Рішення

від 23.03.2011 по справі 36/470-16/20-35/433

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/470-16/20-35/433

23.03.11

За позовом                    Шевченківської районної у місті Києві ради

до                              Дитячої громадської організації "Київський спелеологічний клуб"

третя особа,  без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Управління з питань комунального майна, приватизації та  підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради

про                              звільнення приміщення

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача:            Пургіна О.В. –предст. за довір. №258 від 02.03.2009р.;

від відповідача:        Наседкін В.М. –директор;

від третьої особи:    Лута Є.О. –предст. за довір. №7/8-314-11/53 від 10.11.2006р.

В судовому засіданні 23.03.2011р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.  

Рішення прийнято 23.03.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу, у зв’язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 14.03.2011р. по 21.03.2011р., з 21.03.2011р. по  23.03.2011р.  

Обставини справи:

Шевченківська районна у місті Києві рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Дитячої громадської організації "Київський спелеологічний клуб", третя особа: Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради, про звільнення нежитлового приміщення загальною площею 159,8 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 5 та передати за актом приймання-передачі позивачу, та стягнення судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва №36/470 від 03.12.2008 (суддя Ващенко Т.М.) позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2008 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2009 постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2009 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2008 скасовано, справу передано на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду міста Києва №36/470-16/20 від 09.02.2010(суддя Ярмак О.М.) позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2010р., апеляційну скаргу Дитячої громадської організації «Київський спелеологічний клуб»залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва 09.02.2010р. у справі №36/470-16/20 залишено без змін.  

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2010р., яке набрало законної сили 06.05.2010р., згідно постанови  Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2010р., було видано наказ №36/470-16/20 від 04.06.2010.

Постановою Вищого господарського суду України №36/470-16/20 від 20.07.2010, рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 скасовано, справу №36/470-16/20 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду м. Києва справу №36/470-16/20 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2010 розгляд справи №36/470-16/20-35/433 було призначено на 08.09.2010.

В судовому засіданні 08.09.2010, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 20.09.2010.

17.09.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про призначення інженерно –технічної експертизи по справі №36/470-16/20-35/433.

В судовому засіданні 20.09.2010, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 01.10.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2010 у справі №36/470-16/20-35/433, на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, було призначено судову інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручено Державному підприємству "Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково-дослідного експертно-криміналістичного центру". Провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України було зупинено.

18.02.2011 до Господарського суду міста Києва надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи № 02-11/198-10 від 15.02.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 36/470-16/20-35/433 від 28.02.2011р., на підставі ч. 3 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, було поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.03.2011р.

В судовому засіданні 14.03.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 21.03.2011.

В судовому засіданні 21.03.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 23.03.2011.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останніх.

Третя особа в судове засідання не з’явилась, своїх представників не направила.

Відповідно до ч. 1 ст. 111№І Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час судового розгляду справи.   

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

          ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону  України “Про місцеве самоврядування в Україні” від імені  та в інтересах  територіальних громад права суб’єкта  комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно  з ч. 2 ст.  327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст. 60 вказаного Закону передбачено повноваження органів місцевого самоврядування від імені та в інтересах  територіальних громад  здавати об’єкти  права комунальної власності в оренду відповідно до цього Закону.

25.11.2003 року рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради №263 було створено Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (надалі третя особа) та затверджено  Положення про управління.

Згідно Положення про Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради  йому делеговано райрадою функції та повноваження щодо управління комунальною власністю територіальної громади Шевченківського району міста Києва.

Відповідно до п. 3.1.10 Управління виступає від імені райради орендодавцем та укладає договори оренди комунального майна району, в т.ч. цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів і нерухомого майна (будівель, спору, приміщень), організовує проведення конкурсів (аукціонів) на право оренди нерухомого майна.

На виконання розпорядження голови  Шевченківської районної у м. Києві ради №62 від 04 квітня 2007 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради  та Дитячою громадською організацією “Київський спелеологічний клуб” (далі відповідач) був укладений договір №101/1 від 14.05.2007р. оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

Відповідно до умов даного договору відповідачу було передано в орендне користування  нежиле приміщення загальною площею 159,8 кв.м. в будинку №5 по вул. М. Коцюбинського в місті Києві. Приміщення надавалось під  розміщення офісу.

14 травня 2007 року між відповідачем та Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради був підписаний акт  передачі –прийому нежитлового  приміщення.

Згідно ч.1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за  погодженням сторін.   

Строк дії вищевказаного договору  встановлений з 14.05.2007 р. по 03.04.2008 р. (п. 8.2 договору). Крім того,  відповідно до п. 8.3 договору сторони передбачили, що продовження строку дії договору оренди на вказане приміщення можливе лише у разі видання нових розпорядчих документів (розпорядження), тобто в порядку укладання договору.

Відповідно до приписів ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Заявою від 04.04.2008р. за  №7/9-095-004/58 Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради  повідомило відповідача про припинення терміну дії договору №101/2 від 14.05.2007 р. і про не продовження його на новий строк. Крім того, даною заява Управління вимагало від відповідача звільнити спірне приміщення та повернути його.

Проте, відповідач орендоване приміщення не звільнив, та не повернув останнє  відповідно до умов Договору оренди.

На виконання вимог Постанови Вищого Господарського суду України у справі №36/470-16/20-35/433 від 20.07.2010р. позивачем були надані письмові пояснення у справі, в яких вказувалось наступне.

Рішенням Київської міської ради від 27.12.2001 №208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва»були затверджені переліки об’єктів права комунальної власності територіальних громад районів міста Києва, зокрема додаток 11 до цього рішення визначив перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

Відповідно до п. 487 таблиці 7 додатку 11 до цього рішення власником нежилих приміщень в буд. 5 по вул. М. Коцюбинського являється територіальна громада Шевченківського району м. Києва.   

В подальшому Шевченківською районною у м. Києві радою прийнято рішення №40 від 18.06.2002р. «Про формування комунальної власності територіальної громади шевченківського району м. Києва», яким доручено Шевченківській районній в м. Києві державній адміністрації забезпечити приймання –передачу до комунальної власності територіальної громади вказаного об’єкту.

На виконання рішення Київської міської ради від 27.12.2011 №208/1642 був складений та підписаний Акт приймання –передачі майна комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва станом на 01.10.2001р. згідно якого до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва було передане житлове господарство, зокрема житловий та нежитловий фонд, в т.ч. і житловий будинок №5 по вул. М.Коцюбинського в місті Києві.

Таким чином, позивач стверджує, що спірне приміщення на момент укладання договору оренди №101/2 було в комунальній власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва. Відповідно позивач вказує на те, що набув право власності на спірне нежиле приміщення в порядку  встановленому законом.

На виконання вимог Постанови Вищого Господарського суду України у справі №36/470-16/20-35/433 від 20.07.2010р. відповідачем були надані письмові пояснення у справі, в яких вказувалось наступне.

          За результатом судової будівельно –технічної експертизи №02-11/198-10 від 15.02.2011р. встановлений статус приміщення загальною площею 159,8 кв.м., розташоване в будинку за адресою: м. Київ, вул. М. Коцюбинського, буд. 5 –допоміжне підвальне. Також, за результатами експертизи була встановлена наявність загально будинкових інженерних мереж тепло –та водопостачання з запірною арматурою та приладами обліку, а також мереж каналізації, які забезпечують санітарно –гігієнічні умови і безпечну експлуатацію квартир.

          Наведеними вище законодавчими нормами встановлено, що приміщення такого типу (допоміжні, що забезпечують підводку комунікацій до квартир будинку) належить на праві спільної сумісної власності мешканцям такого будинку.

          Таким чином, відповідач стверджує, що позивач не має права власності на предмет спору.

          Згідно тверджень відповідача, позивач не є суб’єктом права власності на спірні приміщення, а отже не мав права укладати Договір оренди №101/2 від 14.05.2007р. з відповідачем. У зв’язку з наведеним відповідач вважає наведений Договір оренди недійсним, та просив суд визнати даний договір недійсним керуючись ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 203, 369, 382 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядуванню в Україні»від імені та в інтересах територіальної громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.  

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядуванню в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Як вбачається з матеріалів справи Рішенням Київської міської ради №208/1642 від 27.12.2001 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва»було затверджено перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва, що передаються до сфери управління районних у місті Києві державних адміністрацій згідно з додатком 12.

Зокрема, додаток 11 до цього рішення визначив перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва.

Відповідно до п. 487 таблиці 7 додатку 11 до вищевказаного рішення позивачу було передано до комунальної власності житловий будинок №5 по вулиці Михайла Коцюбинського у м. Києві.

18 червня 2002 року Шевченківською районною у місті Києві радою було прийнято рішення за №40 про затвердження  переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади згідно з додатком. Відповідно до додатку №1 до даного рішення  до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва був прийнятий житловий  будинок №5 по вул. М. Коцюбинського у м. Києві разом з нежитловим приміщенням площею 159,7 кв.м.

На час розгляду справи вищезазначені рішення Київської міської ради та Шевченківської районної у місті Києві ради є чинними, та не оскаржувались в судовому порядку.

Рішенням Шевченківської районної у місті Києві ради №263 від 25.11.2003р. «Про реорганізацію Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району у м. Києві»було затверджено положення про Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради (надалі Положення).  

Відповідно до п. 1.1. Положення Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради є виконавчим органом Шевченківської районної у м. Києві, що створюється Шевченківською районною у м. Києві радою шляхом реорганізації Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва, підзвітне і підконтрольне раді та підпорядковане голові Шевченківської районної у м. Києві ради.

Управління є виконавчим органом, якому райрадою делеговано функції та повноваження щодо управління комунальною власністю територіальної громади Шевченківської району м. Києва (п.1.3. Положення).

Відповідно до п. 3.1.10 Положення Управління виступає від імені райради орендодавцем та укладає договори оренди комунального майна району в т.ч. цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів і нерухомого майна (будівель, спору, приміщень), організовує проведення конкурсів (аукціонів) на право оренди нерухомого майна.

На виконання розпорядження Голови Шевченківської районної у м. Києві ради №62 від 04.04.2007р. між третьою особою та відповідачем було укладено договір №101/1 від 14.05.2007р. оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

Твердження відповідача відносно того, що позивач не є особою наділеною правом надавати в орендне користування спірне майно, спростовується наявною в матеріалах справи відповіддю №14962 (И-2010) від 28.04.2010р. від Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, надану на запит суду, в якій було повідомлено, що згідно з даними книг реєстрації Бюро по нежитловому фонду первинна реєстрація права власності на нежилі приміщення з №1 по №9, №1 (групи приміщень №2-а) загальною площею 157,10 кв.м. за адресою вул. М. Коцюбинського, 5 (літ. А) була проведена та на час надання відповіді зареєстрована за Територіальною громадою Шевченківського району м. Києва на підставі свідоцтва про право власності, виданого 16.04.2008р.

 З наведеного можна зробити висновок, що позивач отримав спірне майно до переліку об’єктів комунальної власності на підставі Рішення Київської міської ради №208/1642 від 27.12.2001.

Таким чином, позивач на момент укладання Договору оренди був наділений відповідним правом власності відносно спірного приміщення, а також правом подальшого його надання в орендне користування, діючи при цьому через Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, яке є виконавчим органом позивача, створеним у відповідності до вимог чинного  законодавства України.

На підставі наведених обставин між третьою особою та відповідачем було укладено Договір оренди, який в свою чергу діяв до моменту закінчення строку оренди, та не визнався відповідачем в судовому порядку недійсним.   

В ході розгляду справи судом було ухвалено призначити проведення судової будівельно –технічної експертизи, для визначення правового статусу спірного приміщення.  

Висновком №02-11/198-10 судової будівельно –технічної експертизи від 15.02.2011р. було встановлено, що приміщення площею 159,8 кв.м. в будинку №5 по вул.. М. Коцюбинського в м. Києві за місцем розташування в об’ємі і в площі забудови будинку відповідно до ст. 1 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»є допоміжним підвальним приміщенням, тому, що знаходиться у підвалі (підвальному поверсі) будинку. За наявністю інженерних мереж приміщення забезпечує експлуатаційні характеристики квартир будинку та підпадає під тлумачення ст. 1 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»та ДБН в.2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», як допоміжне приміщення.

Відповідно до п. 2 ст. 10  Закону України «Про  приватизацію державного житлового фонду»допоміжні приміщення (кладовки, сараї та ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно зі ст.. 1 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Відповідно до офіційного тлумачення, яке дав Конституційний Суд України в Рішенні від 2 березня 2004р. №4-рп/2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах)  багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Питання щодо згоди власників квартир –співвласників допоміжних приміщень багатоквартирного будинку на надбудову поверхів, улаштування мансард і т.ін. з використання при цьому конструкторських елементів будинку, як і на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренди тощо), має вирішуватись відповідно до законів про власність та інших законів України, передусім Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.. 382 Цивільного кодексу України, власниками квартири у дво –або багатоквартирному житловому будинку належить на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічна, сантехнічна, електрична та інше обладнання, за межами або в середні квартири, а також  споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Отже, з наведеного випливає, що право власності на спірне приміщення, яке в свою чергу було визначено як допоміжним приміщення, належить мешканцям житлового будинку №5 по вулиці Михайла Коцюбинського у м. Києві, на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 369 Цивільного кодексу України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою усіх співвласників.  

Проте, слід вказати, що відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності правових підстав користування спірним приміщенням.               

Також, відповідачем не було надано суду доказів, що мешканцями вказаного будинку, як належними співвласниками, спірного приміщення було надано відповідачу згоду на використання останнім спірного приміщення в якості офісу, про що було б укладено відповідний Договір.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач незаконно перебуває та використовує спірне приміщення, без наявності відповідного Договору оренди та згоди мешканців багатоквартирного житлового будинку №5 по вул. Михайла Коцюбинського, у м. Києві.

          Враховуючи наведене, суд не може погодитись з твердженнями відповідача, щодо відсутності у позивача права на предмет спору, оскільки предметом даного спору є не визнання права власності на спірне приміщення, а зобов’язання відповідача вчинити певні  дії направлені на звільнення незаконно займаного приміщення.

          В силу наведених норм закону позивач дійсно не є особою наділеною правом володіти, розпоряджатися, користуватися спірним майном, проте, враховуючи неоднозначну ситуацію з визначенням правового статусу житлового будинку переданого позивачу на підставі рішення Київської міської ради, суд вважає, що позивач мав відповідне право на управління вказаним майном, та звернення до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи те, що відповідач користувався орендованим приміщенням в рамках та на підставі Договору оренди укладеного між третьою особою та відповідачем, строк дії якого закінчився то відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Проте, відповідач на даний час займає спірне приміщення без наявності будь –яких правових підстав, та на час розгляду справи не звільнив останнє  у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача звільнити нежитлове приміщення загальною площею 159,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 5 та передати його за актом приймання - передачі Шевченківській районній у м. Києві раді, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач належних доказів звільнення або правомірності користування спірним приміщенням суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.   Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.  Зобов’язати Дитячу громадську організацію “Київський спелеологічний клуб” (м. Київ, вул. М.Коцюбинського, 5, код ЄДРПОУ 33946441)  звільнити нежитлове приміщення загальною площею 159,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 5 та передати його за актом приймання –передачі Шевченківській районній у м. Києві раді (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 26077632).

3. Стягнути з Дитячої громадської організації “Київський спелеологічний клуб”(м. Київ, вул. М.Коцюбинського, 5, код ЄДРПОУ 33946441) на користь Шевченківської районної у м. Києві ради (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 26077632) 85 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Суддя                                                                                                М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту  рішення: 01.04.2011