Рішення

від 30.03.2011 по справі 31/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  31/81

30.03.11

За позовом          Заступника військового  прокурора Київського гарнізону в інтересах             держави в особі: Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, м. Київ

До          Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрая», м. Київ

Про          розірвання договору  і примусове виселення

Суддя   Качан Н.І.

Представники :

Від прокуратури                    Лесько Г.Є. –посвідч. № 753, дов. від 04.01.11р.

Від позивача                       Войтюк Т.Ф. –предст. по довір.

Від відповідача                    не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Заступник військового прокурора Київського гарнізону звернувся до суду в інтересах держави в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України з позовом до відповідача про розірвання Договору оренди № 59/1999/ГоловКЕУ від 26.03.1999р. та Додаткового  Договору № 21д/ККЕУ від 01.03.2010р. та виселення відповідача з орендованого приміщення за адресою м. Київ,   вул. Курська ,7.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 16.03.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 30.03.2011р., у зв’язку із необхідністю надання додаткових доказів.

16.03.2011р. від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2011р. № 05-5-31/2979 зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду. Копія ухвали від 17.03.11 р. залучена до матеріалів справи . По суті відповідач позов не визнав .

В судовому засіданні 30.03.2011р. представник прокуратури позов підтримав в повному обсязі. Представник позивача підтримав позицію та доводи  прокуратури.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представники прокуратури та позивача заявили клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до  суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною та фактичною адресами відповідача.

Крім того, до матеріалів справи долучені повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про отримання листа з ухвалою про відкладення розгляду справи відповідачем.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 30.03.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -           

ВСТАНОВИВ:

26.03.1999р. між Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астрая»(Орендар) укладено Договір № 59/1999/ГоловКЕУ оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець здав, а Орендар прийняв в платне користування нежитлове приміщення площею 208 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Курська, 7, вартість якого відповідно до експертного висновку про оцінку майна і становить 180 186 грн.

01.03.2010р. було укладено Додатковий договір № 21д/ККЕУ, відповідно до умов якого Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України стало стороною Договору № 59/1999/ГоловКЕУ –Орендодавцем, та прийняло на себе всі права та обов’язки Орендодавця.

Відповідно до п. 1.3 Договору вступ Орендаря у користування майном настає з моменту підписання Акту прийому-передачі майна, вказаного в п. 1.1 Договору.

На виконання умов Договору сторонами 01.03.1999р. було підписано Акт прийому-передачі нежитлового встроєного торгівельного приміщення в будівлі № 7 за зазначеною  адресою, за яким відповідач прийняв вказане приміщення. До матеріалів справи залучено копію вказаного акту , яким посвідчується  визначений  порядок  приймання –передачі майна  і цей доказ  визнається судом належним.  

Згідно п. 2.4.2. Договору, Орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати внесення орендної плати.

Відповідно до п. 4.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і складає на 01 березня 1999 року 2,89 грн. за 1 кв.м. в місяць та 600,6 грн. за перший місяць оренди (узгоджений сторонами додаток № 4 ).

Як вбачається з п. 4.3 Договору розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Як стверджує позивач, він неодноразово звертався до відповідача з пропозицією щодо підписання додаткового договору з метою приведення орендної плати у відповідність до внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. змін до Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за оренду державного майна. Однак, відповідач на вказані звернення відповіді не надав.

Згідно з приписами ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 4.2 Договору орендна пата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 7.6 Договору даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 01.01.2014р.

Пунктом 5.3 Договору сторони погодили, що даний договір може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами своїх обов’язків.

Як стверджує прокурор та свідчать матеріали справи, внаслідок неналежного виконання зобов’язань по сплаті орендних платежів станом на 01.11.2010р. заборгованість відповідача по орендній платі становить 25 390,48 грн.

Крім того, в ході вирішення спору судом встановлено, що відповідно до Заяви на право оренди будівлі (споруди, приміщення), що є невід’ємною частиною Договору № 59/1999/ГоловКЕУ від 26.03.1999р., метою оренди відповідачем вказаного у Договорі приміщення є розміщення в ньому продовольчого магазину.

Пунктом 2.1.1 Договору передбачене право Орендодавця контролювати наявність, технічний і санітарний стан, ціленаправленість і ефективність використання майна, переданого в оренду.

Так, комісією Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України було проведено обстеження орендованих відповідачем приміщень та складено відповідний акт. В ході обстеження було встановлено, що вказані нежитлові приміщення використовуються Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільмаш-груп»з метою розміщення в ньому кафе на підставі Договору про суборенду нежитлового приміщення № 6/2010 від 10.09.2010р.

Відповідно до п. 7.2 Договору Орендар має право передавати в суборенду орендоване приміщення згідно з чинним законодавством.

Згідно з ст. 774 ЦКУ, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір про суборенду нежитлового приміщення № 6/2010 від 10.09.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астрая»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільмаш-груп»підписаний представниками Орендаря та Суборендаря без  дотримання встановленого погодження з Орендодавцем.

Крім того частиною 3 ст. 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що плата за суборенду майна, яку отримує орендар, не повинна перевищувати орендної плати орендаря.

Як вбачається з п. 4.1 Договору № 6/2010 від 10.09.2010р. орендна плата на день укладення цього Договору становить 5,98 грн. за 1 кв.м. приміщення щомісяця (не враховуючи ПДВ), що значно  перевищує орендну плату визначену п. 4.1 Договору оренди № 59/1999/ГоловКЕУ від 26.03.1999р.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

На підставі ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»зобов’язує орендаря вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

При цьому, істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони  неможливість досягнення мети договору, а в даному  випадку  нецільове призначення орендованих приміщень та  порушення строків внесення орендної плати і вказує на допущені невиконання договірних  зобов’язань  відповідачем.

Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

Факт порушення відповідачем зобов’язань за Договором встановлений судом та по суті відповідачем не спростований. Отже, позивач в порядку, передбаченому п. 5.3 Договору, набув законного права вимоги розірвання договору достроково, оскільки відповідач не виконав обов'язку щодо внесення у встановлений Договором строк орендної плати та використовує орендоване приміщення не за цільовим призначенням.

Тому, суд вважає позовні вимоги про розірвання Договору оренди №59/1999/ГоловКЕУ від 26.03.1999р. та Додаткового договору № 21д/ККЕУ від 01.03.2010р до нього обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються і відповідач в зв’язку з цими обставинами втрачає статус орендаря .

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).

З розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки доказів щодо підтвердження права користування спірними приміщеннями відповідач суду  не надав, то вимоги  про виселення відповідача з орендованого приміщення і передачу його позивачу також підлягають задоволенню.  

Враховуюче викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 655 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати укладений сторонами  Договір № 59/1999/ГоловКЕУ від 26.03.1999р оренди нежитлового приміщення розташованого за адресою: м. Київ, вул. Курська, 7 та Додатковий договір № 21д/ККЕУ від 01.03.2010р. до Договору № 59/1999/ГоловКЕУ від 26.03.1999р оренди нежитлового приміщення розташованого за адресою: м. Київ, вул. Курська, 7, за ініціативи орендодавця.

3.          Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Астрая» (Юридична адреса: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, б. 18; фактична адреса: 03049, м. Київ, вул. Курська 13-А, корп. 1, код ЄДРПОУ 24727712) з орендованого приміщення площею 208 кв.м. по вул. Курській, 7 у м. Києві передавши  зазначені  нежитлові  приміщення  Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України (03186, м. Київ, а/с 37, вул. Антонова 2/32, корп. 97, код ЄДРПОУ 22991617) за відповідним  актом прийому-передачі.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрая»(Юридична адреса: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, б. 18; фактична адреса: 03049, м. Київ, вул. Курська 13-А, корп. 1, код ЄДРПОУ 24727712) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, до Державного бюджету України 170 (сто сімдесят) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Повне рішення складено 01 квітня 2011 року.