національному стандарті №1 "Загальні положе ння оцінки майна та майнових прав", ринкова вартість за яку можливе відчуження об'єкта о цінки на ринку подібного май на на дату оцінки.

Враховуючи зазначене визн ачення, порівняльний підхід, застосований експертом повн істю відповідає меті, постав леній перед останнім, оскіль ки передбачає саме досліджен ня ринку подібного майна та в изначення ринкової вартості , тобто вартості, яка склалась на ринку подібного майна.

Посилання скаржника на нез году з рішенням експерта до у ваги не приймається, оскільк и проведення експертизи та ї ї результати відповідачем не оскаржені, а касаційна скарг а зводиться до намагання пер еоцінити докази у справі зок рема ті, що стосуються змісту заяви позивача про повернен ня вартості частини майна пр опорційно частки в статутном у капіталі, що суперечить ст.10 7 ГПК України.

Виходячи з викладеного, кер уючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господа рського процесуального коде ксу України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського а пеляційного господарського суду від 18.01.2011 р. у справі № 15/426/09 господарського суду Миколаївської області залиш ити без зміни, а касаційну ска ргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В. О вечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун